Артистів-дотепників одеського театру «Маски», заснованого Георгієм Делієвим майже три десятиріччя тому, добре знають і люблять в усіх регіонах України. Адже їхні вистави і концертні виступи, а ще – численні випуски телесеріалу «Маски-шоу» несуть у собі такий гумористично-сатиричний заряд оптимізму, що не піддатися йому неможливо.

Самі ж професійні коміки керуються правилом, що сміх – справа серйозна, і кожною своєю мініатюрою чи навіть реплікою доводять, що у кожному жарті є лише доля жарту.
Саме як черговий гуморинний розіграш сприйняли деякі мас-медіа недавню прес-конференцію Георгія Делієва, його постійного партнера Бориса Барського та групи підтримки з колишніх членів команди КВВ, що примкнула до них, на якій було проголошено створення Сатирико-демократичної партії України. Там було заявлено, що «з метою самозахисту від політичного абсурду ініціатори вибрали старий перевірений бренд – СДПУ», бо, мовляв, усі вже забули, що таку абревіатуру має партія соцдемократів. А щодо назви нової політсили, то, за словами Бориса Барського, «спочатку хотіли назвати нашу партію «Сама дурацька партія України», абревіатура така ж, які у Сатирично-демократичної партії України. Але потім подумали, що в такому випадку інші партії образяться: чому це ми «найсаміші»?»
На думку Георгія Делієва, політична ситуація в Україні настільки абсурдна, що присутність сатиричної партії на політичній арені виглядатиме цілком логічно. У нас нині зареєстровано понад двісті політичних партій, лише 9 із них представлені у парламенті, а більшість навіть участь у виборах не брала. А дурнів там незміряно, адже недарма в народі кажуть, що їх не сіють, вони самі родяться і, як той чортополох, пнуться, щоб усі їх бачили. Делієв ділить партії на три категорії: одні просто смішні, над іншими гріх сміятися, а ще є такі, над якими гріх не посміятися. Він впевнений, що сьогодні жити нам без сміху ніяк не можна, бо сама політика перетворюється на розважальне шоу. «Якщо професійні політики більше схожі на клоунів, то чому професійні клоуни не можуть стати політиками?» – ставить він риторичне питання. А Барський до цього додає: «Політики відбирають хліб у нас, тож ми вирішили відібрати хліб у них».
Щодо емблеми, девізу й програми своєї партії – сатирики ще остаточно не визначилися. Однак зауважують, що запропонують узаконити корупцію, запровадити всенародну недоторканість, прирівняти нардепів до інвалідів із пільгами, закрити Антимонопольний комітет, тому що він – монополіст. Амбіцій лідерам створюваної партії не позичати, вони впевнені, що на наступних парламентських виборах вона отримає не менше, ніж чверть голосів виборців. Прикладом для них є «Рух п’яти зірок» на чолі з комедіантом Беппе Грілло, що здобув третє місце на останніх парламентських виборах в Італії. А відомий КВВшник Єгор Крутоголов вважає, що новій СДПУ під силу навіть побити рекорд «Єдиної Росії» й набрати на виборах 103 відсотки голосів.
До речі, одесити знають, що Георгій Делієв і Борис Барський не новачки у політиці. Обидва у 2002 році балотувалися в Одеську міськраду від Партії зелених, Делієв таки отримав депутатський мандат, а Барський, який обіцяв одеситам цілорічне літо, не пройшов. Партійні квитки клоуни здали у 2006 році. Нинішнє їхнє повернення у політику земляки щиро вітають, вважаючи, що герої «Масок» гідні стати новими політичними лідерами. А найбільше їм подобається, що вони, кинувши виклик політикам-комікам, таки змусять владу називати речі своїми іменами і казати лише правду.