Активне сексуальне життя для людей у літньому віці могло б стати ключем до збереження і підтримки молодості людини.

5 серпня 2013 р. Британське психологічне товариство оприлюднило дослідження британського психолога доктора Девіда Уекса.
За минуле десятиліття значно збільшилася кількість 70-річних людей, які провадять активне сексуальне життя. Унаслідок дослідження ефектів дії наявності регулярного сексу в старості доктор Уекс зміг відповісти на запитання про те, як секс впливає на людину в цьому віці. Вчений стверджує, що активне сексуальне життя значно допомагає зберігати молодість.
Він вказав, що ключ до молодості полягає в активності сексуального життя, і що суспільство має мати більш сприятливу перспективу сексуальної активності серед старших людей.
Секс робить людей щасливими, що позитивно впливає на розумовий та емоційний баланс здоров’я. Утримання від сексу, як відомо, викликає неспокій та депресивний стан.
Секс може підвищити тривалість життя людини. Останнє дослідження, проведене в Університеті Куїнса у Белфасті (Північна Ірландія), довело, що люди, які вели активне сексуальне життя, жили довше.
Адже під час сексу випускаються ендорфіни, що діють як природні болезаспокійливі, зменшується рівні холестерину, зменшується ризик дерматиту.

 Діаспорян (диспареунія)

Поняття «диспареунія» свідчить про походження хворобливих або неприємних відчуттів перед, під час або після закінчення статевого акту.

Діаспорян з’являється унаслідок різних травм, аномалій, дегенеративних явищ, запальних трансформацій статевих органів – як внутрішніх, так і зовнішніх. Цей розлад може з’являтися як у жінок, так і в чоловіків, але в жінок відсоток розвитку диспареунії набагато більший.
За видом появи болів виділяють такі: біль перед сексуальним контактом, біль під час проникнення в піхву, біль при русі всередині піхви, біль углибині, біль після закінчення статевого акту.
Причини походження
Диспареунія – захворювання, що потребує гінекологічного лікування, але бувають і випадки, коли його поява зумовлена психогенними факторами. До психологічних причин належить негативне ставлення жінки до сексу загалом або до конкретного партнера зокрема. Органічні симптоми, що з’явилися первинно, можуть зберігатися відповідно до механізму вторинної вигоди, якою для жінки стає можливість уникнути сексуальної близькості з партнером через хворобливі відчуття, якщо до цього партнера вона відчуває огиду і бажає максимально скоротити цей контакт.
Серед імовірних гінекологічних причин диспареунії виділяють такі:
• Наявність вульводінії. Жінки впевнено розповідають про больові відчуття під час проникнення в піхву, відчуття печіння, безрезультатно пройдений курс лікування. Відзначають появу болю під час тиснення на ділянку вульви (сидячи, верхи на коні).
• Наявність вульварного вестибуліта. Пацієнтки скаржаться на чітке відчуття болю під час проникнення в піхву, запальні процеси вестибулярної зони вульви. Відзначають появу ниючого тупого болю, іноді свербіння. При подальшому обстеженні виявляють вогнища лейкоплакії, кондиломатозне розростання, хворобливу еритему, вузлики.
• Наявність вагінізму. Яскраво виражений біль, що з’являється під час проникнення в піхву, поява м’язового спазму.
• Наявність порушень любрикації або атрофії тканин піхви. Спостерігаються біль і труднощі проникнення, больові відчуття під час руху всередині піхви, тертя, сухість, подразнення.
• Наявність ендометріозу жіночих статевих органів, розвиток спайкового процесу органів малого тазу. З’являються періодичні болі, пов’язані з менструальним циклом, біль – глибокий.
• Наявність патології придатків. Під час статевого акту з’являється глибокий біль, часто посилюється з одного боку.
• Наявність ретроверсії матки, міоми матки, слабкість м’язів тазового дна. Глибокий біль під час статевого акту.
• Наявність різних запальних хвороб статевих органів, часто хронічних. Спостерігається глибокий біль. Після обстеження виявляють захворювання, які передаються статевим шляхом.
• Наявність застійних явищ в органах малого тазу. Пацієнтки скаржаться на глибокий біль під час і після статевого акту. Больові відчуття з’являються зазвичай, коли немає оргазму, після тривалого утримання від інтимних стосунків, при малорухливому способі життя.
• Ускладнення після пологів. Цей розлад може з’явитися під час важких пологів, коли накладають акушерські щипці, або надто великий плід, перинеотомія. Спостерігається глибокий біль.
При скаргах пацієнтки на біль під час інтимної близькості і на брак насолоди, а також на дискомфорт фахівець має насамперед виключити органічну причину або усунути її. Якщо немає органічних причин, то гінеколог скеровує жінку до психотерапевта або сексолога.
Лікування
Лікування диспареунії має бути послідовним. Поряд із цим треба пильно вивчити історію хвороби, детально обстежити органи тазу, щоб максимально визначити причину появи дискомфорту і його джерело. З’ясувавши джерело болю, слід розпочати лікування основної причини його походження.
Психотерапевт і сексолог консультують хвору, здебільшого їй радять вивчати своє тіло і з’ясувати оптимальні ласки під час інтимної близькості. Рекомендують урізноманітнити своє статеве життя, додаючи до нього різні нові відчуття – наприклад, спільне купання, петинг, ласки з допомогою пальців, губ, язика, іншими словами – секс без проникнення, спільний перегляд картинок та відео сексуального змісту. Всі ці заходи спрямовані на підготовку до безболісного статевого акту, природного розширення і змазування піхви, що значно знизить або навіть усуне біль, і ніщо не перешкоджатиме фрикціям.
Для успішного здійснення статевого акту призначають багато водорозчинної або хірургічної речовини для змащення. Не бажано застосовувати олії нафтового походження. Можна, за умови браку презерватива або іншого латексного виробу під час статевого акту, застосовувати зволожувальні лосьйони для шкіри. Слід брати по дві повні столові ложки на статевий орган чоловіка і зовнішні статеві органи жінки, змащуючи їх рясно. Щоб препарат не витікав на постіль, під стегна треба покласти рушник або серветку.
Проникнення рекомендовано регулювати не тільки чоловікові, а й самій жінці, вводячи член власною рукою. Якщо болі з’являються унаслідок травми під час глибокого проникнення, то рекомендують змінювати положення тіла. Можна зменшити біль з допомогою мануальної терапії, методики Вурна, яка включає також лікування мікроспайок і піхвових спайок.
Лікування диспареунії має бути особистим, спрямованим на створення найкращих умов для розкриття сексуальності жінки. Крім психотерапії та сексотерапії, дійовими є аутотренінг і сугестивна терапія. Лікарське лікування залежить від характеру порушення.

Джерело: www.emed.org.ua

 Від чого зникає пристрасть у подружжя?

Ви або ваш партнер перестали цікавитись сексом? Різні фізіологічні та психологічні фактори можуть вплинути на ваше лібідо. Дізнайтесь, які саме.

Стрес і депресія
Одними з факторів зниження сексуального потягу можуть бути стрес і депресія. Перенапруження на роботі, фінансові проблеми, догляд за хворим членом сім’ї, депресивний настрій та інші фактори можуть зменшити лібідо. Намагайтеся більше розслаблятися, знизити рівень стресу, за потреби проконсультуйтеся з лікарем, він призначить антидепресанти.
Невирішені питання
Проблеми у стосунках – одна з найбільш поширених причин зниження статевого потягу. Для жінок емоційна близькість є основною складовою під час появи сексуального бажання. Сварки, недовіра та інші проблеми у стосунках можуть стати перешкодою для нормального сексуального життя.
Алкоголь
Хоча на перший погляд здається, що алкогольні напої можуть змусити вас почуватися розкутішими у сексі, однак надмірне вживання алкоголю зменшує статевий потяг і викликає проблеми з еякуляцією у чоловіків.
Брак сну
Зменшення сексуального потягу також пов’язане з нестачею сну, в тому числі з безсонням або апное сну. Це відбувається через те, що розлади сну призводять до відчуття постійної втоми, що негативно позначається на лібідо.
Прийом лікарських препаратів
Вживання деяких лікарських препаратів може знизити статевий потяг. До таких ліків можна віднести антидепресанти, ліки для зниження артеріального тиску, оральні контрацептиви та ін. Хіміотерапія також впливає на зменшення лібідо. Якщо у вас змінився статевий потяг після прийому ліків, проконсультуйтеся зі своїм лікарем.
Ожиріння
Надмірна вага або ожиріння також пов’язано з браком сексуального бажання, до того ж це викликає труднощі і під час сексуальної активності. Це може бути пов’язано із заниженою самооцінкою, поганими стосунками і безліччю інших психологічних проблем.
Знижений рівень тестостерону
Тестостерон підвищує статевий потяг. З віком у чоловіків рівень тестостерону незначно знижується, отже, і бажання сексуальної близькості теж.
Занижена самооцінка
Людині із заниженою самооцінкою важко почуватися сексуальною Якщо ваш партнер відчуває дискомфорт або комплексує з приводу свого зовнішнього вигляду, то постарайтеся заспокоїти його або її і переконати в тому, що ви досі вважаєте його / її сексуальним.

Джерело: www.zdorovia.com.ua

 Психічні статеві розлади

Психічні статеві розлади дуже різноманітні та численні. Вони пов’язані з порушеннями, зумовленими нейродинамікою, і формуються стереотипами умовно-рефлекторного характеру.

Рідше ці стереотипи бувають глибинного, підкоркового характеру. Стереотипи формуються залежно від зовнішніх факторів і характеризуються порушенням стійкості статевих проявів – ерекції, сім’явилиття та ін. Для психічних статевих розладів характерна дисоціація між падінням адекватних еректильних реакцій і спонтанними ерекцією та наявністю перверсій –статевих збочень – коли спостерігається хвороблива спрямованість сексуального потягу та умов для задоволення бажань.
Психічні статеві розлади – важливі порушення, що відхиляються від норми. Вони небезпечні для навколишніх, якщо якось впливають на їхнє життя. Наприклад, ненормальна пристрасть до дітей або тварин чи схильність до садизму і насильства. Будь-який розлад, що заподіює незручності, дискомфорт і становить небезпеку для навколишніх, потребує негайного лікування у сексопатолога і психотерапевта.
Статеві розлади слід відрізняти від здорової різноманітності в сексі. Низька сексуальна культура, недостатня інформованість у питаннях сексу часто призводять до того, що люди бачать психічний розлад у нешкідливих формах сексуальних взаємин. Наприклад, чоловік пропонує дружині зайнятися оральним сексом або поміняти позу на незвичну для неї, а вона вважає його збоченцем. У цьому випадку, власне, не чоловікові потрібне лікування, а дружині слід отримати низку консультацій психотерапевта або сексопатолога.
Причини
Психічні статеві розлади можуть бути вторинними – походять з неврозів, психозів або психопатії, наприклад, шизофренії, загроз існуванню людини, наприклад, підозра на злоякісну пухлину, несподіваної інвалідизації, наприклад, ампутація кінцівки, і первинно-сексологічних – зумовлених безпосередніми порушеннями сексуального життя. Статеві збочення належать до другої групи розладів.
Вторинні статеві розлади діагностують разом із симптомами клінічної картини основного захворювання психопатії, психозу, неврозу і т. д. Для прикладу, на початку неврастенії з’являються прискорене сім’явиверження, нерідкі, але короткі ерекції, зниження лібідо, еректильна дисфункція. Клінічний перебіг розладу визначається основним захворюванням. При психопатіях повне зцілення менш імовірно, ніж у невротичному стані.
Психічні статеві розлади часто починаються ще в підлітковому віці. Їх провокує не дуже вдалий перший сексуальний досвід, унаслідок чого згодом може розвинутися синдром очікування невдачі, а також може сформуватися умовний підсвідомий рефлекс у поєднанні з комплексом меншовартості. У жінок може розвинутися вагінізм і фригідність, у чоловіків – зниження лібідо, нестійка ерекція.
На тлі страху сексуальних відносин з’являються первинні сексуальні розлади. А вторинні – зумовлені нервовими порушеннями – постійним напруженням, наприклад, при підозрі на страшне захворювання або за наявності травм та інвалідності. Лікар ставить діагноз на підставі огляду та бесіди з хворим і загальної картини розладу.
Первинні сексологічні розлади зумовлені сексуальними невдачами і ситуаційними труднощами, приміром, секс у невідповідному місці, а також сексуальна психотравма (наприклад, несподіване відкриття відразливих деталей інтимного вигляду партнера або його дії, неприйнятні для іншого партнера). Сприятливі фактори – підвищена чутливість, вразливість особи.
Сексуальні подразники перетворюються на умовне гальмо, утворюючи міцний умовно-рефлекторний комплекс. Найчастіше формується синдром очікування невдачі, що призводить до утворення порочного кола, коли невроз зростає з кожною новою спробою, і як наслідок, тривожність спочатку утруднює, а пізніше робить неможливою успішне закінчення статевої близькості. На останніх етапах розладів при прихованій формі дефіцитарності особистості можуть розвинутися міцні реактивні депресії, іпохондрія та інші розлади.
У чоловіків на тлі невдалого першого досвіду можуть з’явитися страх передчасної еякуляції, відсутності та нестійкості ерекції. Потроху, незалежно від перших показників розладу, формується сексопатологія – зниження лібідо, коітофобія та ін. У жінок із первинними сексуальними розладами значно частіше бувають вагінізм і фригідність, а пізніше розвиваються у неврастенічний, сенестопатичний або іпохондричний синдром.
Лікування
Статеві розлади треба лікувати комплексно, спільно зі статевим партнером. Доктор надає допомогу у виробленні стереотипів сексуальної поведінки, призначає симптоматичні медикаментозні препарати, проводить психотерапевтичне лікування. З моменту виявлення розладу лікування ліквідує етіологічні фактори, впливає на механізми основного захворювання і на статеве відновлення – виявлення причини, вироблення оптимальної системи статевих стосунків у парі та ін. За потреби призначають медикаментозне лікування, локальну декомпресію.
Якщо патологічний процес сильно запущений, то комплексна лікувальна терапія проводиться поетапно. Вона ґрунтується на докладному вивченні особистісних особливостей і статевого досвіду обох партнерів.
Якщо вчасно звернутися по сексологічну допомогу, то прогноз для повного відновлення буде сприятливий.

Джерело: emed.org.ua