Після доволі вдалого травня й червня рівень продажу в гамбурзького підприємця Штефена Кноопа зменшився на 30%.

Його невеличка компанія Wascut спеціалізується на охолоджувальних рідинах і мастилах для великогабаритного устаткування, зокрема, й такого, яке використовується в автомобілебудуванні. «Я про ситуацію в економіці знаю не з других вуст», – каже Кнооп. Йому цікаво, чи цей спад є наслідком довших літніх відпусток, а чи за ним стоїть щось серйозніше. Це саме питання ставлять собі й ті, в кого досвід аналізу економічного ландшафту багатший.
На Німеччину покладають надії, як на локомотив, який буде сопіти і котитися далі, навіть якщо чималу частину єврозони накриє рецесія. Вважають, допоки зростає економіка найбільшої країни Європи, вона здатна мало-помалу витягнути з трясовини й інших. Опубліковані 14 серпня дані це підтверджують: порівняно з І кварталом ВВП Німеччини збільшився, однак лише на 0,3%. Утім, це краще, ніж у Франції, де не відбувається жодного зростання взагалі, в Іспанії (мінус 0,4%) та Італії (мінус 0,7%). Проте, за такої слабкості, чи зможе Німеччина і далі тягнути за собою сусідів?
До кінця 2011 року здавалося, що зростання німецької економіки набирає темпів. Тоді ж почали з’являтися тривожні сигнали. Індекс бізнес-клімату IFО (мюнхенського Інституту економічних досліджень), який почав знижуватися в серпні 2011-го, продовжував більш-менш стабільно опускатися. У липні бізнес-прогнози впали до найнижчої зі середини 2009 року позначки. Індекс менеджерів із закупівель Markit/BME, який є показником стану виробництва, торік також почав падати, сягнувши в липні найнижчого рівня з червня 2009-го року. Це падіння позначилося у зниженні на 1,7% кількості нових контрактів, укладених німецькими компаніями в червні, порівняно з травнем (включно зі зниженням на 2,1% внутрішніх замовлень і на 4,0% – замовлень з єврозони). «І ми ще не бачимо тих замовлень, які взагалі було скасовано», – наголошує Томас Гюне, економіст Федерації промисловців Німеччини.
Принаймні, німецький експорт продовжує процвітати. Більшість країн з великою часткою експорту в структурі економіки можуть похвалитися добрими результатами за І півріччя (як і багато підприємств у споживчій сфері, які зазвичай би переживали спад ділової активності). Німецькі компанії знайшли перспективні ринки для нього в Азії, Центральній Європі й Америці, які більш, ніж компенсують зниження попиту в країнах єврозони. Посприяло й послаблення євро. Німеччина має таке величезне активне сальдо торгового балансу – майже ˆ100 млрд. ($123 млрд.) за І півріччя, що їй навіть перепало на горіхи від ОЕСР, цього клубу багатих країн, і Європейської комісії. «Профіцит платіжного балансу – це не підстава для втручання Європи», – заявив представник уряду. Чимало економістів не погоджуються з цим, як, зокрема, і Конфедерація профспілок Німеччини, що закликає збільшувати інвестиції для стимулювання внутрішнього попиту.

Постійні клієнти
Зрештою, споживання наразі цілком стабільне. У червні цього року роздрібний продаж зріс на 2,9% порівняно з червнем 2011-го. У країні здоровий ринок праці, попри значні звільнення в мережах закладів роздрібної торгівлі, банках і підприємствах енергетичного сектору. Згідно з деякими останніми профспілковими домовленостями, заробітні плати підвищилися аж на 4,5%. Ринок нерухомості жвавий, передусім, у великих містах. За оцінкою Інституту ринкових досліджень GfK, споживчі настрої свідчать про те, що громадяни почуваються матеріально забезпеченими і виявляють бажання купувати, але водночас бояться, що німецьку економіку затягне вир кризи єврозони. Асоціація роздрібної торгівлі (HDE) прогнозує зростання роздрібного продажу лише на 1,5% на цей рік попри те, що за І півріччя цифра була майже вдвічі більшою, і пояснює це «ризиками», пов’язаними з підвищенням цін на електроенергію та пальне і можливими наслідками кризи євро.
Економістів понад усе непокоїть спад капітальних інвестицій. Якщо компанії не хочуть інвестувати в нові активи, то з надіями на оздоровлення економіки своїми силами можна розпрощатися. Зниження інвестицій, насамперед, капітальних затрат, про яке повідомляється в оцінці ВВП, – сигнал тривоги. Так вважає президент Федерального союзу середнього бізнесу – Маріо Оговен. Утім, великі німецькі автовиробники анітрохи не злякалися. BMW розширює свої потужності в Китаї, Північній Америці та Британії. Daimler відкрила завод з виробництва вантажних автомобілів в Індії у червні, а Volkswagen планує інвестувати понад ˆ60 млрд. за кордоном до 2016 року.
Попри рекордні продажі у світі загалом, ці компанії не можуть не відчувати того, що відбувається з попитом на автомобілі в Європі, який за І півріччя цього року впав на 6%. Наприклад, BMW продала на 0,5% менше авто в Європі (і на 1,5% менше в Німеччині) у ІІ кварталі цього року, ніж за аналогічний період 2011-го. Daimler продала на 11% менше автомобілів Mercedes у Західній Європі в липні цього року порівняно з липнем 2011-го. І це мова йде про успішних автовиробників. Opel/Vauxhall, збитковий європейський підрозділ GM, у І півріччі втратив 14% продажу. У довготривалій перспективі в’ялий попит на авто в Європі загрожує серйозно підірвати німецьку автомобілебудівну промисловість та її мережу постачальників. Хоч би яким привабливим здавався весь світ, та 40% усього німецького експорту наразі припадає на ЄС.
Сподівання на те, що німецький споживач прийде на допомогу і якось зменшить залежність Німеччини від експорту, безпідставні. Німецька роздрібна торгівля і сфера обслуговування не дуже вміють витиснути все можливе зі споживача. Показовим є сумний стан справ чотирьох компаній роздрібної торгівлі, які не змогли пристосуватися до ери Інтернету: мережі аптек Schlecker, компанії поштово-розсильної торгівлі Neckermann, мережі магазинів взуття G?rtz і мережі універмагів Karstadt.
Німеччині важко досягти зростання за несприятливих умов, каже економіст Deutsche Bank – Штефан Шнайдер. Востаннє їй це вдалося під час об’єднання у 1990-х, коли пільгове оподаткування сприяло збільшенню інвестицій у Східну Німеччину. Можливо, такі стимули допоможуть заохотити німецькі вкладення й аутсорсинг у периферійні країни єврозони. Якщо ні, то паротяг, найімовірніше, зупиниться.

© 2011 The Economist Newspaper Limited.
All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com
Джерело: Український тиждень
(http://tyzhden.ua/World/58382)