Ми хочемо, щоби українська спільнота знала про ті проблеми, які спіткали музейників, архіварів, бібліотекарів, науково-дослідні центри української Америки та водночас довідалася про їх обсяги. Ми сподіваємося, що серед меценатів ХХІ сторіччя є такі, які ввійдуть в історію як засновники нових науково-мистецьких фундацій, і разом ми творитимемо нову музейну спільноту. Це – головна домінанта ІІ-ї загальноамериканської науково-практичної конференції музейників, архіварів та бібліотекарів, що впродовж трьох днів, 14 – 16 вересня 2012 р. відбувалася у Стемфорді. Господарі – Український Музей і Бібліотека – підхопили минулорічну естафету Українського Музею-Архіву в Клівленді.
Український Музей і Бібліотека в Стемфорді є найстарішим науково-дослідним та музейницьким центром Північної Америки. У жовтні цього року тут святкуватимуть 75-річчя заснування. Родом зі саду самого Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького – так можемо сказати про цей надзвичайний і, водночас, унікальний музей, який заснував у 1933 році єпископ Константин Богачевський. Офіційне відкриття Музею і Бібліотеки відбулося у вересні 1937 року. Про це ми дізналися після екскурсії в музеї та бібліотеці, яку провели монсиньйор отець-мітрат Іван Терлецький, архівар бібліотеки в Стемфорді, разом із куратором Любов’ю Волинець. Організатори провели конференцію на найвищому рівні, продумавши найменшу деталь – від зустрічі гостей до презентації під час денної сесії та спільної вечері. Гостей привітали члени ради дирекції музею, отець-ректор Богдан Данило, листовне благословення надійшло від преосвященного єпископа Павла Хомницького, четвертого єпископа та єпарха Стемфордської Єпархії. Допомогу у проведенні конференції надали Кредитівка «Самопоміч» у Нью-Йорку та Кредитівка «СУМА» у Йонкерс.

Слід відзначити, що вагому роль у заснуванні відповідних центрів відіграли представники українських священичих родин, що через історичні обставини ставали політичними емігрантами. Хронологія вказує на те, що саме середина ХХ сторіччя була прихильною до них. Так, Бібліотеку та архів НТШ у США (Shevchenko Scientific Society Library and Archives) було засновано у Нью-Йорку в 1948 p. Один із найбільших архівних осередків – Музей-архів УВАН (Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.) – із «статусом біженця» прибув до Нью-Йорка 15 квітня 1950 р. Архів-музей православного релігійного центру в Баунд-Брук, Нью-Джерсі (The Archive-Museum at the Orthodox Religious Center in South Bound Brook, N.J.) було засновано у 1950 p. У 1952 р. з ініціативи Олекси Ганкевича, сина священика з Галичини, також Юліяна Каменецького та Ореста Городиського під опікою д-ра Мирослава Сіменовича, сина священика з Буковини, було засновано Український Архів-Музей у Чикаго (The Ukrainian Archive-Museum of Chicago). Того ж року відомий музейник – Л. Бачинський – заснував Український Музей-архів у Клівленді (The Ukrainian Museum-Archives in Cleveland). Український Національний Музей і Бібліотека в Онтаріо, Каліфорнія (The Ukrainian National Museum and Library in Ontario, California), створений у 1954 р. Григорієм Лисюком-Калеником, у 1958 p. об’єднався з Українським Архівом-Музеєм у Чикаго (The Ukrainian Archive-Museum of Chicago), і музей почав називатися Український Національний Музей (The Ukrainian National Museum). Український Архів-Музей у Детройті (The Ukrainian Archive-Museum in Detroit) заснований у 1957 p.
Згодом у 1965 p. розпочало діяльність Українське історичне товариство (Ukrainian Historical Association), а у 1976 р. – Український Музей у Нью-Йорку (The Ukrainian Museum) з ініціативи Союзу Українок Америки. Цей перелік можна продовжувати і доповнювати.
За кожною назвою стоїть інтелектуальне обличчя української громади окремого міста, яке природно вписується у картину інтелектуальної присутності нашої нації в американському просторі.
Сотні кілометри томів книжок нараховують наші книгозбірні.
«Чи збережемо на майбутнє українську книжку в Америці, чи знайде книжка українського читача?» – це питання вніс на обговорення під час конференції Юрій Добчанський, старший спеціаліст з каталогізації та консультант з української проблематики Бібліотеки Конгресу США (Вашингтон). Зокрема, українська колекція Конгресової бібліотеки нараховує понад 400 тисяч одиниць зберігання. І ще один феномен, який мав би взяти до уваги український уряд: серед 33 мільйонів книжок та інших друкованих документів на 460 мовах – українська мова нині займає належне місце у Конгресовій бібліотеці. Заслуга справедливо належить українській діаспорі, яка врятувала від знищення оригінал «Требника» Петра Могили та інші вагомі історичні раритети.
Ми знаємо, що в США є близько 40 українських інституцій, у структурі яких існують українські архіви, музеї, бібліотеки та художні галереї. Це, насамперед, надбання української діаспори. На цій думці зійшлися усі учасники конференції. Тому перед нами, музейними та архівними слугами, постає чимало завдань. Економічна криза не є на заваді налагодження добрих наукових і творчих контактів географічно віддалених установ між собою. До Стемфорда прибули музейники з Чикаго, Клівленда, Детройта, Нью-Йорка, Баунд-Брука, Вашингтона, бібліотекарі і архівари Гарвардського та Колумбійського університетів, з газети «Свобода». 

 

 

 

«Без підтримки з боку України, проте з надією на свої Кредитівки та інші благодійні фундації, створюємо єдиний реєстр історичних пам’яток, оцифровуємо цікаві архівні джерела, працюємо на розвиток української науки, так як це робили наші попередники», – ділиться Лідія Ткачук, віце-президент Українського Національного Музею в Чикаго. Як приклад, презентація Михайлом Андреком (Ukrainian Historical and Educational Center of New Jersey, South Bound Brook, N.J.) майстер-класу зі створення сучасного вебдизайну музеям і бібліотекам. Нові виклики часу вимагають бути частиною віртуальної мережі світового музейництва. Над цими питаннями працює молоде покоління музейників і відрадним є те, що сьогодні ці люди присутні і працюють у наших установах.
Серед них – доповідачі конференції: Катя Давиденко (Shevchenko Scientific Society Library and Archives), Ольга Алексич (Ukrainian Archive at Harvard), Ігор Пилипчак (газета «Свобода»), Наталя Попович (The Ukrainian Museum and Library of Stamford). Монсиньйор отець-мітрат Іван Терлецький, архівар бібліотеки в Стемфорді – разом із куратором музею Любов’ю Волинець – запросили на конференцію консультанта з питань збірки фондів – Андрія Бамбера. Коли справа заходить про збереження духовної і матеріальної культури, належної оплати фахівцям та дослідникам, правила американської етики набирають нових форм і нам, українцям, необхідно засвоювати досвід інших етнічних громад для досягнення кінцевої мети. Практичну сторону конференції було відведено на презентацію нових технологій, що включають каталогування, оцифровування документації та літератури. Своїм особистим досвідом щодо збереження архівів поділився д-р Едвард Касінець. Готується спільний проект виставки, присвяченої 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка, яка відбуватиметься у Вашингтоні у 2014 році. Це подія під кураторством голови комітету Анізи Краус, куратора Українського Музею-Архіву в Клівленді.
Делегати роз’їхалися з найкращими враженнями, зачерпнувши із янгольського джерела снаги для творчої і продуктивної праці. Наступної осені Український Національний Музей у Чикаго прийматиме делегатів ІІІ конференції. До зустрічі.