24 серпня Україна вийшла на пік своїх літніх подій, які вимагали відзначень і святкувань. А їх було чимало – спочатку День Конституції України, потім 1025-річчя Хрещення Київської Русі, що мало окремі – православне і католицьке – відзначення, за ним Міжнародна всецерковна проща і освячення Патріаршого Собору Воскресіння Христового у Києві, Х Конгрес СКУ у Львові, День Державного прапора України і, нарешті – як апофеоз – День Незалежності України.

Про всі попередні відзначення я писав, тепер додам до них і три останні.

Українці світу з’їхалися до Львова

Попередній, IX Світовий Конгрес Українців, відбувся 20-22 серпня 2008 у Києві, в Українському домі. Це була зовсім інша політична епоха в Україні, коли керівництво країни не уявляло собі, що не буде присутнім на такому всесвітньому форумі, коли все українське підтримувалося вищою владою.
Тож тоді, окрім 209 делегатів із 23 країн світу, на ІХ Конгресі були присутні почесні гості з України – Президент України Віктор Ющенко, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, Святійший Патріарх УПЦ КП Філарет, віце-прем’єр-міністр Іван Васюник, міністр закордонних справ Володимир Огризко, міністр культури і туризму Василь Вовкун, міністр у справах сім’ї, молоді і спорту Юрій Павленко, заступник міністра закордонних справ з питань закордонного українства Василь Боєчко, голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко, а також – представники українських церков різних конфесій, державних інституцій і громадських організацій та багато гостей з різних держав світу.
Минуло лише 5 років, і політичний клімат в Україні різко змінився. А з ним і змінилося ставлення вищої державної влади України до світового українства та його головного органу – СКУ. Нагадаю, що Світовий Конгрес українців (СКУ) був визнаний як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй.
Чи не тому світове українське співтовариство вирішило не їхати до Києва, де нині, за оцінками багатьох, панує антиукраїнський владний дух, а зібратися на свій форум у суцільно українському Львові, чия політико-психологічна аура цілком сприяла би успішному проведенню Конгресу та допомогла би українцям зі всього світу відчувати себе вдома.

Св. Філарет

Як прокоментував це у Інтернеті Тимофій Бордуляк Lviv Polytechnic: «Х Світовий Конгрес Українців є важливим заходом у координації діяльності світової української спільноти. Для нас важливо, що він відбувається у Львові – духовній столиці України. Ми вітаємо всіх учасників Конгресу. Бажаємо успішної роботи, єдності думки та вироблення дійових заходів щодо приєднання України до Європейської спільноти. Слава Україні!»
Окрему думку щодо місця проведення Х Світового Конгресу Українців висловив попередній Президент СКУ Аскольд Лозинський, заявивши, що краще було б провести його у Москві, чи хоча б на кордоні з Росією – наприклад, у Харкові – щоб підтримати українські організації у Росії.
Ще напередодні Конгресу, 13 серпня 2013 року, було оприлюднено Звернення СКУ під назвою «Світовий Конгрес Українців закликає мешканців та гостей Львова приєднатися до спільного вшанування жертв Голодомору», що в рамках X Світового Конгресу Українців відбудеться 20 серпня 2013 р.
«Цей захід розпочнеться о 16:30 з пам’ятної ходи від Національного університету «Львівська політехніка» до пам’ятника Тарасові Шевченку, де відбудеться Панахида за жертвами Голодомору – сказано в Зверненні. – Після Панахиди кожен з учасників покладе до підніжжя пам’ятника жмуток із 5 обвитих чорною стрічкою колосків пшениці. Ці колоски, символізуючи життя і духовне багатство, є пригадкою про скоєний сталінським режимом геноцид українського народу, а зокрема, про сумнозвісний «закон про п’ять колосків».
Саме у Національному університеті «Львівська політехніка» 20-22 серпня 2013 р. і відбувся ювілейний Х Світовий Конгрес Українців, який присвячувався пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр. у його 80-у річницю. А офіційне трьохгодинне відкриття відбулося ще більш урочисто – у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької о 18 годині, після того, коли відбулася піша хода та церемонія вшанування жертв Голодомору.
Організатори форуму правильно зробили, що провели спочатку пішу ходу і вшанування, бо на відкриття Конгресу делегати і гості прийшли в особливому настрої, переповненні духом пам’яті і українства.
На адресу Конгресу надійшло дуже багато привітань. Зокрема, віце-прем’єр-міністр України О. Вілкул зачитав привітання від Президента В. Януковича. На його початку зі зали почулися крики: «Не треба!», але коли присутні почули запевнення Глави держави про курс України на євроінтеграцію, підтримали це аплодисментами.
Святійший Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет також привітав Х Світовий Конгрес Українців. З благословення Предстоятеля вітання президентові СКУ Євгенові Чолію, Проводу та всім учасникам Конгресу передав митрополит Львівський і Сокальський Димитрій.

«Високоповажний Конгресе! Лю­бі брати і сестри! Любі земляки-українці!
Я радію, вітаючи ваше достойне і, сподіваюсь, воістину братерське зібрання. Вважаю, що Конгрес на чолі з його президентом п. Євгеном Чолієм робить велику справу, всіляко сприяючи об’єднанню українців по цілому світі та не залишаючи без своєї опіки жодну українську діаспору за кордоном.
У цьому наша з вами діяльність схожа, і труди Української Православної Церкви Київського Патріархату і Світового Конгресу Українців щодо опіки над нашими братами і сестрами в Україні та за її межами є дуже подібними… Церква за кожним богослужінням молиться за подорожуючих, за тих, хто далеко від нас, від своєї Батьківщини, від батьківської хати. У багатьох молитвах ми звертаємось до Всемилостивого Бога і просимо Його за себе та за тих, хто хотів би бути поруч із нами, але не має такої можливості, бо повинен тяжко працювати на чужині.
У непростий час, в якому ми живемо, коли перевіряються на стійкість наші серця і душі, коли всіляко випробовуються наші віра, надія і любов, дуже важливо нам не втратити своєї духовності, зберегти свою самоідентичність як нащадків великого князя Володимира, князів Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха, нащадків славних гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, духовних нащадків наших великих святителів Київських митрополитів Іларіона, Макарія і Петра Могили, нащадків велетів слова та національної думки Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка і Григорія Сковороди.
У всі віки українці славились своєю духовністю, і нам сьогодні дуже важливо не втратити це тисячолітнє надбання. Пам’ятаймо, що всі ми вийшли з Володимирової купелі Святого Хрещення, і розквіт нашої Київської Русі розпочався з прийняттям нею християнства. 1025-річчя Хрещення Київської Русі-України, яке ми відзначаємо цього року, є свідченням нашої єдності духу та запорукою нашого духовного зростання і культурного поступу.
Однак світ диктує інші принципи і погляди на життя. Світ проповідує ліберальні цінності, оманливо і напівправдиво підмінюючи християнські моральні принципи. Світ пропонує зло називати добром і вчить нас сприймати одвічні цінності як застарілі. Світ легалізує гріх. Але я вірю, що ми, сьогоднішні українці, чиї прапрадіди виховувались у законах найвищої моралі, зуміємо дати гідну відповідь на всі виклики сьогодення.

	Львівський оперний вітає відкриття Конгресу

Я закликаю Боже благословення на вас та на діяльність Конгресу. Разом із цим засвідчу, що ви вже маєте ласку в Бога, бо творите діла милосердя. Ви насичуєте та втамовуєте спрагу українців у світі, які голодні та спраглі рідного слова, ви надаєте їм таку важливу допомогу і підтримку.
Я вітаю всіх учасників Х Світового Конгресу Українців і посилаю вам Своє Першосвятительське благословення. Молитовно обіймаю вас та засвідчую всіляку підтримку нашим братам і сестрам українцям від Української Православної Церкви Київського Патріархату.
+Філарет, Патріарх Київський і всієї Русі-України»
Х Світовий Конгрес Українців розпочав свою роботу заупокійною екуменічною панахидою за жертвами Голодомору 1932-33 рр., що відбулась у Львові на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку.
Участь у панахиді взяли митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Богородський Адріан, а також – представники інших християнських Церков: архієпископ і митрополит Львівський Української Греко-Католицької Церкви Ігор Возьняк і настоятель Ставропігійного храму Успіння Пресвятої Богородиці м. Львова Української Автокефальної Православної Церкви прот. Ігор Бурмило.
За богослужінням молився Провід Світового Конгресу Українців на чолі з Президентом Євгеном Чолієм, багато представників міської, обласної і державної влади, політичних і громадських організацій, зокрема, народні депутати України Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Ярослав Дубневич та українці, що прибули з-понад 30 країн світу.
Після завершення панахиди духовенство та всі присутні, як і планувалося, поклали до пам’ятника Кобзарю по п’ять колосків пшениці, обв’язаних чорними стрічками, як символ пам’яті про мільйони наших земляків, заморених голодом.
Повідомлялося, що на Конгрес приїхали і взяли участь у його роботі представники складових організацій СКУ, які сьогодні діють у 33-х країнах світу, та представники організацій ще з 14 країн, з якими СКУ підтримує зв`язки, а також – широка українська громадськість з України та діаспори, 240 представників українських громад.
Для цьогорічного гасла Світового Конгресу Українців (СКУ) вибрали слова геніальної української поетеси Лесі Українки «Contra spem spero!»(«Без надії сподіваюсь!»).
Як підкреслювали в СКУ, цей крилатий вираз відображає віру двадцятимільйонної української діаспори в краще майбутнє Української держави, незважаючи на серйозні сучасні виклики і зазначили: «Це вже третій за чергою Конгрес, що відбудеться в Україні, яка є духовною Батьківщиною для багатомільйонної української діаспори. Вагому підтримку в організаційних питаннях щодо проведення цього Конгресу надає Львівська обласна державна адміністрація, зокрема, її голова п. Віктор Шемчук».
Провідними темами Конгресу стали три: «Євроінтеграція України», «Світове українство» і «80-річчя Голодомору».
Президент СКУ Євген Чолій, який ще 1 серпня надіслав лист до Президента Віктора Януковича зі закликом негайно звільнити лідера опозиції Юлію Тимошенко, у своєму виступі підкреслив, що «Світовий Конгрес Українців наголошує: звільнення лідера опозиції Юлії Тимошенко залишається критичною вимогою ЄС для підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною під час Третього саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі 28-29 листопада 2013 р. Її звільнення послало б сильний сигнал про зобов’язання владних структур стосовно євроінтеграції України».
Євген Чолій зауважив, що цьогоріч в Україні відзначатимуть 80-у річницю Голодомору-геноциду 1932-19333 років. Відтак, діаспора започатковує відзначення цієї річниці під час конгресу. Однак кульмінаційний пункт буде в листопаді – разом з українським народом.
У розвиток слів Є. Чолія співкоординатор Громадського комітету з вшанування пам’яті жертв Голодомору Іван Васюник 20 серпня на відкритті Х Світового Конгресу Українців оприлюднив звернення: «У зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору Громадський комітет та Світовий конгрес українців звертаються до керівництва парламентів країн світу з проханням ініціювати парламентські розгляди питання про Голодомор 1932-1933 років в Україні з метою ухвалення рішень щодо визнання цього злочину актом геноциду...
Зберегти пам’ять про мільйони невинно убієнних голодом наших братів і сестер та нагадати людству про можливі жахливі наслідки нехтування головним правом людини – правом на життя – і є головним завданням нашого Громадського комітету… вчинені в різні часи і в різних країнах світу голодомори, певною мірою, стали можливими й тому, що свого часу світова спільнота повною мірою не осмислила й не зробила висновків з української трагедії 1932-1933 років», – наголосив І. Васюник.
Президент Конгресу українців Канади Павло Ґрод у розмові з кореспондентом VIDIA акцентував увагу на головній, з його погляду, темі: «Ми можемо формувати політику Українського Світу…
Чому це важливо? Бачимо, у Європі з нашою громадою конкурує «Русский Мир». Нам обов’язково потрібно дійти згоди, щоб ми, як діаспора, вийшли з Конгресу зі скоординованою політикою стосовно майбутнього нашої громади. Яким має бути український світ, як він має виглядати? Як ми будемо це виконувати?»
Добре знайомий чиказьким читачам приятель нашого тижневика Павло Бандрівський, віце-президент Українського конгресового комітету Америки (відділ Іллінойс), позначив гостру точку в міжнародних відносинах України: «Можливе підписання угоди про Асоціацію з ЄС дуже тривожить владу Росії, ми ж погоджуємось, що найкращим шляхом для України було би вступити до ЄС. Програма Кремля і Росії знову збудувати свій союз ніяк не піде на користь США і європейських країн, тим паче, Україні».

	Лідери опозиції разом з Є. Чолієм на сцені

Перший заступник президента Світового Конгресу Українців, голова Європейського конгресу українців (ЄКУ), голова Товариства Української культури в Угорщині Ярослава Хортяні з гіркотою констатувала: «У нас навіть шосте та сьоме покоління розмовляє українською мовою. Знаєте, я у Канаді в Торонто більше чула українську мову, аніж у Києві. Скажу чесно – я почуваюсь українкою у Львові, у Тернополі, але я б хотіла почуватись українкою і в Києві чи Луганську. Але там більшість розмовляє російською, тому у мене складається враження, що я за кордоном.
Коли я цього року була у Києві, не могла знайти жодної україномовної іграшки у магазині. Це мене настільки прибило, що я їхала додому і плакала, і хотіла назад в Угорщину, хоча це – моя друга країна».
Голова репрезентативного комітету української громади у Франції Наталя Пастерняк дуже емоційно вигукнула: «Я не можу спокійно жити і спати, допоки знаю, що Голодомор у Франції ще не визнали геноцидом. Не визнати це трагедією – це не дати спокій тій душі, яка померла. Коли в Нотр-Дам де Парі йде Служба Божа в пам’ять за загиблими під час Голодомору – я чую, як вони нас кличуть. Це не була війна – люди спокійно собі жили, і раптом до них вриваються у двері й забирають все, що у них було. Чому? Бо вони були українцями».
Вона вказала, що французькі комуністи блокують визнання Голодомору геноцидом, тому що Росія має великий вплив на політику Франції, передусім, через ліві партії, але під час цьогорічного вшанування 80-ї річниці Голодомору в її країні українська діаспора вперше пройде пам’ятною ходою по Єлисейських полях. Хода у Парижі розпочнеться 17 листопада об 11 год. від церкви Святого Володимира і до Нотр-Дам де Парі. Також режисер Бенедикт Бене цього року представить перший французький фільм про Голодомор 1932-33 рр.

Є. Чолій та В. Янукович 27.08.2013

На Конгресі, зокрема, висловлювалося і побажання, щоб народжені за межами України діти запалювались українством, тому важливо зберігати живий зв’язок з Україною, який, на жаль, є занадто слабким.
На відкритті Конгресу виступили і представники української опозиції.
Юрій Луценко,різко критично відгукнувся про ситуацію в країні: «Україна сьогодні – це радянський барак, перефарбований в синьо-жовтий колір. На такому фундаменті не побудуєш Україну». Тим не менше, він зробив несподівану для багатьох заяву про те, що потрібно підтримувати сучасну українську владу в її кроках до євроінтеграції, чим викликав критику і нерозуміння.
А лідер «Свободи» Олег Тягнибок заявив, що його партія бере участь у всіх виборах, і 2015 рік не буде винятком, тож дотично підтвердив свій намір балотуватися у Президенти, хоча прямо про це не сказав.
Він, ніби полемізуючи з Луценком, наголосив: «Жодних компромісів з бандитською владою бути не може, і українській діаспорі важливо усвідомити ситуацію, в якій сьогодні опинилися українці».

	На табло – підсумки виборів керівництва СКУ

Однак, забігаючи наперед, скажу, що Президент СКУ Є. Чолій став, скоріше, на точку зору Ю. Луценка, бо 27 серпня, уже після закінчення Конгресу, зустрівся у Києві з Президентом В. Януковичем та обговорив з ним низку питань, насамперед, щодо євроінтеграції України.
Глава держави при цьому зробив низку несподівано лояльних до діаспори заяв: «Україна бачить у закордонному українстві впливову силу, яка сприяє утвердженню позитивного міжнародного іміджу нашої країни, тому дуже важливо, що закордонні українці, об’єднані в Конгрес, мають можливість не тільки відчувати ситуацію в Україні, а й мати певний вплив».
Як повідомлялося, Віктор Янукович привітав Євгена Чолія з 22-ю річницею Незалежності України та успішним проведенням ювілейного, десятого Світового Конгресу Українців. Президент побажав успіхів у подальшій роботі на благо всього закордонного українства.
Євген Чолій дипломатично подякував Вікторові Януковичу за зустріч та привітання на адресу Конгресу.
Чи обмежаться учасники зустрічі ввічливостями, чи справді щось зрушиться у ставленні влади до СКУ та закордонного українства – покаже час.
Принаймні, є підстави вважати, що ставлення В. Януковича до СКУ пройде той же шлях, як і до УПЦ КП – від демонстративного невизнання до залучення на всілякі важливі форуми і події в Україні за участі Президента.
Повертаючись до фіналу Конгресу, поінформую читачів, що Президентом СКУ переобрано Євгена Чолія і обрано керівництво СКУ.
Наголошу, що окрім незмінних заступників Є. Чолія – Ярослави Хортяні та Стефана Романіва, до Екзекутивного Комітету обрали ще одного чиказького друга нашого часопису, Президента Українсько-Американської Федеральної Кредитової Спілки «Самопоміч» Богдана Ватраля – фінансовим референтом, з чим ми його щиро вітаємо!
Понад сто учасників X Світового Конгресу Українців із 20 країн світу відвідали Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», що у Львові, на вул. С. Бандери.
Президент СКУ Євген Чолій зазначив важливість місії музею, «бо він допомагає нам не забувати тернистий шлях до незалежності і зобов’язує віддано працювати для добра українського народу».
Панахиду на в’язничному подвір’ї відслужив Голова Центру військового капеланства отець Степан Сус. «Тут катували і мучили тих, хто називав себе українцями. Мучили їх за те, що вони намагалися бути вірними своєму народу, своїй культурі, традиції, тоді, коли держави не існувало. І сьогодні ми творимо для них пам’ять, щоб ці злі моменти історії ніколи більше не повторилися. Ми повинні бути разом одним народом однієї традиції, незалежно від того, в якій частині світу ми проживаємо», – зазначив священнослужитель.
«67 років тому у цих стінах утримували мою матір, – сказав голова організації українців Іспанії Юрій Чопик. – Моя бабця і мамин брат носили передачі. Звідси маму відправили у табори. Вона повернулась, і я дякую матері і батькові, що вони навчили мене любити Україну та боротися за неї. На уроках у наших суботніх школах ми розказуємо молодому поколінню про те, що було. Намагаємось зробити так, щоб вони не розчинились у чужому середовищі».
Тематичним продовження форуму СКУ 23 серпня став організований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв`язків з діаспорою IV Міжнародний конгрес «Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «Землякам моїм в Україні і не в Україні…», присвячений 200-річчю Тараса Шевченка, в рамках якого обговорили і тему «Тарас Шевченко та кобзарство».
Для участі в Конгресі зголосилося понад 400 учасників з 29 країн світу. В рамках відкриття Конгресу відбулась також презентація проекту «Українські дітки у світі читають «Кобзар».
Також відбулася низка різножанрових заходів – презентації відеопроектів, книг та інструментів, покази фільмів української діаспори, численні виставки українських дизайнерів, зокрема, Роксолани Богуцької, митців зі сучасною інтерпретацією Шевченкіани, виставки, присвячені Голодомору.
Конгрес завершився великим концертом з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка в Концертній залі ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії.
Напередодні Аскольд Лозинський сказав напутні слова: «Підтекстом Х Конгресу повинні бути слова Василя Симоненка «Народ мій є, народ мій завжди буде. Ніхто не перекреслить мій народ!» Захист нашого народу, його історії, його культури і слави має бути стрижнем цього важливого зібрання та дії новообраних керівних органів СКУ».
Перебіг Конгресу ці слова підтвердив. Завершуючи роботу, Х Світовий Конгрес СКУ оприлюднив привітання з нагоди 22-ї річниці незалежності України, в якому, зокрема, зазначив: «Світовий Конгрес Українців щиро вітає весь український народ з його найбільшим національним святом – Днем незалежності України.
22 роки тому світ дізнався про урочисте проголошення незалежності України та створення самостійної Української держави, що здійснило споконвічні прагнення українського народу бути господарем на своїй землі. Це також стало значною подією для багатомільйонної української діаспори: з відновленням незалежності Захід почав трактувати нас державним українським народом…
Пригадуючи, яким тяжким і жертовним був шлях до незалежності України, Світовий Конгрес Українців закликає весь український народ берегти цей великий дар та в нинішніх непростих обставинах робити все, щоб Україна дійсно стала європейською, демократичною державою.
Бажаємо всьому українському народу єдності, порозуміння та віри у краще майбутнє України».

	Гігантський прапор на Потьомкінських сходах в Одесі

Україна відзначає свята Незалежності

Свята Незалежності почалися з того, що 19 серпня ми офіційно відзначили День Державного Прапора України.
«Відмашку» дав Президент В. Янукович, привітавши співвітчизників: «Сьогодні ми відзначаємо День Державного Прапора України – великої державної святині, яка уособлює фундаментальні цінності Українського народу. Це свято єднання всіх громадян і патріотів незалежно від регіону проживання, віросповідання чи політичних уподобань…
Державний Прапор України є невід’ємним символом незалежності, гордості за свою Вітчизну та ознакою нашої самоідентифікації. Ми славимо кожного, хто творив багату історію та нині докладає значних зусиль задля гідного майбутнього України… Закликаю берегти і шанувати свою державу та її символи».

Перед Адміністрацією Президента відбулася символічна церемонія підняття Державного Прапора України за участі Глави Держави у супроводі Державного Гімну України. Урочистим проходженням роти Почесної варти у складі представників трьох родів військ церемонія завершилася.
По всій країні відбулися громадські вшанування Прапора України. Були й курйозні варіанти – так один донеччанин (начебто, голова місцевої «Просвіти») оригінально утеплив свою квартиру в синьо-жовтих кольорах.
А 24 серпня вже на повну котушку розкрутився апофеоз українських відзначень і свят цього року. Злива привітань та добрих побажань зі всього світу на адресу України, злива нагород і відзнак від Президента України на військових і цивільних, чоловіків і жінок, карусель серйозних і розважальних заходів по всій країні.
Незмінне покладання вінків до пам’ятників М. Грушевському, Т. Шевченку від влади та опозиції, колони пішої ходи і мітинги патріотів, промови і концерти, святкова торгівля і масове поїдання різної смакоти зі запиванням прохолодними напоями.
Словом, усе було з розмахом і мінімально політизовано.
Українські Церкви цього дня дали потужний духовний посил народові.

Так, у День Незалежності України Святійший Патріарх Філарет очолив подячний молебень у Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва. Предстоятелеві співслужили митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, єпископ Вишгородський Агапіт та духовенство собору.
Після подячного молебню Патріарх привітав архієреїв, духовенство та мирян зі святом Незалежності: «Бачачи, як наш народ навернувся до віри, Бог благословив нас і миром, і незалежністю держави.
Це не означає, що у нас в країні все добре. Не все добре. І одна з причин цього є те, що християни, ми з вами, не живуть згідно зі заповідями Божими… Тому, якщо ми не хочемо, щоби Господь попустив нашому народу нові біди та випробування – маємо самі виправлятися, викорінювати гріхи зі своєї душі і свого життя, жити по правді, згідно з Божим законом. І нехай на цьому шляху нам допомагають молитви Богородиці і всіх святих Землі Української» – сказав Святійший Владика. Завершилося богослужіння многоліттям ієрархам, державі та українському народу.

Бл. Святослав	На Володимирській гірці В. Янукович вітається з Л. Кучмою. Поряд Л. Кравчук, В. Рибак та М.Азаров

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) підкреслив:
«Якщо ми справді разом діяльно любитимемо свою Батьківщину й щодня для неї будемо працювати й жити – тоді кожного дня утверджуватимемо її незалежність і сприятимемо тому, щоб вона зайняла гідне місце в сім’ї європейських народів… християни повинні себе запитати, а що я дав Україні? Що я зробив для того, аби моя Україна стала кращою, сильнішою, могутнішою?»

	ОО «Батьківщина вітає Л. Лук’яненка

В Успенському соборі Києво-Печерської Лаври Митрополит Володимир також провів подячний молебень з нагоди річниці Незалежності.
Глави Церков разом із цілим сонмом політиків, представників духовенства і громадськості, за присутності Президента України взяли участь у державних урочистостях на Володимирській гірці столиці.
Опозиція відзначила День Незалежності не спільно.
ОО «Батьківщина провела пішу ходу, Віталій Кличко на чолі колони байкерів проїхав Києвом, а далі вони вже без нього вирушили до Литви під гаслом «Україна – це Європа», О. Тягнибок – разом зі соратником, віце-спікером Р. Кошулинським – перепливли Дніпро у Кременчуці.
У День Незалежності екс-прем’єр Юлія Тимошенко звернулася до українців та закликала їх бути згуртованими та прагнути до Європи.
Цього ж дня свої 85 років відсвяткував легендарний Левко Лук’яненко, з чим його привітали однопартійці та численні гості.
Відшуміли свята, попереду – будні, громадські та політичні. З початком роботи наступної сесії Верховної Ради України стартує новий політичний сезон. Він значною мірою дозволить розрізнити – чиї слова на ці свята були щирими, а чиї – черговим лукавством.
Проте, попри всі складнощі і негаразди, Україна живе, працює і входить у свою двадцять третю річницю Незалежності з новими надіями і твердим бажанням – бути.
P. S. Дякую прес-службам УПЦ КП, УГКЦ, СКУ за допомогу у підготовці матеріалу