Від редакції:
Нафтогазові компанії зазвичай не відзначаються шанобливим ставленням до довкілля. Не є винятком і Chevron. Свого часу цілому Еквадору довелося судитися з цією компанією, аби отримати хоч якесь відшкодування збитків, завданих амазонським лісам. Втім, «Газпром» відрізняється тільки тим, що веде видобуток переважно в тундрі, і збитків не відшкодовує. Ці два гіганти боротимуться за український сланцевий газ.

Питання сланцевого газу безпосередньо пов’язане з питанням енергетичної незалежності України. Нині одним із тих, хто здатен дати на нього відповідь, є компанія Chevron, котра має всі шанси зайнятися видобутком газу на Олеському родовищі на Львівщині. Коли можна сподіватися початку робіт, наскільки серйозними є ризики для екології, що ці роботи дадуть регіону та країні – у розмові з генеральним менеджером Chevron’у в Україні Пітером Кларком.
Пане Кларку, скажіть, будь ласка: представники Chevron вже працюють на львівських теренах, проводять якусь геологічну розвідку?
Поки що тут, у Західній Україні, ми не проводимо операційної діяльності як такої. Наразі ми намагаємося отримати право на те, щоб тут проводити геологічну розвідку, ми формуємо свою команду в Києві. Звісно, у нас є група геологів і геофізиків, котрі вивчають наявні дані. Ми вже можемо стверджувати, що, на нашу думку, тут існує пласт сланцевого газу на глибині 3-4 тисяч метрів. Ми припускаємо, що це той самий сланцевий газ, який ми добуваємо у США, що це та тенденція, яку ми спостерігаємо і в Польщі. Проте, поки не будуть пробурені перші свердловини, поки ми до кінця не дослідимо це питання, ми не можемо сказати, на який об’єм газу можна розраховувати.
Ви проводили переговори з представниками уряду в Києві. Наштовхуються вони на якісь проблеми, чи все йде за планом?
Ви розумієте, що все так просто не буває. Наразі ми ведемо переговори щодо отримання дозволу на здійснення геологорозвідувальних робіт на Олеській ділянці і щодо підписання угоди про розподіл продукції та проведення спільної діяльності. Ми вивчаємо українське законодавство, щоб зрозуміти, як офіційно оформити наших представників тут, в Україні. Ми вивчаємо питання правильного написання контрактів, щоб взяти на роботу місцеві кадри. Все це на разі – питання часу.
Тобто питання про конкретні дати початку робіт є передчасним?
Справа в тому, що терміни узгодження всіх цих контрактів договорів уже кілька разів переносили. А до цього часу ми не можемо почати жодної реальної роботи. Водночас, якщо говорити про труднощі, то їм завжди можна протиставити той потенціал, який можна отримати в тому чи іншому регіоні. Якщо ж говорити саме про Західну Україну, то варто зазначити, що тут можна видобувати сланцевий газ. Ми говоримо про створення нових робочих місць, про диверсифікацію енергоресурсів. А що найголовніше: ми вже встигли зауважити, що в Україні є дуже багато талановитих, освічених людей, і для нас вже на етапі операційної діяльності це буде дуже хороший ресурс, який ми зможемо задіяти. Отже, є дуже багато бізнес-можливостей. І хоча угоди ще не підписані, ми вже інвестуємо в те, щоб підготувати підґрунтя нашої майбутньої операційної діяльності. Ми витрачаємо гроші на те, щоб наші експерти приїхали сюди. І коли угоди будуть нарешті підписані, ми зможемо зразу ж розпочати операційну діяльність, а не гаяти час.
Чи Ви в курсі, що в нашому регіоні є багато людей, котрі досить насторожено ставляться до перспектив газовидобування на Львівщині, а отже й до Вашої компанії?
Для компанії Chevron дуже важливо бути «добрим сусідом», хорошим членом тієї спільноти, в якій компанія планує працювати. Один із шляхів, як ми можемо цього досягнути, – це соціальне інвестування. Ми інвестуємо у школи, лікарні, інші соціальні проекти. Саме тому ми приїхали сюди такою групою, де зібрані експерти й консультанти зі соціальної діяльності і соціального інвестування. Ми готові інвестувати у соціальні проекти, але нам ще треба визначити, куди краще інвестувати. Тож ми хочемо почути думки й рекомендації тих людей, які можуть нам дати пораду в цій сфері, ми будемо зустрічатися з місцевими урядовцями, представниками районних рад, представниками НУО.
Ви вже знаєте, що останні вибори в Україні додали Вам труднощів, адже Ваш головний політичний опонент – ВО «Свобода» – потрапив до парламенту? Так само депутатом стала голова Львівського осередку партії Ірина Сех, котра найактивніше виступала проти видобування сланцевого газу на Львівщині.
Я – інженер, не політик. Тому я навіть не намагатимуся зрозуміти всі можливі наслідки політичних подій. Водночас я усвідомлюю, що я, наша компанія буде змушена давати певні відповіді, коментувати політичні питання. Але знову ж, не варто забувати, що ми говоримо про бізнес-можливості, про створення робочих місць для представників місцевої спільноти, про диверсифікацію енергоресурсів. Я ще не бачився з пані Сех, лише читав кілька її коментарів у місцевих ЗМІ. Я вважаю, що вона просто намагається відстояти інтереси тієї групи людей, яких вона представляє. Тому ми обов’язково повинні розпочати діалог, почути від неї, що її непокоїть у реалізації цього проекту, ми готові озвучити свої аргументи. У будь-якому разі ми не зможемо тут працювати, поки місцева спільнота не захоче, щоб ми тут були, і до кінця не зрозуміє всю потенційну вигоду для себе від реалізації цього проекту.
Чи Chevron усвідомлює, що він входить на поле інтересів російського монстра РАТ «Газпром». Чи готова ваша компанія протистояти, зокрема в інформаційній сфері?
Ми говоримо про роботу в умовах відкритого ринку, про ситуацію, коли є багато різних постачальників, є можливість вибору. Тоді, відповідно, покупець і постачальник починають домовлятися про ціну. Якщо споживачеві не подобається та чи інша ціна, то він в умовах відкритого ринку зможе звернутися до іншого постачальника, до іншого продавця. Ми ж пропонуємо нове джерело енергії, і це вигідно передовсім мешканцям України. Щодо можливої реакції «Газрому», то я утримаюся від коментарів, бо це – більше політичне питання, ніж бізнесове. А я намагатимуся, наскільки це можливо, триматися від політики подалі.
Це Ви говорите про відкритий ринок газу. У нас же, на пострадянських теренах, ситуація значно складніша. Чи встигли Ви вже вивчити й оцінити газовий ринок в Україні з усіма притаманними йому небезпеками?
Добрим знаком для мене є те, що в Україні таки існує система дистрибуції газу, і багато газогонів проходить саме територією Західної України. Звичайно, поки що до них важко отримати доступ, проте український уряд зараз багато говорить про те, щоб зробити бізнес-середовище й газовий ринок більш відкритим, прозорим та демократичним. Тому існують надії, що ці трубопроводи стануть доступнішими для різних постачальників.
Півроку тому, коли вперше заговорили про Chevron у контексті видобутку сланцевого газу в Україні, озвучувалася цифра – 2,5 млрд. дол., які компанія готова інвестувати в проект, а згодом довести цю суму до 25 млрд. Чи це відповідає дійсності?
Я не хотів би говорити про точні початкові зобов’язання компанії, оскільки це є одним з елементів тих угод, які ми намагаємося узгодити з урядом. Скажу лишень, що Chevron готовий інвестувати сотні мільйонів доларів ще до того, як почнеться комерційне видобування сланцевого газу. Тобто ми говоримо про чисті інвестиції компанії Chevron саме на етапі розвідувальних робіт. Але ж ми повинні зрозуміти, чи тут є достатні обсяги газу для комерційного видобутку. Лише після розвідувальних робіт ми зможемо говорити про мільярдні інвестиції. Але варто також пам’ятати, що компанія Chevron під час розвідувальних робіт збере величезну кількість геологічної інформації. І вся ця величезна бібліотека залишиться в Україні в будь-якому випадку. Цінність її не можна виміряти в грошовому еквіваленті.
Ви згадували, що зараз тривають переговори щодо підписання угоди про розподіл продукції, тобто добутого газу. Ви вже можете сказати, на що розраховує Chevron чи це поки що комерційна таємниця?
Думаю, що тій команді, яка зараз проводить переговори, не було б дуже приємно, якби я зараз почав виголошувати конкретні цифри, які стосуються цих угод. Тому я вважаю, що краще поки що не говорити. Але ви повинні розуміти суть тих ризиків, які бере на себе компанія. Ми можемо інвестувати сотні мільйонів доларів у технологічні й геологічні дослідження, пробурити кілька свердловин, а потім виявиться, що тут немає достатнього обсягу газу. Нам тоді доведеться просто піти з нічим. Хоча мені все ж здається, існує велика ймовірність того, що на цій території можна знайти добре джерело природного газу. Але зараз ми можемо говорити про цей проект лише в загальних рисах.
Chevron вже працює у сусідній Польщі. Як там просуваються справи?
Компанія бурить у Польщі вже третю свердловину. Там вже можна говорити про операційну діяльність. Може, ми згодом організуємо виїзд українських журналістів на ділянку бурової. І хоча інженери, які займаються бурінням, не дуже люблять, коли до них приїжджає багато відвідувачів, ми все ж демонструємо наші свердловини для відвідувачів, бо ми розуміємо, що людям важливо побачити, як ми це робимо. Так само ми не приховуватимемо роботи в Україні від місцевої спільноти, хай стежить за кожним нашим кроком, за тим, як ми відповідально ставимося до питань екологічної безпеки, безпеки операційної діяльності, безпеки праці, щоб всі наші працівники безпечно поверталися додому після робочого дня.
Найдражливішим питанням у цій сфері залишається питання охорони довкілля. Багатьох людей в Україні непокоїть те, що такі держави, як, приміром, Франція, Швейцарія чи Болгарія, а також деякі штати Америки відмовилися, принаймні досі, від видобування сланцевого газу, мотивуючи це саме екологічними ризиками. Чи можна говорити в цьому контексті про якийсь ірраціональний страх, чи існують обґрунтовані ризики?
Я не вважаю, що цей страх можна назвати ірраціональним, адже люди роблять якісь судження і висновки з наявної в них інформації. Безумовно, люди завжди переживатимуть за довкілля, за екологію в своєму регіоні. Якщо говорити про ситуацію в різних країнах, то, звичайно, багато залежить від політичної ситуації. Якщо говорити про Францію, то вона більше віддана виробництву ядерної енергії, тому французи не надто й зацікавлені у видобуванні сланцевого газу. В деяких інших країнах сланцевий газ стає предметом політичної маніпуляції: якщо одна партія за видобування, то автоматично інша, опонуючи партія – проти. Повторю: я – не політик, я – інженер. Я можу лише відповісти на певні запитання, подати необхідну інформацію, щоб спровокувати роздуми в людей, а вони вже самі робитимуть висновки. Тож я можу впевнено сказати, що сланцевий газ можна видобувати безпечно, і це вже робиться, наприклад у штаті Пенсільванія. Інше питання, що деякі люди не готові прийняти жодних аргументів, не готові слухати.
А які це аргументи, котрі мали б, наприклад мене переконати в безпечності видобування сланцевого газу?
Існує дуже багато спільних речей між видобуванням сланцевого газу й традиційного газу. Використовується схожа технологія й обладнання. Нетрадиційною є сама порода й спосіб видобування газу з цієї породи. Але, в принципі, сама свердловина, всі ці шари бетону й сталі, які використовують для того, щоб захистити верхні пласти ґрунту, – такі ж, як при добуванні традиційного газу. Ми також говоримо і про горизонтальні свердловини, і про гідравлічну розбивку свердловин – все те, що безпечно робилося й робиться без забруднення ґрунту й навколишнього середовища.
Ви, напевно, бачили той відомий фільм «Gasland» («Газова земля»), де наведено, здавалося б, вбивчі аргументи проти видобутку сланцевого газу. Чи готова компанія Chevron навести контраргументи, можливо навіть профінансувати відповідний фільм?
Є вже такий фільм, який називається «Truthland» («Земля правди»). Є вже дуже багато матеріалів, які заперечили аргументи, подані у фільмі. Там був такий епізод, коли чоловік підносить сірник до води з крану, й вона спалахує. Це просто перекручування фактів та інформації. Це була дуже приваблива картинка, тому вона привернула таку увагу. Якщо ж говорити про саме явище спалахування тієї води, то воно набагато років випереджує початок видобування сланцевого газу. Зрештою, навіть під час буріння свердловини для питної води можна натрапити на пласт метану, який просочується у неї.
Чи правильно я розумію, що всі розмови про ймовірні екологічні ризики – забруднення ґрунтових вод, тектонічні зсуви тощо – доречні лише тоді, коли порушено відповідну технологію?
Більшість цих страхів базується на неправдивій інформації, на зразок тієї, що подано у фільмі «Gasland». У будь-якому випадку перевагою для України є те, що вона вже може використати той досвід видобування газу, який існує в світі. І це не лише питання правильної технології, яка, безумовно, є дуже важливою. Це також питання виробничих і видобувних процесів, які з кожним роком нарощують ефективність і безпечність. І ми готові принести до України увесь цей досвід, всі ці технології, щоб довести, що це можна робити безпечно.
Але не можна бути стовідсотково застрахованим від будь-яких неприємних несподіванок. Чи угода між Chevron й урядом України передбачатиме штрафні санкції за можливе забруднення довкілля?
Chevron повністю відповідає за наслідки своєї операційної діяльності. І якщо виникають якісь непередбачувані наслідки, то сама компанія зобов’язана виправити проблему.
Свого часу повідомлялося, що перший газ із Олеського родовища, за оптимістичного сценарію, піде вже 2017 року. Наскільки реальною є ця дата?
Знаєте, дуже важко прогнозувати точний час, за який вдасться видобути перший сланцевий газ. Потрібно пройти дуже багато кроків: затвердити всі угоди з урядом, отримати дозволи на буріння, дослідити регуляторне середовище в Україні, вибрати конкретне місце для буріння перших розвідувальних свердловин. Треба буде здобути підтримку місцевої спільноти, щоб люди зрозуміли вигоди для свого регіону від газовидобування. Загалом у нас є план: пробурити вісім розвідувальних свердловин протягом п’яти років. Зрозуміло, що на етапі розвідувальних робіт ми говоримо про невеликі обсяги видобування газу. Потім ми хотіли б, звісно, перейти до комерційного видобування газу – чим раніше, тим краще. І щойно будуть підписані всі угоди, ми будемо міркувати над тим, як би скоротити увесь підготовчий період перед комерційним видобуванням. Але дуже багато всього потрібно дослідити, багато про що дізнатися.

Автор: Любко Петренко
Джерело: ZAXID.NET