На виборах кожен голос має значення. Але вага цього голосу є різною. Якщо партія або мажоритарний кандидат зуміли виборця переконати, викликати у нього довіру, симпатію, то такий голос дорого коштує – бо він є волевиявленням особи, її свідомим, вільним громадянським актом і повноцінним балом на користь політика чи партії. Якщо ж голос у виборця купили або вкрали, проголосувавши за нього, то гріш йому ціна, бо там нема і граму свідомого волевиявлення.
До таких от непереконливих голосів належать голоси, отримані у закритих та спеціальних виборчих дільницях. Особливу частку подібних голосів отримують у місцях позбавлення волі та психіатричних і наркологічних закладах. Бо і ув’язнені (так звані зеки), і алкоголіки, і люди з психоневрологічними розладами також є громадянами і мають право голосу на виборах, якщо такого не позбавлені у судовому порядку.
Однак контроль над виборцями у подібних закладах, тиск на них є значно вищим, ніж на волі. Відверто кажучи, у багатьох колоніях, «психушках» адміністрація при бажанні може забезпечити майже стовідсотковий результат на користь свого начальства. Ну, а начальством завжди є, звісно, чинна на кожен даний момент влада.
Ось і складається традиційно, що майже на кожних виборах влада при бажанні забезпечує собі чималу частку голосів на цих спецдільницях. А як це відбувалося на цьогорічних парламентських виборах в Україні?
Спочатку порахуємо голоси, віддані за різні партії у психоневрологічних та пенітенціарних (виправних) закладах. Загалом по країні з 149 127 осіб, які були зареєстровані на дільницях у виправних (виховних) колоніях, СІЗО та ІТТ, 139 159 осіб взяли участь і проголосували за партії таким чином:
Партія регіонів отримала там 92тис. 745 голосів (66,65% від усіх, хто проголосував на подібних спецдільницях), ВО «Батьківщина» – 15 709 (11,29%), «УДАР» – 9 265 (6,66%), КПУ – 5 038 (3,62%), «Україна – Вперед!» – 4 625 (3,32%), ВО «Свобода» – 2 087 (1,50%).
Якщо рахувати, яку частку від загального електорату кожної партії становлять виборці зі спецдільниць, то статистика така: 1,5% від усіх прихильників Партії регіонів на території України є ув’язненими, серед прихильників ВО «Батьківщина» та «УДАРу» це близько 0,3%, КПУ – 0,2%, ВО «Свобода» – 0,1%.
Отож, бачимо, як не рахувати, а виходить одне: найбільше отримала партія влади, а найменше – ВО «Свобода». Якщо пожартувати, то висловлюся так: позбавлені свободи усі три категорії спецвиборців – зеки, алкаші та психи – «Свободу» вибрати не захотіли (або ж їм не дали цього зробити).
Але чи є привід владі тішитися, а «Свободі» сумувати з приводу таких результатів?
Думаю, ані найменшого приводу немає. Якщо виборці такого ґатунку, та ще й в умовах неконтрольованого адміністративного тиску, дають шалену перевагу партії влади, то владі тут нема чим пишатися, адже якість подібного електорату є зрозумілою, і цих людей зарахувати до золотого фонду нації аж ніяк не можна.
Давайте порівняємо. В цілому по країні серед усіх категорій виборців Партія регіонів випередила ВО «Свободу» тільки приблизно втричі, отримавши свої 30% проти свободівських 10,44%. А ось серед зеків, психів та алкашів перевага Партії регіонів над ВО «Свобода» – аж у 46 разів! Ну як?
Можна з цієї статистики зробити висновок – чим більше Україна буде криміналізуватися, спиватися та з’їжджати з глузду, тим міцнішими будуть позиції Партії регіонів, і тим слабшими будуть позиції ВО «Свобода». І, навпаки, чим менше в країні буде зеків, психів та алкашів, тим більше буде розумних, тверезих, законослухняних громадян – а, отже, і виборців ВО «Свобода», чиї позиції в суспільстві у подібному випадку міцнішатимуть.
Читачі можуть запитати: а як бути з тими голосами, які отримали у подібних закладах «Батьківщина» і партія В. Кличка «УДАР»? Це що, також показник не на користь обох партій?
Думаю, не зовсім так. Майже 18% виборців цих закладів, які віддали голоси за ці дві опозиційні партії – це та частка людей, які і в таких ситуаціях, і у подібних закладах прагнуть зберегти свою здатність мислити і прагнули зробити свій громадянських вибір. Адже відбувають покарання не тільки рецидивісти й закоренілі злочинці, але й люди, які схибили, але хочуть і в тих умовах залишитися людьми.
У психоневрологічних та наркологічних закладах перебувають не тільки повні психи чи безнадійні «алконавти», але й люди, у яких є не дуже тяжкі психоневрологічні розлади, або ж такі доволі розумні, проте безвольні особи, які знають, що пиячити – це погано, але не можуть самі вийти з алкогольного ступору.
Ось такі люди, які там ще не втратили щось людське, які можуть думати, аналізувати і робити правильні висновки, могли й голосувати за партії опозиції.
Прихильники Партії регіонів можуть запитати – а що ж, невже за нас на спецдільницях голосували лише закінчені зеки, психи та алкаші? Може, й за нас голосували такі собі початкуючі злодії, пияки чи невротики?
Ну, не знаю, не знаю, аналізуйте самі.
Тільки припустити, що 66,65% виборців цих категорій є такими, яких позбавили волі за якісь легкі правопорушення, розлади чи зловживання алкоголем, складно. Не тримала б держава за ґратами так багато осіб, які вийшли за межі норми і закону, так би мовити, «у легкій формі».
А як розподілилися голоси виборців спецдільниць по різних областях України?
Якщо брати південно-східний пояс України, то різниця між відсотками голосів на волі і за ґратами не вельми значна, бо Партію регіонів там підтримували масово. Наприклад, у Донецькій області серед усього населення Партія регіонів отримала 66,09%, а у спецустановах, яких там аж 24 – 80,9%. Різниця всього 24%. Подібний результат був отриманий у Луганській, Миколаївській, низці інших областей та в Криму – перевага голосів ув’язнених над вільними всього в 1.4-1,5% чи трохи більше. А ось у Західній Україні картина протилежна.
Так, у Львівській області за ПР проголосувало всього 4,7% виборців, а в спецустановах, яких там 8, голосів було вже 18,67%, тобто, перевага зеків, психів та алкашів над звичайними виборцями була у 4 рази. Найбільше «відзначилася» виправна колонія (ВК) у Самборі, давши регіоналам 55,71% голосів. На Івано-Франківщині ПР мала, загалом, 5,18% голосів, а в спецустановах, яких там 4 – аж 49,42%, тобто, у 9,5 разів більше. І «передовою» дільницею виявилась ВК Галич, що дала 66,01% голосів за ПР.
На Тернопіллі ПР отримала 6,4% загалом, у спецустановах, яких там 4 – 66,91%, тобто, у 10,5 разів більше! А ось Бережанська колонія взагалі встановила всеукраїнський рекорд – там усі 100% «проголосували» за ПР.
Від 90 до 100% дали результати також колонії: у м. Трудове на Вінниччині –95,45%, у м. Орджонікідзе на Дніпропетровщині – 96,88%, у Мелітополі на Запоріжжі – 98,11%, у Божківській колонії на Полтавщині – 99,57%, низка інших. А краснодонська колонія на Луганщині взагалі повторила рекорд бережанців, давши за ПР 100%.
На тлі цього «параду підтримки» київське СІЗО виглядає не дуже слухняним, давши за ПР всього 36% голосів – це найменша цифра по виправних закладах України. Нічого дивного, якщо враховувати, що столиця взагалі до ПР поставилася недружелюбно.
Закордонний виборчий округ за рахунок голосів українських громадян, що перебувають у Росії та інших країнах СНД, дав Партії регіонів 23,27%. Але ні тюрем, ні колоній, ні психушок, ні наркологічних лікарень, які перебували б під юрисдикцією України, там нема. А, отже, нема і «спецголосів», видушених адміністративним тиском зі своїх підопічних виборців, як це робилося повсюди в Україні.
– «А жаль!» – міг би сказати якийсь ревний прихильник збору голосів із колоній та психушок. Та ми йому співчувати не будемо і сподіватимемося, що в Чикаго не буде української виправної колонії, а у Нью-Йорку – нашої психушки.
Нагадаю читачам, що у четвер, 22 листопада, коли це число газети вийде у світ, усі, хто не забув Помаранчеву революцію, відзначатимуть День Свободи. Як пишуть довідники, це є «громадянське свято, яке відзначається на честь річниці початку Помаранчевої революції, перших широкомасштабних протестів українців на захист своїх прав і свобод за роки незалежності 1991 – 2004 років. Припадає на 22 листопада, перший день Помаранчевої революції».
Додам, що відзначатимуть його неофіційно, бо це свято, встановлене Указом Президента Ющенка у 2005 році, було скасоване Указом Президента Януковича у 2011 році.

P. S. У часи Помаранчевої революції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко часто називали Януковича зеком. Ставши Президентом, він зробив зеками і їх обох. То чи шанують зеки Свободу, і які з них?

Віктор Рибаченко,
шеф-редактор «Час і Події»
Адреса для спілкування:
[email protected]