«Характер непередбачуваний, хаотичний, не має нічого спільного з нордичним. Справжній арієць… втратив би свідомість, якби дізнався про його походження. Відомо, що курить. Невідомо, ЩО курить.»
                  Народний гумор слідами Штірліца

Новини в Україні після виборів дивовижно схожі на короткі звіти з «самашедшого дому». Спроби узаконити вирізання органів та пограбування власників валютних запасів, відбирання бізнесу за «зв’язки з Березовським», а на довершення того всього – арійська доктрина розвитку нації від найбагатшої людини країни.

Схоже, перед тим, як здати повноваження, Верховна Рада вирішила показати країні свою «глибину інтелекту» на повну силу. Принаймні, інакше важко розтлумачити кілька останніх законотворчих пропозицій.
Наймоторошніша з них – закон про добровільно-примусову трансплантацію органів.
17 листопада МОЗ передало у Раду законопроект, що дозволяє використовувати органи українців після їхньої смерті, якщо вони не написали офіційної відмови від трансплантації при житті.
Для того, щоб уявити наслідки цього закону, треба порівняти ціну трансплантованих органів із зарплатою лікарів та з апетитами чиновників. Тут просто відпадає будь-який сенс рятувати людину після аварії. Особисто мені важко уявити, який відсоток українців не пережили б візиту до хірургії після впровадження цього закону. Це вже не просто «гроші відбирають» – життя вирішили відібрати і пустити на органи… В Україні і без того «чорних трансплантологів» не бракувало, а якщо ще й узаконити це діло – взагалі вулиці спустіють…
Ще один «геніальний» закон – збирання поборів з тих, хто не довіряє владі взагалі та НБУ зокрема, і тримає заощадження вдома в панчохах в закордонній валюті. Нардеп від ПР Віталій Хомутиннік (яке прізвище, відзначте – цілком пасує до цього закону) вирішив збирати 15% податку до Пенсійного фонду з кожної спроби фізичної особи обміняти валюту на гривні. Розрахунок простий, як 5 копійок: курс долара повзе догори, люди владі не довіряють, значить, збирають долари. А якщо їм пригрозити, що з лютого вони отримають за ці долари на 15% менше – значить, побіжать здавати. А якщо не побіжать – то ще краще, кількість пенсіонерів меншає (бо пенсійна реформа), пенсії не підвищуються, отже, можна буде згадати про ті гроші, котрі перед виборами (і цими, і попередніми) пустили на підвищення пенсій замість цільового призначення – і «повернути» їх назад, тобто, в кишені більш і менш причетних до держави громадян…
Одно слово, що перший закон, що другий…
Є підозра, що депутати розуміли весь ідіотизм моменту, але розраховували, що «в розмові запам’ятовується тільки остання фраза».
Щоправда, від проекту податку на долари Хомутиннік в останній момент відмовився – сказав, що треба доопрацювати. Про «трансплантацію» взагалі важко сказати. Голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва ніби й натякає, що для України таке «автоматичне донорство – ще зарано», але не факт, що ці міркування завадять ПР перетворити Україну на джерело органів…
До того ж, весь час лишається відчуття, що після виборів у влади скрутно з грошима.

Та й не тільки у влади. Он у ЗМІ ходять страшні чутки – Віктор Ющенко десь зник – разом з «касою партії». Лишив партійцям борги з зарплати за три роки - 80 мільйонів гривень (10 млн. доларів), і повну невідомість, куди поділися виділені на вибори 30 мільйонів доларів. Правда, знаючі люди кажуть, що після провалу на президентських виборах теж кілька місяців на люди не показувався.
Щоправда, експерти кажуть, що ошукані своїм керівництвом нашоукраїнці найближчим часом не дуже вирізнятимуться на фоні бюджетників. Приблизно 4,4 млн. працівників бюджетних галузей, на думку експертів Центру Разумкова та представників профспілок, вже в грудні опиняться без зарплати, і зустрічатимуть новий рік «на голодному пайку».
Тяжка ситуація, що й казати.
Екзотичні способи поповнення бюджету – вирізання органів чи податок з громадян з валютою – наразі не працюють, вдаються до більш прозаїчних.
Ще наприкінці жовтня аж два  заводи з виробництва мінеральної води – Миргородський і Моршинський – заявили про рейдерське захоплення. Потім виявилося – то не рейдери, то Податкова. Котра отримала від російських правоохоронців «наводку», що IDS Borjomi пов’язана з опальним російським олігархом Борисом Березовським. В Росії було арештовано майно двох заводів компанії. В Україні  таких заводів чотири. І двом з них вже виставили рахунки – Податкова міцно вхопилася за ідею російських колег. І хай там як б’ють себе кулаком в груди директори заводів, розповідаючи, що ніякого податкового боргу в них нема – користі від того, як від гри на флейті перед стадом розлючених бізонів. Їх не цікавить правда, їм гроші треба. До слова, Миргородському заводу закидають, що «неправильно формували цінову політику» – а вода в них була смачна і дешева. Дешево продавати хороший продукт – це, виходить, в цій державі – страшний злочин…
Однак двома, і навіть чотирма заводами ситий не будеш – особливо за такого голодного бюджету. Відтак, на фоні безперервного «пакращення» треба народ хоч якось відволікати від реальності.
Попереднім найбільшим «відволікачем» в оточенні президента, як нещодавно виявилося, був голова АП Сергій Льовочкін.
…Вся країна кілька років мучилася питанням: яким-таким чином представники ВО «Свобода» потрапляють в ефіри найпопулярніших телепрограм на телеканалах, котрими володіють представники влади. І тут секрет відкрився. Сайт УНН (який злі язики пов’язують з Ганною Герман, хоча вона все заперечує) опублікував коментар політолога Михайла Погребінського зі страшним заголовком: «Політолог пророкує звільнення Льовочкіна через те, що той підняв рейтинги "Свободі"».
"Передбачалось, що певну кількість голосів "Свобода" відбере у "Батьківщини". Але "Батьківщина" отримала все, на що розраховувала. Відтак вийшло таким чином, що АП висунула "Свободу" на поверхню і усі дізналися, що такі хлопці є. Без підтримки адміністрації "свободівці" отримали б 5%, а 11% - це результат українського телебачення", – сказав Погребінський.
До речі, злі язики, знову ж таки, кажуть, що Герман з Льовочкіним мають не найкращі стосунки…
Втім, концепція Льовочкіна проста, як двері, і роками перевірена: знайти колоритне опудало, і тішити (а періодично – лякати) ним людей. А потім використовувати його для «відтягування» голосів від серйозних суперників, або ж для того, щоб скерувати вирішальний вибір громадян.
Свого часу таким опудалом була і «конотопська відьма» Наталія Вітренко, і «полум’яний ленінець» Петро Симоненко (він свою роль відпрацював на всі сто – коли країні дали вибирати між Симоненком та Леонідом Кучмою). Та й ВО «Свобода», свого часу, будьмо відверті, добряче попрацювало на цій ниві.
Але слабке місце більшості «опудал» – ідеологія. В принципі, це взагалі слабке місце більшості українських політиків, однак на опудалах це найбільш помітно. Свого часу ідеологія ВО «Свобода» з їхнім вкрай радикальними заявами владі здавалася дуже зручною. Але тут виявилося, що «ці хлопці» здатні не лише на гучні та скандальні заяви, а й на якісь більш-менш реальні справи, і ходити «на повідочку» вони навряд чи будуть.
Перед владою постала реальна проблема: є купа провалів, і нема опудала, яке б відволікло увагу громадян від злиденної реальності та зростання кількості мільйонерів.
Вихід було знайдено не новий, історично перевірений, однак в українських реаліях – оригінальний. Є у Львові такий дядько – Ігор Каганець, котрий пише книги про походження українців від аріїв (за компанію з паном Юрієм Канигіним, котрий, якщо хто не знає, казав, що Галілея – то насправді була Галичина, відтак Ісус Христос – галичанин).
Маєте вже добру ідею. Додайте до цього, що на українських землях постійно хтось жив, і то дуже віддавна – і вже маєте найдавніший народ на світі. Відтак – еврика! – маємо дещо вживану, але доволі пристойну ідею, котрою можна тішити народ.
Залишається кілька дрібниць.
Перша – підібрати туди пристойніший науковий ґрунт (бо ні нафтовик Каганець, ні економіст Канигін на серйозних дослідників «не тягнуть», хоч плач). Знайшли: Пітер Форстер – англієць, професор Кембриджського університету, що працює в Німеччині, один із провідних мікробіологів світу, фахівець із будови ДНК. Заявив, що саме в Україні з’явився ген, котрий дозволяє пити молоко.
(Про сам цей ген можна довго розказувати, але от халепа: за даними інших дослідників, наприклад, лондонських, ця мутація з’явилася на території Туреччини. Бісові бусурмани й тут нас обскакали. Однак у творців легенди є вихід – не брати до уваги лондонців!)
Друга дрібниця – зробити так, аби в цю історію повірили. Тут все просто – що Канигін, що Каганець мають неабиякий літературний талант, котрий геть відбиває в читача бажання ловити «ляпсуси» і слідкувати за логікою. Повторити те ж саме у формі фільму, як виявилося – дрібниця. Вміють же ж, якщо захочуть. Цілий проект "ДНК-портрет нації"  виходить на ТРК «Україна», котрий, як відомо, належить найбагатшій людині країни – Ринату Ахметову.
Третя дрібниця – знайти «опудало», котре буде цю ідеологію розвивати і нести в маси. І тут з політичного нафталіну витягли пана Дмитра Корчинського з його партією «Братство». Розумний дядько, але має один недолік – любить голосні провокації (і (або) гроші). Пише непогану аналітику, але за необхідності може клеїти дурня так, що самого Володимира Вольфовича Жириновського жаба душить.
За якихось кілька місяців до прем’єри фільму про «українську арійськість» «Газета по-українськи» друкує інтерв’ю з Корчинським, в якому він, зокрема, заявляє: «Реальною опозицією, яка може щось зробити, будуть не Турчинов чи Яценюк, а Льовочкін, Фірташ, Ахметов». Як сказали б східні сусіди, «прогин зараховано». Далі – УНН (про природу цього сайту ми вже згадували) починає друкувати коментарі Корчинського. Це при тому, що сам Корчиньский давно вже відійшов від активної політики. А просто так в колишнього політика коментарів – та ще й на такому сайті – не беруть…
І ось коронний вихід на сцену: програма про українців-арійців, в студії сидять не зовсім адекватні представники «русского міра», і на диво адекватний Корчинський… Як тут не звести на Корчинського захоплені очі?
Відразу скажу, що рівень науковості фактів, поданих у програмі – предмет окремого обговорення (таке обговорення буде у «Молодіжному перехресті», в одній з тем про магію). Нам наразі цікава ймовірна реакція на цю програму і на «опудал», в ній задіяних.
Точніше: що буде, якщо країні (людині), котра роками посипала себе попелом, сказати, що вона – нащадок богом обраних Аріїв?
Буде, мабуть, те ж саме, що й з Каганцем. Дядько на повному серйозі пише для себе промови – як він, гетьман України, через кілька років не просто буде виступати у Києві перед главами ЄС, а буде залізною рукою заганяти їх до Великого Священного Арійського Союзу від Атлантики до Тихого та Індійського океанів. Бо ж раз всі європейці – тільки нащадки українських арійців, значить, на цій генетичній основі мусять підкоритися панові гетьману. Гетьман, на думку Каганця, це не просто керівник держави, це керівник, котрий все одноосібно вирішує в державі, в якій більше нема ні судів, ні уряду, ні парламенту – всі ці структури існують тільки як «дорадчі органи». Шкода, що ніхто не сказав Каганцю, що він вже майже три роки живе в такій державі, під керівництвом такого «гетьмана». Ото Європа була б щаслива підкоритися такому «генетичному гетьману»…
А тепер – невеличкий екскурс в історію.
Невелику країну кілька століть поспіль рве на шматки. Окремі князівства ніяк не можуть домовитися, політики воюють, «в мужиків чуби тріщать». Тільки щось більш-менш налагоджується – як знову розвалюється. Почуття індивідуально безсилля, неможливості нічого змінити – чи не в кожного громадянина, постійні соціальні катастрофи, від чого людям стає ще гірше. І тут з’являється людина, котра змушує всіх громадян, як за велінням чарівної палички, відключити здоровий глузд, повірити в свою обраність, свою світову місію, об’єднатися. І – всю ту агресію, котру раніше вихлюпували в локальних війнах, вихлюпнути на весь світ. Наклепати танків і літаків, зрозуміло, з найкращою метою – аби загнати людство до щастя в Арійському світі.
Думаю, не треба уточнювати, як називалася та країна…