Міністр фінансів Кіпру пішов у відставку

Міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс подав у відставку, його прохання вже задовольнив президент країни Нікос Анастасіадіс. Про це пише агентство Bloomberg.
Як повідомляється, сам Сарріс пов’язав свою відставку з тим, що уряд почав офіційне розслідування того, як Кіпр на початку 2013 року опинився на порозі банкрутства.
За інформацією Agence France-Presse, місце Сарріса в уряді посяде міністр праці Харріс Георгіадіс.
Нагадаємо, перші чутки про те, що Сарріс піде з посади міністра фінансів, з’явилися в пресі в середині березня, коли доля антикризового кредиту Кіпру від міжнародних кредиторів ще не була вирішена. Тоді сам Сарріс спростовував інформацію про свою можливу відставку.
25 березня кредитори погодилися надати Кіпру 10 мільярдів доларів в обмін на низку жорстких заходів, які має вжити уряд країни в місцевій економіці. Зокрема, вони погодилися ліквідувати Laiki Bank, другу за величиною фінансову організацію в країні.
19 березня Міхаліс Сарріс вирушив з екстреним візитом до Москви, в рамках якого він планував домовитися про кредит Кіпру з боку Росії. За кілька днів він зумів поговорити з міністром фінансів Росії Антоном Силуановим, віце-прем’єром Ігорем Шуваловим та іншими чиновниками, проте переконати їх видати кредит йому не вдалося.
У результаті 22 березня Сарріс прибув на батьківщину, і в подальшому Кіпр домовлявся про антикризову допомогу тільки з Єврогрупою, МВФ і європейським Центробанком. 25 березня кредитори погодилися надати Кіпру 10 мільярдів доларів в обмін на низку жорстких заходів, які має вжити уряд країни в місцевій економіці.
Зокрема, вони погодилися ліквідувати Laiki Bank, другу за величиною фінансову організацію в країні. Крім того, в Laiki Bank і в Bank of Cyprus були заморожені депозити на суму понад сто тисяч євро. Передбачається, що клієнти банку зможуть повернути лише частину своїх заощаджень, причому, можливо, йдеться про повернення клієнтам тільки 20-40% сум депозитів.
Раніше повідомлялося, що у відставку подало керівництво Bank of Cyprus - це було зроблено нібито на вимогу міжнародних кредиторів. Чи брали участь вони в ухваленні рішення щодо Міхаліса Сарріса, невідомо.

Ірак схвалив збройову мегаугоду з РФ
на 4,2 млрд. доларів

Іракська влада фактично схвалила операцію з Росією на суму в 4,2 мільярда доларів на постачання бойових вертольотів і засобів ППО, чутки про загрозу зриву якої ширилися впродовж кількох місяців. Причиною можливого анулювання контракту називали підозри в корупції високопоставлених іракських чиновників, передає NEWSru.com.
На сайті парламенту Іраку минулого тижня з’явилася заява віце-спікера парламенту від Демократичної партії Курдистану Арефа Тейфура, який розкритикував підписання суперечливого контракту і знову нагадав про можливе корупційне підґрунтя угоди.
Про те, що делегація Іраку кілька днів тому в Москві парафувала оновлену угоду на постачання російських озброєнь замість скасованого попереднього договору, повідомив депутат іракського парламенту від блоку “Держава закону” прем’єр-міністра Нурі аль-Малікі Алі аш-Шаля. За його даними, угода поширюється на важку і середньотяжку техніку на ту ж суму, яка була позначена в попередньому контракті.
Однак нова угода “більш технологічна”. Ірак сконцентрувався на зброї для ВПС, включаючи вертольоти, високоточні прилади, радари, оскільки не володіє на даний момент справжньою системою протиповітряної оборони, зазначило джерело.
Крім іншого, Багдаду вдалося досягнути гарантій непередачі Росією третій стороні в регіоні технологій озброєння і домовитися про постачання ще чотирьох додаткових вертольотів. Як стало відомо, за новою угодою Москва повинна надати іракській стороні зброю протягом цього року.
Контракт між Росією та Іраком про постачання великої партії озброєнь був підписаний під час візиту в жовтні минулого року прем’єр-міністра Іраку Нурі аль-Малікі в Москву. Повідомлялося, що Ірак купить у РФ 30 ударних вертольотів Мі-28Н і 42 зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир-С1”.
Проте вже на початку листопада агентство AFP з посиланням на представника іракського уряду Алі Мусаві несподівано повідомило про анулювання збройної угоди нібито через корупцію, яка була виявлена владою.
Іракська організація з боротьби з корупцією попередила, що діячі, які укладали контракт, можуть бути причетні до корупції, а сама операція під підозрою. Експерти ж висували припущення, що угода виявилася на межі зриву, бо в іракському уряді не поділили премію, яка належить окремим посередникам за великий збройовий контракт.
Хоча глава оборонного відомства Іраку Саадун ад-Дулаймі відразу ж спростував інформацію про скасування контракту, надалі він був заморожений, а в пресі з’явилася суперечлива інформація про його долю.
Деякі ЗМІ писали про анулювання угоди. У пресі також з’явилися висловлювання поінформованих джерел, що Москва вимагатиме від Багдада офіційних пояснень у зв’язку з суперечливими заявами щодо контракту. У лютому 2013 року гендиректор “Рособоронекспорту” Анатолій Ісайкін заявив, що скасування контракту не обговорюється.

Березень визнали найкривавішим місяцем
сирійського конфлікту

Березень 2013-го визнано найбільш кривавим місяцем в історії громадянської війни в Сирії. Такого висновку дійшла правозахисна організація Syrian Observatory for Human Rights (SOHR), яка базується в Лондоні і відслідковує порушення прав людини в Сирії. Звіт про кількість жертв конфлікту між прихильниками та противниками президента Башара Асада опубліковано на сторінці SOHR у Facebook.
За даними правозахисників, у березні в Сирії вбито 6005 осіб. Це перевершує загальну кількість жертв повстання в перші дев’ять місяців протистояння.
Більшу частину загиблих за минулий місяць становили мирні громадяни. З близько шести тисяч жертв більше третини виявилися простими сирійцями (серед них приблизно по 300 загиблих дітей і жінок). Втрати протиборчих сторін за березень були практично однаковими: по 1,4 тисячі бійців. Особи  ще близько 600 вбитих встановити не вдалося.
Загалом, за підрахунками SOHR, за час дворічного конфлікту влади і опозиції загинули понад 62,5 тисячі осіб, з яких майже половину становили мирні жителі, понад 11 тисяч - повстанці і більш ніж 15 тисяч - військові з армії Башара Асада. Правозахисники припускають, що чисельність вбитих опозиціонерів і урядових солдатів насправді вдвічі більша, ніж вдалося достовірно підрахувати. Назвати точну цифру в даному випадку складно через те, що жодна зі сторін не готова надавати повну інформацію про свої втрати. При цьому до загальної кількості жертв не входять люди, які були арештовані владою і про долю яких відтоді нічого невідомо, а також службовці урядових військ, взяті в полон повстанцями.
Крім того, правозахисники не враховували втрати загонів “Шабіхі” - воєнізованих об’єднань, які виступають на боці Башара Асада, а також цивільних, убитих як “інформатори режиму”. За приблизними підрахунками, кількість загиблих з цих двох категорій перевищує 12 тисяч.
За даними ООН, за час дворічного протистояння в Сирії загинули близько 70 тисяч осіб. Конфлікт розпочався навесні 2011 року з мирних акцій протесту проти політики Башара Асада, які були жорстоко придушені владою. У підсумку сутички опозиціонерів з поліцією і військовими переросли в масштабну громадянську війну. Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка передбачає заборону на ввезення в Сирію зброї, однак єдиного підходу до врегулювання конфлікту РБ так і не змогла виробити. Росія і Китай виступають категорично проти військового втручання в ситуацію. Тим часом Великобританія і Франція пропонують зняти заборону на постачання зброї повстанцям.

У столиці Лівії зі своєї машини викрадено
радника прем’єр-міністра

Радника прем’єр-міністра Лівії Мохаммеда Аль-Гаттуса викрадено невідомими зі своєї машини на околиці Тріполі. Інформація про викрадення з’явилася за кілька годин після того, як лівійський уряд заявив про погрози, що надходили на його адресу.
За останні тижні в Лівії почастішали випадки викрадення людей і отримання чиновниками погроз, повідомляє Бі-Бі-Сі. Уряду досі не вдається взяти під контроль угруповання бойовиків, що сформувалися під час боротьби за відсторонення від влади колишнього лівійського лідера Муамара Каддафі.

Президент Болівії відклав усі справи через
проблеми зі здоров’ям

Президент Болівії Ево Моралес був змушений терміново скасувати всі справи після проведеного медичного обстеження. Як повідомив віце-президент південноамериканської республіки Альваро Гарсіа Лінера, лікарі виявили у президента “складну проблему зі здоров’ям, пов’язану з дихальною системою”, передає ІТАР-ТАСС.
За словами Альваро, Моралес пройшов обстеження минулої неділі, 31 березня. Лікарі порадили болівійському лідеру спокій і призначили лікування. Але він має намір повернутися до виконання своїх обов’язків найближчим часом.
Альваро не уточнив діагнозу. Лікується Моралес у домашніх умовах.
Минулого разу 53-річному Ево Моралесу довелося звернутися по медичну допомогу в березні 2012 року зі скаргами на запаморочення. Тоді, за його власними словами, проблеми зі здоров’ям були викликані перевтомою і неправильним харчуванням.

У Єгипті отруїлися 500 студентів. Країна чекає на нові страйки

Близько 500 студентів каїрського університету Аль-Азхар були госпіталізовані з отруєнням, повідомляє Associated Press з посиланням на представника міністерства охорони здоров’я Єгипту.
Всі 479 випадків отруєння були зафіксовані в гуртожитках у районі Наср-Сіті після обіду, який подавали в місцевій їдальні в понеділок, 1 квітня. Генеральний прокурор Єгипту 2 квітня заявив про початок розслідування обставин події.
Студенти Аль-Азхара планують провести масові акції протесту. Вони мають намір зібратися біля адміністративних будівель університету. Напередодні вони вже влаштували демонстрації біля гуртожитків, заблокувавши прилеглі вулиці. Студенти скандували слогани з критикою адміністрації вишу.
Повідомлення про масове отруєння студентів Аль-Азхара в гуртожитках з’являлися раніше в січні. Після цих подій також проходили студентські протести. У березні демонстрації поновилися: студенти й далі скаржилися на погану якість їжі та стан будівель гуртожитків. Вони вимагали змінити керівництво університету.
Університет пов’язаний з мечеттю Аль-Азхар і є головним місцем навчання мусульман-сунітів у світі. Крім релігійних дисциплін з 1961 року там викладають точні і гуманітарні науки. Університет має у своєму розпорядженні два гуртожитки: один з них призначений для дівчат, другий - для юнаків.
   

Влада Китаю випустила з тюрми відомого тибетського політв’язня

Влада Китаю випустила відомого тибетського політв’язня Джігме Гьятсо, який провів у в’язниці понад 17 років, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Представник уряду Тибету у вигнанні Таші Пунтсок повідомив, що Гьятсо випустили з в’язниці за рік до закінчення терміну - ймовірно, через хворобу нирок.
Колишнього ченця Гьятсо запроторили у в’язницю в 1996 році за звинуваченням у сепаратизмі та підриві національної безпеки.
За словами правозахисників, в ув’язненні активіст зазнавав тортур.
Китайська влада розпорядилася, щоб колишній в’язень повернувся в своє рідне місто в провінції Ганьсу.

У М’янмі, після півстоліття держмонополії
на пресу, знову з’явилися приватні газети

Історична подія відбулася у М’янмі: на прилавках з’явилися приватні щоденні газети. Щоправда, мало хто з жителів азійської країни може по-справжньому відчути, як в М’янмі відроджується демократія: цензура і держмонополія на пресу діяла в країні з 1964 року, і мало хто пам’ятає, що колись з країні існувала не тільки державна преса.
Право на видання приватних щотижневих газет поки отримали лише 16 редакцій, пише Asian Correspondent.
Цим виданням можна виходити в тираж з 1 квітня 2013 року, проте перейти зі щотижневого формату на щоденний встигли лише чотири з 16 газет, решта відклали “старт” на травень.
“Ми готувалися півроку, щоб стати щотижневою газетою. Ми хотіли взяти участь в перетині цього рубікону”, - розповіла AFP Аунг Со, редактор The Voice.
Серед журналістів, які беруть безпосередню участь у відродженні плюралізму думок у пресі, є й ті, хто пам’ятає часи до введення цензури. 81-річний Кін Маунг Лей, голова редакції Golden Fresh Land розповів CBC News про часи, коли М’янма отримала незалежність від Британської Корони в 1948 році і до того моменту, коли до влади прийшла військова хунта, затиснувши журналістів в лещата.
У ці роки в М’янмі був величезний вибір преси бірманською, англійською, китайською та індійською мовами, розповідає Лей. Тоді він працював журналістом, і тепер, через півстоліття, продовжує займатися виданням преси.
“Я передбачаю труднощі на своєму шляху, - зізнається Лей. - Проте, я готовий очолювати газету в дусі свободи і професіоналізму, як мене вчили однолітки в ті старі добрі часи”.
Зазначимо, що в останньому номері Golden Fresh Land редактор старого гарту приділив увагу найважливішим темам - наприклад, зверненню президента до громадян у зв’язку з буддійсько-мусульманськими заворушеннями.
Що стосується труднощів, про які згадав літній редактор, то слід зазначити, що журналісти побоюються суворого закону про ЗМІ. Драконівський закон 1962 року в М’янмі продовжує діяти, а згідно з ним громадянин може отримати до семи років в’язниці за порушення процедури реєстрації видання, уряд зберігає право відкликання ліцензії в будь-який час.
Ще одна проблема - це нечесна конкуренція. Державні видання, як і раніше, залишаються на прилавках і коштують вдвічі дешевше, ніж приватні видання. Крім того, рупори державної політики продовжать безкоштовно роздавати в готелях і літаках. Видавці “нової хвилі” також скаржаться, що давно існуючі офіційні газети користуються перевагами державного забезпечення і часто є більш привабливими для працівників.
Введення цензури, через яку оглядалися всі тексти від газетних заміток до казок, пов’язують з приходом до влади уряду генерала Не Віна, який здійснив переворот у 1962 році і поставив мету - побудувати “бірманський соціалізм”. Незважаючи на це, аж до 1990 року в країні видавалися приватні тематичні видання (про спорт, кіно, моду, літературу).
У 1990-ті роки до влади прийшло нове покоління військових, які заборонили приватні видання.
Зміни в М’янмі почалися у 2011 році: цивільний (втім, деякі називають його “квазіцивільним”) уряд президента Тейн Сейна взяв курс на лібералізацію, після чого в країні і почалося щось на кшталт гласності.

Підготував Юрій Токарський
За матеріалами інформагенств