Вибори закінчилися, але їх аналіз та осмислення тривають. Так, зокрема, Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва за фінансової підтримки Національного Фонду підтримки демократії США з 31 жовтня по 5 листопада 2012 р. провів експертне опитування на тему, винесену в назву даної статті. Пропоную увазі читачів підсумки цього експертного аналізу, оскільки мені також довелося взяти в ньому участь.

Хто оцінював? Список опитаних експертів

Серед експертів були відомі в Україні та за її межами керівники чи провідні фахівці політологічних агентств, соціологічних центрів, науково-дослідних та навчальних інститутів і університетів, аналітики, журналісти – зокрема – Березовець Тарас, Бондаренко Кость, Вишняк Олександр, Гарань Олексій, Когут Ігор, Конончук Світлана, Копатько Євген, Міщенко Михайло, Павленко Ростислав, Рибаченко Віктор, Стегній Олександр, Тищенко Юлія, Хмелько Валерій, Фесенко Володимир, Фролов Павло, деякі інші. Один із нас, а саме політолог Р. Павленко, працюючи в секретаріаті партії «УДАР» став цього року народним депутатом України за її списком.

Анкета: запитання та розподіл відповідей

Наведу конкретні запитання анкети та узагальнений розподіл відповідей і прокоментую їх.
1.Партія регіонів набирала на виборах 2006 р. 32.14%, 2007 р. – 34.4%, а на виборах 2012 р. – близько 30% голосів.
1.1 Як Ви вважаєте, результат Партії регіонів на виборах-2012 – це поразка чи перемога?
Це – перемога - 6 експертів;
Це – поразка - 4 експерти;
Результат не є однозначно перемогою або поразкою - 9 експертів.
Прокоментую так: Формально це є перемога, бо офіційно перше місце ПР зафіксовано, найбільша фракція також буде у них. Але фактично значна частина виборців Партії регіонів відійшла від них, або, проголосувавши за інші партії, або ж зовсім не пішовши на вибори (чим дала можливість «підрахуям» та іншим виборчим шахраям проголосувати за них – як «потрібно»).
1.2 У чому причина того, що Партія регіонів стабільно має підтримку майже третини виборців?
Відсутність альтернативної Партії регіонів політичної сили для виборців Сходу і Півдня України - 14 згадок;
Відсутність негативної історії внутрішніх розколів, показна стабільність - 2 згадки;
Можливість Партії регіонів впливати на виборців – працівників великих промислових підприємств - 3 згадки;
Інше - 5 згадок.
Прокоментую так: ПР уміло грає на чутливому для мільйонів виборців мовному питанні, в російськомовних регіонах відстоюючи російську мову. Їй вдалося вбити в мізки невибагливих виборців низку стереотипів, зокрема, показати національно свідомого українця як «бандерівця», а бандерівців – як якихось бандитів, а потім позиціонувати себе як захисника російськомовного населення від «агресивної українізації» і наступу отих самих «жахливих бандерівців». Тому неукраїнці та антиукраїнці, предки яких колись були завезені в Україну і тепер населяють півУкраїни, а також частина російськомовних українців йдуть за Партією регіонів, як за своїми «захисниками».
2.БЮТ набрав на виборах 2006 р. 22.3%, 2007 – 30.7%, ВО «Батьківщина» у 2012р. – майже 25.5%.
Як Ви вважаєте, результат ВО «Батьківщина» на виборах-2012 – це поразка чи перемога?
Це – перемога - 5 експертів;
Це – поразка - 7 експертів;
І не перемога, і не поразка - 7 експертів.
Прокоментую так: в умовах ув’язнення свого лідера – Юлії Тимошенко – партія «Батьківщина» не змогла на повну потужність розгорнути свою виборчу кампанію. Начальник виборчого штабу партії – О. Турчинов – майже всю кампанію прохворів, тому управління кампанією також було не на висоті. Але з врахуванням спротиву влади, передусім, на місцях, результат партії є, певним чином, і перемогою. Могло бути і гірше.
За місяць до виборів рейтинги ВО «Батьківщина» та партії «УДАР» зрівнялися, а у деяких соціологічних дослідженнях «УДАР» навіть мав перевагу. Як Ви вважаєте, що саме допомогло ВО «Батьківщина» поліпшити свій результат та істотно випередити «УДАР»
Відмова «УДАРу» чітко засвідчити об’єднання з опозицією, підписати угоду про майбутню коаліцію - 8 згадок;
Прорахунки кампанії «УДАРу»: відсутність мобілізації електорату, «проблемні» кандидати у списку, помилки в інформаційній кампанії - 6 згадок;
Образ Тимошенко як керівника опозиції у передвиборній рекламі «Батьківщини» - 3 згадки;
Нестабільність електорату «УДАРу» - 3 згадки;
Висвітлена у медіа критика «УДАРу» з боку ОО «Батьківщина» та «Свободи» - 2 згадки;
«Батьківщина» виглядала більш стабільним, знаним та впевненим противником Партії регіонів - 2 згадки.
Прокоментую так: не стільки «Батьківщина» на фініші поліпшила свій результат, скільки «УДАР» «спіткнувся» і відстав, відмовившись підписати 19 жовтня Угоду зі «Свободою» та «Батьківщиною» про демократичну коаліцію в майбутній Верховній Раді. Це дало можливість «Батьківщині» фінішувати з відривом.
3. Партія «УДАР» Віталія Кличка вперше брала участь у загальнонаціональних виборах і здобула майже 14%.
3.1 Як Ви вважаєте, у чому причина отримання такого значного результату партією-новачком?
Запит на нові політичні сили та нові обличчя в політиці - 14 згадок;
Харизматичність лідера - 10 згадок;
Сподівання, що «УДАР» стане більш активною опозиційною силою, аніж «Батьківщина» - 4 згадки;
Інше - 2 згадки.
Прокоментую так: в Україні існує запит на «третю силу», який актуалізується, коли таку силу очолює харизматичний лідер, який має потужне фінансування. На Президентських виборах-2010 таким був С. Тігіпко, на нинішніх парламентських – В. Кличко. Кличко і «УДАР» зайняли нішу, яку звільнив С. Тігіпко і взяли голоси прихильників такого підходу: «ні за владу, ні за опозицію, а за нові перспективні обличчя».
3.2 Соціологічні опитування, що були проведені за місяць до дня виборів, засвідчили вищий рейтинг «УДАРу», ніж він реально отримав на виборах. Що завадило цій партії зберегти той рівень, який за місяць до виборів зафіксували соціологи?
Нечітке позиціонування партії «УДАР» стосовно можливостей співпраці з пропрезидентськими або опозиційними силами - 9 згадок;
Критика «УДАРу» потенційними союзниками наприкінці виборчої кампанії - 6 згадок;
Нестабільність електорату партії - 5 згадок;
Провал мобілізаційної кампанії - 3 згадки;
Непрофесійний підхід до проведення виборчої кампанії - 3 згадки;
Інше - 2 згадки.
Прокоментую так: В. Кличко та його команда, на мій погляд, прорахувалися і перемудрили з перебуванням у «золотій середині». Значна частина виборців очікувала від них більш чіткої позиції на боці антивладних сил. Не побачивши цього, побоялися, що розмови щодо прихованої провладності «УДАРу» (які вели їхні конкуренти), можуть виявитися недаремними.
4. Комуністична партія на виборах 2006 р. ледь здолала виборчий бар’єр, набравши 3.66%, у 2007 р. – 5.39%, а на виборах-2012 – понад 13%.
4.1 Чи є отриманий КПУ результат свідченням того, що в Україні відроджуються комуністичні ідеї?
Ні, це результат зростання протестних настроїв у середовищі східного електорату - 12 експертів;
Частково так, що пояснюється популярністю ідеї соціальної справедливості в умовах соціально-економічної кризи - 5 експерти;
Ні, результат КПУ зумовлений відсутністю іншої альтернативи у лівому політичному спектрі - 2 експерти.
Прокоментую так: комуністичні ідеї в Україні не відроджуються, просто зростає питома вага соціально-економічних проблем у структурі мотивації виборця, а на цих проблемах якраз і педалює Компартія.
4.2 Що, на Вашу думку, спричинило істотне зростання підтримки КПУ на виборах-2012?
Розчарування прихильників Партії регіонів у політиці партії і надання переваги КПУ в цих умовах - 15 згадок;
Вдало проведена виборча кампанія КПУ - 7 згадок;
Соціально-економічна криза, посилення соціального розшарування у суспільстві - 5 згадок;
Відсутність інших конкурентоспроможних лівих політичних сил - 2 згадки.
Прокоментую так: до КПУ прихилилися ті виборці, протестність яких зумовлювалась, здебільшого, соціально-економічними проблемами (зростання цін, тарифів, збідніння тощо), але яким була чужою національно-ідеологічна тематика. Тому ці незадоволені пішли не до опозиційних партій, а до Компартії, яка умілою демагогією грала на незадоволенні людей.
5. ВО «Свобода» на виборах 2006 р. отримала 0.36% голосів, у 2007 – 0.76%, а на виборах 2012 – понад 10%.
5.1 Чи можна вважати, що у суспільстві істотно зросла кількість прихильників ідеології, яку сповідує ВО «Свобода»?
Ні, голосування за «Свободу» – це прояв протесту електорату проти дій влади - 9 експертів;
Частково так: зріс запит на більш радикальні, активні дії опозиції у політичному житті - 8 експертів;
Ні, це результат пошуку альтернативи колишніми прихильниками НУНС - 1 експерт;
Так - 1 експерт.
Прокоментую так: зросла і цьому сприяла антиукраїнська політика влади. Чим більше тиснула влада на українство, тим більш чутливо люди сприймали слово на захист українства, з яким ішла «Свобода».
5.2. Соціологічні заміри в останній місяць до виборів засвідчили рейтинг «Свободи» на рівні 5-6%, найбільш «сміливі» прогнози «давали» партії 7-8%. Що, на Вашу думку, спричинило різке і неочікуване зростання рейтингу «Свободи»?
Наявність у партії латентних прихильників, яких неможливо зафіксувати під час соціологічних опитувань - 7 згадок;
Зростання попиту на більш високу радикальність саме опозиційних сил - 6 згадок;
Вдала мобілізаційна кампанія, спрямована на електорат - 5 згадок;
Виявлення протесту проти теперішньої політичної карти парламенту та дій як влади, так і опозиції - 3 згадки;
Відсутність графи «проти всіх» - 3 згадки;
Надання переваги саме «Свободі» тими виборцями, що до останнього були невизначеними - 2 згадки;
Цей результат був прогнозованим - 2 згадки.
Прокоментую так: уміле використання партією реклами, особливо телеефірів на провідних каналах країни, яких було чимало. На користь «Свободи» в переддень голосування зробили свій вибір ті виборці, які вагалися, не визначалися до останнього, бо позиція партії була чіткою і зрозумілою.
6. Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» отримала на виборах близько 1.6% голосів.
6.1. На початку виборчої кампанії партія «Україна – Вперед!» досить швидко набрала 4.5-4.7%. Чим, на Вашу думку, можна пояснити, що ця нова партія так стрімко набрала рейтинг?
Інтенсивна рекламна кампанія задовго до старту виборчих перегонів, у період «мовчання» інших політичних сил - 11 згадок;
Запит на нові політичні сили у суспільстві - 7 згадок;
Асоціації між Королевською та Тимошенко - 4 згадки.
Прокоментую так: частині електорату спочатку здалося, що Королевська тимчасово може замінити Юлію Тимошенко, за якою виборці скучили. Адже Н. Королевська багато у чому починала так, як і свого часі пані Юлія – молода приваблива жінка, у політику прийшла з бізнесу, налаштована, начебто, опозиційно. Ну і надпотужна реклама, рівної якій за вкладеними коштами на той період не виявилося.
6.2. Втім, зі середини виборчої кампанії рейтинг партії «Україна – Вперед!» почав падати до 2-2.5% і, врешті-решт, упав ще нижче. Як Ви вважаєте, у чому основні причини поразки партії?
Відсутність якісного змістовного наповнення кампанії: брак ідеологічної ідентифікації, акцент на рекламі, непереконливість лідерів та повідомлень - 11 згадок;
Усвідомлення електоратом технологічності проекту - 8 згадок;
Наявність більш оптимальних альтернатив у політичному спектрі - 2 згадки.
Прокоментую так: зрозуміли виборці під кінець кампанії, що з пані Наталії не вийде Тимошенко-2. Засумнівалися в її опозиційності. Була потужна антикоролевська піар-кампанія, не шкодували на її адресу чорного піару та відвертого бруду. Невдалим виявився вибір Андрія Шевченка та Остапа Ступки на роль «облич партії». Ну, і довершив справу ганебний судовий позов до соціологів, які, на думку Н. Королевської, занизили рейтинг її партії.
6.3. Чи має ця партія майбутнє, чи зможе вона претендувати на місце у вищій лізі української політики?
Ні, майбутнього у партії немає - 14 експертів;
Так, за умови якісної трансформації партії, наявності ресурсів і залучення фахівців - 3 експерти;
Так, за умови перебування в реально опозиційному статусі - 1 експерт;
У партії – ні, у Н. Королевської – так - 1 експерт.
Прокоментую так: у партії якогось реального майбутнього наразі не проглядається, а у Королевської воно, очевидно, є. Вона достатньо молода, багата, досвідчена, має підтримку і ще не раз виникне на сцені вітчизняної політики.
7. Блок «Наша Україна» у 2002 році посів перше місце на виборах, набравши 23.6%, у 2006 р. – 13.95% голосів, у 2007 – 14.1% А на виборах-2012 партія «Наша Україна» на чолі з Віктором Ющенком (1-й тур президентських виборів 2004 р. – 39.9%, 2010 – 5.45%) набрала трохи більше, ніж 1%. Що стало головними чинниками провалу партії «Наша Україна» на виборах-2012?
Участь у виборчій кампанії В. Ющенка  - 14 експертів;
Відсутність електорального ресурсу - 5 експертів.
Прокоментую так: причиною провалу стала підозра на межі впевненості, що цього разу В. Ющенко «грає» на користь В. Януковича, «відгризаючи» частку електорату у опозиції.
7.1 Чи зможе партія повернутися у вищу лігу української політики? Якщо «так» – то за яких умов?
Шансів не має - 16 експертів;
Можливо лише за умови кардинального оновлення облич партії та копіткої робот із партійного будівництва - 3 експерти.
Прокоментую так: «Наша Україна» може ще формально існувати, як-от Народний Рух України, але в самодостатню партію вона вже не перетвориться. Її виборці розподілилися між «Свободою» та іншими партіями – частково і «Батьківщиною».
8. Чим, на Вашу думку, парламентські вибори-2012 відрізняються від виборів-2007 року? (Зазначте три основні відмінності)
Законодавчими основами (змішана система на противагу пропорційній у 2007 році) - 13 згадок;
Фальсифікацією результатів - 6 згадок;
Поява реальної третьої сили («Свобода», «УДАР») - 7 згадок;
Високим рівнем підкупу виборців - 5 згадок;
Значно більші масштаби застосування адміністративного ресурсу - 5 згадок;
Неучасть у кампанії Тимошенко і Луценка - 5 згадки;
Радикалізація правого і лівого полів - 3 згадки;
Інше - 4 згадки.
Прокоментую так: вищеперераховані відмінності, безумовно, є. Але головна відмінність – найбільш свідомі виборці розуміли, що це є першим раундом майбутньої битви за президентство проти В. Януковича. Тому й «Свобода» набрала так багато, адже чимало виборців вбачають в Олегові Тягнибоку альтернативу В. Януковичу.
9. Чим, на Вашу думку, діяльність новообраної Верховної Ради відрізнятиметься від діяльності Верховної Ради попереднього скликання. (Зазначте три основні відмінності)
Більш високий рівень конфліктності - 12;
Нижчий рівень керованості - 6;
Вона буде орієнтована на підготовку до президентських виборів-2015 - 7;
Загрозою меншої компетентності значної кількості новообраних з депутатського корпусу - 3;
Нічим - 3;
Інше - 4.
Прокоментую так: Рада буде з кожним роком більш норовливою, бо чим ближчим буде рік президентських виборів, тим активніше депутати будуть шукати реальних фаворитів президентських перегонів і до них ліпитися, навіть якщо вони належатимуть іншим фракціям. Значна частина депутатів захочуть, щоб партійні боси почули їхні голос і, відповідно, будуть прагнути розпоряджатися своєю карткою для голосування. Ця Верховна Рада буде менш стабільною і не виключено, боротьба влади і опозиції загостриться до такої межі, що Раду розпустять і будуть дотермінові вибори – можливо – і Ради, і Президента одночасно.

	Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

Узагальнюючи відповіді експертів, Фонд «Демократичні ініціативи» дійшов таких висновків:
· Результат Партії регіонів на виборах-2012 не можна однозначно вважати ані перемогою, ані поразкою – такої думки дотримується більшість опитаних експертів. Основною причиною стабільної підтримки Партії регіонів майже третиною виборців більшість експертів вбачає у відсутності альтернативної політичної сили, яка б задовольняла виборців Сходу і Півдня України.
· Серед експертів немає одностайності щодо оцінки результатів ВО «Батьківщина»: майже однакову підтримку в експертів отримали варіанти «поразка», «перемога» або ж «ані поразка, ані перемога». Причинами більш високих результатів, які «Батьківщина» отримала на виборах порівняно з передвиборними рейтингами, експерти вбачають у прорахунках виборчої кампанії «УДАРу», а також – у відмові партії «УДАР» чітко засвідчити свою приналежність до опозиції, тоді як «Батьківщина» однозначно визначилася як опозиційна сила.
· Значний результат партії «УДАР» на виборах-2012 обумовлений, головним чином, запитом на нові політичні сили, нові обличчя в політиці, а також харизматичністю лідера. Втримати той рівень підтримки виборців, який було зафіксовано соціологами за місяць до виборів, партії «УДАР» завадило, передовсім, на думку експертів, недостатньо чітке позиціонування цієї політсили стосовно як влади, так і опозиції.
· Результат Комуністичної партії України свідчить не про відродження комуністичних ідей, а про зростання протестних настроїв у середовищі електорату Сходу України, вважає більшість експертів. Зростання підтримки КПУ було зумовлено розчаруванням прихильників Партії регіонів в її політиці, а також – вдало проведеній виборчій кампанії КПУ.
· Думки експертів розділилися навпіл щодо оцінки того, чи означає підтримка «Свободи» істотне збільшення кількості прихильників ідеології цієї партії: одні експерти вважають, що голосування за ВО «Свобода» є, насамперед, виявом протесту проти дій влади, інші – що це свідчить, передовсім, про запит на більш радикальні та активні дії опозиції.
· Неочікуване зростання рейтингу «Свободи» було спричинено, по-перше, наявністю прихованих прихильників партії, позиція яких не була відображена в соціологічних дослідженнях; по-друге, зростанням попиту на більш високу радикальність опозиції, по-третє; успішною мобілізаційною кампанією стосовно електорату.
· Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» змогла стрімко набрати рейтинг на початку виборчої кампанії, передовсім, завдяки інтенсивній рекламній кампанії, що стартувала задовго до офіційного початку виборчих перегонів. Зменшення рейтингу і поразку партії експерти пов’язують із відсутністю якісного змістовного наповнення кампанії (браком ідеологічної складової, зосередженні на рекламі, непереконливості лідерів та повідомлень) і, як наслідок, усвідомленням електоратом технологічного характеру проекту.
· Більшість експертів назвали основною причиною провалу партії «Наша Україна» на виборах-2012 особу самого Ющенка та відсутність електорального ресурсу. Експерти майже одностайні, що шансів повернутися у вищу лігу політики у цієї партії немає. Лише декілька експертів вказали, що це можливо за умови кардинального оновлення облич партії та копіткої роботи з партійного будівництва.
· Основними відмінностями виборів 2012 року порівняно з 2007 роком було визначено: зміну виборчої системи, більші масштаби застосування адміністративного ресурсу та високий рівень підкупу виборців, а також фальсифікації результатів голосування.
Експерти прогнозують, що новообрана Верховна Рада відрізнятиметься від Верховної Ради попереднього скликання більш високим рівнем конфліктності та нижчим рівнем керованості.
Прокоментую так: проукраїнським партіям і таким же депутатам-мажоритарникам буде важко боротися у цьому складі Верховної Ради за українські інтереси та цінності. Але логіка історії невпинно веде до того, що вони, врешті-решт, отримають перемогу. А з ними переможе і Україна.