Цей оповитий легендами унікальний скелястий острів у північно-західній частині Чорного моря завжди так вабив мене, що я, врешті-решт, улітку 2009 року гайнув до міста Вилкового, потоваришував там із прикордонниками, і вони привезли мене гелікоптером на свою острівну заставу. З висоти пташиного польоту він здався мені схожим на камбалу з розчепіреним хвостом. Тут я неабияк подивував нечисленних місцевих мешканців накопиченими у моєму журналістському досьє даними про історію, геологію, археологію, флору й фауну Зміїного, а вони – у відповідь – ділилися зі мною враженнями про візит Віктора Ющенка на острів, оцінками рішення Міжнародного суду в Гаазі, за яким 80 відсотків спірних територій були віддані Румунії, про численні проекти подальшого використання острова.

	170-річний маяк біля прикордонної застави

Як тільки Зміїний у 1948 році увійшов до складу нашої держави, першими поквапилися його досліджувати археологи. Їх приваблювали легенди про острів, який, нібито, підняла з моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. У перших писемних згадках VII сторіччя про острів, який греки іменували Левке (Білий), мовилося і про храм на честь міфічного героя Троянської війни – Ахілла. Науковцям вдалося знайти й дослідити його фундаменти. Їхні численні знахідки тепер зберігаються у музеї, відкритому на Зміїному. А кілька років тому на дні моря, біля берега, дайвери знайшли давньогрецьку галеру.
Не дивно, що майже всі вважали, що Зміїний слід перетворити на туристичний центр. Адже це – унікальний історико-археологічний об'єкт далекого минулого України, який уже включений до державного реєстру національного надбання. Але привабливий він не лише своєю історією. Для 234 видів перелітних птахів острів слугує базою перепочинку. У прилеглих водах зареєстровано 41 вид риб, шість видів крабів, чотири з яких занесені до Червоної книги. Територія острова вважається зоологічним заповідником. Тож прихильникам екологічного туризму тут є чим помилуватися.
З 2007 року розташований на острові невеликий житловий комплекс отримав офіційний статус селища Біле. Кілька років тому уряд планував перетворити його на вільну економічну зону «Ахіллія», однак цей проект парламент не підтримав. Згодом, згідно з постановою кабміну від 31 травня 2002 року, була затверджена Комплексна програма розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на Зміїному острові на період до кінця 2011 року. Одеські архітектори навіть розробили проект його комплексної забудови. Там, окрім адміністративних приміщень, 3-4-поверхових житлових будинків, пошти, медпункту, наукових лабораторій, мав бути концертно-розважальний сектор – з амфітеатром, рестораном, конференц-залом. Однак після невигідного для України рішення Гаазького суду ці амбіційні плани відклали у довгу шухляду, а з 2009 року фінансування програми було припинено.
Нині в острівному селищі Білому постійно проживають близько 30 осіб, які забезпечують діяльність представництв державних відомств і обслуговують 58 об'єктів. Саме вони й почали першими бити на сполох, заявляючи, що море невпинно й швидко руйнує залишений напризволяще Зміїний. Врешті-решт, схаменулося і керівництво Одещини. 9 листопада на сесії облради було прийнято рішення – звернутися по допомогу до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів щодо подальшого розвитку інфраструктури острова Зміїний та селища Біле, Кілійського району.

Тепер тут селище Біле

Як зазначили експерти під час обговорення цього питання, не закріплені береги острова невпинно розмиваються та йдуть під воду. До того ж, сам він складається фактично з двох частин, розділених перешийком шириною у 90 метрів, у якому є невеличкі острівці, що фактично і з’єднують дві частини острова. Саме вони і зникають дуже швидко, тож скоро може з’явитися два острови. Загалом, за останні роки площа Зміїного зменшилась більш, ніж на три гектари і становить нині близько 17 га.
«Починаючи з 2009 року, цільове фінансування на завершення важливих для існування острова заходів із берегоукріплення та будівництва інфраструктури селища Біле у Державному бюджеті України не передбачалося, – зазначається зверненні облради. – Відсутність цільового фінансування у 2009-2012 роках зупинило виконання основних природоохоронних заходів, передбачених для захисту від природної абразії території острова, поставило під загрозу збереження його цілісності та призвело до припинення будівництва об’єктів.
Враховуючи світову тенденцію щодо зміщення акцентів видобутку вуглеводнів із континентальної території на морський та океанічний шельфи, загальнодержавне значення Зміїного острова буде зростати, тому необхідно звернути особливу увагу на його подальший розвиток. Зміїний потребує консолідації зусиль держави та регіону для вирішення проблемних питань із розвитку південно-західного форпосту України.
Виконання зазначених заходів можливе лише за умови продовження терміну виконання Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі до 2017 року або розробки нової державної програми, що має забезпечуватися фінансуванням із Державного бюджету України».
Чи прислухаються до цього сигналу SOS у парламенті та уряді країни? Щоб бути почутими, депутати Одеської облради наголосили у своєму слізному клопотанні на важливості збереження острова для видобутку вуглеводнів. Адже забезпечення енергоносіями – сьогодні найгостріша наша проблема.
Нагадаю, що під час правління Віктора Ющенка ми фактично без спротиву здали шельф біля острова Бухаресту. Тоді наші горе-фахівці, не провівши належних досліджень, вважали, що запаси вуглеводнів там такі мізерні, що не варті й уваги. Румуни ж на ділі спростували цю думку. Цього року вони вже почали качати нафту й газ із морських глибин.
На переконання їхніх експертів, у цьому районі шельфу є величезні поклади нафти і природного газу, здатні забезпечити енергетичну незалежність Румунії, щонайменше, на 30 років. Ці ресурси оцінюються приблизно в 70 млрд. кубометрів газу і 12 млн. тонн нафти.
Хочеться вірити, що наші чиновники зрозуміють, які безцінні скарби таїть у собі непоказний з виду – забутий богом і людьми – острів Зміїний. А усвідомивши це, будуть керуватися мудрою настановою Марка Вовчка: «Не той чоловік убогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім».

Вид на острів із гелікоптера	Візит Віктора Ющенка на Зміїний

Світлини з фотоархіву автора