rss
04/26/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Міндоходів хоче позбавити бізнес податкових пільг і преференцій

Міндоходів пропонує з 2014 року позбавити податкових пільг низку галузей, зокрема, готельний бізнес і виробництво продуктів харчування. Позиція Міндоходів – преференції не стали стимулом до розвитку. Своєю чергою, бізнес незадоволений тим, що скасовувати пільги починають тоді, коли інвестиції ще навіть не почали окупатися.

Міндоходів підготувало новий перегляд податкових пільг
У Міністерстві доходів і зборів вирішили урізати перелік галузей, які мають податкові пільги, свідчить оприлюднений відомством законопроект із поправками до Податкового кодексу.
Перегляд пільг у прес-службі Міндоходів пояснили тим, що їхнє надання не створює сприятливих умов для стабілізації фінансового стану галузей, а призводить до зменшення надходжень у бюджет і виникнення схем ухилення від оподаткування, пише «Коммерсантъ-Україна».
Під урізання пільг, наданих до 2016-2021 років, можуть потрапити кінематографісти, готелі, пріоритетні галузі економіки, підприємства з видобування та використання газу вугільних родовищ.
Законопроект, втім, не передбачає перегляду пільг аграріям, про який раніше заявляв міністр доходів і зборів Олександр Клименко. При цьому, у міністерстві не підтримують і мораторій на їхній перегляд. Можливість зміни пільгового режиму буде розглядатися на засіданні інвестиційної ради при Міндоходів у середині червня.
Так, вже з 1 січня 2014 року преференцій зі сплати податку на прибуток позбудуться виробники дитячого харчування (зараз компанії повинні спрямовувати отриманий дохід на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін). А норма про звільнення від сплати ПДВ постачання продуктів дитячого харчування та асортименту товарів для новонароджених все ще не запрацювала, бо Кабмін не визначив перелік таких товарів. При цьому, 15 травня під час наради за участю прем’єр-міністра Миколи Азарова обговорювалося запровадження диференційованої ставки ПДВ на 7-10%, стверджує гендиректор Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» Тамара Нагайцева.
За словами президента Союзу податкових консультантів Леоніда Рубаненка, бізнес, який займається видобутком корисних копалин, без пільг припинить інвестиції в розвідувальні роботи. «А це – енергетична незалежність країни», – обурений він.
Готельний бізнес також постраждає від скасування преференцій, але не всі його оператори. За словами віце-президента Асоціації малих готелів та апартаментів Романа Пономаренка, з 8 тис. малих готелів і хостелів пільгами користується лише 1%.
«Процес їхнього отримання складний, тому багато хто не скористався», – пояснює він. Для великих готелів скасування преференцій виявиться більш болючим. Директор із проектів нерухомості «Смарт-холдингу» (готель Park Inn у Києві) Сергій Овчинніков переконаний, що в умовах дорогих кредитів (21% у гривні, 13-14% в доларах) виникнуть складнощі з розвитком бізнесу.
«Тільки завдяки пільгам бізнес виглядає привабливо, – стверджує він. – Якщо скасувати – нових готелів не буде. У нас на кінець року призначена здача проекту, у випадку скасування пільг прибутковість буде дуже низькою, і ми більше не будемо будувати».
Серед іншого податківці пропонують скасувати розрахунок податкових різниць. «Буде застосовуватися єдиний варіант розрахунку собівартості, а бізнес шляхом коригування буде визначати обсяг податку на прибуток для сплати. Таке спрощення – мрія будь-якого бухгалтера», – пояснює Леонід Рубаненко.
Важливі зміни стосуватимуться і оподаткування фінансових операцій. Запропоновано дати чітке визначення угод РЕПО в цілях оподаткування. Якщо в першій частині операції не станеться переходу права власності на цінні папери, то у випадку неповернення коштів контрагентом під час другої частини угоди відбудеться примусове відчуження паперів.
«У цілях оподаткування операції, здійснені в рамках операцій РЕПО, часто розглядалися як дві окремі операції. Запровадження нової норми усуне ризики неоднозначних трактувань», – вважає член торгового комітету асоціації «Фондове партнерство» Оксана Параскева. При цьому, в деяких випадках неможливе проведення операції РЕПО одним договором, пояснює член комітету з питань оподаткування та обліку Незалежної асоціації банків Сергій Зарожевський. На його думку, потребує доопрацювання і пропозиція міністерства щодо подвійного визнання доходів від розформування резервів.
Більшість пропонованих норм для страхового ринку або містяться зараз у підзаконних актах, або виправляють неточності законодавства. Наприклад, страховики не перейшли на загальну схему оподаткування з 2013 року і далі платять збір 3% від валових премій.
Запропоновано удосконалити механізм сплати акцизу торговцями цінними паперами. Порядок визначення біржового курсу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинна буде узгодити з Міндоходів. Крім того, якщо курс розрахований на одній біржі, він не зможе застосовуватися до операцій із цінними паперами того ж емітента на іншій біржі.
«Формування цін на біржах, як правило, може відрізнятися від суми фактичної операції за місцем проведення, – пояснюють у прес-службі Міндоходів. – Законодавством про цінні папери не передбачено застосування біржового курсу, розрахованого на одній із фондових бірж, на весь випуск паперів емітента, якщо його папери є в обігу декількох фондових бірж. Практика показує, що одночасно на кількох біржах за паперами одного емітента може і не розраховуватися біржовий курс, або папери можуть не перебувати у біржовому реєстрі». Серед нововведень – і те, що датою виникнення податкових зобов’язань може стати не день отримання доходу, а дата переходу права власності або підписання договору.
Серед позитивних норм віце-президент КУА «Кінто» Анатолій Федоренко відзначає право, а не зобов’язання торговців бути податковими агентами.
«Це призведе до зменшення операційних витрат торговців, які зараз фактично виконують функції бухгалтерів своїх клієнтів. На Заході за це нотаріусам чи адвокатським конторам платять шалені гроші. А податківці хотіли, щоб ми все це робили за «дякую». Торговці будуть мати право укласти окремий договір із клієнтом на виконання функції податкового агента. Буде встановлена плата за цю послугу, а також умови, що передбачають переказ коштів торговцеві для сплати податку», – пояснює експерт.

Джерело: Коммерсантъ-Украина

Україна піднялася на 7 позицій у світовому рейтингу конкурентоспроможності

Робота в Києві: які спеціальності найбільше користуються попитом серед столичних роботодавців?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers