Про подання заявки на проведення зимової Олімпіади-2022 в Україні представники влади заговорили ще в 2010-му, коли з цією пропозицією на Раді регіонів виступив Віктор Янукович.

І якщо спочатку ідея здавалася дещо утопічною, зараз не залишилося сумнівів у тому, що влада всерйоз зацікавлена в підготовці до заходу. 10 вересня Кабінет міністрів затвердив техніко-економічне обґрунтування національного проекту «Олімпійська надія-2022», таким чином офіційно оголосивши про його старт. Подальшу координацію будуть здійснювати міністр інфраструктури – Борис Колесніков – та його відомство.
Олімпіада відрізняється від Євро-2012 не тільки бюджетом – на неї, за попередніми оцінками, довелося б витратити 80 млрд. грн., вдвічі більше, ніж на футбольний чемпіонат. Складність ситуації ще й у тому, що до подачі заявки у 2014 році Україна повинна підготувати низку об’єктів, щоб продемонструвати їх Міжнародному олімпійському комітетові. Але значні витрати – аж ніяк не гарантія перемоги. Якщо Україна програє, вона залишиться з частиною побудованих хокейних арен і гірськолижних трас, але без потоку туристів, які могли б відвідати країну під час Олімпіади.
Під час підготовки до Євро-2012 уряд багато критикували за те, що закупівлі до чемпіонату не були прозорими і вироблялися без конкуренції між постачальниками. Чиновники відповідали, що при підготовці Олімпіади такого не станеться – до Євро поспішали, тому що попередня влада нічого не зробила, а на цей раз поспішати нікуди. Кореспондент Forbes.ua побував на розкритті пропозицій двох тендерів до Олімпіади-2022 і переконався, що хоча формально процедура витримана, до конкурсантів, як і до тендерного комітету, не менше запитань, ніж було раніше.

Австрійська авантюра

	Тисовець

Спочатку було визначено, що Олімпіада повинна проводитися в Карпатах, але остаточні локації чиновники вибрали тільки навесні цього року. Раніше Віктор Янукович заявляв, що чудовою базою для заходу міг би стати Буковель. З часом столицею майбутньої Олімпіади визнали Львів, а змагання запропонували проводити в Трускавці, Славському і кількох сусідніх туристичних комплексах. Але в березні цього року список міст-учасників дещо змінився, і на базі вже існуючого проекту створили кілька додаткових – «Львів – олімпійське місто», «Спортивний курорт – Тисовець» (Львівська обл.) Та «Боржава-резорт» (Закарпатська обл.).
Змінилися не тільки місця можливого проведення Олімпіади, але й керівників проекту. Спочатку його очолював львівський готельний девелопер Іван Лунь, а потім – львів’янин Павло Чурило, який працював раніше у «ВТБ банку» та «Альфа-банку». Зараз проектом займається Павло Мешко, колишній лідер закарпатських «Молодих регіонів».
12 вересня ДП «Олімпійська надія-2022» оголошувало пропозиції компаній, зацікавлених у розробці техніко-еко­но­мічного обґрунтування (ТЕО) проведення ігор в на Закарпатті під назвою «Боржава-резорт». У ТЕО потрібно проаналізувати інфраструктуру в межах населених пунктів Воловець, Гукливий, Пилипець і вказати, наскільки доцільно будувати в цій зоні цілорічний курорт.
Комплекс розробляється більшою мірою не як місце проведення Олімпіади, а як зона розваг. У вимогах до проекту ДП «Олімпійська надія-2022» акцентує увагу не на технічній, а на туристичній стороні. У генплані має бути розроблена схема готельних територій та торговельно-розважальних закладів, а також – зони для катання новачків. Крім того, замовники вимагають – продумати концепцію «креативного тематичного комплексу», яка ґрунтувалася б на «одній із відомих франшиз на кшталт «Володаря кілець» чи «Гаррі Поттера». Щоб залучити інвесторів, замовники пропонують своє бачення «резорту»: навесні там можуть проводитися виставки, влітку – весілля.
Прийшовши до призначеного часу на розкриття пропозицій, кореспондент Forbes.ua був здивований відсутністю в залі представників потенційних розробників. Один із чотирьох членів тендерного комітету пропонує сісти ближче, щоб було краще чути. На столі всього два конверти зі заявками. Секретар по черзі відкриває їх, зачитує назву та очікувану суму гонорару, а потім монотонно і без видимого інтересу з боку інших членів комісії розглядає документи. Під час перегляду документів секретар кинула фразу: «О, таке ж саме». Вона могла б здатися випадковою або незначною, якби не наступні обставини.
Перша пропозиція надійшла від компанії з австрійського Зальцбурга MasterConcept Consulting, яка хоче за розробку ТЕО «Боржава-резорт» 651000 євро. Друга – від прописаної на Мальті SMC (Spatial Management Consulting) на суму 736 365 євро.
MasterConcept Consulting брала участь також у першому тендері на розробку ТЕО «Олімпійської надії-2022» і просила тоді за свою роботу 612 200 євро. На сайті компанії, який представлений в англійській та російській версіях, написано, що очолює MasterConcept Гернот Ляйтнер. Згідно з інформацією MasterConcept, він був членом комітету на подачу заявки на проведення олімпіади в 2010 і 2014 роках у Зальцбурзі. Однак більшість проектів компанії пов’язані зовсім не з Австрією, а з підготовкою до Олімпійських ігор-2014 у Сочі.
Значно менше інформації – про другого учасника торгів, Spatial Management Consulting. Їхній сайт складається з однієї сторінки, на якій всього кілька рядків – також англійською і російською мовами. І хоча компанія зареєстрована на Мальті, номер її телефону виявився австрійським. Більше того, пошукач видає інформацію про те, що в 2008 році вказаний номер належав компанії ASK? Salzburg Indoor Beach, представником якої був... вищезгаданий Гернот Ляйтер, глава фірми-конкурента на олімпійському тендері. А в російськомовній пресі австрійця називали «керуючим директором» SMC, яка також залучена до розробки інфраструктурних проектів у Сочі. Сам Ляйтнер заперечує свою причетність до мальтійської фірмі. «Немає жодного юридичного зв’язку між MasterConcept або мною і SMC», – написав він кореспондентові Forbes.ua. На другий лист з викладеними фактами його причетності до SMC австрійський підприємець на момент виходу публікації не відповів. Остаточні результати тендера щодо проекту «Боржава-резорт» будуть відомі через кілька тижнів, але у Віснику держзакупівель вже є інформація про прийняття пропозиції MasterConcept.

	Владислав Каськів

Ні тендера без порушень
Ще більше питань викликав перший тендер на розробку ТЕО Олімпіади-2022 в цілому, який проводився у серпні 2011-го. Тоді розробник повинен був інвентаризувати спортивну, транспортну та готельну інфраструктуру регіону та розрахувати, які об’єкти ще потрібно побудувати і реконструювати.
На стадії розкриття пропозицій були представлені чотири компанії – зокрема, MasterConcept, яка бере участь у тендері по Боржаві. За заявками, найбільші шанси на перемогу мала французька компанія ABEST, яка встановила ціну в 155 000 євро. Але в результаті замовлення одержала австрійська Klenkhart & Partners Consulting. Хоча їхня ставка була не найнижчою, дві компанії з технічних причин усунули від участі, і австрійці перемогли. Французи, які мали шанс на перемогу, вирішили звернутися до СБУ та Антимонопольний комітет. На початку листопада 2011 вони отримали лист від Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ про те, що «за результатами перевірки... вбачаються окремі ознаки правопорушень у сфері службової діяльності».
Через кілька днів відбувся розгляд скарги в Антимонопольному комітеті. Але напередодні ДП «Олімпійська надія-2022» визнало результати тендеру недійсними, і французи відмовилися від оскарження. Як виявилося, даремно. Адже державне підприємство вирішило не проводити новий тендер, а здійснити закупівлю в одного учасника – все у тій же австрійської компанії. Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами – Владислав Каськів – пояснив, що рішення було обґрунтоване необхідністю виконати указ президента про термінову здачу ТЕО до Олімпіади. Проведення нового тендера означало би втрату часу і додаткові витрати.
Подальші події показали, що закупівля в одного учасника в цьому сенсі є нічим не кращою. Дедлайн на розробку ТЕО був встановлений на кінець грудня 2011. Але ні в грудні, ні впродовж декількох наступних місяців ТЕО виконано не було. 30 квітня ДП «Олімпійська надія-2022» розірвало договір з Klenkhart & Partners Consulting. Як повідомив у листі Forbes.ua представник Національного агентства з інвестицій та управління національними проектами – Володимир Ніколаєв – на момент розірвання договору компанія виконала один із трьох етапів роботи і отримала за це 127 500 євро.
Після цього «Олімпійська надія-2022» – знову без проведення тендера – 22 травня підписала договір про виконання робіт із фірмою з Франкфурта-на-Майні – PROPROJEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH. Ця компанія не брала участі в першому тендері і була рекомендована держпідприємству Національним олімпійським комітетом (НОК) листом від 20 квітня (є в розпорядженні Forbes.ua).
НОК так і не відповів на запитання Forbes.ua про те, які ще компанії розглядалися в якості можливих виконавців, і за якими критеріями були обрані саме німці. Але відомо, що свою роботу вони почали ще до офіційного листа. За інформацією зі сайту Держагентства з інвестицій, на початку квітня представники франкфуртських компаній PROPROJEKT і AS & P їздили в Львівську область на огляд інфраструктури. Директор PROPROJEKT – Штефан Клос – написав Forbes.ua, що не готовий коментувати умови розробки і порадив звертатися до членів НОК.
Що стосується представників ABEST, у них і справді була причина засумніватися в прозорості первісних торгів. Під час розкриття конкурсних пропозицій представника Klenkhart & Partners Consulting супроводжував Андрій Дьомін. Як вдалося дізнатися, Дьомін добре знає по роботі колишнього керівника «Олімпійської надії-2022» Івана Луня. Зокрема, вони обидва працювали в готельній консалтинговій компанії «RecreAction Ukraine».
У телефонній розмові Андрій Дьомін розповів, що не є представником австрійців в Україні, проте спілкується з ними. Для прикладу, на наступний день після розмови (на початку лютого) він мав їхати в Австрію для переговорів із Klenkhart & Partners Consulting. «Я працюю на інших об’єктах, гірськолижних курортах, які не пов’язані з «Олімпійської надією».
Оскільки я знаю німецьку мову і з ними співпрацюю, то там (на розкритті пропозицій) був присутній», – розповів Дьомін.
Франкфуртська PROPROJEKT все ж завершила ТЕО, що і дало можливість Кабміну впевнено заявити, що Україна подасть заявку в Міжнародний олімпійський комітет. А «Олімпійській надії» – провести другий тендер за участю пов’язаних між собою компаній.

Автор: Катерина Каплюк
Джерело: forbes.ua

Через кризу Україну покидають іноземні банки. Список

Після кризи Україну покинули багато банків із західним капіталом. Видання «Финансы bigmir)net» нарахувало таких 14 банків і ще один на підході.
За інформацією видання, австрійський Ерсте Банк готується продати своє українське представництво. Якщо це відбудеться, він стане 15-м банком із західним капіталом, що пішли з України.
У списку – три німецькі банки, два голландські, два австрійські. Багато західних банків продавали свої українські представництва росіянам.
Ось повний список:
2009 ING Bank, Голландія
Нідерландський банк почав працювати в Україні ще в 1998 році, в 2008-му відкрив роздрібний напрям, але вже в наступному році повністю згорнув роботу з населенням. Тоді ENG Bank довелося продати 23 своїх відділення, кожне з яких експерти оцінювали в $100 тис.
2009 Home Credit Bank, Чехія
Чеська компанія Home Credit Group через три роки роботи в Україні продала свою «дочку» Платинум банку. Той змінив її назву на банк Схід і перепродав у 2011 році.
2009 Dresdner Bank, Німеччина
У квітні 2009 року німецький Dresdner Bank ліквідував своє представництво в Києві. Тут, правда, причина була не в Україні, а в Німеччині – Dresdner Bank купив Commerzbank.
2010 HSBC, Великобританія
Британський банк зайшов до нас у кризовий 2008 рік. Зіштовхнувшись із труднощами в Україні, керівництво HSBC вирішило зосередитися на бізнесі в тих країнах, де працює вже давно.
2010 Ренесанс Капітал, Росія
Російський банк продав СКМ Ріната Ахметова українське роздрібне відділення. Але, на відміну від багатьох інших «дочок» іноземних банків, Рененанс Капітал після зміни власника продовжує працювати під старою назвою.
2011 Bayerische Landesbank, Німеччина
У квітні минулого року з України пішов ще один великий німецький банк. У Bayerische Landesbank заявили, що повністю ліквідують представництво, а всі претензії приймають протягом 2 місяців.
2011 Kookmin Bank, Південна Корея
Найбільший банк Південної Кореї закрив українське представництво через 4 роки роботи. Причина банальна – скорочення витрат.
2011 Bank of Georgia, Грузія
Грузинський банк продав 80% української дочірньої компанії за $9,6 млн., тоді як витратив на його покупку $81,7 млн., – повідомляла преса. Грузини вирішили зосередитися на вітчизняному ринку.
2012 Кредит Європа Банк, Голландія
У цьому році Кредит Європа Банк, який належить голландському консорціуму, припинив роздрібну роботу. Банк закрив всі свої відділення в Україні, залишивши лише одне для роботи з бізнесом.
2012 Volksbank, Австрія
Австрійці прийшли в Україну в 2007-му, купивши банк Електрон. Але в 2012-му довелося потіснитися, українські активи були продані Ощадбанку Росії за ˆ 505 млн.
2012 SEB Group, Швеція
Шведська SEB Group купила в 2005 і 2007 році два українські банки. Але вже в 2012-му продала їх Євробанку. Всі клієнти шведського банку перетворилися на клієнтів банку українського.
2012 Банк Форум (Commerzbank), Німеччина
Німецька компанія Commerzbank продала свою українську «дочку» – банк Форум – Смарт-Холдингу Вадима Новицького. За повідомленнями ЗМІ – вдвічі дешевше, ніж він коштував.
2012 Societe Generale, Франція
Один із найбільших французьких банків Societe Generale протримався на українському ринку 6 років. Цього року і Альфа Банк скупив у нього роздрібні кредити на 700 млн. грн. Тепер українці винні не французьким кредиторам, а російським.
2012 Ерсте Банк, Австрія –?
За чутками, австрійський банк оголосив тендер на продаж українського представництва. Вже є три покупці, двоє з них – російські банки.
Нагадаємо, нещодавно ЗМІ заговорили про можливе банкрутство Ерде банку. У касах банку вже три тижні немає готівки, вкладники не можуть повернути навіть невеликі вклади – до тисячі доларів, а його власника звинувачують у фінансових махінаціях.

Джерело: http://vgolos.com.ua