Йорданія просить 700 млн. доларів на утримання біженців із Сирії

Влада Йорданії заявила, що їй потрібно значно більше грошей на те, щоб впоратися з потоком біженців із Сирії: щонайменше, 700 млн. доларів, – повідомляє Бі-Бі-Сі.
Раніше називалася сума в 400 млн. доларів.
Допомоги у міжнародних донорів Йорданія попросила разом з Управлінням ООН у справах біженців, яке також має проблеми з фінансуванням.
На даний момент на території королівства перебувають 180 000 сирійців. Йорданський уряд побоюється, що найближчим часом кількість біженців може перевищити 240 тисяч.
Близько 90% території цієї близькосхідної держави займають пустелі, і влада турбується, що водних і енергетичних ресурсів не вистачить на всіх.
«Ми звернулися до міжнародного співтовариства із закликом не припиняти постачання гуманітарної допомоги до нашого кордону з Сирією», – заявив міністр йорданського уряду Джафар Хасан.
Тим часом ніщо не віщує того, що потік біженців в осяжній перспективі ослабне. Бої між сирійськими повстанцями та військами Башара Асада стають все інтенсивнішими.
У суботу, 1 вересня, повстанці атакували кілька авіабаз. Підсумки цих військових операцій наразі незрозумілі: влада стверджує, що відбили атаки; повстанці рапортують про успішний штурм об’єктів.
Спецпосланець ООН і Ліги арабських держав з вирішення сирійського конфлікту Лахдар Браха, який вступив на цю посаду в суботу, 1 вересня, одразу закликав – не пов’язувати зі своєю місією занадто великих надій.
Услід за цим він заявив, що будь-які розмови про необхідність військової інтервенції «неприйнятні».
«Військова інтервенція в Сирію буде означати провал дипломатичних зусиль», – сказав дипломат в інтерв’ю телеканалу «Аль-Арабія».
Разом з тим, уряд республіки, на його думку, несе набагато більшу відповідальність за припинення насильства в країні, ніж повстанці.
Попередник Брахи Кофі Аннан пішов у відставку в серпні – на тлі ескалації військового конфлікту в Сирії.
Запропонований Аннаном план мирного врегулювання здебільшого проігнорували обидві сторони – як урядові війська, так і повстанці.
Конфлікт у Сирії триває з березня 2011 року. Жертвами заворушень, за даними влади, стали близько восьми тисяч людей. Однак ООН оцінює кількість загиблих у 16 тисяч осіб. Також за даними ООН, кількість сирійських біженців сягнула 200 тисяч осіб.

У ЄС підтвердили бажання бачити в своїх лавах Сербію

Голова Європейської Ради – Герман ван Ромпей – підтвердив бажання ЄС бачити в своїх лавах Сербію і закликав Белград – продовжувати структурні реформи та нормалізацію відносин з Косовом, – пише Інтерфакс-Україна.
«Відкриття європейської перспективи для Західних Балкан стало великим успіхом. Воно дало хід реформам в усіх сферах суспільного життя, розширило співпрацю і допомогло зберегти стабільність і мир у регіоні. Всі країни регіону мають можливість піти за прикладом Хорватії, якщо вони працюють і виконують відомі критерії», – заявив ван Ромпей у вівторок, після зустрічі з нещодавно призначеним прем’єр-міністром Сербії – Івіцею Дачичем.
«Сербія робить успіхи на шляху до ЄС і стане його членом, коли виконає відомі і необхідні умови», – підкреслив він.
Ромпей вказав на важливість продовження в Сербії ключових політичних реформ, насамперед, реформи судової системи, а також – боротьби з корупцією і організованою злочинністю, забезпечення свободи ЗМІ та захисту меншин. Структурні реформи в економіці ще більш актуальні в контексті поточної економічної ситуації, – нагадав він.
«Відчутне і стійке поліпшення відносин з Косовом залишається однією з ключових вимог до наступного кроку – початку переговорів про вступ до ЄС», – заявив ван Ромпей, відзначивши нещодавні рішення Белграда, що дозволяють розширювати ефективну співпрацю в регіоні за участю Косова. Він закликав реалізувати досягнуті досі результати діалогу між Белградом і Приштиною, зокрема, угоду про пропускні пункти на кордоні. Крім того, має бути знайдено рішення для нестабільної ситуації в населеній сербами північній частині Косова – рішення, яке, за його словами, дасть змогу поліпшити життя людей.
Прем’єр-міністр Івіца Дачич запевнив керівників ЄС, що його уряд також прагне до поглиблення інтеграції з Євросоюзом і зробить все можливе задля досягнення цієї мети.
Раніше повідомлялось, що Косово отримає повну незалежність у вересні.

Болгарія відклала вступ до єврозони через фінансову кризу в регіоні. Про це заявив міністр фінансів країни Сімеон Дянков, – повідомляє The Wall Street Journal.
За словами Дянкова, нині він не бачить жодної користі від вступу до єврозони, а бачить «самі витрати». Міністр зазначив, що правила гри в єврозоні постійно змінюються, і приєднання до неї Болгарії буде «дуже ризикованим».
«Наш народ хоче знати, чи не доведеться нам рятувати когось від дефолту», – заявив Дянков.
Раніше, 31 серпня, свої умови входження до Єврозони назвала Польща. Як заявив голова МЗС цієї країни Радослав Сікорський, Варшава приєднається до євро тільки після того, як на континенті буде розв’язано боргові проблеми.
Протягом останніх двох років зона євро зазнає важкої кризи, зумовленої великим зовнішнім боргом низки країн, що входять до неї. Керівництву ЄС вже доводилося надавати фінансову допомогу Греції, Ірландії і Португалії; складна ситуація також спостерігається в Іспанії та Італії.
Низка аналітиків прогнозує, що в найближчому майбутньому кілька країн, і, насамперед, Греція, можуть залишити єврозону.
Нині учасниками єврозони є 17 із 27 держав Євросоюзу.

Прем’єр-міністр Великої Британії
розпочав реорганізацію свого уряду

Прем’єр-міністр Великобританії – Девід Кемерон – взявся до реорганізації свого уряду, знявши з посади міністра міжнародного розвитку країни Ендрю Мітчелла, – повідомили місцеві ЗМІ, пише «Інтерфакс».
Мітчелл, втім, залишиться в обоймі прем’єра, ставши урядовим спостерігачем за голосуванням у парламенті.
Процес перетасовування кабінету буде продовжено.
Спостерігачі зазначають, що попри втрату популярності у зв’язку з невирішеними економічними проблемами, міністр фінансів Джордж Осборн, ймовірно, збереже посаду за собою, як, правдоподібно, і ключові міністри закордонних справ Вільям Хейг та внутрішніх справ Тереза Мей.
Представник Кемерона відмовився коментувати майбутні перестановки, однак британські ЗМІ відзначають можливий прихід в уряд молодих і діяльних особистостей.
Нагадаємо, що в жовтні минулого року депутати парламенту Великої Британії переважною більшістю голосів (483 з 650) проголосували проти підготовки найближчим часом референдуму про вихід Об’єднаного Королівства з Євросоюзу.
Як повідомлялося, 21 жовтня 2011 року в британському парламенті група депутатів, яка, здебільшого, складається з членів провладної Консервативної партії, досягла внесення до порядку денного Палати громад питання референдуму про вихід Британії з Євросоюзу.

Президент Вірменії Серж Саркісян попередив Азербайджан, що у випадку потреби його країна готова вести війну.
Напруженість між двома країнами посилилася після того, коли в Азербайджані з почестями прийняли військового Раміля Сафарова, який провів сім років у в’язниці в Угорщині за те, що вбив вірменського офіцера. Обидва проходили курси англійської мови в Угорщині в рамках програми НАТО, – передає Бі-Бі-Сі.
Будапешт видав його Азербайджану минулого тижня, щоб Сафаров міг провести решту свого довічного терміну на батьківщині. Але там його помилували і підвищили у званні, а також виплатили йому зарплату за останні 8 років.
Вірменія припинила дипломатичні відносини з Угорщиною, яка, зокрема, відкликала посла в Азербайджані. Росія і США висловили занепокоєння ситуацією, що склалася.
Також Вірменія вирішила відкликати з Будапешта своїх поліцейських, що перебувають там на курсах перекваліфікації. Мова йде про десятьох співробітників поліції, які навчалися на курсах у Міжнародній академії правоохоронних органів. Курси проходять за підтримки посольства США.
Начальник вірменської поліції – Володимир Гаспарян – також звернувся до учасників майбутнього засідання Ради міністрів внутрішніх справ СНД, яке повинно відбутися в Баку. Він звинуватив Азербайджан у заохоченні вбивства та заявив, що вірменська сторона відмовляється брати участь у цьому засіданні. «Обговорення питань боротьби зі злочинністю на території Азербайджану в моральному сенсі вважаємо неможливим», – зазначив він, передає Lenta.ru.
Раміль Сафаров у 2004 році, перебуваючи в Будапешті, вбив сплячого вірменського офіцера Гургена Маркаряна (військовослужбовці перебували в угорській столиці на курсах з вивчення англійської мови, що проводилися в рамках програми «Партнерство заради миру»; вбивство було скоєно в гуртожитку, де були розміщені слухачі курсів).

У Брюсселі штрафуватимуть за ображання жінок на вулиці

Спеціальний штраф у розмірі 250 євро за образу жінок запровадили у Брюсселі. Влада пішла на цей захід після перегляду відеоролика місцевої студентки. Дівчина прогулялася по бельгійській столиці в сукні і все, що почула від зустрічних чоловіків, потрапило на плівку, – повідомляють Вести.ru.
25-річна студентка брюссельської кіношколи вийшла на вулиці Брюсселя в легкій сукні і босоніжках з метою зняти дипломну короткометражку. Герої фільму режисера-дебютанта Софі Петерс говорили на її адресу непристойності сексуального характеру від нешкідливого «оля-ля-ля» до цілком нав’язливих пропозицій.
Софі стверджує, що відмовляти на непристойні пропозиції їй доводиться по кілька разів на день. Заради експерименту вона навіть змінила сукню на «нешкідливі» джинси, але результат виявився тим же.
Відео, яке Петерс виклала в Інтернет, спричинило загальноєвропейський скандал і надихнуло місцеву поліцію на суворі заходи. Відтепер усні непристойності сексуального характеру будуть обкладатися штрафом в 250 євро.
Філіп Клоз, заступник бургомістра Брюсселя, заявив: «Тим, кому не вистачає виховання, щоб гідно поводитися, доведеться відчути на собі силу закону. Якщо вмовляння не діють, доведеться платити».
Ініціатива наразі прийнята тільки на місцевому рівні. Тим часом, бельгійські феміністки вважають, що законодавці більше думають про політичні дивіденди, ніж про жіноче благополуччя.
«Не дуже зрозуміло, штраф поширюється тільки на чоловіків? А що робити з гомофобними висловлюваннями? Адже вони теж не рідкість», – зазначила засновник руху проти вуличних домагань – Анжеліка Хільда.
Новий закон набирає чинності з 1 вересня.

Турецькі військові зазнають втрат у боях з курдами

Дев’ять солдатів турецької армії і поліцейських загинули на південному сході країни під час боїв з бойовиками з Робітничої партії Курдистану.
Щонайменше, вісім військовослужбовців отримали поранення.
Про втрати з боку бойовиків поки що не повідомляється, бої тривають, – повідомляє Бі-Бі-Сі.
Робітнича партія Курдистану, сформована в 1978 році, веде збройну боротьбу, вимагаючи створення автономії на населеній курдами території Туреччини, Іраку і Сирії.
Раніше повідомлялося, що сирійське керівництво уклало своєрідну угоду з курдськими організаціями в країні, надавши їм повну автономію у внутрішніх справах. Армія і поліція практично повністю пішли з районів, населених курдами.

Підготував Юрій Токарський
За матеріалами інформагенств