З нагоди Дня Бога-Творця представники греко-католицької, православної, вірменської та лютеранської конфесій збиралися за круглим столом у Києво-Могилянській академії. Обговорювали роль Церкви в екологічних проблемах. Подібні зустрічі відбулися також в Одесі і Донецьку.

«Людині Господь Бог передав усю природу – людина всім має господарювати, всім турбуватися. Але для людини це господарювання є не лише завданням від Бога, щоб людина мала чим займатися, бавитися – це для людини є шлях до спасіння. Спасіння людини великою мірою залежить від того, як вона ставиться до всього навколо себе, що Бог сотворив і дав їй під опіку», – сказав Блаженніший Любомир (Гузар).
Він наголосив на особистій відповідальності: кожен має запитати себе, яким є його завдання щодо довкілля, і як він його виконує.
На думку кардинала Гузара, щоб вирішити екологічні проблеми, Церква повинна виховувати в людей пошану до природи: «У Німеччині головна ріка Рейн колись була настільки забруднена, що там вже гинула риба, і тоді держава почала наводити порядок – воду очистили настільки, що сьогодні – це одна з найчистіших рік у Західній Європі. Я чув, що наш уряд має намір зробити так само з Дніпром – дуже добре. Але, мені здається, що цього замало. Ми видумуємо різні засоби, що можна зробити, щоб зберегти довкілля. Я не бачу кращого засобу, хоч він і дуже складний і вимагає багато зусиль, ніж виховувати дітей, молодь і навіть старших. Старатися проблему екології вирішувати всередині людини – коли людина буде розуміти свою роль, своє покликання і свою відповідальність щодо природи, тоді проблема буде розв’язана. Якщо ми будемо уповати тільки на зовнішні розв’язки (коли держава чи хтось інший накаже не викидати папір, не виливати бруд у ріки), цього буде замало, бо це дуже частковий розв’язок. Кожен буде лише думати, як би його не спіймали. Розв’язка екологічних труднощів – всередині людини». Кардинал Гузар стверджує, що навіть тих людей, які нехтують природою, треба намагатися переконати – не вказуючи їм, які технічні засоби використовувати, а намагаючись промовляти до їхнього серця.
«Питання екології – основоположний напрямок соціальної діяльності Церкви. Людина була створена останньою не за принципом еволюції: Господь влаштував світ як своєрідний палац, щоб туди увійшов цар – людина, і завдання, яке Бог дав Адамові і Єві, поширюється на все людство, на всі покоління: доглядати Едемський сад. Сьогодні він забруднений гріхом, але людина все одно повинна його оберігати», – зазначив протоієрей Сергій Ющик.
Пастор Ральф Хаска розповів про екологічні ініціативи, які проводить Лютеранська Церква у Німеччині: «Церковні спільноти в Німеччині підтримують збут чесно отриманих товарів – щораз більше звертають увагу на проблему праці дітей або виготовлення речей у рабських умовах – відмовляємося від купівлі таких товарів. Коли робимо ремонт будинків спільнот, ми розраховуємо все так, щоб якомога менше енергії витрачалося на опалення домів. Дахи все частіше обладнуються сонячними колекторами, щоб енергію сонця перетворювати в електричну. В Німеччині у водопроводах тече питна вода, вона дуже дорога, і її також використовують, наприклад, для зливу в туалетах. Все частіше при ремонті домів ми намагаємося замінити цю питну воду в туалетах на дощову. Пастирські доми використовують дуже багато паперу, і численні спільноти для своїх публікацій використовують перероблений папір. Але все це вимагає свідомих рішень. Тому що часто екологічні товари дорожчі від уже звичних. Свідомість повинна укріпитися, що не ціна має значення, а етичні діяння, враховуючи наполегливість і справедливість. У нас є завдання – укріплювати розуміння того, що наше сьогоднішнє рішення впливатиме на життя наших дітей, внуків – майбутніх поколінь».
Учасники круглого столу погодилися, що головне завдання Церкви щодо екології, – пояснити людині її роль щодо природи, її особисту відповідальність за навколишній світ.

Автор: Ольга Макар
Джерело: www.risu.org.ua