Ой, ішла Колядка
Вулицями в місті.
У стрічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала.
«Божий син родився!» –
Усім сповіщала

Такими словами за день до Святвечора розпочали свій різдвяний виступ діти та батьки новоутвореного танцювального колективу «Цвітка» у приміщенні будинку для людей похилого віку при монастирі міста Слоцбург. Від маленьких до дорослих, усі одягнені по-святковому, вони принесли у цей теплий куточок часточку українського Різдва.

 

	Різдвяний виступ танцювального колективу «Цвітка» у будинку святого Йосипа при монастирі міста Слоцбург. Молоді учасники: Софійка Сеник, Катруся, Христинка та Остап Войнаровські, Максим та Олександра Чигринюки, Данилко Кархут, Олесь та Андрійко Оліярчики, Оксана та Роман Корняти, Надійка та Артур Хомики, Сашко Шутер, Надійка та Софійка Стахири; у центрі – сестра Мішель

За столами у святково прибраному залі сидять старенькі, значна більшість котрих розмовляють українською мовою, і вслухаються в різдвяні віншування учасників свята. Лунають слова, що сповіщають про народження Спасителя Світу, звучать віншування-привітання та линуть милозвучні українські колядки. На обличчях старших людей можна прочитати, що такі події у них трапляються не щодня. Вони спокійні та щасливі. Та їхнє задоволення переходить у приємне здивування, коли, незадовго після закінчення виступу, гості починають приносити до їхніх столів страви української Святої Вечері: домашні вареники, борщ, квасолю, налисники з маком, пампушки та узвар. Діти зі задоволенням прислуговують мешканцям будинку.

У всіх справді святковий настрій, а, насамперед, у їхніх батьків, адже приємно спостерігати, як наймолодше покоління опікується найстаршим. Це те, що кожний батько чи мати хоче бачити у підростаючих своїх дітях – не втратити зв’язок із минулим поколінням, зберегти мову та традиції, але, насамперед, прямувати дорогою Ісуса Христа, котрий своїм життям показує приклад любові та милосердя.

Адже сьогоднішня подія – незвичайна для всіх. Все почалось на початку навчального року, коли невеличка група батьків була у пошуках приміщення для нової танцювальної групи під керівництвом учителя та хореографа Андрія Цибика. Дітей було небагато, але було велике бажання продовжувати навчати їх українського народного танцю. І саме тоді батьки звернулися до сестер при монастирі міста Слоцбург із проханням – виділити їм приміщення, де діти могли б отримувати уроки танцю. Відтоді щоп’ятниці молоді танцюристи приходять у будинок святого Йосипа для людей похилого віку та займаються у наданому їм приміщенні. І час від часу найбільш допитливі старенькі мешканці будинку з цікавістю спостерігають через віконечка, як учитель показує своїм учням танцювальні кроки.

Під кінець нашого святкування до нас підходить вже старша жінка, як ми довідуємось, колишній редактор газети «Свобода», а тепер – мешканка цього дому – пані Любов Коленська. Її враженням не має кінця. Вона теплими словами виражає своє захоплення від сьогоднішнього вечора. «Мене повідомили про виступ, але я не була впевнена, що прийду. А тепер така щаслива, що не пропустила це свято. Шкода, що донька моя не побачила, їй би дуже сподобалось», – сповнена позитивними емоціями, продовжує жінка. «Ми будемо на вас знову чекати, але тепер вже з українським танком. Отож, до зустрічі навесні?» – з надією завершує нашу розмову пані Люба.

І ми також сподіваємось, що ще не раз у це особливе та затишне місце наші діти прийдуть зі своїми виступами. Недарма наша група має назву «Цвітка», що, на перший погляд, хоч і здається чимось маленьким, але вона уособлює в собі символ початку, росту та життя. І сьогоднішнє свято стає тільки маленьким початком у нашому великому стремлінні навчати дітей почуття вдячності та плекати в їхніх серцях започатковане нашим Спасителем прагнення служіння.