Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) під час інтерв’ю новому Інтернет-телебаченню УГКЦ «Живе. ТБ» розповів про основну тему чергової сесії Священного Синоду, на який прибули українські католицькі владики з усього світу.
«Центральною темою цьогорічного Синоду – «Нова євангелізація в Українській Греко-Католицькій Церкві». Ми міркуватимемо над тим, як більш ефективно проповідувати Боже Слово в сучасній культурі. Адже поняття нової євангелізації включає в себе успішне душпастирство зі сучасними методологіями в наших парафіях, необхідні засоби, як промовити до тих людей, які є охрещені, але неналежним чином практикують свою віру. Особливу увагу хочемо звернути на тих, які сьогодні ще не охрещені, але чекають, щоб Церква промовила до них Божим Словом і допомогла їм стати християнами. Це три аспекти, над якими роздумуватимуть члени Синоду», − зазначив Патріарх Святослав.
Крім того, важливим питанням, яке обговорюватимуть єпископи, буде питання місійності Церкви. У сучасному світі кожен віруючий повинен ділитися своєю вірою: інакше він її втратить. І наші єпископи, які живуть у різних країнах, у різних мовних середовищах, у різних культурах ділитимуться своїм досвідом, як донести Боже Слово до сучасної людини», − сказав Предстоятель УГКЦ.
Синод, що проходить у Києві з 11 до18 серпня, тісно пов'язаний з двома іншими подіями, які відбудуться у столиці, – освяченням 17-18 серпня Патріаршого собору Воскресіння Христового та святкуванням греко-католиками 1025-річного ювілею Хрещення України-Русі

Релігієзнавець пояснив, чому в УПЦ (МП) хочуть отримати статус юридичної особи, а в УПЦ КП – проти

Про те, яке юридичне становище Церкви як інституції в Україні зараз, та чому в УПЦ (МП) вимагають надання Церкві статусу юридичної особи, а в УПЦ КП, навпаки, вважають надання такого статусу недоцільним і шкідливим, розповів «Львівській газеті» релігієзнавець Андрій Юраш.
За його словами, українське законодавство дає визначення, хто є юридичною особою. Нею є конкретна парафія, монастир, братство. Тобто, Церква як інституція, що об’єднує всі ці одиниці, не є юридичною особою. Ця модель близька до американської, де так само кожна громада має статус юридичної особи. Натомість, у Росії і в Канаді статус юридичної особи має релігійна організація загалом. Тож цілком зрозуміло, за словами Андрія Юраша, чому є різні позиції УПЦ (МП) та УПЦ КП щодо зміни стану.
Як пояснює релігієзнавець, УПЦ (МП) прагне до закріплення юридичної особи за структурою. Соціологія свідчить, що кожного року відсоток тих, хто хоче бачити в Україні Церкву, яку побудовано на засадах помісності та автокефалії, зростає: їх уже більшість. Кількість тих, хто й надалі хоче залишатися в юрисдикції Московського Патріархату, потрохи зменшується, зараз це співвідношення близьке до 2 проти 1.
У цій ситуації, як наголошує Андрій Юраш, для УПЦ (МП) вигідно закріпити теперішній статус і масштаб її поширення в Україні. Бо за сучасних реалій захочуть парафії Волинської області перейти до Київського Патріархату чи до УАПЦ чи створити нову Церкву – вони це зроблять, перереєструються і перейдуть.
Натомість, за надання статусу юридичної особи всій церковній структурі, пояснює далі релігієзнавець, громада добровільно вже не зможе її залишити. Хоча, створювати нові громади можна буде, але вона не претендуватиме ні на храм, ні на статус, який був у цієї громади.
«У тій же комбінації, але з протилежних позицій, виходить УПЦ КП, яка заявляла, що не хоче надання статусу юридичної особи Церкві як структурі. Адже сприятлива ситуація означає для УПЦ КП, що відкритим залишається питання для тих парафій Московського патріархату, які не побачили себе у цій Церкві», – підсумував Андрій Юраш.