Час i Подii

Нещодавно (вже вчетверте) протягом одного дня я відвідав столицю Австрії – Відень – найгарніше та наймузичніше місто Європи. Попередні мої поїздки були пов’язані зі знайомством з історичними місцями, а також – з Художнім музеєм, музеєм З. Фрейда, з музичними меморіальними музеями композиторів В. Моцарта, Й. Гайдна, Й. Брамса, Ф. Шуберта, Й. Штрауса – сина, Л. Бетховена та з пам’ятниками їм. Цього разу я долучився до українства у Відні.

У центрі міста відшукав українську греко-католицьку церкву святої Варвари та познайомився зі священиком отцем Тарасом (родом з Трускавця) і з двома студентами Віденського університету (зі Львова) Андрієм і Тарасом. Біля церкви ми cфотографувалися на тлі пам’ятника великому українцеві Іванові Франку, на якому написано німецькою мовою «Іwan Franko – ukrainischer Schriftensteller und Philosoph, 1856 – 1916», тобто, «Іван Франко – український письменник та філософ, 1856 – 1916».
Цей пам’ятник було споруджено в пам’ять про перебування Івана Франка у 1890-х роках у Відні, де він здобув історико-філологічну освіту у Віденському університеті та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Автори пам’ятника – українські скульптори Л. Яремчук, В. Турецький, В. Каменщик. 28 травня 1999 р. відбулося урочисте відкриття пам’ятника. Серед присутніх був український вчений Роланд Тарасович Франко – онук письменника. Пам’ятник освятив тоді священик української церкви св. Варвари – доктор Остгайм-Дзерович.
Від отця Тараса я дізнався, що у Відні мешкає кілька сотень українців, і що формально існують Культурно-освітній центр ім. І. Франка та Товариство ім. Павла Чубинського, які мають юридичні адреси, але не мають приміщень. На стіні української церкви я побачив меморіальну дошку з написом «Український композитор та диригент Андрій Гнатишин працював при цій церкві з 1931по 1995 рр.».
Далі я поїхав на метро до Південнотірольського майдану, вийшов нагору і на розі вулиць Кульчицького та Фаворитенштрассе, на антресолях другого поверху будинку 4/64, побачив пам'ятник українському козакові, рятівникові Відня від турецької облоги у 1683 р., винахідникові кави в Європі – Юрієві Кульчицькому (скульптор Еманюель Пендль, 1885 р.)


Памятник Ю. Кульчицькому у Відні

Ю. Кульчицький народився приблизно 1640 р. неподалік від м. Самбора Львівської обл. Ще юнаком подався на Січ і став запорізьким козаком. Вивчив турецьку мову і був тлумачем (перекладачем). В одній з битв потрапив у турецький полон. Після повернення з полону переїхав до Відня і одружився з австрійкою.
Під час турецької облоги Відня влітку 1683р. Кульчицький, переодягнувшись у турка, разом зі своїм побратимом Михайловичем, вночі вийшов з Відня і непомітно пройшов крізь османський табір. Знання турецької мови допомогло друзям порозумітися з мусульманськими вартовими. Під виглядом купців Кульчицький та Михайлович переїхали на інший берег Дунаю і незабаром повідомили польському королю Янові ІІІ Собеському про облогу Відня. Останній зібрав 70-тисячне польське військо (в якому було кілька тисяч українських козаків), підійшов до Відня і відігнав турків. Залишились турецькі трофеї, з яких Ю. Кульчицький підібрав мішки з зернами кави і відкрив у Відні першу в Європі кав’ярню. Австрійці були в захваті від чудового напою. Кульчицький помер у 1694 р.
Нарешті у Відні є ще одна пам’ятка історії – пам’ятник українським козакам, які у складі польського війська Яна Собеського у вересні 1683р. відігнали турецьке військо від Відня і зняли блокаду з міста. Автори пам’ятника – українські скульптори Володимир та Олексій Чепелики, 2013р.
І ще варто згадати славного українця, посла Росії у Відні, Андрія Кириловича Розумовського (1752 – 1836 рр.), сина останнього гетьмана України К. Г. Розумовського, який мешкав у Відні з 1790 р. – і до кінця життя. Він був у дружніх стосунках з композиторами Й. Гайдном, В. А. Моцартом та Л. Бетховеном. Останній присвятив йому три струнні квартети. На кошти А. Розумовського був побудований міст через Дунай. Я бачив портрет Розумовського у віденському музеї Бетховена (худ. Й. Лампі, 1814 р.). Крім того, у 1884 р. український вчений Іван Пулюй у Відні відкрив х-промені, за 11 років до Конрада Рентгена.
А у Віденському оперному театрі блискуче виступають наші співаки – бас Анатолій Кочерга та колоратурне сопрано – Вікторія Лук’янець.
Отже, знай наших українців у Відні!