Літо-літечко поморило духотою кілька днів, затишшям подій в Околиці, а там – по Петрі – та й по теплі! Вечори споважніли, вкрили небеса дивовижними, ренесансівських форм, нічними хмарками, розлили м’ятну зрілість вуличками... Щось призабуте, проте обіцяюче, стримано вичікувало нових обертів колеса життя в цілому і у календарі української громади зокрема. І ось – початок...

28 липня – День небесного патрона для наших церков та вірян з таким чудовим іменем – Володимир. Ним названі дві церкви у Чикаго, обидві – на вулиці Oakley: греко-католицький храм найбільшої у світі парафії св. Володимира і Ольги та православний катедральний собор св. Володимира.

Програма святкувань передбачала приїзд Владики Даниїла до православної церкви, бенкет на його честь та інтерв’ю для нашого видання. Греко-католицький храм, з ініціативи отця-крилошанина, настоятеля храму св. Володимира і Ольги, Олега Кривокульського, продовжив справу храмового празникування, вчетверте вивівши його на подвір’я після освячення води. У планах було наступне: концерт біля Культурного осередку, зустріч гостей з України та Канади, святковий обід і танцювальна забава.
Цей захід є складовою відзначення 45-річчя парафії та 1025-річчя Хрещення Руси. У контексті програми чекаємо і велике інтерв’ю з отцем Олегом.
Після Служби Божої у нашому храмі на широких сходинах перед ним та обабіч входу вилаштувалися братчики Братства св. Архістратига Михаїла з хоругвами та фанами. Співав хор. Священики провадили чин водосвяття. На хвилину його випередило… окроплення з неба! Але то було дійсно окроплення, яке не вилилося дощем: з попелястих хмар вийшло сонце, яке справедливо винагородило терплячих веселим світлом і теплом...
Паркан навколо Осередку був вряди-годи прикрашений жовто-блакитними бантами, сцена з технікою дивилася на круглі столи по периметру парківки, димок шашличниць лоскотав рецептори, навстіж відчинені двоє подвійних дверей до середини закликали тих, хто шукав затінку. Бар частував дрінками, чистим коньячком, винами, безалкогольними напоями. Слід сказати, квиток у $25 був зовсім невеликою платнею за обід, напої, десерт, концерт і танці. Думається, такий крок з боку парафії осмислений, адже наш храм – найбільш відвідуваний. Маркетинговий підхід, як ознака часу, прослідковується сьогодні у почерках всіх парафій метрополії.
Священицтво представляли отці: настоятель парафії св. Володимира і Ольги Олег Кривокульський, який почав свято вітанням, побажанням нам усім добра і щастя, Ігор Кошик, Степан Костюк, Роман Артимович. Голова парафіяльної ради та член управи Кредитівки «Самопоміч» Олег Караван теж побажав приємного святкування, ще й чек подарував на потреби церкви від Спілки. Музичну частину святкувань забезпечив гурт «Мрія» у складі керівника Михайла Демберецького (акордеон, тамбурин), Романа Панька (саксофон, сопілка) і Тараса Демберецького, клавішника, одного з ініціаторів запросин Ірини Лончини, співачки з Івано-Франківська, до Чикаго). Незважаючи на перешкоди з електрострумом, учасники концерту не розгубилися, поводили себе, як справжні професіонали. Окрім парафіян, були й численні гості. Віце-консул Сергій Коледов – частий гість наших культурно-масових заходів – привітав від Консульства України у Чикаго присутніх з храмовим празником.
Зі Львова, від Українського Католицького Університету, приїхала молода викладачка пані Оксана Зарічинська, яка 13 років після закінчення цього ж університету працює на його розвиток. Завітав на свято і доктор-мікробіолог Юрій Мончак із Торонто (Канада). У різний спосіб вони шукають і збирають кошти на УКУ (Український Католицький Університет у Львові). Присутні вшанували прибулих оплесками.

Але очікуваною зіркою програми, звичайно, стала славна франківчанка Ірина Лончина, заслужена артистка України, молода вродливиця, яка силою та гнучкістю голосу, жіночністю та грацією, вмінням «працювати» з аудиторією заворожила нас! Більшість її пісень були з поміткою «авторська пісня», що є особливо цінним. Оскільки співачка дуже багато гастролює по закордонні, де проживають українці, її твори мають присмак суму за Батьківщиною, невисловлене питання: ЧОМУ МИ НЕ ВДОМА?!
Мережилися веселі, філософсько-роздумливі пісні, молитви, покладені на власну музику... Багата в’язанка українських народних пісень викликала шалений успіх, тому що глядачі стали виконавцями! Панна Ірина дуже мило пропонувала мікрофон, підбігаючи до столиків, вгадуючи «співаків»! А хто не співає, той художньо свище; так-так, був і такий соліст!
Привітала всю парафію зі святом і зі заслуженим успіхом Ірину Лончину, подарувала їй букет квітів і заспівала пісню «Мій край» місцева співачка, теж франківчанка, Мар’яна Сташко. Маленька наша улюблениця Діанка Собчук виступила з піснями «У моєму краї», «Батьківська», «Два лебеді». Сюрпризом цього разу був її виступ разом із наставником, музикантом Тарасом Корецьким. Після виступу дівчинка підсіла до найпалкішої своєї прихильниці – бабусі – пані Стефи Собчук.
Концерт добігав завершення. Величезна черга з бажаючими отримати автограф Ірини Лончини на придбаний диск з її піснями вигнулася дугою. Звучала музика, за столами спілкувалися друзі, знайомі, фотосесія з гостею була нескінченною!
Після перерви на обід для музикантів і прощання зі співачкою заповідано продовження танців.
Окреме слово подяки треба висловити тим, хто підготував таку імпрезу. Парох о. Олег не тільки ініціює акцію, а й бере найактивнішу участь у процесі, включно до нанизування шашликів на шампури. Менеджер Осередку Ярка Абрам’юк скеровує все господарство, забезпечує обладнання, продукти. А вже працівники кухні турбуються про смак. Багато людей безкоштовно працюють для підготовки і проведення свята: Микола Федус, співвласник кафе «Shokolad», займався маринуванням та приготуванням шашликів; музичний гурт «Мрія» теж мав велику відповідальність перед громадою: прийом, забезпечення побуту співачки Ірини Лончини, танцювальна забава для гостей свята.
Сезон відпочинку біля духовних та громадських джерел, якими є наші храми та Культурний центр, розпочався. Слідкуйте за рекламою у газеті та на радіо «Ukiedrive», приїздіть і насолоджуйтеся українською мовою, рідними традиціями, жертвуйте свою працю, кошти, час для розквіту і слави України у чужих світах.