Сполучені Штати в новому році зуміли втриматися від падіння з «фіскальної кручі» – одночасного різкого скорочення бюджетних витрат і збільшення податків. Останнього уникнути не вдалося, а ось людям і організаціям, залежним від державної підтримки, пощастило більше – падіння витрат фактично не відбудеться. Втім, республіканці, що пішли на поступки заради уникнення спаду в економіці, погрожують взяти реванш через півтора місяці, коли буде обговорюватися чергове підвищення стелі запозичень США.

Прийняття ключових бюджетних рішень в останній момент, подібно до зупинки годинникової бомби у бойовику класу «Б», стає вже традицією в сучасній американській політиці. Точно таке ж протистояння відбувалося в 2011 році, коли президент Барак Обама і Конгрес півроку не могли досягти згоди з приводу підвищення стелі державного боргу. Тоді всього кілька днів відділяли США від припинення державних виплат за цілою низкою статей, що могло спричинити за собою економічний обвал і навіть технічний дефолт.
Судячи з усього, сторони за півтора року нічого не навчилися, оскільки про наближення «обриву» було відомо давно. Тим не менше, більшу частину року конгресмени були заклопотані президентськими виборами, під час яких це питання було не більш, ніж одним з інструментів боротьби за виборця. І лише до кінця грудня почалася серйозна розмова.
Суть «прірви» полягала в наступному: з нового року припиняє свою дію низка податкових пільг та одночасно повинна була включитися програма автоматичного секвестування бюджету. Все це загрожувало уповільненням економічного зростання на 4 процентних пункти, що з урахуванням очікуваного збільшення ВВП у 2012 році на 2-2,5 відсотка означало б глибоку рецесію.
Подібна перспектива настільки налякала Сенат, що він – після довгих дебатів – майже одноголосно прийняв закон, що перешкоджає виникненню подібної ситуації (89 «за», 8 «проти»). Після успіху в Сенаті, у Палаті Представників мало відбутися обговорення законопроекту, що скасовує «прірву». Тут очікувалися серйозні перешкоди, оскільки серед конгресменів є чимало радикально налаштованих республіканців, не готових поступитися принципами «малого уряду», тобто, низькими податками і невеликими бюджетними витратами.
У підсумку багато представників «Великої Старої партії» дійсно проголосували проти законопроекту. Серед них опинився і лідер республіканської більшості в Палаті Ерік Кантор (всього у республіканців в ній 242 місця). Однак інші допомогли закону пройти завершальну стадію обговорення – прихильники запобігання «прірви» перемогли з рахунком 257-167. З цих останніх 136 представляли Республіканську партію.
Отже, що зафіксував закон після декількох тижнів узгоджень і боротьби за кожну цифру? Можна сказати, що Обама і демократи, що підсилили свої позиції в обох палатах Конгресу, здобули впевнену перемогу. Податки для багатих були підвищені (вірніше, підтвердилося закінчення запроваджених ще Джорджем Бушем-молодшим податкових канікул), а більша частина витрат, які підлягали секвестру, залишилася в бюджеті.
Податкові пільги були продовжені для сімей, що заробляють до 450 тисяч доларів на рік або індивідуальних домогосподарств із доходом до 400 тисяч доларів на рік. Деякі сім'ї, що користуються різними податковими відрахуваннями, зможуть зберегти колишню ставку навіть за умови більш високих доходів. Інші ж будуть платити прибутковий податок у розмірі 39,6 відсотка порівняно з 35 відсотками, які вони виплачували в минулому році.
Як не дивно, але при загальному прагненні зберегти низькі податки, принаймні, для бідних і представників середнього класу, змінам конгресмени запобігти не змогли. Мова йде про податок на фонд оплати праці, який у цьому році повинен збільшитися на 2 процентних пункти. Ці гроші будуть в підсумку відняті з прибутків корпорацій, або (що більш ймовірно) зі зарплат співробітників. Це призведе до ефекту виведення з економіки близько 100 мільярдів доларів, або 0,7 відсотка ВВП США.
Але, звичайно, більш помітним (принаймні, якщо керуватися абсолютними цифрами) стане підвищення податків для багатих. Це було однією з ключових передвиборних обіцянок Обами, і він її виконав.
Наприклад, люди, що заробляють понад 2,7 мільйона доларів на рік, платитимуть у 2013 році в середньому на 443 000 доларів більше, ніж у попередньому. Громадяни з доходами від 500 тисяч до мільйона віддадуть державі, в середньому, на 14 тисяч доларів більше.
Що стосується скорочення витрат, то його, по суті справи, не відбудеться. До прикладу, «продовжені» допомоги з безробіття будуть виплачуватися, як і колись. Крім того, збережуться пільги для студентів, а також компаній, що працюють в альтернативній енергетиці. Рішення зберегти витрати на колишньому рівні таким чином підірвали всі попередні плани щодо зниження дефіциту бюджету на 1,2 трильйона доларів за 10 років.
І ось тут криється головна загроза для нового закону, прийнятого адміністрацією США і схваленого Конгресом. Державний борг, який і без того вже перевищує 100 відсотків ВВП, буде стрімко зростати, а значить, більшу вагу отримають голоси тих, хто відстоює ідею ощадливості з боку держави. У США це традиційно позиція республіканців.
Вже в середині лютого в Конгресі планується голосування з приводу чергового підвищення стелі держборгу. Республіканці можуть, як і в 2011 році, розвернути ситуацію на свою користь, блокувавши рішення щодо підвищення планки. Рано чи пізно, звичайно, вони на підвищення все одно погодяться (спробувати всі принади часткового припинення роботи держави не хочеться нікому), але перед цим мають всі шанси виторгувати серйозні поступки у сфері фінансової політики, зокрема – скасувати хоча б частину положень нового закону.
Питання державного боргу, втім, є важливим. Борг США збільшується на декілька відсотків ВВП в рік і зараз досягає рівнів, що спостерігалися під час Другої світової війни. Зараз кон'юнктура дозволяє оплачувати ці борги, рефінансуючи їх за низькими ставками запозичень. Але очевидно, що так буде не завжди. Перспектива опинитися в становищі Греції через десяток років, а то й менше, лякає безліч американців, включаючи й електорат демократів.
Тим не менш, адміністрація Обами чітко визначила свої пріоритети: на сьогоднішній день вони полягають не у бюджетній дисципліні, а в стимулюванні економіки. За словами президента, дефіцит потрібно знижувати, але робити це слід «збалансовано». Якщо уникати евфемізмів і говорити прямо, Обама сказав Америці: «Підтримати економіку потрібно просто зараз, а з боргами та іншими довготерміновими проблемами будемо давати раду по мірі їх надходження».