У світі існує хибна думка, що коли люди раз охрещені і формально прийняли християнство – залишаться християнами назавжди. Очевидно, це не є більше нормою в сучасному суспільстві. Християни масово пристають до інших релігійних груп чи перетворюються в безбожників радше добровільно, аніж з примусу. Засновники Сполучених Штатів Америки збудували цю державу на християнських засадах, хоча, на жаль, нелегко розпізнати ці принципи в наш час.
Держави, для прикладу, Францію, Іспанію, Німеччину вже неможливо назвати християнськими, а тим більше – католицькими державами.
Особисте хрещення людей не гарантує, що вони залишаться послушниками Христові і церкві без активних практик молитви і Богослужінь. Але раз уділене таїнство Хрещення покладе незабутній відбиток на все наше життя, при умові, що ми це дозволимо і цьому сприятимемо.
Андрій Сороковський у своїй статті в РІСУ (Релігійно-Інформаційна Служба України) чітко висловлюється з цього приводу. Він справедливо каже, що якщо ми хочемо зберегти Українське християнство, то кожне покоління повинно пройти через відновлення Хресного духа. Відповідно, якщо тривалість одного покоління складає двадцять п'ять років, то «Хресне відновлення Русі» з інтервалом у чверть сторіччя – дуже добра формула. Він зазначає, що в даний час це не повинно обмежитись до написання катехизму або простої настанови у формі глибокого діалогу між Церквою і вірними. Ось що означає «Нова Євангелізація», запропонована Папою Іваном Павлом ІІ, а в даний час заохочувана Папою Франциском і Патріархом Святославом. Ця Хресна віднова не може бути поодинокою подією, а радше, що більш важливо, дороговказом на шляху людського постійного духовного зростання.
З офіційним впровадженням християнства князем Володимиром на теренах сучасної України настала біблійна «повнота часів у Христі», так само як тисячу рокiв тому вона прийшла в околиці Єрусалиму і в цілий світ. Це стало і все ще залишається славетною подією. Прийнятий нашою українською культурою Христос дав нашим предкам й Україні Благовіщення його Євангелія, Благословення і освячення Його Любов’ю і його самою Суттю. І Він продовжує благословити тих, хто прагне почути його заклик.
Світлої пам'яті владика Михаїл Гринчишин, ЧНІ, рішуче заявив у програмі святкування тисячолітнього ювілею 1988 року, що святкування і відзначення подій минувшини є нашим обов'язком. Це зміцнює наш дух і характер і додає вагомості життю, дає нам змогу вчитися і будувати на минулому, щоб осягнути майбуття. Пам'ять зміцнить нашу вірність і відданість вірі. Вдячна пам'ять зробить нас проникливими і дасть можливість усвідомити сучасні можливості, що зросли з нашого минулого. Надіємось, що усвідомлення нашої причетності до історії спасіння посилить нашу надію і пробудить почуття відповідальності за майбутнє.
У контексті святкування 1025-річного ювілею Хрещення Русі-України, а також святкування 10-річчя Єпископської Хіротонії та возведення на престол Єпархії св. Миколая Владики Ричарда, – запрошуємо всіх взяти участь у Відновленні наших Хресних Обітів та підтвердженні нашої Християнської віри і традиції в суботу, 14 вересня 2013 р. Б.
Святкування розпочнеться процесією від нового шкільного будинку о 4 годині вечора, відправою акафіста до св. Рівноапостольного князя Володимира, Соборним Водосвяттям у Катедральному Соборі св. Миколая в Чикаго та святковим обідом в аудиторії школи св. о. Миколая.
Молимося, що це святкoвe пережиття пробудить духовну відозву в наших серцях, відповідну до величини і значення цієї величної і святої події в українській громаді Чикаго і околиць.