Всупне слово про спiврозмовника

Iм'я Степана Iльковича Хмари - полiтика,  довголiтнього полiтичного в'язня радянських концтаборiв,  депутата Верховної Ради України І,  ІІ та ІV скликань,  вiдомого правозахисника,  а нинi заступника голови партii "Батькiвщина" добре вi­доме не тiльки в Українi,  а також далеко за її межами.

Народився Хмара 12 жовтня 1937 року на Ль­вiвщинi,  в родинi хлiбороба.  Вищу освiту здобув у Львiвському медичному iнститутi.  Пiсля одер­жання диплома впродовж кiлькох рокiв працював лiкарем - стоматологом у Червоноградськiй мiськiй полiклiнiцi.  Одночасно брав активну уча­сть в дiяльности пiдпiльних органiзацiй,  якi бо­ро­лися за проголошення Украiни незалежною дер­жавою,  вiльною вiд росiйського iмперського гнiту.

В 1980 роцi пiсля арешту В'ячеслава Чорновола зубний лiкар продовжив почате ним видання "Українського вiсника" за що потрапив до в'язницi i був засуджений на 7 рокiв позбавлення волi. 

В 1987 роцi Хмара повертається до Львова i знову включається в боротьбу за свободу i неза­ле­жнiсть України.  В 1990 роцi Степана Хмару ль­вi­в'яни обирають депутатом Верховної Ради Украiни i одночасно депутатом обласної Ради.

В 1994 роцi в Українi знову проходять вибoри i серед обраних депутатiв знаходимо iм'я Хмари.  I в третiй раз на лацканi пiджака пана Степана засяяв значок депутата Верховної Ради.  Входить Хмара до парламентської фракцiї партiї Юлiї Тимошенко.

У незабутнi днi 1990 -1991 рокiв,  коли на ль­вiв­ських майданах майже щодня проходили по­лi­тичнi мiтинги,  я не раз чув полумянi промови черво­ног­радського лiкаря,  до голосу якого прислу­хо­вувався народ.  Люди вiрили,  йому довiряли.

Особисто з паном Степаном я познайомився в 1996 роцi,  коли разом з ним їздив до Залiщикiв,  Тернопiльської области на вiдкриття меморiальноi дошки,  присв'яченої дiдовi голови Чиказького вiд­дiлу УККА пана Ореста Бараника, який був ад­во­катом, вiрно служив українцям, захищав їх iнтереси,  як депутат польського сейму.

Дорога була довгою i я мав можливiсть впро­довж кiлькох годин бесiдувати iз Степаном Iлько­вичем.  Розмова зокрема стосувалася газети "Сво­­бода",  кореспондентом якої я в той час був, пан Хмара з притаманою йому рiшучістю захищав своi позицii.  Та я теж в боргу не залишався.  В кiн­цевому пiдсумку ми досягли повного взає­морозумiння.

З того часу минуло вiсiм рокiв.  I ось 25 сiчня,  в зимовий,  заснiжений день в офiсi пана Бараника вiдбулася моя друга зустрiч з паном Хмарою.  Цьо­го разу вiн був цiлком iншим,  зосередженим,  щезла та рухливiсть i жвавiсть,  яка була при­та­ман­на йому в попереднi роки.  Передi мною сидiла людина,  якiй довелося багато пережити,  про що свiдчать зморшки на похудалiм обличчi i зажуренi очi.

I все ж то був справжнiй Хмара,  його не вто­мила двогогодинна наша бесiда i на мою про­по­зицiю зробити коротку перерву,  вiн вiдмовився,  пос­лавшиись на те,  що на нього чекають невiдкладнi справи.

Отож,  пропоную увазi читачiв скорочену стенограму бесiди з депутатом Верховної Ради Украiни Степаном Хмарою.

"Пiзнайте правду i вона визволить вас"

Гадаю,  що ви не вперше в Америцi.  Хо­тi­лось би довiдатись про мету вашого нинiш­нього вiзиту до США?

- У Сполученi Штати я приїхав вдруге i можу впевнено сказати, що кожне вiдвiдування цiєї країни залишає не тiльки багато вражень,  а ще збагачує ме­не корисним досвiдом, який при можливості використовую у своїй практичнiй дiяльності.

Вперше столицю Середнього Заходу я вiдвiдав у сiчнi 1992 року.  Добре пам'ятаю,  як радiли мої зем­ляки з приводу того,  що здiйснилася вiковiчна мрiя ук­раїнського народу про створення незалежної України.

Цього разу я приїхав до Чикаґо на запрошення української громади для участи у вiдзначеннi слав­них сiчневих подiй 1918 - 1919 рокiв,  якi золотими лiтерами вписанi в iсторiю українського народу.

В недiлю,  25 сiчня, я був гостем святкового банкету з нагоди славних роковин проголошення незалежности Украiни i об'єднання всiх її земель в одну краiну.  А наступного дня вiдбулась моя зус­т­рiч з представниками громади в українському культурному осередку.  Це була корисна зустрiч,  я мав можливiсть познайомити моїх землякiв з тим,  як живуть сьогоднi люди на рiднiй батькiвщинi,  розповiв про полiтичну ситуацiю,  яка складається на Украiнi,  про роботу Верховної Ради.          

Я пригадав учасникам зустрiчi про незабутню подiю,  коли мешканцi Львова та Iвано-Франкiв­ська,  взявшись за руки створили суцiльний ланцюг Злуки i разом дiйшли до Софiївської площi в Києвi,  де вiдбулося багатолюдне вiче.

Скажiть,  будь ласка,  чи вам довелося взяти уча­сть у цiй полiтичнiй акцiї?

- Звичайно.  Я вважав великою честю для себе приймати особисту участь у небаченнiй досi демонстрацiї єдности i рiшучости українцiв захiд­них областей жити в однiй українськiй родинi i разом будувати нове щасливе життя без поне­волювачiв iмперської Росiї.

Нещодавно в Українi вiдзнначалося ще одна iсторична подiя,  а саме 350-рiччя Переяс­лав­сь­­кої Ради.  Вiдомо,  що з цього приводу Кучма ви­дав спецiальну постанову.  Просив би вас вис­ловити свою думку щодо значення цiєї Ради?

- В радянськi часи Переяславська Рада ви­да­ва­лася офiцiйною пропагандою у спотвореному виглядi.  I до сьогоднi в Росiї серед полiтичних кiл та бiльшости iсторикiв панує така думка, що нiби украiнцi впродовж тривалого часу наполегливо добивалися об'єднання з росiянами.  Все це вiд­вер­та брехня.  Ми добре знаємо наслiдки цього об'єднання,  яке пiзнiше радянскi iсторики назвали возз'єднанням.

Наш народ понiс величезнi втрати вiд Переяс­лавської Ради. В тому,  що український народ не став великою европейською державою виннi нашi гнобителi- росiйський iмперiялiзм,  який до 1917 року i пiзнiше в радянськi часи - постiйно про­водили антиукраiнську полiтику,  полiтику геноциду в рiзних його формах.  Найстрашнiшими з них були голодомори,  якi росiйськi кати,  радянський уряд i комунiстична партiя влаштовували протягом ХХ столiття,  вiд яких український народ втратив вiд 7 до 10 мiльйонiв чоловiк.

До цього треба додати, що послiдовно знищу­валася украiнська iнтелегенцiя - елiта нацiї,  нацiо­нальна духовнiсть i культура,  перекручувалася українська iсторiя i ряд поколiнь молодi вихову­валися на брехливiй росiйськiй пропагандi.

Виходячи з усього вище наведеного,  можу з усiєю впевненiстю сказати:" Пiзнавайте правду i вона визволить вас".

"НI" змiнам конституцii!

А тепер варто було б перейти до становища в Українi.  Просив би вас,  пане Степане,  вис­ло­вити свою думку щодо реформи,  яку має на метi здiйснити президент Кучма.

- Так звана полiтична реформа,  iнiцiйована президентом Кучмою, яка повинна бути здiйснена завдяки внесенню змiн до конституцii,  є насправдi авантюрою,  розрахованою на те,  щоб надовго зберiгти нинiшнiй режим Кучми i його оточення. Президент не хоче допустити змiн в краiнi,  вiн ду­має над тим,  як би увiчнити свою владу,  збе­регти все те,  що награбовано олiгархами.

Тому я однозначно категорично виступаю проти змiн конституцiї.

Я розумiю, що опозицiя, яка iснує у Вер­хов­нiй Радi, не пiдтримує реформи, зап­ро­по­нованi пре­зидентом Однак, сказати тiльки "Нi",  напевно, не досить для досягнення своєї ме­ти.  Якi конт­р­мiри опозицiї,  зокрема фракцiї партiї "Батькiв­щина" у Верховнiй Радi, до якої ви належите?

- Почну з того,  що вiдбулося останнiм часом у парламентi.  Так звана бiльшiсть у Верховнiй Радi була створена внаслiдок ревiзiї результатiв пар­ламентських виборiв 2002 року на догоду Кучмi i олiгархам.  Треба визнати,  що парламентська бiльшiсть створювалася завдяки шантажу,  пiдкупу,  задобрування i надiлення частини депутатського корпусу певних владних повноважень.

Депутатська бiльшiсть у Верховнiй Радi слiпо слiдує настановам Кучми,  порушує конституцiю i регламент роботи парламенту. В такому разi ми,  представники опозицiї,  змушенi були вдатися до зриву засiдань,  щоб не допустити прийняття непов­ноправних рiшень.

Готуючись до цiєi зустрiчi,  я познайомився з вашими виступами в рiзних газетах, в яких мою увагу привернула думка про те,  що в бо­ротьбi проти намагань президента рефoр­му­вати конституцiю опозицiя вдасться до непар­ляментських заходiв Скажiть,  будь ласка,  що ви мали на увазi?

- Щоб не допустити змiн конституцiї,  по­да­льшого перебування на вершинi влади Кучми i, щоб восени цього року вiдбулися справесдливi вибори президента сил опозицiї у Верховнiй Радi замало.  Вирiшальну роль має вiдiграти активнiсть народних мас,  проведення ними акцiй,  якi дозволяються закоом країни. Йдеться про манiфестацiї,  пiке­ту­вання,  мiтинги,  якi пiдтримуватимуть опозицiю i чинитимуть тиск на владу.  Я вважаю,  що цi непар­ламентськi методи можуть змiнити ситуацiю, яка склалася в країнi i сприятимуть проведенню прозорих,  чесних i правдивих виборiв президента.

Продовження на ст. 4  

Продовження. Початок на ст.2

Хочу повернутися до попереднього пи­тання,  щоб продовжити його.  Яке ваше ставлення до рiшення конституцiйного суду про мож­ли­вi­сть Кучмi обиратися президентом у третiй раз?

- Кожна нормальна людина повина вважати рiшення конституцiйного суду,  про яке ведемо мову,  як ганебний вчинок.  Голова соцiалiстичної партiї України Олександр Мороз дуже влучно назва це рiшення "правовим iдеотизмом".

Конституцiйний суд не має права змiнювати основний закон країни, вiн може роз'яснювати його положення,  тлумачити закони чи вiдповiдають вони нормам конституцii,  чи нi. Сьогоднi ми можемо вважати, що конституцiйний суд є насправдi марiонетковим органом,  який виконує полiтичнi замовлення Кучми  i його оточення.

Цiкаво було би знати кому i для чого пот­рiбний був мiф про смерть Кучми?

- Я не можу сказати хто є автором цiєї дезiн­формацiї.  Впевнений,  що опозицiя не має до цього нiякого вiдношення. 

Нещодавно до Києва приїздив президент Росiї Володимир Путiн.  Яка справжня мета його вiзиту?

- Формально приїзд Путiна пояснюється тим,  що президент має взяти участь у закриттi року Росiї в Українi. Про що говорили глави держав мож­на тiльки догадуватися,  адже це не стало вiдомим громадскости.  Я вважаю,  що окрiм,  скажiмо,  по­­лiтичних та економiчних питань,  йшлося про те,  як зберiгти Кучмi президентське крiсло.

Вiктор Ющенко - наша надiя, нашi сподiвання

Опозицiйнi партiї України, в тому числi партiя Юлiї Тимошенко,  до якої ви належите,  виступають проти того,  щоб Кучма бало­ту­вався на третiй президентський термін.  А яко­го кандидата на високу посаду глави дер­жави ви пiдтримуєте?

Так склалося на цей день,  що Вiктор Ющенко є найбiльш популярним серед провiдних полiтикiв України. I тому вiн має шенс змiнити Кучму. Треба добре попрацювати не тiльки командi Ющенка,  але i всьому опозицiйному бльоку,  до складу якого входять "Наша Україна",  партiя Юлiї Тимошенко i соцiалiсти,  щоб загальними силами забезпечити перемогу. Треба потурбуватися,  щоб ступiнь до­вiри до Ющенка став ще бiльшим i для цього пот­рiбна чiтка прозора програма дiй,  зрозумiла i дос­тупна виборцям. Велике значення має усвiдом­лення широкими масами значення перемоги на виборах Вiктора Ющенка. 

Треба,  щоб представники всiх соцiальних груп усвiдомили,  що необхiдно пiд час виборiв вiддати свої голоси за Ющенка.  Його перемога це гарантiя розвитку всiх галузей господарства країни,  зрос­тання добробуту людей,  встановлення справдi пра­вової демократiї.

А чи знаєте ви, що дружина Ющенка - Ка­терина походить з Чикаго, тут вона народи­лася тут здобула освiту,  звiдси  пiшла у велике життя?

- А знаю,  що панi Катерина вихована в україн­ському дусi,  добре розмовляє рiдною мовою, дот­римується традицiй i звичаїв свого народу.  На вiд­мiнiну вiд неї дружина нинiшнього президента демонст­ртивно не бажає спілкуватися україн­ською мовою.

Який на вашу думку має бути вклад україн­ської дiаспори Америки в подальший роз­виток України?

- Менi здається,  що українськiй дiаспорi через своїх активістів належить достукатися до сена­то­рiв,  кон­гресменiв,  лiдерiв законодавчих органiв штатiв,  аби вони i уряд не займали позицiї сто­роннього спостерiгача,  коли йдеться про iнте­реси України.  Якщо наша батькiвщина стане демок­ратичною,  сильною країною,  то це вiдпо­вi­датиме iнтересам Америки i всiєї свiтової спiв­друж­ности нацiй. 

Е п i л о г

Ось така вiдбулася невимушена розмова з па­ном Степаном Хмарою,  пiд час якої були об­го­во­ренi важливi полiтичнi проблеми,  якi стосуються України.