Серед численних заходів на ознаменування Дня жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу однією з найпомітніших подій є презентація першого кримськотатарського широкоформатного художнього фільму «Хайтарма».

Сюжет стрічки побудований на документальних фактах, пов’язаних із подіями травня 1944 року, коли за наказом Сталіна депортували кримських татар. Цю трагічну сторінку історії народу показано крізь призму сприймання уславленого льотчика, двічі Героя Радянського Союзу – кримського татарина Амет-Хана Султана.
Остільки останнім часом кожен художній фільм на історичну тематику, зокрема, і про Другу світову війну, – то не лише мистецтво, а і велика політика; доцільно розповісти, що ця картина з’явилася фактично не за підтримки нинішнього керівництва країни, а наперекір йому. Здавалося б, зйомки першого повнометражного кримськотатарського фільму про легендарного льотчика мала б не лише вітати, а й належним чином фінансувати наша влада, але вона брутально проігнорувала його.
Скоріш за все, побоялася гнівного окрику з Москви на спробу розповісти правду про злочин Сталіна. Водночас, вона поблажливо ставиться до принизливих для нашого народу висловлювань Володимира Путіна, що Росія перемогла б гітлерівців і без участі України, тиражує створені за вказівками сусідньої держави міністром освіти – українофобом Табачником – підручники з історії, дає дозвіл на демонстрацію антиукраїнської стрічки москвичів «Матч», де киян зображено фашистськими прихвоснями…
За приблизними підрахунками, бюджет картини «Хайтарма» становить близько 1,5 млн. доларів. Та на фільм про сталінські репресії у Держкіно, яке минулого року витратило 107 мільйонів гривень, не знайшлося й копійки. Але світ не без добрих людей. Роботу над історичною стрічкою «Хайтарма» профінансував кримськотатарський меценат, бізнесмен, власник телеканалу ATR і радіо Meydan – Ленур Іслямов.
Головні витрати пішли на реконструкцію подій минулої війни: це і костюми, і зброя, техніка, автомобілі, потяги та літаки. Декоратори навіть створили точну копію літака, на якому Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти і збив особисто 30 та в складі групи – 19 ворожих літаків. Близько однієї тисячі добровольців – на запрошення кінематографістів – узяли активну участь у масових сценах депортації. На зйомки прийшли жінки, чоловіки похилого віку й діти, були серед них і ті, хто лише нещодавно повернувся з депортації.
У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков.
Тож «Хайтарма» – це альтернатива російському антиукраїнському кінопасквілю «Матч» та іншим стрічкам, що перекручують і паплюжать нашу історію, вихваляють комуністичну імперію та сталінізм. Водночас – це й відповідь лідерові КПУ Петрові Симоненку, який із трибуни парламенту заявив, що сталінська депортація кримських татар, нібито, була здійснена радянською владою для їхнього порятунку.
Працював над фільмом відомий український актор, сценарист і режисер, зірка Київського театру на Лівому березі Дніпра – Ахтем Сейтаблаєв. У творчому доробку сорокарічного майстра – постановки фільмів «Темні води», «Чемпіони з підворітні», «Фабрика щастя», «Квартет для двох», «Операція «ЧеГевара» та інших. Та саме свою нову стрічку він вважає найвідповідальнішою справою свого життя. – Це фільм про трагедію мого народу – кримських татар, – розповів у інтерв’ю для преси режисер-постановник і виконавець головної ролі – Ахтем Сейтаблаєв. – У ній ідеться про долю двічі Героя СРСР, льотчика-винищувача Амет-Хан Султана, який на початку травня 1944 року брав участь у визволенні Криму та Севастополя.
Тоді командир полку, знаючи, що Ахмет родом з Алупки, надав пілотові короткотермінову відпустку… А 18 травня, о 4-й ранку, за наказом Сталіна почалася примусова депортація кримських татар, огульно звинувачених у зрадництві й співробітництві з фашистами. Усіх татар упродовж одного дня депортували у вагонах для худоби. В дорозі сорок відсотків із них загинуло. Хоч – за свідченням радянської статистики – всі чоловіки кримськотатарської національності з 18 років служили в лавах Червоної армії і захищали Вітчизну, та в цей час їхніх матерів, батьків, сестер, доньок, бабусь і дідусів вантажили у вагони і депортували в Середню Азію і на Урал.
Ахтем Сейтаблаєв із великим натхненням працював над образом головного героя. Він не лише досконально вивчив у всіх деталях біографію мужнього льотчика-винищувача, який потім випробовував перші реактивні літаки і загинув під час цих випробувань, а й познайомився з його рідними та друзями. Збереглися і спогади про триденні відвідини Амет-Ханом своїх батьків у травні 1944-го, на які він запросив і своїх однополчан. Не знав тоді син, що в НКВД уже підготовлені списки на депортацію кримських татар, і вже були готові під завантаження ешелони. Багато його рідних і друзів безневинно постраждали від сталінських репресій. Тож драма кримськотатарського народу була й особистою драмою Амет-Хан Султана. Саме на цьому робить наголос виконавець головної ролі у фільмі.
У ці дні «Хайтарму» мають змогу побачити не лише мешканці Сімферополя, але й Керчі, Севастополя, Судака, Феодосії, Білогорська, Євпаторії й Кіровського. Планується прокат картини в Києві та інших містах України. А ще стрічка буде представлена на Міжнародному фестивалі мусульманського кіно в Казані. Щоб її мали змогу побачити іноземні глядачі, здійснюється переклад англійською й турецькою мовами. «Події у фільмі «Хайтарма» завершуються 1944 роком. Попереду буде, звичайно, ще дуже довга історія, яка дозволить кримськотатарському народу повернутися додому. Але це буде відображено в іншому фільмі», – зауважує продюсер Ленур Іслямов, який має намір і далі вкладати кошти в кінематограф.
«Хайтарма» у перекладі з кримськотатарської означає «Повернення». Свою назву фільм отримав від однойменного танцю, який символізує волелюбний кримськотатарський народ. Хочеться вірити, що його перша кіноластівка стане птахою високого польоту.