От і почався грудень, дванадцятий місяць 2012-го року. Ніби в цьому немає нічого надзвичайного, скінчився листопад, почався грудень – от така собі щорічна часова закономірність. Але в часовому просторі відбуваються різні події, а вони, звичайно, мають стосунок до нас – людей, і не завжди в корисному чи позитивному сенсі. Такими ймовірними подіями (вони сьогодні тільки в стані передбачень) можна вважати «кінець світу» і «fiscal cliff». Тож розгляньмо ці дві події, які мали б відбутися в місяці грудні. Обидві мають ознаки великих катаклізмів, і якщо здійсняться, залишать по собі дуже серйозні наслідки.

Котрої з цих подій нам боятися?
Перша подія – «кінець світу» – базується на тому, що за Майським календарем 22-го грудня має прийти кінець світу. Друга подія – «fiscal cliff»; за своєю суттю – це економічне провалля, яке прогнозують нам різні економісти, фінансові аналітики і навіть члени американського уряду, які, як знаємо, самі привели країну до цього загрозливого стану. Мова про ці події не сходить зі щоденного інформаційного простору, зокрема, про можливість цієї другої події. Тож пригляньмося ближче до цих подій з огляду на те, що вони можуть нам принести, і що очікувати від них.
Якщо має настати «кінець світу», то нам зайве журитися про те, що відбуватиметься. Все, напевно, буде, як сокирою відрубав. Навіть не знатимемо, в котрій хвилині подія здійснилася. Але якщо передбачувана подія – «кінець світу» – не збудеться, і на наступний день, тобто 23-го грудня, ми зранку встанемо, то про цей другий катаклізм – «fiscal cliff» – нам таки треба журитися, бо він зачепить нас немилосердно. Точніше кажучи, від нього залежатиме наш подальший економічний стан, наш добробут чи брак його. Він «довбнею» вдарить нас по кишені. Тож що це за потвора – той «fiscal cliff», про який так багато сьогодні говориться?
Ще минулого року, коли адміністрація Президента Обами з Конгресом дійшли згоди щодо дозволеної межі заборгованості, США опинилися в ситуації неспроможності подальшого фінансування своїх операцій без дозволу на підвищення межі державного дефіциту. Країні загрожували звільнення з роботи в державному апараті, скорочення у фінансуванні різних державних програм, навіть у галузі державної оборони. Такий стан передбачав можливість поновлення рецесії в економіці. Заразом, країна наближалася до підвищення різних податків, що були впроваджені в дію ще за адміністрації Президента Буша. Замість того, щоб вирішити ці проблеми, адміністрація Президента Обами і Конґрес домовилися продовжити чинність занижених податків на один рік і дозволити урядові продовжувати операції за рахунок подальшого зростання дефіциту. Саме тоді Президент Федеральних Резервів – Бен Берненкі – застеріг усіх: якщо найближчим часом не буде вирішено бюджетне питання, тобто, якщо не буде вирішено податкову проблему – підвищення надходжень до скарбниці і скорочення в державному бюджеті видатків на деякі програми, то це завдасть збитків американській економіці на суму понад 500 більйонів доларів. Такий стан для нього виглядав катастрофічним, і він його назвав терміном «fiscal cliff», що у вільному перекладі означає «скала над великою і глибокою прірвою», а в економічному, переносному сенсі – «фіскальна прірва», тобто, бюджетна катастрофа.
Багато політиків тоді вважали, що домовленість про збереження чинності занижених податків і подальше продовження фінансування державних програм за рахунок дефіциту сталися тому, що країна готувалася до президентських виборів, отже, як республіканська, так і демократична партії бачили користь у відкладенні обговорення цих питань на час після виборів.
Вибори відбулися – результат нам відомий. Виборці погодились бачити Барака Обаму ще чотири роки у президентському кріслі в Білому домі. Згідно з передбаченнями, республіканці зберегли перевагу в Конгресі, втративши, здається, тільки шість місць, але не здобули бажаної переваги в Сенаті, на що так дуже сподівалися. Навпаки, свою попередню мізерну перевагу в Сенаті демократи збільшили на два додаткові місця. Результат виборів підтвердив, що жодна з партій не здобула такої переваги, щоб могла вирішити односторонньо всі питання, що стосуються проблеми «fiscal cliff». Тому протистояння, яке існувало раніше, продовжується. Можна думати, що сильнішу карту мають демократи, бо в їхніх руках Білий дім, однак без поступок один одному результату не буде. А проблема полягає в тому, що вирішення бюджетного питання треба знайти до кінця року, щоб обминути «fiscal cliff», а часу на це немає. Залишився на це тільки один місяць – грудень.

Позиціювання обабіч межі
Розв’язка проблеми «fiscal cliff» нелегка, і стала ще складнішою, тому що обидві сторони – Спікер Палати репрезентантів Джон Бейнер і Президент Барак Обама – зайняли різко протилежні позиції і їх твердо захищають.
Пан Бейнер недвозначно заявляв раніше і продовжує заявляти, що будь-яка спроба підвищувати податки для нього є «unacceptable» (неприйнятною) пропозицією, бо на це немає підтримки в контрольованій республіканцями палаті народних представників. Відомо, що майже всі республіканські представники прийняли рішення «ніколи не підвищувати податків». Вони проти оподатковування підприємців, бо, за їхнім твердженням, вони є джерелом створення робочих місць в економіці. Тому пан Бейнер пропонує, щоб ще на один рік продовжити Бушеві заниження в податках, щоб було більше часу на обговорення податкового кодексу.
У чинного Президента є зовсім протилежна позиція. Барак Обама не погоджується продовжити заниження податків для найбагатших – 2 відсотків податкоплатників, заявляючи, що не підпише будь-який закон, якщо цього в законодавстві не буде. Він наголошує, що вся його президентська кампанія проходила з обіцянкою підвищення податків для «top 2 percent wealthy people». Він стверджує, що його переобрання – це мандат від виборців на дотримання обіцянки. Пригадаймо, що національний екзит-пол під час виборів підтвердив, що 60 відсотків голосуючих висловилися за підвищення податків для багатіїв. Також нещодавній Ґаллуп-пол підтвердив, що 56 відсотків населення вважають, що, принаймні, половина дефіциту повинна бути погашена за рахунок підвищення податків для заможних. Відчуваючи, що одержав мандат від виборців, Обама вже через тиждень після виборів почав діяти у справі державного бюджету, щоб не допустити до виникнення «fiscal cliff».
У вівторок, 13 листопада, він зустрівся з представниками спілок та інших ліберальних активістів, і всім пообіцяв зайняти тверду позицію стосовно підвищення податків для заможних верств суспільства. На наступний день, у середу, 14 листопада, він зустрівся з кільканадцятьма представниками великих фірм, щоб їх поінформувати про свою бюджетну політику. Ці останні висловили свою турботу про можливі консеквенції, якщо країна прийде до стану, який називають «fiscal cliff». Вони вважають, що така можливість існує, якщо представникам уряду – Президентові і Конгресові – не вдасться подолати протистояння. Названі дві зустрічі Глави держави були прелюдією до зустрічі з представниками Конгресу, яка відбулася через два дні, в п’ятницю, 16 листопада, напередодні його дипломатичної поїздки до трьох країн в Азії.
На зустрічі з представниками Конгресу Президент висловив завжди повторювану демократичну позицію, що він – за збалансований підхід до вирішення питання державного бюджету, який повинен опиратися на «заниження державних видатків, пов’язаних із підвищенням податків». Пригадаймо, коли влітку минулого року обговорювалося питання про державний дефіцит (він сьогодні сягає 16 трильйонів доларів), то була домовленість між Президентом Обамою і Спікером Конгресу паном Бейнером, щоб протягом наступних десяти років за рахунок підвищених податків досягнути заниження в дефіциті 800 більйонів доларів. У п’ятницю, 16 листопада, Президент подвоїв свою вимогу до суми 1,6 трильйона доларів.

Чого очікувати?
Якщо бюджетні питання – підвищення податків та скорочення державних видатків – не будуть вирішені до 31 грудня, то з першого січня 2013 року країна опиниться в стані «fiscal cliff». Це означає, що автоматично будуть запроваджені скорочення у фінансуванні потреб у галузі оборони, в галузі медичного обслуговування, у сфері освіти. Зокрема, для мільйонів студентів різних рівнів буде частково ліквідована фінансова допомога, безкоштовна допомога в харчуванні для незаможних тощо. Буде багато звільнень з роботи в державному апараті, внаслідок чого зросте рівень безробіття, а – заразом – додаткові видатки для новозголошених осіб на одержання виплат із безробіття. Також може бути обмежена тривалість виплат із безробіття. Це один бік медалі.
Друга – підвищення в податках. Насамперед, знизиться нетто платня для мільйонів працюючих, бо з їхньої заробітної платні будуть зроблені підвищені відрахування на соціальне забезпечення, а тим самим знизиться їхня купівельна спроможність – негативний ефект для економіки. Будуть підвищені податки для підприємців, для бізнесу. Це призведе до звільнень з роботи, до експорту робочих місць поза межі країни, до економічного сповільнення і нової рецесії, може ще гострішої, ніж її попередниця. Ці питання дуже складні, а тому їхнє вирішення є нелегким.
Подібні проблеми існували в недавньому минулому, але раніше республіканці і демократи могли швидше домовитись. Тоді часто говорилося, що між одними та іншими великої різниці немає. Замість того, щоб захищати інтереси суспільних верств, обрані урядовці частіше захищали інтереси поодиноких районів та штатів, від яких були обрані. Навіть було багато випадків, коли кандидат на урядову позицію вибирав партійну приналежність на базі кращих можливостей бути обраним як демократ чи як республіканець, а не на базі ідеологічних переконань. Сьогодні дещо змінилося, з’явилися сильніші ідеологічні погляди, і більше, ніж коли-небудь, говориться про капіталізм і соціалізм. Але це не є темою цього допису.
Повертаючись до «fiscal cliff»-у, питання стоїть так: буде він чи ні? На жаль, на це питання ніхто не має конкретної відповіді. Нещодавно авторитетні фінансові експерти висловилися так: на 33 відсотки існує можливість, що уряд домовиться і вдасться уникнути фіскальної катастрофи до кінця цього року, на 33 відсотки є можливість, що вирішення проблеми не буде цього року, але воно швидко прийде впродовж двох місяців наступного року, і, врешті, існує можливість на 33 відсотки, що швидкого вирішення питання не буде, і країна опиниться у новій рецесії.
Особисто я виключаю останню можливість на базі того, що існує дуже великий тиск з боку населення та підприємців на Конгрес і Президента, і, зокрема, авторитетних осіб та економістів з метою покінчити з протистоянням в уряді – погодитися на підвищення податків для багатих і обмежити державні видатки на фінансування низки державних програм, і, нарешті, зупинити ріст державного дефіциту. Однак, на сьогоднішній день, на жаль, посадові особи ще не почули голосу народу, як про це свідчать їхні заяви. А час біжить!

США можуть скасувати лотерею грін-карт, щоб стимулювати в'їзд фахівців

Палата представників Конгресу США проголосувала за скасування щорічної імміграційної візової лотереї.
Як повідомляє Washington Times, за ухвалення законопроекту проголосували 245 конгресменів, проти 139.
Ці імміграційні візи передбачається передати іноземним студентам, які отримують в США ступінь вищу, ніж бакалавра природничих, точних і технічних наук.
"Ухвалення законопроекту 245 голосами проти 139 стало першою перевіркою для плану Республіканської партії поступово розібратися з імміграцією, і хоча законопроект пройшов, протидія демократів свідчить, що цьому плану ще належить зіштовхнутися з серйозними перешкодами", - йдеться в повідомленні.
Офіційно головним аргументом на користь законопроекту було те, що він полегшить видачу грін-карт людям, які вивчають природничі науки, технології та інженерну справу, хоча, як передає видавництво, боротьба в основному йшла навколо республіканських планів скасувати імміграційну візову лотерею, яку республіканці вважають розсадником шахрайства.
"Ми хочемо помістити в початок черги осіб, кожна з яких, переїжджаючи до нас, в кінцевому рахунку, створює робочі місця", - заявив конгресмен-республіканець від Каліфорнії Даррелл Айсса, який проводив законопроект через Палату представників.
Проте демократи заперечували проти перетворення імміграції на гру з нульовою сумою, в рамках якої нові візи будуть видаватися тільки на шкоду існуючим імміграційним квотами.
"Я не можу підтримати закон, який зіштовхує іммігрантські спільноти одна з одною", - заявила член Конгресу Зої Лофгрен, яка очолює демократів в підкомітеті з імміграції.
Вона також зазначила, що мова йде про обмін із співвідношенням один до одного, і республіканський законопроект зменшить імміграцію.
За її словами, щорічно використовуються всі 55 тисяч імміграційних віз, однак, як свідчить статистика Національного наукового фонду, навіть просто претендувати на візи за новим законопроектом зможуть лише 30 тисяч студентів на рік. Лотерея передбачає випадкову видачу імміграційних віз з метою дати людям, які проживають у країнах, з яких в США прибуває мало іммігрантів, шанс переїхати до Америки. Щорічно на 55 тисяч віз за цією програмою претендують мільйони потенційних іммігрантів. Голова Юридичного комітету Палати представників Ламар Сміт, який написав законопроект, вважає, що візова лотерея заохочує шахрайство.
Нагадаємо, переваги та недоліки законопроекту про скасування лотереї грін-карт обговорюються в Палаті Представників Конгресу США вже протягом п'яти років.
Станом на листопад 2007 року в США налічувалося близько 38 млн. іммігрантів.
Відзначимо, що республіканці періодично порушують питання про заохочення професійної імміграції, що надає перевагу людям з вищою освітою і високою кваліфікацією.