До відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду українського народу задовго до листопада 2013 року готувалися українці всього світу. Було опубліковано багато історичного матеріалу, і впевнений – наші читачі добре орієнтуються у цій трагічній темі.

Тож обмежу свою розповідь репортажем про головну акцію цього відзначення у столиці України і побіжно зачеплю деякі інші події, тісно пов’язані з ювілейною датою.

Виставки як інструмент правди
Через свою наочність виставка вважається дуже ефективним засобом ознайомлення громадськості з певною тематикою. За останні роки було підготовлено та широко презентовано низку виставок на тему Голодомору-геноциду українського народу, які вразили і приголомшили ті десятки і сотні тисяч відвідувачів, які на них побували.
Коротко поінформую читачів про головні з них.

Виставка «Тоталітаризм у Європі: фашизм – нацизм – комунізм»
Київ, вул. Хрещатик, 2, Український дім, 21-23 листопада 2013 року
Виставка «Тоталітаризм у Європі» про те, що тоталітаризм – це не тільки СРСР і Німеччина, і не тільки у міжвоєнний період. Це – Україна з 1917 року, країни Прибалтики з 1940 року, Польща з 1939 року, Німеччина з 1933 року, Словенія з 1941 року, Угорщина, Румунія, Болгарія – з 1944 року. Для більшості згаданих країн епоха тоталітаризму завершилася у 1989-1991 роках. Усі з цих країн, крім Нідерландів, потерпіли і від нацизму, і від комунізму.
Історія шляху крізь тоталітарний устрій кожної з країн постає перед спостерігачем в образі розгорнутої книги, на одній сторінці якої описано період нацизму, на іншій – комунізму. Центральне місце посідає статистика репресій – подано цифри вивезених, ув’язнених, засуджених і страчених з політичних мотивів, загиблих під час акцій протесту і відкритих повстань проти тоталітарного режиму. Окремо подано біографії основних виконавців репресій та дані про покарання винних у розгортанні і підтримуванні тоталітарного терору.
Відповіддю на придушення свобод, позбавлення людських прав та репресії незмінно породжували тривалий опір, придушення якого було безпосереднім завданням служби безпеки режиму. Рахунок жертв тоталітарних каральних органів мало де обмежується десятками сотень – часто йде на сотні, а то і на мільйони.
Виставка «Тоталітаризм у Європі» була підготовлена Платформою європейської пам’яті та сумління у співпраці з науковими центрами країн Центральної та Східної Європи, які за основну ціль мають дослідження тоталітарної епохи у власній країні. Серед них – Інститут національної пам’яті в Польщі, Центр досліджень геноциду та резистансу Литви, Естонський інститут національної пам’яті, Інститут для вивчення тоталітарних режимів (Чехія), Музей «Дім терору» (Угорщина), Федеральна комісія для документів служби державної безпеки колишньої НДР (Німеччина), Центр досліджень визвольного руху (Україна), Центр Ханни Арендт (Болгарія).

Виставка «Ми звинувачуємо!»
Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу
Презентація виставки відбулася 20 листопада 2007 року в Українському Домі (Київ, вул. Хрещатик, 2).
Виставка Українського інституту національної пам’яті «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу» показує геноцид українців, який проводився більшовицьким режимом СРСР на чолі з Й. Сталіним. Аналогів таких подій у світовій історії знайти важко, адже методом масового знищення людей був обраний голод.
Український інститут національної пам’яті ставить перед собою завдання – звільнити суспільну думку населення України від тягаря брехні і страху, вселеного у психіку народу довготривалим всеохоплюючим терором більшовицького режиму, що минув; засудити його злочини, розкрити їх причини, масштаб, механізми і наслідки та вшанувати пам’ять безневинних жертв.
Виставка складається з 64 плакатів. Основне її завдання – показати послідовність навмисних дій більшовицького режиму, що наростали, починаючи з 1928 року, і закінчилися трагедією геноциду 1932-1933 років.
Ядро виставки відведено подіям 1932-1933 років. Розгортання режимом війни проти селян, яка набула форм нелюдського терору голодом, запровадження режиму «чорних дощок», заборона поширення інформації про голод, запровадження паспортної системи разом зі забороною на виїзд за межі України, офіційна відмова приймати допомогу голодуючим в Україні від Міжнародного Червоного хреста й інших благодійних організацій – все це ознаки геноциду та прямі докази навмисності Голодомору-геноциду. Важливим доказом такої навмисності Голодомору є свідчення очевидців. Вони складають окрему змістовну частину.
На виставці подано копії документів вищих партійних та державних органів влади. Вони свідчать про свідомі дії режиму, спрямовані на організацію голодомору, та його повну обізнаність зі ситуацією на місцях. Повторюючи існуючі історичні означення, творцями Голодомору названі Сталін, його найближче оточення в Москві та сатрапи в Україні. Фінал виставки тісно прив’язаний до визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу.

Виставка «Розсекречена пам’ять»
Проведення виставки в Києві наприкінці листопада 2006 року в рамках заходів з відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій сприяло прийняттю Верховною Радою України Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні. Протягом наступних місяців виставка демонструвалася в усіх регіонах нашої держави. Її матеріали використані також при підготовці виставок за кордон.
Виставка, крім Києва, відбулася ще в двадцяти чотирьох містах України, в Росії (Москва) та Білорусі (Мінськ). Виставку відвідали 90 тисяч осіб. Вона стала новою самобутньою сторінкою в історії Служби безпеки України, яка своїми діями довела духовну спорідненість із народом, готовність і вміння боронити його культурні й історичні цінності, стояти на сторожі правопорядку, утверджувати в суспільстві нетерпимість до будь-яких форм насильства.
Виставка документів з архіву СБУ «Розсекречена пам’ять» презентує розсекречені Службою безпеки України архівні документи радянських органів державної безпеки, що висвітлюють одну з найтрагічніших сторінок в історії Українського народу – Голодомор-геноцид 1932-1933 років.
В експозиції представлені накази, директиви, документи таємного діловодства, оперативно-статистична звітність та архівні кримінальні справи жертв каральної політики комуністичного режиму Радянського Союзу. На виконання директив ЦК ВКП(б) і РНК СРСР щодо хлібозаготівель, колективізації та розкуркулення органи Державного політичного управління Української Соціалістичної Радянської Республіки (ДПУ УСРР – ГПУ УССР) проводили репресивну діяльність в селах України, що стало інструментом організації Голодомору. Зокрема, розпочата у листопаді 1932 року масова операція на селі проти «куркульсько-петлюрівських елементів» охопила 243 райони та тисячі сіл республіки.

Виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців (1932-1933 рр.)»
Виставка була вперше презентована 27 березня 2007 року в приміщенні Парламенту Європейського Союзу, у Брюсселі. За півтора року існування її мали можливість оглянути глядачі у Женеві, Лондоні, Берліні, Мінську, Вашингтоні. Електронний варіант виставки був переданий кожному посольству України за кордоном задля проведення інформаційних заходів з цієї теми.
Також виставка була презентована представникам дипломатичного корпусу в Україні в жовтні 2007 року, під час інформаційного заходу з тематики Голодомору, учасникам Першої міжпарламентської конференції представників депутатських груп дружби парламентів України та країн – членів Європейського Союзу «Міжпарламентський діалог Україна – ЄС» (травень 2008 р.). Виставка «Страчені Голодом: невідомий геноцид українців» була частиною загальноукраїнської виставки «Україна пам’ятає! Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу», що проходила з 20 листопада по 6 грудня 2007 року в Українському Домі (Київ).
На сьогодні виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» існує українською, російською, англійською, французькою німецькою, іспанською, китайською та арабською мовами.
Виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» в рамках програми «Уроки історії». (куратор – Олеся Стасюк).
Вона включає 37 постерів і базується, головним чином, на усній історії, яка сьогодні є досить поширеним методом соціально-гуманітарних досліджень. Її особливістю є підтвердження фактів на основі документальних архівних джерел свідченнями очевидців, що пережили Голодомор 1932-1933 років.
Виставка поділена на чотири тематичні частини. Перша частина називається «Україна до Голодомору», і вона показує, що природного голоду в Україні на початку ХХ ст. навіть теоретично бути не могло і налаштовує глядача на те, що голод 1932-1933 років був штучно створеним. Друга частина виставки називається «Чинники та причини Голодомору». У цьому блоці висвітлюються причини Голодомору: знищення національного духу українців, українського селянина-господаря як класу, утворення колгоспної системи тощо. Крім причин, показано й географію Голодомору. Вона підтверджує той факт, що Голодомор охоплював лише ті території, як були заселені етнічними українцями. Третя частина виставки називається «Механізм здійснення Голодомору». Четверта частина виставки називається «Визнання і сприйняття Голодомору у світі».
Впевнений, що попереду нас чекають нові виставки – в міру того, як будуть відкриватися архіви та художньо-мистецьки осмислюватися головна трагедія українського народу ХХ сторіччя.

Офіційне відзначення
За повідомленням Прес-служби Президента України, Віктор Янукович у супроводі трьох попередніх Президентів України Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка, Прем’єр-міністра Миколи Азарова, Голови Верховної Ради Володимира Рибака, урядовців, посадовців, представників громадськості взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні.
Зазначу, що офіційне відзначення відбулося вранці, зі застосуванням строгих заходів безпеки, без присутності широкої громадськості та ієрархів Церкви, яких запросили на 15 годину. Влада і народ відзначали цю трагічну річницю в один і той же день, але у різний час і, треба думати, з різним настроєм. А згадаймо, що свого часу Президент Ющенко (як би ми до нього тепер не ставилися) відзначав цю трагічну дату у велелюдді, разом з народом, не боячись його – про що я давав неодноразово свої репортажі.
В. Янукович очолив невелику скорботну ходу чиновників вздовж центральної алеї Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні». Учасники ходи встановили символічні композиції з колосків пшениці та квітів до скульптури «Гірка пам’ять дитинства».
Потім Президент Янукович виступив перед учасниками церемонії:
«Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю наших загиблих співвітчизників. Ми висловлюємо співчуття народам Білорусі, Казахстану, Росії, усім народам колишнього Радянського Союзу, які постраждали в ті роки», – наголосив він і зазначив, що сьогодні вшановують пам’ять жертв Голодомору українці у багатьох країнах світу.
«Наше завдання – зберегти пам’ять про все, що відбулося на українській землі – і героїчне, і трагічне. Спільна пам’ять та спільна історія має об’єднувати нас, робити сильнішими. Це фундамент нашого майбутнього», – підкреслив Президент.
Після завершення виступу присутні вшанували пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання.
Потім Віктор Янукович встановив запалену лампаду до «Свічі пам’яті».
На завершення Віктор Янукович оглянув експозицію Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні».
Не важко помітити, що автори цього президентського спічу не говорили про Голодомор-геноцид українців, а сказали про голодомори та згадали про голод у Білорусі, Росії, Казахстані, поспівчували всім народам колишнього СРСР, тобто, в промову Президента було закладено відому концепцію, що голод був скрізь, і жодним свідомим геноцидом українців він не був.
Але ж вищенаведені документи з виставок голосять протилежне – сталінський режим організував Голодомор свідомо і спеціально, ламаючи хребет непокірному українському селянству.

Громадський комітет і його заходи
В ювілейний рік Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв геноциду запланував і провів наступні заходи:
21-22 листопада Київ прийняв світову прем’єру американської опери про Голодомор, відомі дослідники зібралися на міжнародний науковий симпозіум, а в Українському домі відкриється виставка «Тоталітаризм у Європі». 23 листопада біля Меморіалу Голодомору очікувалися десятки тисяч людей.
Міжнародний форум до 80-х роковин Голодомору «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», організований Громадським комітетом зі вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 32-33 років в Україні, пройшов 21-22 листопада 2013 року у Києві.
21 листопада, о 9:00, в сесійній залі Великої конференц-зали Національної академії наук України відбулося відкриття міжнародного наукового симпозіуму «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: історія і пам’ять». Участь у симпозіумі взяли, зокрема, Стефан Куртуа, відомий французький історик, автор сучасного наукового бестселера «Чорна книга комунізму» (виданого у 26 країнах), Ніколя Верт, французький історик-совєтолог, професор історії Національного центру наукових досліджень Франції, Єдвінс Шноре з Латвійського університету, автор та режисер документального фільму «Радянська історія», Генадь Побережний з Гарварду (США), Агнешка Матусяк з Вроцлавського університету (Польща), Вольф Москович (Єрусалимський університет, Ізраїль), Оля Андрієвська (Торонтський університет, Канада), Мирослав Попович, Людмила Гриневич, Станіслав Кульчицький, Олеся Стасюк, Володимир В’ятрович, Андрій Козицький, Ігор Щупак та інші – Україна.
22 листопада, об 11:30, в Українському домі, відбулося відкриття виставки Платформи європейської пам’яті та сумління»Тоталітаризм у Європі: Фашизм – Нацизм – Комунізм».
21 листопада, о 19:00, – світова прем’єра опери американського композитора Вірка Балея «Червона земля. Голод», Національна опера України (вул. Володимирська, 65).
Автор опери – композитор, піаніст і диригент Вірко Балей, професор консерваторії університету штату Невада. Лібрето опери «Голодомор» написав нью-йоркський поет Богдан Бойчук. За сюжетом, це історія про трьох голодуючих людей: «Вони випадково зустрічаються, це люди контрастних ідеологій і темпераменту, ми показуємо їхнє емоційне життя, зазираємо у внутрішній світ героїв, показуємо розвиток їхніх стосунків в екстремальній ситуації. Через їхні долі глядачам відкривається все жахіття Голодомору», – каже Вірко Балей.
Тенор головного героя виконує зірка світового масштабу – оперний співак Джон Дайкерс, який – разом із чотирма іншими солістами – прибуде в листопаді до Києва.
23 листопада – Всенародний день пам’яті. В усіх обласних центрах, 32 країнах світу, у селах та містечках в цю суботу, 23 листопада, українці прийшли до пам’ятних знаків жертвам геноциду та запалили свічки в пам’ять мільйонів, убитих голодом.

Заходи у регіонах
Найкраще про них скаже скупа хронологія, хоча варто підкреслити, що вона не висвітлює усіх заходів, а тільки головні:
Черкаси
23 листопада: з 12:00 – мешканцям міста роздавали символічні колоски та листівки з указом «Про три колоски» (на Європейській, Театральній і Соборній площах);
15:00 – покладання квітів до пам’ятного знаку «Жертвам Голодомору» (організатори ВО «Свобода»);
15:30 – хода до Театральної площі;
16:00 – загальноукраїнська хвилина мовчання, панахида за жертвами Голодомору, викладання з лампадок символічного хреста, виступи політичних та громадських діячів.
Організатори: ВО «Свобода», Молодий Народний Рух, «Батьківщина», ВМГО «Батьківщина молода», ВОЛЯ ХХІ та ін.

Львів
23 листопада, о 15:30, перед пам’ятником Тарасові Шевченку відбулися пам’ятні заходи за участю представників влади, політичних партій та громадських організацій. О 16:00 Львів приєднався до загальноукраїнської хвилини мовчання та акції «Запали свічку». Також був проведений молебень за жертвами Голодомору 1932-1933 років.
Суми
23 листопада (субота):
9:00 – літургія та поминальна панахида в Свято-Воскресенському соборі УПЦ КП;
10:00 – мітинг за участі влади, політичних партій та громадських організацій біля пам’ятника Жертвам Голодомору (вул. Баумана, неподалік автовокзалу);
15:30 – акція «Запали свічку!», вул. Соборна (неподалік пам’ятника Шевченку);
16:00 – всеукраїнська хвилина мовчання;
16:30 – концерт-реквієм в обласній філармонії.
Луцьк
15:00 – скорботна хода від Театрального майдану до Замкової площі;
16:00 – акція «Свіча пам’яті» (Замкова площа);
Захід організувала Луцька міська рада за участю духовенства та громадськості.
Дрогобич
11:00 – 15:00 – майдан Ринок, акція з куштування страв часів Голодомору;
16:00 – Меморіал «Тюрма на Стрийській», панахида та віче пам’яті жертв Голодомору.
Івано-Франківськ
О 16:00 поминальні заходи: загальноукраїнська акція «Запали свічку», віче-реквієм на вшанування пам’яті жертв Голодоморів, скорботна хода за маршрутом: Вічевий майдан – вул. Незалежності – вул. Мельника – Меморіальний сквер. По завершенні ходи, у Меморіальному сквері біля Хреста жертвам політичних репресій, відбулася панахида за жертвами голодоморів та політичних репресій.
Полтава
10:30 – панахида біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на території Свято-Покровської церкви УПЦ Київського Патріархату (мікрорайон Сади-2);
15:00 – перегляд відеохроніки, хвилина мовчання і громадянська панахида біля комплексу «Злато місто»;
16:05 – традиційна скорботна хода до Свято-Успенського собору.
Одеса
14:00 – покладання колосків і квітів до пам’ятного знаку «Жертвам Голодомору»;
15:00 – акція «Запали свічку пам’яті», показ фільму «Хлібна гільйотина» на Соборній площі;
16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання, панахида (Соборна площа).
Запоріжжя
12:00 – панахида біля Кафедрального собору Святої Трійці (вул. Калініна);
12:00 – скорботна хода від Фестивальної площі до пам’ятного знаку «Жертвам політичних репресій» (вул. Дзержинського);
16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку» біля знаку «Жертвам Голодомору» (вул. 12 квітня).
Дніпропетровськ
10:00 – покладання квітів до меморіалу «Жертвам Голодомору» (площа Петровського);
16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку» (Набережна, біля церкви Іоанна Хрестителя).
Херсон
15:30 – покладання квітів та молебень біля пам’ятника «Жертвам Голодоморів» (вул. Тираспольська);
16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку».
Тернопіль
14:00 – вечір-реквієм з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Україні (Український Дім);
14:00 – безкоштовна демонстрація художнього фільму «Голод 33» (Палац Кіно);
15:30 – всеукраїнська акція «Засвіти свічку» за участю представників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівників релігійних організацій, представників політичних партій та громадських організацій, учнівської та студентської молоді (Театральний майдан);
18:00 – день пам’яті «Літературний реквієм Голодомору» (бібліотека № 5 для дорослих).
Житомир
15:00 – хода з вулиці Михайлівської до вулиці Путятинської;
16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання, акція «Запали свічку» (біля пам’ятника Сумуючому Янголу), поминальна панахида;
16.30 – народне віче, на якому виступить духовенство, представники громадських та партійних організацій;
Опісля відбулося запалення свічок у вигляді напису «ГЕНОЦИД 32-33»
Харків
9:45-10:30 – покладання квітів, горщиків зі зерном і калиною, запалення свічок біля Меморіалу жертвам Голодомору в сел. Черкаська Лозова, за Кільцевою дорогою;
12:30 – хода від майдану Конституції по вулицях Сумській, Маяковського до Молодіжного парку.

	Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк, інші політики вшановують пам’ять загиблих

Київ
О 14-00 – розпочалися всеукраїнські жалобні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору (80-і роковини). Громадськість вирушила ходою від метро «Арсенальна» до Національного меморіалу жертвам Голодомору. Молодь з’єднала в одне велике полотно банери з посланнями пам’яті з обласних центрів України та з-за кордону.
До них долучилося чимало відомих представників громадськості та закордонного українства. На початок Панахиди всі навколишні схили були всіяні людом, і крізь туман тьмяно проблискували вогники свічок.
Дружною групою підійшли політики – керівники та представники політичних партій. Я помітив у натовпі А. Яценюка, О. Тягнибока, Голову НРУ Михайла Косіва, Голову КУН Степана Брацюня, заступника голови УРП Тараса Козака. Над морем голів височів Віталій Кличко.
Сива голова Євгена Сверстюка у натовпі «римувалася» зі сивиною Леоніда Кравчука – той єдиний із Президентів прийшов цього дня до Меморіалу вдруге. Інші Президенти не прийшли – хто посоромився, хто полінувався, а хто й не вважав за потрібне – адже зранку уже «відстрілялися», чого ж іще?
Представники партій та областей України, міст Києва та Севастополя поставили до підніжжя Меморіалу свічки пам’яті.
О 15:00, біля меморіалу, розпочалася панахида, яку відправили Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, ієрархи УГКЦ, УАПЦ, УПЦ. РКЦ. До участі були запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість.
О 16:00, після загальнонаціональної хвилини, розпочалася акція «Запали свічку пам’яті». Біля Національного меморіалу Голодомору в цю суботу запалало понад 10 000 свічок. От стільки народу зібралося цього пам’ятного дня в столичному сквері біля Меморіалу.
Після всіх церемоніалів бажаючі пішли до Михайлівського монастиря. Там о 17:00, у самому серці Києва, на Михайлівській площі, відбувся концерт-реквієм пам’яті жертв Голодомору 32-33 рр. Наприкінці символічно було запущено в небо 33 ліхтарики. Організатором акції виступила Українська Політична Організація, ВО «Тризуб» ім. С. Бандери.

Герой України поет Дмитро Павличко та настоятель Володимирського собору протоієрей Борис (Табачек)

А тим часом, для українців, які залишилися вдома, о 17:30 «5 канал» розпочав телемарафон «Голодомор – геноцид українського народу», присвячений 80-м роковинам Голодомору 1932-1933 років.
З 17:30 до 22:30 ведучі марафону Вікторія Сюмар, Тетяна Даниленко, Роман Чайка та Святослав Цеголко протягом шести студій – разом з експертами – шукали відповіді на такі суспільно важливі запитання:
– Що українці знають про цю трагедію?
– Чому більшість країн визнали Голодомор 30-х років геноцидом, а в Україні і досі є політичні сили, які цього не визнають?
– Чому за заперечення Голодомору як геноциду в Україні досі немає жодної відповідальності?
Причини, події та наслідки Голодомору 32-33-х років у студії аналізували доктор філософії, професор кафедри історії та політичних наук Йоркського університету Орест Субтельний, керівник благодійного товариства «Меморіал» Роман Круцик, український науковець-історик, публіцист Володимир В’ятрович, керівник Українського інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко.
Розпочав та завершив марафон історично-документальний цикл програм «Машина часу».
Андрій Охримович – автор і ведучий проекту – презентував ексклюзивний погляд на цей складний період української історії, а також запитання та відповіді, які й досі залишаються неоднозначними.
Україна та увесь світ достойно відзначили 80-і роковини Голодомору-геноциду українського народу. Тільки постійне оновлення та поглиблення національної пам’яті може бути надійним фундаментом становлення нації та будівництва суверенної держави Україна.
Світла пам’ять усім невинно загиблим і вбитим Голодомором!
Нехай ніколи не згасає Свіча Пам’яті за невинними жертвами – та Свіча, яка горіла того вечора у мільйонах вікон свідомих українців усього світу.

Світлини автора та прес-служби Президента України