rss
02/16/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#345

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Мова \ Щоб ти жив на одну зарплату: прокльони і прокляття як різновид усної народної творчості

Моєму зацікавленню прокльонами передувало знайомство з працею доктора філологічних наук Лесі Ставицької “Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників”.

Я брав у неї інтерв’ю одразу після виходу цього неоднозначного і значною мірою епатажного видання. Пані Леся розповіла мені, що почала працювати над словником прокльонів і попросила збагатити її збірку якимись галицькими «перлами». Недовго думаючи, випалив те, що пам’ятав ще з дитинства: “Най тебе шляк трафить”. На жаль, пані Леся передчасно пішла із життя. Може, у цьому якась містика...
Лауреат Шевченківської премії письменник Степан Пушик, невтомний збирач гуцульського фольклору і, зокрема, прокльонів, в одному з інтерв’ю зізнався: “Перед тим, як дружина почала набирати (на комп’ютері) прокльони, я покропив комп’ютер свяченою водою, а згодом пішов до церкви і поставив дві свічки. Проте на початках таки трапилася оказія – зник набраний текст. Мабуть, така сильна у тих приповідках енергетика...”.
Фундаментальних праць щодо прокльонів я не знайшов. Але можу припустити, що в усній народній творчості вони з’явилися ще в епоху первіснообщинного ладу. Напевно, і тоді люди не могли спокійно, без гніву, сприймати тих хитрунів, які хотіли зайняти краще місце біля вогнища, видерти більший шмат м’яса мамонта, “відбити” у когось сексуального партнера... А щоб ти динозавра зустрів на вузькій дорозі!
Новий тлумачний словник української мови засвідчує, що “прокльон” і “прокляття” близькі за змістом слова. Але не синоніми. “Прокльон – лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимось, чимось, ненависть до когось, чогось”.
“Прокляття – різке засудження кого-небудь, що часто свідчить про безповоротний розрив з ним і супроводжується зловісним побажанням, пророкуванням, те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя...”. Відчули різницю? У прокляттях більше злості і гніву.
Жоден філолог не взяв на себе сміливості стверджувати, що є такі народи і мови, в яких відсутні матюки, прокльони і прокляття. Щодо української мови, то наявність усіляких недобрих побажань до певної міри пояснюють надмірною емоційністю і образністю мислення та іронічністю українського народу.
Блискуче змалював талановиту любительку прокльонів і проклять Олександр Довженко у повісті “Зачарована Десна”. Йдеться про бабу Марусину: “Вона проклинала усе, що попадало їй на очі, – свиней, курей, поросят, щоб не скугикали, Пірата, щоб не гавкав і не гидив, дітей, сусідів...”. Баба Марусина зверталася не лише до злих сил, а й до Матері Божої і святих: “Мати Божа, царице небесна, – гукала вона у небо, – голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! Як повисмикував він з сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики...”.

Прокльони і прокляття
А бодай вам жаба на ногу наступила.
А бодай тебе чорти вхопили.
Бодай тебе дідько тріпав.
А щоб у тебе пір’я у роті проросло.
Щоб тебе грім побив.
Щоб твоєю мордою просо молотити.
А щоб тебе колька сколола.
Трясця твоїй матері.
Хай йому грець.
Хай тобі повилазить.
Тисячу болячок тобі у печінку.

Радянська доба
Щоб ти жив на одну зарплату.
Щоб ти усе життя працював на ліки.
Щоб ти пережив капітальний ремонт.
Щоб ти вийшла заміж за інженера.
Скла тобі у пуанти.

З галицького балаку
Най тя шляк трафить.
Най тя нагла кров залляє.
А щоб тебе качка копнула.
Холєра францювата.
Аби твоя пащека трісла як вареник.
Най би тя нагла віденська кава залєла.
Най би тобі усі зуби випали, окрім одного. Який би болів усе життя.
Бодай би тебе по смерти сира земля викинула.

Прокляття в євреїв

(у перекладі з ідишу)
Щоб божевільного виписали, а тебе поклали на його місце.
Щоб у тебе був великий магазин, але щоб не купували товари, які у тебе є, і запитували за тими, яких немає.
Соломинку тобі в око, тріску у вухо, щоб ти не знав, що скорше витягати.
Щоб я до тебе ходив на свята, а ти до мене на милицях.
Щоб ти став жертвою спокути усіх гріхів єврейського народу.
Щоб ти був здоровим і міцним, як залізо, і не міг зігнутися.
Щоб тобі ноги слугували лише для ревматизму.
Щоб твоя душа вселилася у кішку, а її вкусив собака.
Щоб твій рот ніколи не закривався, а задній прохід ніколи не відкривався.
Щоб ти так розбагатів, аби новому чоловікові твоєї вдови ніколи не думати про заробіток.
Щоб ти був як лампа: вдень висів, вночі горів, а під ранок згас…
Щоб ти бігав до туалету кожні три хвилини або кожні три місяці.
Я навів ці прокльони і прокляття не для практичного вжитку, а лише для того, щоб засвідчити винахідливість людей, багатство і розмаїття усної народної творчості. На думку львівського астропсихолога Марини Курсанової, навіть у гніві треба намагатися тримати язик за зубами. Бо, в першу чергу, може постраждати той, хто комусь бажає лиха.
А як захиститися від проклять? Елементарно. Народний відворот – «Візьми собі»… Служитель храму Святої Євхаристії отець Роман Тереховський вважає, що той, хто проклинає, закликає до співпраці диявола. Але Божа сила добра і любові сильніша від диявольської. Тож краще покаятися і попросити прощення у тих, кому ви бажали зла…

Автор: Борис Козловський
Джерело: Високий замок

Тестування з російської мови: низька явка та багато порушень

Лаймося українською!

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com