Всупне слово про спiврозмовника
Iм'я Степана Iльковича Хмари - полiтика, довголiтнього полiтичного в'язня радянських концтаборiв, депутата Верховної Ради України І, ІІ та ІV скликань, вiдомого правозахисника, а нинi заступника голови партii "Батькiвщина" добре вiдоме не тiльки в Українi, а також далеко за її межами.
Народився Хмара 12 жовтня 1937 року на Львiвщинi, в родинi хлiбороба. Вищу освiту здобув у Львiвському медичному iнститутi. Пiсля одержання диплома впродовж кiлькох рокiв працював лiкарем - стоматологом у Червоноградськiй мiськiй полiклiнiцi. Одночасно брав активну участь в дiяльности пiдпiльних органiзацiй, якi боролися за проголошення Украiни незалежною державою, вiльною вiд росiйського iмперського гнiту.
В 1980 роцi пiсля арешту В'ячеслава Чорновола зубний лiкар продовжив почате ним видання "Українського вiсника" за що потрапив до в'язницi i був засуджений на 7 рокiв позбавлення волi.
В 1987 роцi Хмара повертається до Львова i знову включається в боротьбу за свободу i незалежнiсть України. В 1990 роцi Степана Хмару львiв'яни обирають депутатом Верховної Ради Украiни i одночасно депутатом обласної Ради.
В 1994 роцi в Українi знову проходять вибoри i серед обраних депутатiв знаходимо iм'я Хмари. I в третiй раз на лацканi пiджака пана Степана засяяв значок депутата Верховної Ради. Входить Хмара до парламентської фракцiї партiї Юлiї Тимошенко.
У незабутнi днi 1990 -1991 рокiв, коли на львiвських майданах майже щодня проходили полiтичнi мiтинги, я не раз чув полумянi промови червоноградського лiкаря, до голосу якого прислуховувався народ. Люди вiрили, йому довiряли.
Особисто з паном Степаном я познайомився в 1996 роцi, коли разом з ним їздив до Залiщикiв, Тернопiльської области на вiдкриття меморiальноi дошки, присв'яченої дiдовi голови Чиказького вiддiлу УККА пана Ореста Бараника, який був адвокатом, вiрно служив українцям, захищав їх iнтереси, як депутат польського сейму.
Дорога була довгою i я мав можливiсть впродовж кiлькох годин бесiдувати iз Степаном Iльковичем. Розмова зокрема стосувалася газети "Свобода", кореспондентом якої я в той час був, пан Хмара з притаманою йому рiшучістю захищав своi позицii. Та я теж в боргу не залишався. В кiнцевому пiдсумку ми досягли повного взаєморозумiння.
З того часу минуло вiсiм рокiв. I ось 25 сiчня, в зимовий, заснiжений день в офiсi пана Бараника вiдбулася моя друга зустрiч з паном Хмарою. Цього разу вiн був цiлком iншим, зосередженим, щезла та рухливiсть i жвавiсть, яка була притаманна йому в попереднi роки. Передi мною сидiла людина, якiй довелося багато пережити, про що свiдчать зморшки на похудалiм обличчi i зажуренi очi.
I все ж то був справжнiй Хмара, його не втомила двогогодинна наша бесiда i на мою пропозицiю зробити коротку перерву, вiн вiдмовився, пославшиись на те, що на нього чекають невiдкладнi справи.
Отож, пропоную увазi читачiв скорочену стенограму бесiди з депутатом Верховної Ради Украiни Степаном Хмарою.
"Пiзнайте правду i вона визволить вас"
Гадаю, що ви не вперше в Америцi. Хотiлось би довiдатись про мету вашого нинiшнього вiзиту до США?
- У Сполученi Штати я приїхав вдруге i можу впевнено сказати, що кожне вiдвiдування цiєї країни залишає не тiльки багато вражень, а ще збагачує мене корисним досвiдом, який при можливості використовую у своїй практичнiй дiяльності.
Вперше столицю Середнього Заходу я вiдвiдав у сiчнi 1992 року. Добре пам'ятаю, як радiли мої земляки з приводу того, що здiйснилася вiковiчна мрiя українського народу про створення незалежної України.
Цього разу я приїхав до Чикаґо на запрошення української громади для участи у вiдзначеннi славних сiчневих подiй 1918 - 1919 рокiв, якi золотими лiтерами вписанi в iсторiю українського народу.
В недiлю, 25 сiчня, я був гостем святкового банкету з нагоди славних роковин проголошення незалежности Украiни i об'єднання всiх її земель в одну краiну. А наступного дня вiдбулась моя зустрiч з представниками громади в українському культурному осередку. Це була корисна зустрiч, я мав можливiсть познайомити моїх землякiв з тим, як живуть сьогоднi люди на рiднiй батькiвщинi, розповiв про полiтичну ситуацiю, яка складається на Украiнi, про роботу Верховної Ради.
Я пригадав учасникам зустрiчi про незабутню подiю, коли мешканцi Львова та Iвано-Франкiвська, взявшись за руки створили суцiльний ланцюг Злуки i разом дiйшли до Софiївської площi в Києвi, де вiдбулося багатолюдне вiче.
Скажiть, будь ласка, чи вам довелося взяти участь у цiй полiтичнiй акцiї?
- Звичайно. Я вважав великою честю для себе приймати особисту участь у небаченнiй досi демонстрацiї єдности i рiшучости українцiв захiдних областей жити в однiй українськiй родинi i разом будувати нове щасливе життя без поневолювачiв iмперської Росiї.
Нещодавно в Українi вiдзнначалося ще одна iсторична подiя, а саме 350-рiччя Переяславської Ради. Вiдомо, що з цього приводу Кучма видав спецiальну постанову. Просив би вас висловити свою думку щодо значення цiєї Ради?
- В радянськi часи Переяславська Рада видавалася офiцiйною пропагандою у спотвореному виглядi. I до сьогоднi в Росiї серед полiтичних кiл та бiльшости iсторикiв панує така думка, що нiби украiнцi впродовж тривалого часу наполегливо добивалися об'єднання з росiянами. Все це вiдверта брехня. Ми добре знаємо наслiдки цього об'єднання, яке пiзнiше радянскi iсторики назвали возз'єднанням.
Наш народ понiс величезнi втрати вiд Переяславської Ради. В тому, що український народ не став великою европейською державою виннi нашi гнобителi- росiйський iмперiялiзм, який до 1917 року i пiзнiше в радянськi часи - постiйно проводили антиукраiнську полiтику, полiтику геноциду в рiзних його формах. Найстрашнiшими з них були голодомори, якi росiйськi кати, радянський уряд i комунiстична партiя влаштовували протягом ХХ столiття, вiд яких український народ втратив вiд 7 до 10 мiльйонiв чоловiк.
До цього треба додати, що послiдовно знищувалася украiнська iнтелегенцiя - елiта нацiї, нацiональна духовнiсть i культура, перекручувалася українська iсторiя i ряд поколiнь молодi виховувалися на брехливiй росiйськiй пропагандi.
Виходячи з усього вище наведеного, можу з усiєю впевненiстю сказати:" Пiзнавайте правду i вона визволить вас".
"НI" змiнам конституцii!
А тепер варто було б перейти до становища в Українi. Просив би вас, пане Степане, висловити свою думку щодо реформи, яку має на метi здiйснити президент Кучма.
- Так звана полiтична реформа, iнiцiйована президентом Кучмою, яка повинна бути здiйснена завдяки внесенню змiн до конституцii, є насправдi авантюрою, розрахованою на те, щоб надовго зберiгти нинiшнiй режим Кучми i його оточення. Президент не хоче допустити змiн в краiнi, вiн думає над тим, як би увiчнити свою владу, зберегти все те, що награбовано олiгархами.
Тому я однозначно категорично виступаю проти змiн конституцiї.
Я розумiю, що опозицiя, яка iснує у Верховнiй Радi, не пiдтримує реформи, запропонованi президентом Однак, сказати тiльки "Нi", напевно, не досить для досягнення своєї мети. Якi контрмiри опозицiї, зокрема фракцiї партiї "Батькiвщина" у Верховнiй Радi, до якої ви належите?
- Почну з того, що вiдбулося останнiм часом у парламентi. Так звана бiльшiсть у Верховнiй Радi була створена внаслiдок ревiзiї результатiв парламентських виборiв 2002 року на догоду Кучмi i олiгархам. Треба визнати, що парламентська бiльшiсть створювалася завдяки шантажу, пiдкупу, задобрування i надiлення частини депутатського корпусу певних владних повноважень.
Депутатська бiльшiсть у Верховнiй Радi слiпо слiдує настановам Кучми, порушує конституцiю i регламент роботи парламенту. В такому разi ми, представники опозицiї, змушенi були вдатися до зриву засiдань, щоб не допустити прийняття неповноправних рiшень.
Готуючись до цiєi зустрiчi, я познайомився з вашими виступами в рiзних газетах, в яких мою увагу привернула думка про те, що в боротьбi проти намагань президента рефoрмувати конституцiю опозицiя вдасться до непарляментських заходiв Скажiть, будь ласка, що ви мали на увазi?
- Щоб не допустити змiн конституцiї, подальшого перебування на вершинi влади Кучми i, щоб восени цього року вiдбулися справесдливi вибори президента сил опозицiї у Верховнiй Радi замало. Вирiшальну роль має вiдiграти активнiсть народних мас, проведення ними акцiй, якi дозволяються закоом країни. Йдеться про манiфестацiї, пiкетування, мiтинги, якi пiдтримуватимуть опозицiю i чинитимуть тиск на владу. Я вважаю, що цi непарламентськi методи можуть змiнити ситуацiю, яка склалася в країнi i сприятимуть проведенню прозорих, чесних i правдивих виборiв президента.
Продовження на ст. 4
Продовження. Початок на ст.2
Хочу повернутися до попереднього питання, щоб продовжити його. Яке ваше ставлення до рiшення конституцiйного суду про можливiсть Кучмi обиратися президентом у третiй раз?
- Кожна нормальна людина повина вважати рiшення конституцiйного суду, про яке ведемо мову, як ганебний вчинок. Голова соцiалiстичної партiї України Олександр Мороз дуже влучно назва це рiшення "правовим iдеотизмом".
Конституцiйний суд не має права змiнювати основний закон країни, вiн може роз'яснювати його положення, тлумачити закони чи вiдповiдають вони нормам конституцii, чи нi. Сьогоднi ми можемо вважати, що конституцiйний суд є насправдi марiонетковим органом, який виконує полiтичнi замовлення Кучми i його оточення.
Цiкаво було би знати кому i для чого потрiбний був мiф про смерть Кучми?
- Я не можу сказати хто є автором цiєї дезiнформацiї. Впевнений, що опозицiя не має до цього нiякого вiдношення.
Нещодавно до Києва приїздив президент Росiї Володимир Путiн. Яка справжня мета його вiзиту?
- Формально приїзд Путiна пояснюється тим, що президент має взяти участь у закриттi року Росiї в Українi. Про що говорили глави держав можна тiльки догадуватися, адже це не стало вiдомим громадскости. Я вважаю, що окрiм, скажiмо, полiтичних та економiчних питань, йшлося про те, як зберiгти Кучмi президентське крiсло.
Вiктор Ющенко - наша надiя, нашi сподiвання
Опозицiйнi партiї України, в тому числi партiя Юлiї Тимошенко, до якої ви належите, виступають проти того, щоб Кучма балотувався на третiй президентський термін. А якого кандидата на високу посаду глави держави ви пiдтримуєте?
Так склалося на цей день, що Вiктор Ющенко є найбiльш популярним серед провiдних полiтикiв України. I тому вiн має шенс змiнити Кучму. Треба добре попрацювати не тiльки командi Ющенка, але i всьому опозицiйному бльоку, до складу якого входять "Наша Україна", партiя Юлiї Тимошенко i соцiалiсти, щоб загальними силами забезпечити перемогу. Треба потурбуватися, щоб ступiнь довiри до Ющенка став ще бiльшим i для цього потрiбна чiтка прозора програма дiй, зрозумiла i доступна виборцям. Велике значення має усвiдомлення широкими масами значення перемоги на виборах Вiктора Ющенка.
Треба, щоб представники всiх соцiальних груп усвiдомили, що необхiдно пiд час виборiв вiддати свої голоси за Ющенка. Його перемога це гарантiя розвитку всiх галузей господарства країни, зростання добробуту людей, встановлення справдi правової демократiї.
А чи знаєте ви, що дружина Ющенка - Катерина походить з Чикаго, тут вона народилася тут здобула освiту, звiдси пiшла у велике життя?
- А знаю, що панi Катерина вихована в українському дусi, добре розмовляє рiдною мовою, дотримується традицiй i звичаїв свого народу. На вiдмiнiну вiд неї дружина нинiшнього президента демонстртивно не бажає спілкуватися українською мовою.
Який на вашу думку має бути вклад української дiаспори Америки в подальший розвиток України?
- Менi здається, що українськiй дiаспорi через своїх активістів належить достукатися до сенаторiв, конгресменiв, лiдерiв законодавчих органiв штатiв, аби вони i уряд не займали позицiї стороннього спостерiгача, коли йдеться про iнтереси України. Якщо наша батькiвщина стане демократичною, сильною країною, то це вiдповiдатиме iнтересам Америки i всiєї свiтової спiвдружности нацiй.
Е п i л о г
Ось така вiдбулася невимушена розмова з паном Степаном Хмарою, пiд час якої були обговоренi важливi полiтичнi проблеми, якi стосуються України.