«Під новий рік спостерігала, що у книжковому – черга, а в нас ходять, як по музею, і кажуть, як гарно». «Не закуповувався чотири місяці через невизначеність ситуації на ринку, торгую тим, що є... Клієнтів мало». Ці повідомлення з форуму українських ювелірів добре демонструють стан ринку дорогоцінних виробів. Він падає вже четвертий рік поспіль.
Зростання цін на дорогоцінні метали – головний фактор скорочення ринку. З вересня 2008 року по червень 2013 року ціни на золото виросли майже на 70% – до $1394,5 за унцію (на 31.05.2013). У вартості готового виробу 75-80% займає сировина, тому, як не здешевлюй роботу ювеліра, – на ціну кінцевого товару суттєво це не вплине.
За підсумками 2012 року, обсяг таврованих ювелірних виробів скоротився на 16,4% у кількісному вираженні і на 20,3% – у натуральному. Українці переходять на економ-варіант – ринок китайської біжутерії впевнено зростає. Після кризи у великих торгових центрах дедалі частіше почали відкриватися мережеві магазини дешевих прикрас.
До ювелірних виробів перестали ставитися як до предметів розкоші, а їх придбання щораз частіше стає результатом спонтанної покупки, тому рідко буває дорогим. Все разом – підвищення цін на золото, кризові явища в економіці і скорочення витрат населення – вплинуло на зміщення переваг у бік недорогих срібних виробів. Ціни на срібло на світовому ринку практично в 60 разів є нижчими, а попит на них – вищим. Торік ювелірні заводи, зокрема, лідер – Київський ювелірний завод із часткою ринку 43% – виготовили 23,9 тонни срібних ювелірних виробів, і 12,5 тонни золотих.
Прогнози розвитку ринку ювелірних виробів не можна назвати сприятливими. Крім наслідків економічної кризи, вплив на нього робить і державне регулювання. Враховуючи майбутні зміни в податковому законодавстві (скасування пільг зі сплати ПДВ для торговців ювелірними виробами), багато що залежатиме від того, чи зможе Союз ювелірів України мінімізувати ризики майбутніх реформ для учасників ринку. На ювелірному ринку є багато невеликих гравців, а для них це може мати серйозні наслідки.
У зв'язку з кризою відбулися зміни і в ювелірному ритейлі. Кількість окремих прилавків, кіосків, а також торговельних лотків у переходах скоротилася, а основними гравцями стають великі магазини і великі мережі.
Найбільш популярними серед покупців залишаються магазини Київського ювелірного заводу з часткою 22%, Zarina (22%) і «Укрзолото» (21%).
Очікується, що негативні тенденції на ринку ювелірних виробів будуть переважати і в найближчі 2-3 роки, що призведе до скорочення ринку, як у натуральному, так і в кількісному вираженні. Поліпшити ситуацію може зниження цін на дорогоцінні метали, які спостерігалося, наприклад, наприкінці квітня 2013 року. Це призведе до зниження вартості готової продукції та її більш доступної ціни для споживачів.
Автор: Олександр Соколов,
директор аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting

Джерело: forbes.ua

Ахметов поділить Луганський трубний завод із росіянами

Металургійний комбінат «Запоріжсталь» визнано найбільшим кредитором Луганського трубного заводу (ЛТЗ), стверджується в рішеннях Луганського господарського суду від 20 травня і 3 червня. ЛТЗ, банкрутство якого почалося в січні 2013 року, повинен повернути 310 млн. гривень підприємству, яке контролюють «Метінвест» Ріната Ахметова і російські інвестори, пов’язані з державним Зовнішекономбанком. Це майже три чверті всіх вимог кредиторів до ЛТЗ. Тепер власники «Запоріжсталі», якій належить 47,9% Луганського трубного, зможуть розпоряджатися заводом, незважаючи на інших його співвласників і кредиторів.
Банкрутство ЛТЗ стартувало 17 січня 2013 року, через три місяці після того, коли завод зупинив виробництва. У першій половині 2012 року завод отримав виручку 589 млн. гривень при EBITDA в 2 млн. гривень. Наприкінці 2011 року на заводі числилися 953 штатних працівники, ще 1086 осіб працювали на умовах неповної зайнятості. До березня 2013 року всі робітники були звільнені, повідомив мер Луганська Сергій Кравченко.
Крім «Запоріжсталі», Луганський госпсуд визнав кредиторами проблемного заводу Магнітогорський металургійний комбінат і Державну податкову адміністрацію. Їм присудили 75 і 25,8 млн. гривень відповідно. Реєстр вимог кредиторів ще не сформований повністю, але претензії інших претендентів на майно заводу невеликі порівняно зі запитами першої трійки. Четвертим у списку йде Павлоградський завод технологічного обладнання, який вимагає повернути 2,3 млн. гривень.

На всіх не вистачить

Визнані судом претензії до Луганського трубного – близько 420 млн. гривень. Ще близько 200 млн. гривень на 20 червня 2012 року завод був винен банкам, включаючи Актабанк Вадима Єрмолаєва. Балансова вартість усіх активів заводу, за вирахуванням дебіторської заборгованості – 395 млн. гривень на 30 червня 2012 року, вартість чистих активів – мінус 27 млн. гривень. Незадовго до початку банкрутства частина майна ЛТЗ, згідно з договором застави, перекочувала у власність Актабанку.
«Якщо на компанію припадає більше, ніж половина сукупних вимог до боржника, вона має право самостійно сформувати комітет кредиторів і одноосібно приймати рішення про санацію або ліквідацію боржника», – пояснює старший партнер юрфірми «Ілляшев і партнери» Роман Марченко. Рулити банкрутством ЛТЗ будуть представники «Запоріжсталі».
43,5% Луганського трубного заводу володіють компанії «Днепрпромкомплект» і «ДПК-Інвест» підприємця Олега Комара. Восени до наглядової ради ЛТЗ увійшли «метінвестовці» Руслан Божко та Володимир Коломієць. Представники «Метінвесту» не виявили бажання коментувати банкрутство заводу.

Автор: Андрій Самофалов
Джерело: forbes.ua

Всі пенсіонери Києва отримають соціальні картки

Соціальну «картку киянина» повинні будуть видати всім пенсіонерам столиці вже до кінця 2014 року, – таке завдання поставили перед керівництвом КМДА. Про це повідомляється на офіційному сайті прем’єр-міністра Миколи Азарова.
Представники КМДА нагадали про те, що першими картки отримали ті кияни, які дійсно потребують додаткового соціального захисту, а також ті, у кого мінімальна пенсія не перевищує 1500 гривень. При цьому Олександр Попов висловив сподівання, що вже наступного року соціальну «картку киянина» отримають всі столичні пенсіонери.
Нагадаємо, що «соціальна картка киянина» дає можливість купувати ліки в деяких аптеках зі знижкою, а також – право безкоштовного проїзду тощо. На сьогодні в Києві було видано приблизно 60 тисяч подібних документів.
Відзначимо також, що під час одного з онлайн-діалогів на своєму профілі в соціальній мережі Facebook прем’єр-міністр України Микола Азаров повідомив, що такі «соціальні картки» уряд планує впроваджувати і в інших містах України.
«У нас в декількох містах проводяться такі експерименти, коли ми застосовуємо соціальну картку для найменш захищених верств населення», – написав Микола Азаров.
Микола Азаров підкреслив також, що уряд України зараз вивчає, як працюють ці проекти, і планує в майбутньому поширювати їх на інші території країни.
Раніше заступник голови КМДА Руслан Крамаренко розповів про те, що для отримання «картки киянина» мешканцям столиці досить прийти в пункт видачі в районній адміністрації з документом, що засвідчує особу громадянина України. За словами чиновника, «картка киянина» буде видаватися безкоштовно, а термін її дії складе п’ять років.

Джерело: unn.com

Українці почали скуповувати у 10 разів менше «готівки»

За підсумками січня-травня 2013 року населення України купило готівкової іноземної валюти на $226,1 млн. більше, ніж продало банкам. Що в 9,8 разу менше, ніж за цей же період 2012 року, коли було куплено на $2,2 млрд. валюти більше, ніж продано.
Такі дані оприлюднив Національний банк України (НБУ) на офіційному сайті у понеділок, 10 червня.
Згідно з інформацією, у травні-2013 українці, здебільшого, продавали готівкову валюту: з рук населення в банки повернувся $81 млн. «готівки». Тоді коли у травні минулого року, навпаки, українці скуповували валюту – на $526,8 млн. більше, ніж було продано.
Нагадаємо, чистий продаж готівкової валюти населенням у квітні-2013 склав $117,8 млн.
За даними Нацбанку, загальний обсяг готівкового валютного ринку у травні-2013 склав $2,452 млрд., що є меншим, ніж показники квітня-2013 травня-2012 на 19% і 24,4% відповідно.
У повідомленні також вказується, що вклади українців за травень скоротилися на $4,4 млн., до $22,373 млрд.: із початку року обсяг таких депозитів зменшився на $79,1 млн., із $22,452 млрд.

На шляху в обійми «Газпрому».
«Нафтогаз» програв у суді $3,9 мільярда

Стокгольмський арбітраж зобов’язав НАК «Нафтогаз» виконати контракт з італійським трейдером Italia Ukraina Gas і поставити йому 13,1 млрд. кубометрів газу за цінами 2003 року – $110 за тисячу кубометрів при нинішній його вартості в $416.
У розпорядженні «КомерсантЪ-Украина» опинився текст рішення Стокгольмського арбітражу від 19 грудня 2012 року. Згідно з ним, НАК «Нафтогаз України» зобов’язана виконати умови угоди з італійською компанією Italia Ukraina Gas (IUGAS) від 24 грудня 2003 року з продажу газу за ціною у $110 за тисячу кубометрів.
Зараз у Росії «Нафтогаз» купує паливо по $416 за тисячу кубометрів. Таким чином, виконання рішення суду загрожує українській компанії втратами на суму $3,9 млрд.
Суд також зобов’язав НАК заплатити газотрейдеру штраф у розмірі $12,7 млн. за затримку постачання.
2010 року НАК програла перший процес, але тоді рішення було набагато м’якшим – компанія повинна була відшкодувати близько $200 млн. збитків. У «Нафтогазі» вирішили оскаржити це рішення, і результатом нового розгляду став програш монополії в грудні минулого року.
Контракт між IUGAS і «Нафтогазом» був підписаний у Києві заступником голови правління НАК Ігорем Вороніним і уповноваженим італійської компанії Андреа Мієлє. Планувалося, що газ постачатиметься з 1 січня 2004-го по 31 грудня 2013 року в об’ємі 1,3 млрд. кубометрів на рік на умовах доставки в пункт прийому Великі Капушани на українсько-словацькому кордоні. На той час НАК одержувала туркменський газ по $50 за тисячу кубометрів, і планувала заробити на цих поставках близько $780 млн. в рік.
Згідно з матеріалами суду, у 2004-2005 роках поставки газу за контрактом не здійснювалися. У НАК це пояснюють тим, що IUGAS не уклала угоду зі словацькою газотранспортною компанією SPP на його транспортування. Такий договір з’явився лише в 2006 році, коли «Газпром» перекупив весь об’єм туркменського газу, позбавивши Україну можливості його купівлі. Весь газ в країну почала імпортувати компанія RosUkrEnergo (на той момент 50% її акцій належало «Газпрому», 45% – Дмитрові Фірташу, 5% – Іванові Фурсіну), а продавали його через «УкрГаз-Енерго», що унеможливило виконання угоди.
Офіційно в IUGAS і «Нафтогазі» рішення суду не коментують. Але джерело видання у НАК повідомило, що монополія не має наміру виконувати контракт і виплачувати штраф, незважаючи на рішення Стокгольмського суду.
«Ми маємо повне право не виконувати це рішення, допоки воно не буде підтверджено в українському суді», – пояснив співрозмовник видання. Він стверджує, що Італія була технічно не готова приймати газ, а в IUGAS навіть немає можливості забезпечити його збут. Крім того, в НАК пропонували італійському трейдеру виконати договір, переглянувши формулу і збільшивши ціну газу. Але компанія відмовилася йти на поступки. Зараз у «Нафтогазі» готують зустрічний позов.
Президент київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук зазначає, що претензії IUGAS потенційно можуть призвести до банкрутства «Нафтогазу». Тодійчук каже, що рішення Стокгольмського арбітражного суду грає на руку «Газпрому» в перемовинах про створення газотранспортного консорціуму. «Критична маса фінансових проблем може змусити українську сторону піти на поступки Росії», – не виключає експерт.
Директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар не виключає, що рішення суду може бути пов’язано з навмисними діями з боку «Нафтогазу». «Ми вже були свідками того, коли у питанні повернення 11 млрд. кубометрів газу RosUkrEnergo НАК зайняла спочатку програшну позицію в Стокгольмському арбітражі. Не виключено, що ми бачимо повторення історії та сьогодні», – допускає Гончар.

Джерело: texty.org.ua