Подагра – це захворювання суглобів, яке зумовлено відкладенням солей сечової кислоти (уратів).

Подагрою страждають приблизно три людини з тисячі. Причому, чоловіки складають переважну більшість. Захворювання звичайно проявляється після 40 років у чоловіків і після менопаузи у жінок. Подагра вражає будь-які суглоби: пальців, кистей, ліктів, колін, ступень. Найчастіше від подагри страждають суглоби пальців ступні. До факторів ризику належать також артеріальна гіпертонія, цукровий діабет, спадкова схильність, порушення харчування. Як правило, напад подагри розвивається на тлі вживання алкоголю (насамперед, пива) або переїдання. Захворювання проявляється раптовим та інтенсивним болем, почервонінням та «жаром» у суглобі. Напади подагри трапляються, як правило, вночі. Гострий біль в ураженому суглобі може бути спричинений навіть вагою простирадла. Повторному нападу подагри зазвичай передує відчуття поколювання в ураженому суглобі. Якщо подагру не лікувати, приступи стають частішими, а періоди загострення – тривалішими. Артрит обживає все нові суглоби, нерідко уражаються нирки і сечовивідні шляхи.
Перше класичне описання подагричного артриту «Трактат про подагру» належить відомому англійському клініцистові XVII століття – Th. Sydenham, який порівнював біль при подагрі з болями «від затиску кінцівки пресом».
Пізніше Yarrod (1883 р.) за допомогою нитки, опущеної у кров хворого подагрою, відкрив факт підвищення вмісту в крові сечової кислоти. У 1899 р. були виявлені кристали уратів у суглобовій рідині під час нападу подагричного артриту, але лише в 1961 р. MacCarty і Hollander встановили роль кристалів уратів у розвитку подагричного запалення.
Прийнято вважати початок подагри з першого нападу артриту, який знаменує початок інтермітуючої подагри. Для неї характерне чергування гострих атак і ремісій; під час останніх людина відчуває себе абсолютно здоровою. Між першим і повторними нападами може проминути кілька років, але частіше вони повторюються 1-2 рази на рік. З перебігом захворювання «світлі проміжки» між атаками скорочуються.
У типових випадках (50 – 65%) уражається I плюснефаланговий суглоб з розвитком гострого моноартриту. Характерна локалізація подагри, можливо, зумовлена тим, що саме в цих суглобах швидше і найчастіше виникають дегенеративно-дистрофічні зміни хряща, що призводить до відкладення уратів. У 15 – 20% подагра починається з ураження інших суглобів ніг: II-IV плюснефалангових, гомілковостопного, колінного і, як виняток, суглобів рук (звідси і назва хвороби, яке в перекладі з грецької означає «капкан для ноги» – podos – стопа, нога; argo – капкан). У 5% випадків спостерігається поліартикулярний початок захворювання.
Клінічна картина гострого нападу подагри має такі характерні риси: суглобова атака може розпочатися раптово, у будь-який час доби, але частіше вночі або рано-вранці (приблизно, у спокої, коли зменшується гідратація тканин і швидкість дифузії уратів з синовіальної рідини в плазму, може відбуватися перенасичення суглобової рідини сечовою кислотою); характерна надзвичайно висока інтенсивність болю (у «Трактаті про подагру» відомий у минулому дослідник – Sydenham – сам страждав на це захворювання; він так описував свої відчуття під час гострого нападу: «Біль нібито викручує чи розриває зв'язки, чи кусає і гризе кістки, як собака»; больовий синдром настільки виражений, що стає нестерпним дотик простирадла до ураженого суглобу (симптом «простирадла»); швидке наростання місцевих симптомів запалення, що досягає максимуму через кілька годин; набряк у ділянці суглоба і гіперемія шкіри над ним можуть бути настільки вираженими, що нагадують флегмону; значне обмеження рухів в ураженому суглобі; повний спонтанний зворотний розвиток симптомів через 3 – 7 – 10 днів.

Лікування подагри
На жаль, від подагри вилікуватися повністю не можна, але її можна контролювати. Для цього необхідно змінити характер харчування.
Лікування подагри медикаментами: використовують протизапальні засоби та засоби, що гальмують утворення сечової кислоти. Крім того, лікар може виписати кортикостероїдні гормони, що змінюють кислотність сечі і знижують ймовірність утворення каменів у нирках. Новими методами лікування подагри є: процедури очищення крові за допомогою спеціальних апаратів – плазмофорезогемосорбція. Значно полегшує самопочуття фізіотерапія. Застосовуються й хірургічні методи видалення відкладень сечової кислоти в м'яких тканинах.
Всі методи лікування включають корекцію маси тіла і лікування всіх обмінних захворювань (атеросклерозу, діабету), що є супутниками подагри. Ми також проводимо загальне очищення організму, використовуємо натуральні препарати для виведення сечової кислоти, а також – натуральні протизапальні препарати, які зменшують запалення і усувають болі, застосовуємо ультразвукову і лазеротерапію.

Лікар-напрапат –
Володимир Мельничук
Тел.: 1 (773) 282-5409