rss
09/28/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Вибори \ Babussy Cat і український Інтернет

Уже декілька днів вітчизняний Інтернет кипить. «Бомбою», що його підірвала, виявився білборд, тобто рекламний щит, вивішений на батьківщині Леоніда Брежнєва – у провінційному місті Дніпродзержинську, Дніпропетровської області. Картинка з того білборду відкриває мою статтю. Події навколо цього рекламного щита стали лакмусовим папірцем, який виявив важливі аспекти нинішньої передвиборчої ситуації. Тому й варто їх проаналізувати.

Білборд як засіб рекламного впливу

На виборах білборди (або, як їх іще називають – бігборди) вважаються засобом первинної «розкрутки» кандидата, яка допомагає йому досягти ефекту впізнаваності. Тому найбільш грошовиті кандидати орендують масу білбордів на території всього округу – у містах і селах, на вулицях і при дорогах, на перехрестях і площах. Вони тішаться з того, що починають на них миготіти набагато раніше, ніж починається сама виборча кампанія – в надії, що це допоможе їм випередити суперників по дорозі до сердець виборців.
Надії ці часто оманливі. Нехай ніхто не ображається, але в рекламній справі вважається, що білборди є рекламою для неосвічених. Звичайно, їх бачать і освічені, але реагують зовсім не так, як на це сподіваються ті, чиї обличчя красуються на рекламних щитах.
Саме освічені обізвали білборди «біл-мордами», або «біг-мордами», бо психологи знають закономірність: коли чиїсь обличчя переслідують людей скрізь – вздовж доріг, на перехрестях, площах, вулицях – в якийсь момент рівень їхньої нав’язливості «зашкалює», і у перехожих замість інтересу та симпатії виникають відчуття роздратування і відторгнення тих, чиї «біл-морди» нахабно їх, вибачте, «задовбують».
Отож ті, хто закупив на своєму окрузі величезну кількість білбордів, орендує їх місяцями і платить за кожен з них від двох тисяч і більше на місяць, повинні розуміти, що ті десятки і сотні тисяч гривень, що ними тратяться на білбордову кампанію, часто є грошима, викинутими на вітер.

 

Title  Title
  

 

 Title
  

Одинокий білборд при дорозі

Історія, про яку я хочу поговорити з читачем, доводить, що справа не в кількості білбордів, не в їхній густоті на вулицях і дорогах, а в тому таємничому компоненті, що називається креативом, оригінальністю, здатністю зачепити якісь струни в душі людини, резонувати з настроями, нарешті, в гуморі.
На наших вулицях і площах сьогодні височіють сотні і тисячі білбордів, і про них ніхто не говорить. Але ось з’явився всього-на-всього один білборд при дорозі, та ще й вдалині від столиці, у місті Дніпродзержинськ – і вітчизняний Інтернет «вибухнув» колосальним резонансом. Практично кожен сайт передрукував інформацію про цей білборд, надрукував його картинку, в Інтернеті з’явилися жартівливі і сатиричні варіанти цього сюжету, які я наведу як приклади народної творчості.

Реакція влади

Коли про цей білборд стало відомо дніпропетровським чиновникам, вони повели себе по-різному. Більш досвідчені не реагували, розуміючи, що можуть підставитися, бо Інтернет нині може будь-кого висмикнути за вухо на світло громадської уваги – і тоді скандал гарантований. Історія з Ромою Ландиком, який побив у барі дівчину і був викритий Інтернетом, арештований і засуджений, багатьох навчила обережності.
Дехто з дніпропетровських можновладців навіть оцінив гумор того білборду і посміхнувся. Були й пропозиції пожартувати у відповідь, повернувши ситуацію на свій бік. Наприклад так:

 

Title  
  


А ось молодий губернатор Дніпропетровщини – О. Вілкул – явно погарячкував. Бажаючи вислужитися перед київським начальством, він наказав «розібратися з цим неподобством», заклеїти той злополучний білборд, порушивши цим закон. І дав наказ правоохоронцям – розшукати автора білборду та власника рекламного щита. Ті завзято взялися за справу, що було також одразу висміяно:

 

Title  
  

 

Хто посмів?

 Title 
 

 Розшукується особливо небезпечний злочинець на прізвисько «Кіт». Може бути озброєний гострими пазурами. При виявленні відкривати вогонь на ураження

Автором цього сатиричного білборду виявився колишній голова села Єлизаветівки – Максим Голосной. Він називає себе опозиційно налаштованим, може тому й позбувся своєї посади. Стало відомо, що міліція оголосила Максима у розшук. Він каже, що жодного обвинувачення йому не пред’являють, і всі спроби адвоката прояснити, за що саме його клієнта розшукують, ясності не додали.
Слідчий же стверджує, що Максима розшукують, начебто, за якісь порушення на посаді селищного голови, і карна справа проти нього відкрита ще у листопаді минулого року.
Герой цієї гучної історії, Максим Голосной після знищення свого білборду вийшов на телефонний зв’язок з журналістами і повідомив, що власницю рекламного щита, директора РА «АПЕЛЬСИН» Наталю, начебто, забрали у реанімацію – після того, як з нею відповідно «порозмовляли» – і вона нині на лікарняному. До речі, прізвище у пані Наталі, що називається, в тему – Котенко. Є непідтверджена інформація, що вона не у лікарні, і заявляє, що прізвища замовника «котячого» білборду не пам’ятає.
Сам Голосной налаштований войовничо і різко звинувачує владу: «Для цієї влади немає моральних принципів, немає закону – вбивай, каліч, залякуй, але досягай своєї мети. Приклад із нашим білбордом показовий. Ви подивіться, у Партії регіонів – сотні площин тільки в нашому місті, з яких вона віщає про стабільність та благополуччя, які «настали в країні». У нас – всього ОДИН, з якого ми хоч і з гумором, але говоримо правду. І за нього вже постраждали і потрапили в небезпеку життя кількох людей! Подивіться, яка реакція на єдиний банер – негайно зірвати, заклеїти, залякати»!
За Голосного та його білборд тут же заступилася опозиція, звинувативши режим у всіх гріхах і, зокрема, у відсутності почуття гумору. Прославлений кіт прислужився опозиціонерам для чергової атаки на владу, і це також відзначили сатирики окремим колажем:

Title
 
  

 

Оскільки автор білборду і опальний екс-голова села – Максим Голосной – вирішив балотуватися до Верховної Ради, то скандал з білбордом виявився для нього дуже доречним. Кращої реклами, ніж заборона цього білборду, не можна було і придумати. Доповнивши інформацію про тиск влади своїми гостро критичними заявами, Максим Голосной буквально за копійки і в один день зміг сформувати собі імідж опозиціонера. Лідерам нинішньої опозиції є чому повчитися у простого селищного голови.Проблема залучення популярних осіб у виборчі партійні списки актуальна для всіх – і для влади, і для опозиції, і для «третіх сил». Співачка Т. Повалій, футболіст А. Шевченко, актор Остап Ступка, письменники М. Матіос і В. Шкляр мають своєю позаполітичною славою підвищувати рейтинг партійного списку. Так чому б не використати таку нині суперпопулярну персону, як цей кіт – іронічно запитують декотрі і пропонують це зробити М. Азарову та В. Януковичу:

 

 

 

Title  Title   
     



Післямова

  Title
 

 

сторія з поодиноким білбордом на окраїні Дніпродзержинська наштовхує на декілька висновків:
1. Наочна агітація у виборчу кампанію може бути дорогою і неефективною, а може – навпаки – резонансною та необтяжливою для виборчого бюджету. Важливо у задумі та втіленні вгадати сприйняття людей і відповідний резонанс.
2. Критика влади, яку сьогодні не здійснює хіба що лінивий, може бути набагато більш доказовою, якщо влада спробує її тупо душити, як це зробив дніпропетровський губернатор.
3. Гумор у політичній боротьбі продовжує залишатися ефективною зброєю, і на нього є сенс реагувати також іронічно.
4. Імідж опозиціонера продовжує залишатися політично вигідним, і його можна надбати не роками послідовної боротьби, а як Максим Голосний – однією вдалою акцією.
5. Однак важливо розуміти, що не разова акція, не гучний скандал, не вдалий піар-хід є основою ведення мажоритарної виборчої кампанії, а серйозна програма, зустрічі з людьми, дискусії і спроби їх переконання у серйозності своїх задумів і програми. Чи готовий це зробити Максим Голосний, як і сотні інших недостатньо підготованих кандидатів? Чи їх розрахунок на щось короткочасне – гострі звинувачення, масовий підкуп, чорний та сірий піар? Не кожна акція кандидата може «вистрілити». Але серйозний кандидат у депутати мусить переконати більшість своїх виборців, що він не обмежиться акціями, навіть вдалими, а буде серйозно працювати на свій округ та Україну.
P. S. А куди податися у випадку переслідувань – на Марс, у спротив, у конструктивну роботу – вирішує кожен для себе. Головне – зробити правильний вибір.

 

Title  Title
  

 

Свободівці скарали орлів-україножерів

Типи виборців та типи кандидатів: за кого голосувати?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com