У Чикаго постійно відбуваються світські тусовки, всіх їх обійти практично неможливо. Доводиться робити вибір на користь найкращих. Що власне і зробили найвідважніші працівниці – автор репортажу і офіс-менеджер Ольга Пушкарська, відвідавши одну з найвишуканіших вечірок нашого міста. Передісторія цього прийому – швидше сумна, аніж розважальна.

	Ведучі вечора - Кендас Джордан та Біл Звекер

Жив-був у Чикаго Стів Старр – відомий фотограф та мистецтвознавець. Стіва знали як «фотографа знаменитостей». Він був експертом з арт-деко, власником унікальної колекції з понад 950 оригінальних фотографій, оформлених рідкісними скляними арт-деко рамками, на яких були зображені найвідоміші голлівудські зірки 20-сторіччя, а також – рідкісних листів, автографів зірок «Золотого віку» Голлівуда. Ці фотографії тепер вважаються справжніми витворами мистецтва.
А сам Стів вів хроніку світського життя в Чикаго. Він робив фотографії на найрізноманітніших заходах – від благодійних акцій до показів мод та гламурних вечірок.
Стіва запрошували всюди, тому що він був знавцем своєї справи, справжнім митцем і дуже приязною людиною. Усі, хто був знайомий із ним, згадують його як дуже відкритого, дружелюбного, завжди готового допомогти. Він мав вишуканий смак і професійне бачення у фотографії. Його «моделями» ставали зірки шоу-бізнесу, спорту, політики, такі, як Джанет Джексон, Крістіна Агілера, Джон Траволта, Джім Белуші, Бейонс, Ричард Дейлі, Патрик Квін та багато інших. З початку цього року Стівен розпочав підготовку власного прийому, яким хотів відзначити 45-річчя своєї діяльності. Це мала бути своєрідна кода в його роботі, тому підготовка велася дуже ретельно, була продумана кожна деталь. Ніхто навіть уявити собі не міг, що сам Стівен не доживе до цього безперечного важливого для нього заходу.
Ми писали про трагічну смерть митця, яка приголомшила усіх. В понеділок, 12 листопада, пізно ввечері, Стівен, перебуваючи на вулиці поряд із готелем Drake, несподівано поскаржився на погане самопочуття, впав на тротуар і помер. Буквально через кілька годин ця звістка облетіла усі шпальти видань та «стіни» профайлів у Фейсбуці. Люди знаходили в архівах фотографії зі Стівом, висловлювали свій жаль у зв’язку з його смертю та ділилися світлими спогадами про цю людину. І враз стало зрозуміло, наскільки важливої для історії Чикаго людини не стало, скількох людей охопив смуток у зв’язку з його смертю.
Тоді вже його близькі заявили про готовність продовжити роботу з підготовки урочистого вечора, який відбувся у день магічного поєднання чисел – 12 грудня 2012 року. Стівен спеціально обрав цю дату.
Прийом, що мав назву «The Face of News» відбувався у чудовому залі, цілком пристосованому для таких заходів – The Murphy Auditorium, що в самому центрі даунтауна. Все було оформлено і організовано так, як сподобалося би самому Стіву – з шиком та гламуром. Під’їжджали щораз нові автомобілі, з яких виходили ошатно вбрані дами та кавалери. Публіка виглядала вишукано, але й демократично водночас. Здебільшого, це були люди творчі та з медіа-простору.

Голови оргкомітету - Леонард Могуль та Маргарет О'Коннор

Одразу зазначу без зайвої скромності – я і Ольга не осоромили українські ЗМІ та нашу громаду – виглядали достойно і, що там гріха таїти, – пречудово. Згодом нам розповідали, що викликали великий інтерес «ці дві східноєвропейські красуні»?.
Нашою метою було не лише потусуватися і гарно провести час, але й попрацювати.
Починаючи з порогу, гості потрапляли у дбайливі руки організаторів. Тут все працювало з годинниковою точністю. Все до дрібниць було продумано: швидкий, але дуже ввічливий персонал, який вітав усіх гостей, пропонував поставити «галочку» у списку запрошених; велике розмаїття «підручних матеріалів» – буклетів із повною інформацією щодо заходу, значків із портретом Стіва, подарункові пакетики та багато іншого. Все це було витримано у чорно-золотистих тонах, як цього бажав сам фотограф.
При вході в основний зал пантрували числен ні фотографи з друкованих та Інтернет- видань. На стінах висіли фотографії Старра. Люди збиралися групками, віталися, знайомилися, позували для фотографів – відбувалася святкова, вишукана метушня.
Чудово було оформлена сцена – квітами та знаменитою фотографією покійного на великому екрані, виконаною його близьким приятелем – Віктором Скребнеські. Повсюди були столи з їжею, яку надали різні ресторани та кафе. Працювали бари з різноманітними напоями. Грала музика, гості почувалися вільно і затишно водночас.
На цій вечірці була передбачена ціла програма, яку провели знаменитості – модель та журналістка Кендас Джордан (Candace Jordan) та Біл Звекер (Bill Zwecker) з FOX Chicago News.
А на початку, задаючи тон всій вечірці, Кендас Джордан сказала, що привід для зібрання – сумний – передчасний відхід з життя Стівена Старра. Тим не менш, додала Кендас, сам Стів був життєрадісною людиною. Він усіх заряждав оптимізмом та енергією. Він би хотів, щоб вшанування його пам’яті відбувалося у гарній, святковій атмосфері – без печалі. І всі друзі та родичі, які виступали згодом, відзначали, яким Стів був оптимістом, як він завжди підбадьорював людей, не давав їм впадати у відчай.Тому і настрій панував радісний, з легким флером суму, немов Стів незримо був присутній у цей вечір.
Слід сказати, що усі виступи були цікавими і представленими відомими людьми в Чикаго (навіть ми знали деяких із них?). Тут можна було почути віртуозну гру відомого піаніста – Стенлі Пола (Stanley Paul), спів зірки джазу – Спайдер Салофф (Spider Saloff) та «Headliners» у музичній композиції з фільму 1953 року «Як вийти заміж за мільйонера». Побачити живе виконання Spider Saloff – це справжнє везіння!

 

Spider Saloff та "Headliners"	iAN&ANi Duo

 

Автор репортажу з групою "Кларків Кентів"	Показ мод

 

Незрівнянний Стенлі Пол	Шведські столи від ресторанів-спонсорів

 

	Хорхе Нієдас та Ліз Сунг

Однією з родзинок вечора була – Бренда Старр, героїня коміксу, втілена актрисою Емі Джекобсон. Це жіночий комедійний образ гламурної репортерки, придуманий художницею Дейл Месік на замовлення Chicago Tribune Syndicate. «Народжена» в Чикаго Бренда Старр проіснувала у виданнях по всьому світі понад 70 років! Образ Бренди був дуже близьким Стівену (звідти, можливо, і псевдонім), а її вигляд нагадував зовнішність Ріти Хейворт – улюблениці Стівена. Іншим сюрпризом вечора були хлопці – «greeters», одягнені в стилі іншого коміксового персонажа – Кларка Кента – журналіста та за сумісництвом Супермена. Тут були і характерні капелюхи, окуляри та незабутні посмішки. Завдання хлопців полягало у спілкуванні з гостями, позуванні для фотографій та участі у показі мод. Всі ці образи, музичні номери окреслили основне культурне уподобання винуватця вечора – «золоту епоху» кіно та видавництва.
Щодо показу мод, то він був доволі цікавим і концептуальним, враховуючи галузь, в якій спеціалізувався Стівен. Називалася колекція – «Newspaper», і основною була сукня, зроблена саме з цього матеріалу. Вбрання були представлені Mark Roscoe Design. До нашого великого задоволення виступили  “iAN&ANi Duo”, а також танцюристи з Tango 21 - Хорхе Нієдас та Ліз Сунг.
Все це дійство відбулося завдяки потужній роботі оргкомітету, очолюваного енергійними й талановитим людьми – Маргарет О’Коннор та Леонарда Могуль з Kontinent Media. Вони були близькими друзями покійного, реалізували з ним багато спільних проектів. Саме завдяки праці цих двох людей захід вийшов настільки вдалим.
Ми одразу заручилися підтримкою Леонарда, котрий і представив нас знаменитій Кендас Джордан – ведучій цього вечора.
Кендас – уродженка маленького містечка в Іллінойсі – зуміла зробити успішну кар’єру, починаючи з роботи моделлю. Вона двічі з’являлася на обкладинці «Playboy» і один раз, у 1979 році, – на розвороті (що вважається великою удачею). Була в неї епізодична роль у фільмі «Ризикований бізнес» із Томом Крузом і головній ролі. Відтоді Кендас більш відома як світська левиця, блогер, журналіст. Їй охоче дають інтерв’ю знаменитості, які приїжджають до Чикаго.
І от ця безперечно вродлива жінка, знаменита Кендас Джордан, знайшла час, щоб дати нам бліц-інтерв’ю.
Пані Кендас, розкажіть, будь ласка, про Стіва Старра, вшанувати пам’ять якого зібралося тут так багато людей…

Родичі Стіва Старра

Це є 45-річниця роботи Steve Starr Studio. Він став знаковою фігурою в Чикаго з моменту, як потрапив сюди. До того, як стати фотографом, працював арт-деко дилером та колекціонером. Він також опублікував дві свої книжки. Стів фотографував усіх знаменитостей, котрі бували в Чикаго. Він мав дуже позитивне ставлення до життя, давав людям відчуття їхньої значимості та унікальності.
Вечірка – пречудова, були продані всі квитки – 325 гостям. Всі його друзі та прихильники прийшли, що зробило цей вечір таким успішним. Цей захід Стів планував вже віддавна. Він мав списаний зошит усіма деталями щодо вечора, навіть чорно-золотисте забарвлення – це його ідея. Всі, хто долучився до проведення, намагалися виконати його побажання.
П. Кендас, ви й надалі виглядаєте чудово! У чому секрет вашої краси?
Дякую (посміхається). Це – спадкове. Моя мама мала бездоганну шкіру навіть у її 80 років. Вона користувалася лише милом та водою, жодних модних кремів. Я, загалом, роблю те саме, хоча маю і свою косметичну лінію – «Candace Candid». А секрети прості: лягати вчасно спати, правильно харчуватися, не вживати багато солі, від чого набрякають повіки і мати позитивне ставлення до життя!
Дякуємо, пані Кендас!
Зустрілися ми також з відомою російською фотомисткинею – Мілою Самохіною. Міла має, до речі, також і українське коріння, її батько – родом з Вінниччини. Міла познайомила нас з Енн Гербер, яка придумала назву вечірці, відомою письменницею та колумністкою з газети «Skyline», яка славиться гострим розумом, не менш гострим язиком та вмінням талановито передати чутки. Сама Міла Самохіна пригадала свою співпрацю зі Стівом. На питання, чому фотограф був такий прихильний до слов’янського медіа-простору, вона сказала, що на це впливало його походження. За словами самого фотографа, він мав українсько-російське коріння. Наскільки це правда – нам невідомо наразі. Міла пригадала також, яким чудовим другом та партнером в роботі був Стів.
Найцікавішим на цьому прийомі було спостерігати за людьми, за їхнім спілкуванням. Повсюди спостерігалася вишукана поведінка та ввічлива бесіда. Цікавими були вбрання багатьох гостей – від епатажно-модерного до вишуканого й класичного. Приваблювало увагу все – сукні, капелюхи та капелюшки, дизайнерське взуття та унікальні прикраси (на першому місці – витвір мистецтва на шиї в Енн Гербер).

 

Дизайнер капелюшків (праворуч) з гостею	В нашої Ольги одразу з'явилися богемні залицяльники:)

 

Кендас Джодан гостинно зустріла українських кореспондентів	Міла Самохіна, Енн Гребер та автор репортажу

 

Інтерв'ю з  Маргарет О'Коннор	Інтерв'ю з Кендас Джордан

 

	Гості вечірки		Гості розглядали колекцію Стіва

Слід відзначити смачну їжу від різних ресторанів-постачальників. До смаку щось тут міг знайти собі і найвибагливіший гурман. Наша редакційна команда одноголосно зробила вибір на користь десерту. Пробігши повз стіл із барвистими тістечками кілька разів ми нарешті зупинилися і...пропали, скуштувавши пундики з фруктами, шоколадні муси та незабутні каноллі. Вирішивши, що цей пункт для нас – останній, розговорилися з дівчатами, що обслуговували гостей десертами. Виявилося, що ми стали шанувальниками мистецтва з Delightful Pastries – польської кондитерської.
Отримавши відчутну дозу солодкого та щастя, ми попрямували на пошуки однієї з найголовніших персон цього свята – Маргарет О’Коннор. Вона якраз зійшла зі сцени, де виступала з промовою поряд зі сестрами Стіва. Переповнена емоціями та зі сльозами на очах – Маргарет поділилася власними спогадами:
«Я зустріла Стіва 3 роки тому на одному зі заходів. Я зацікавилася його роботами і подумала, що він є просто феноменальним. Я зателефонувала йому і замовила його послуги для заходу, який я організовувала. Його фотографії мали успіх! Він був дуже енергетичною особою, всі до нього тягнулися. Стів був також дуже вимогливим до себе митцем, ніколи не давав фотографії, якщо вона була не найкращої якості. Деколи я просила його дати фото якоїсь знаменитості, але він безапеляційно відмовляв, якщо людина вийшла невдало. Він ніколи і нікого не показував у невигідному світлі. Крім того, він був дуже відданим. Наприклад, на початку цього року він фотографував показ мод і оскільки всі його знають, то почали просити його сфотографувати. Однак він ввічливо відмовляв, аргументуючи тим, що він уже має зобов’язання на цей вечір. Його фотографії мали великий успіх, а його послуги – великий попит. Мені приємно, я тішуся з того, як відбувся цей вечір і думаю, що, якби Стів був тут, він тішився би разом з нами, тому що все було підготовлено і проведено так, як він того хотів. Він був справжньою зіркою (starr!)».
Вечір поступово добігав свого кінця. Гості почали розходитися. Ми, втомлені від побаченого та почутого, також попрямували до виходу. Всім, хто прощався, організатори подарували гарно оформлені пакетики з різними подарунковими картками та милими дрібничками. І оце відчуття – чудово проведеного часу поміж гарними і цікавими людьми – стало найкращим подарунком, який не вкладеш у жодний пакетик, а просто збережеш у своїй пам’яті.
Світла пам’ять тобі, Стіве Старр…

Фотографії автора