Футбол

Стратегія старту або Козирі пред'явили не всі

Огляд матчів першого туру групового етапу чемпіонату Європи з футболу

Чемпіонат Європи з футболу на сьогодні вважається за значимістю третім спортивним змаганням серед тих, що проводяться у світі, поступаючись лише Олімпійський іграм та своєму «старшому брату» - чемпіонату світу з футболу. Втім, багато фахівців вже не одноразово висловлювали думки стосовно того, що за рівнем гри та напруги футбольна першість Старого Світу стоїть вище, ніж Мундіаль. Серед учасників європейського чемпіонату, на відміну від світового, немає відвертих «туристів», для яких вже сам факт виступу на форумі є супердосягненням.

На відміну від Мундіаля, на Євро всі збірні без винятку їдуть за результатом. Тут для кожної команди невихід з групи вважається невдачею. І стосується це не лише грандів. Підтвердження цього ми побачили і практично в усіх без винятку іграх першого туру групового етапу «Євро-2012», що триває на футбольних полях України та Польщі. Навіть збірні Ірландії та Чехії, які зазнали відчутних поразок від хорватів і росіян відповідно, наразі ще нічого не втратили і цілком ймовірно, що зможуть по завершенні групових турнірів здобути право на продовження боротьби за Кубок Європи в іграх плей-оф. Для зручності пропоную проаналізувати побачене в кожній з груп окремо, адже фактично зараз йдуть чотири окремих турніри, в кожному з яких свій сценарій і драматургія.

Чехи ніколи не вважалися грандом, але завжди були дуже міцним середнячком, який особливо вдало грає саме на європейських форумах. Добре команда Міхала Білека розпочала і гру з росіянами. Однак у діях чехів було багато академізму. А оскільки бракувало ще й швидкості, то суперник доволі легко відбив стартовий тиск і сам перейшов до рішучих дій. Особливо сильно у росіян зіграла передня лінія, де виділялися автор «дубля» Дзагоєв та Кержаков. І хоча останній примудрився встановити антирекорд європейських чемпіонатів (за 90 хвилин наніс 7 ударів по воротах і всі мимо), загалом він зіграв дуже корисно і весь час тримав у напрузі захист чехів. Сказав своє слово і нападаючий Павлюченко, який вийшов на заміну в другій половині. Екс-форвард англійського «Тоттенгема», який так і не зумів повністю розкритися в англійській Прем'єр-лізі і зрештою повернувся в Росію (нині грає за «Локомотив»), забив напевне найкрасивіший гол туру.

Висновок у цій грі напрошується такий - Росія однозначно фаворит №1 на вихід з групи. Але багато що залежало від гри з поляками. Цей поєдинок мав дуже серйозний політичний підтекст, однак закінчився нічиєю.

Що ж до чехів, то незважаючи на болючу поразку, у них є непогані шанси на вихід у чвертьфінал. Але для цього необхідно, щоб всі без винятку гравці команди до майстерності, а вона у них безумовно є, додали ще й серце.

Так, як це зробили у матчі-відкритті турніру Польща - Греція гравці обох команд. Щоправда, в більшій мірі це стосується другого тайму. Взагалі це був найбільш цікавий поєдинок, які доводилося бачити на старті європейських чемпіонатів. А за своєю драматургією подібних ігор у футболі взагалі вдається побачити не так багато. Тут було все - забиті голи (причому як зараховані, так і ні), суддівські помилки, вилучення з поля (як за два попередження, так і за фол останньої надії), незабитий пенальті тощо. Не було у цій грі лише переможця та переможеного. І напевно саме нічия є найбільш справедливим підсумком гри, бо на поразку ніхто не заслуговував...

Квартет В, ігри якого проходять у Львові та Харкові, фахівці одразу по завершенні жеребкування охрестили не інакше, як групою «смерті». І справді, як ще можна назвати групу, в якій за дві путівки в чвертьфінал будуть вести боротьбу чотири команди, кожна з яких у поточному світовому рейтингу входить до ТОП-10: Німеччина займає 2-е місце, Голландія - 3-є, Португалія - 5-е і Данія - 10-е.

Саме останнім, данцям, злі язики відвели роль аутсайдера. Однак саме Данія стала автором чи не найбільшої несподіванки першого туру, обігравши голландців - 1:0. Коли аналізувати цю гру поверхнево, то можна спочатку подумати, що данцям просто пощастило. Адже спадкоємці Йохана Кройфа практично 90 хвилин володіли ініціативою, створили багато гольових моментів. Однак не забили, а суперник зумів провести, як це часто трапляється у футболі в подібних ситуаціях, одну результативну контратаку. Та насправді все не так просто. Перш за все, данці, більшість з яких має чималий досвід виступів у голландському чемпіонаті, знали, що саме їх чекає у цій грі. І Мортен Ольсен розробив з своїми підопічними чітку тактику гри, яка й була побудована на жорсткій дисципліні в обороні та контратаках. Але одна справа запланувати - і зовсім інша втілити задумане в життя. А данцям все вдалося на сто відсотків! І ще один момент, який не можна не відмітити - гравці Данії, коли перехоплювали м'яч, не просто вибивали його вперед з надією, що там хтось за нього зможе зачепитися, а цінували його. Не гірше за голландців контролювали гру, доводячи в такий спосіб більшість своїх атак до логічного завершення - удару по воротах. І ось цим вони здивували футбольний світ чи не найбільше...

Що ж до матчу у Львові, то німці вже традиційно намагалися всю гру тиснути на суперника. Здавалося, що португальці, які, в принципі, й самі люблять більше атакувати, ніж захищатися, ніяк не можуть перехопити ініціативу. Зрештою Бундестім свого досягла - Гомес головою пробив у протихід кіперу піренейців. І тут ми побачили, що Португалія вміє і атакувати. За заключні трохи більше, ніж десять хвилин Кріштіано Роналдо з партнерами створили низку по-справжньому гольових моментів, але забити так і не змогли - вередлива пані Фортуна була відверто на боці німців. Але є одне питання і до португальців: невже не можна було так грати всю гру? Як відомо, везіння потрібно також заслужити. Так от, здається, його в цій грі більше заслужила Німеччина.

Інтрига в групі В вже досягла свого апогею. Адже Голландії у другому турі перемога необхідна немов повітря. Але ж здобути буде її ой як важко - суперник у них більш ніж серйозний, збірна Німеччини, яка в разі перемоги майже гарантовано достроково вийде у чвертьфінал. Та й взагалі сама назва гри «Німеччина - Голландія» не потребує жодної реклами - це ж єврокласика футболу.

Не менш цікава гра і у Львові. Адже перемога суттєво наблизить до плів-офф Данію. Але для португальців навіть нічия може бути смерті подібним підсумком.

Результат, а головне зміст гри Італія - Іспанія наштовхують на думку про те, що обидві збірні, які вже історично вважаються одними з фаворитів Євро, вийшли на очну гру з одним бажанням - не програти. І їх можна зрозуміти: їхніми суперниками по групі є значно менш відомі збірні, а тому вони розраховують, що свої очки, яких вистачить для проходу далі, вони візьмуть саме в іграх з ними.

У грі між собою і іспанці, і італійці показали свій високий рівень майстерності, який в принципі і так ні в кого не викликає сумнівів, але при цьому ніхто, як то кажуть, жили не рвав. Та воно б було й дивно, коли б ці команди з першого матчу виклали всі свої козирі. Адже іспанці приїхали захищати титул найсильнішої команди континенту, тобто вони розраховують зіграти всі шість матчів. Згідно з регламентом, на це відводиться трохи більше, ніж три тижні Тобто часу на відновлення між іграми відводиться дуже мало, а значить необхідно раціонально розподілити свої сили. Що ж до збірної Італії, то вона зараз більше є «темною конячкою», ніж фаворитом. Однак ми всі добре знаємо, про амбіції італійців, які ніколи не задовольняються роллю другого плану. До того ж вони вже давно традиційно дуже важко розпочинають турнір і як правило зі скрипом виходять з групи. А от далі...

Втім, навряд чи їхні суперники по групі - збірні Ірландії і особливо Хорватії погодяться на роль статистів. Гра між ним показала, що підопічні Славена Біліча дуже добре підготувалися до Євро. Та й склад у «картатих» досить серйозний для вирішення самих високих завдань. Що ж до ірландців, то вони в першій грі дивилися, м'яко кажучи, не надто переконливо. Але у них тече британська кров, а це значить, що вони будуть битися до останньої миті заключного матчу. Це якраз ті хлопці, які завжди грають на повну, незалежно від того, який результат на табло.

Схожа ситуація з групою С, і в квартеті D, в якому грає і збірна України. Тут також є дві дуже титуловані топ-збірні - Франція і Англія, яких календар звів в очному протистоянні вже в першому турі. І що ми побачили? Те саме, що день перед тим у грі Італія - Іспанія. Команди обмінялися голами, а в кінцівці кожен думав лише про те, щоб не пропустити. В підсумку їм це вдалося якнайкраще, і гра закінчилася з рахунком 1:1.

Втім, чи насправді обидва тренери - і Рой Ходжсон, і Лоран Блан - залишилися задоволені нічиєю, це ще питання. Так, на післяматчевій прес-конференції кожен з них говорив, що нічия є найбільш справедливим результатом і тут з ними важко не погодитися. Однак, коли вони про це говорили, то ще не знали, що в іншому матчі групи Україна обіграє Швецію, чим, як нам здається, суттєво зіпсує їм карти.

Ні, українські вболівальники сподівалися на позитивний результат гри своїх улюбленців у «синьо-жовтому» дербі континентального рівня. Однак саме сподівалися, а не вірили в перемогу. Не будемо говорити про безнадійних оптимістів, а от ті, хто реально оцінює рівень нашої збірної, до гри говорили, що нічия з «Тре Крунур» буде для нас не найгіршим підсумком. Особливо, коли врахувати стартове хвилювання та рівень гри в заключних спарингах. Однак в підсумку ми таки перемогли і тепер стали одноосібними лідерами групи.

Щодо перемоги, то на неї ми заслужили. Напевне, коли спробувати оцінити гру об'єктивно, то справедливим підсумком мала б бути нічия (не важливо, 2:2, 1:1 чи 3:3). Однак, коли хтось мав виграти, то українці на перемогу заслужили значно більше. І не тому, що це наша збірна. Просто в очах всіх без винятку підопічних Олега Блохіна всі 90 хвилин читалися віра та бажання перемогти. Натомість у шведів щось подібне було лише у Ібрагімовіча.

Але наші хлопці вразили не лише бажанням і самовіддачею. Що приємно, команда показала гру в усіх лініях. Не можна назвати жодного гравця, який би випадав з гри. Навпаки, напевне щонайменше двоє - Хачеріді і Селін - зіграли найкращий матч у своїй кар'єрі. А решта як мінімум не опустилися нижче того, чого ми від них очікували.

Окремо треба сказати про Шевченка. Компліментів він заслужив цілу гору. Але головне, він вкотре довів, що він не був, а є насправді Великий Майстер і тим самим закрив рота тим багатьом скептикам, які вже багато місяців говорили, що він не потрібен збірній і що йому взагалі вже час йти на пенсію. Як добре, що Олег Блохін їх не слухав...

Однак не можна впадати в ейфорію. Це лише перша гра. Так, ми лідери. Але ж у нас завдання не виграти перший матч у шведів, а вийти з групи. Тому необхідно забути про цю перемогу і готуватися до битви з французами. Дуже важливо, щоб наші гравці встигли відновитися. І якщо фізично все повинно бути нормально (три дні цілком достатньо для відновлення функціональних кондицій), то от в психологічному плані є певні застереження - все ж ми емоцій, які відновлюються не так швидко, як м'язи, витратили значно більше, ніж французи. Але все покаже тільки гра в п'ятницю на «Донбас-Арені»...

Вихованець закарпатського футболу Йосип Фалес - добре знана постать у футбольних колах не лише України, а й далеко за її межами. Причому його ім'я відоме і як гравця, і як тренера, і як науковця.

Йосип Фалес був серед тих, хто на футбольному полі писав перші сторінки славетної історії львівських «Карпат». У грі він виділявся своєю високою працездатністю та самовіддачею, а також швидкістю і чудовою грою на другому поверсі.

Що ж до тренерської кар'єри, то Йосип Григорович не лише очолював низку команд, а й працював консультантом. Зокрема, він був причетним до успішного виступу національної збірної Алжиру на чемпіонаті світу 1982 року та входив до складу наукової групи збірної СРСР. А в науковій діяльності у його активі кандидатська дисертація, звання доцента та більше двох сотень наукових праць, з яких черпають знання не лише студенти кафедри футболу Львівського державного університету фізичної культури, а й фахівці всієї України та світу.Автор: Йосип Фалес

Джерело: IA ZIK

Шевченко очолив рейтинг найкращих футболістів Євро­2012

Форвард збірної України з футболу Андрій Шевченко, який у понеділок забив два м'ячі в переможному матчі зі шведами (2:1), очолив рейтинг найкращих гравців чемпіонату Європи-2012 за індексом Castrol EDGE.

За підсумками першого кола групового етапу турніру в рейтингу домінують футболісти атакувального плану, причому обидва його лідера визначилися в останньому матчі.

Індекс Шевченка становить 9,70 - рекордний показник на турнірі. На другому місці опинився швед Златан Ібрагімович (9,57), на третьому - росіянин Алан Дзагоєв (9,52). На четвертому місці розташувався чеський форвард Вацлав Піларж, а замкнув п'ятірку голландець Ар'єн Роббен.

При розрахунках індексу Castrol EDGE враховується будь-який пас, сейв чи удар гравців, які сприяли гольовим моментам.

Нагадаємо, що в київському матчі 35-річний Шевченко забив два м'ячі головою і тричі потрапив у площину шведських воріт. Голи стали головною заслугою українського ветерана, який також прекрасно рухався в атаці і роздавав точні передачі.

Ібрагімович в тій-таки грі відзначився один раз, а до цього пробив головою в штангу. Ще один його потужний удар в кінцівці відбив воротар господарів Андрій П'ятов. При цьому лідер «Мілана» проявив себе не тільки в нападі, але також був ефективний у відборі.

За рахунок цього рейтинг шведа трохи вищий, ніж у Дзагоєва, який лише кілька тижнів тому повернувся в стрій після перелому мізинця. Нагадаємо, що Алан відправив два м'ячі у ворота чеської збірної, при тому що завдав у ворота всього три удари.

ФутболРебров: «Хто недооцінює Україну, той пошкодує про це»

Наставник київського «Динамо» - Сергій Ребров - тільки 1 червня повернувся на Батьківщину. У неділю Сергій Станіславович був зайнятий приємними клопотами - святкуванням власного дня народження. Тим не менш, іменинник знайшов час для спілкування із журналістами.

Сергію Станіславовичу, прийміть вітання з днем народження...Дякую.

Та ні, мені було не до відпочинку. Їздив на Ямайку, де проходив чемпіонат світу серед радіолюбителів.

Ще не знаю, для підведення підсумків потрібен час. Можу лише сказати, що своїм виступом я задоволений.

Безперечно, переглядав матчі збірної України, команд Росії та Англії. Спаринги дивився в Інтернеті. Через різницю у часі на 8 годин було непросто, тим не менше, намагався не пропускати цікавих ігор.

Усе в нашій збірній йде за підготовчим планом. Перед чемпіонатом світу 2006 року у нас теж не все проходило гладко. Тому не варто робити трагедії з поразки від австрійців. Нічого страшного тут немає. Поразки допомагають пробачити власні помилки, вказують на те, що потрібно вдосконалювати.

Зараз хлопці відчувають на собі психологічний тиск. Те ж саме було з нами перед чемпіонатом світу 2006 року. Дуже складно, коли ніхто не хоче травмуватися, усі бояться вилетіти з обойми. Помітно, що наші футболісти старалися. Але австрійці грали вдома, зрештою - це достатньо сильний суперник. Добре, що ми зіграли з такими опонентами. Бо рівень Естонії не відповідає рівню чемпіонату Європи й, зокрема, наших суперників з групового етапу Євро. З Австрією було цікавіше.

А ви вважаєте, що якби ми не грали вдома, то відповідальності за результат не було б? Де б проводилося Євро, українці мали би ставити перед собою завдання, перш за все, вийти з групи. Ну а далі буде видно. Так само і тут. На чемпіонат Європи жодна збірна не їде «туристом». Усі хочуть дійти якомога далі. А нашим футболістам, я вважаю, допомагатимуть свої уболівальники. При підтримці глядачів підопічні Олега Блохіна діятимуть більш розкуто і яскравіше.

Англія є Англією. Так, у них є проблеми. Бачив їхній спаринг із бельгійцями, в якому вони перемогли з рахунком 1:0. Англійці багато моментів у цьому спарингу не створили. Але вони завжди так грають - у силовий, атлетичний футбол з акцентом на дисципліновану, строгу гру в обороні. І які б у цієї збірної не виникли кадрові проблеми, у наставника завжди є вибір. Проблемні місця англійцям є ким замінити. Їхній чемпіонат значно сильніший, ніж український. У тамтешніх клубах, здебільшого, грають англійці, а тому в головного тренера збірної є з кого вибирати.

Не думаю, що це проблема. В національній збірній зібрані гравці однієї національності. Вони достатньо добре один одного розуміють, адже давно разом грають у збірній. Ходжсон довго працює в Англії, він добре знає усіх футболістів. Тому часу на адаптацію йому не потрібно. Тим паче, йдеться про наставника такого високого класу, як Ходжсон. З тих ігор, що переглядав, не помітив якихось змін у грі цієї команди при новому тренерові. В якому ключі грала збірна Англії, так вона і гратиме надалі.

Безперечно, не погоджуся. Думаю, у нас рівна група. Хто недооцінить Україну, пошкодує про це. Швеція зараз якщо не на вищому рівні, ніж Англія та Франція, то не на нижчому - вже точно.

Ми з ними проводили спаринг, коли я ще працював у тренерському штабі збірної України. Ми з ними грали на Кіпрі. Це - дуже потужна, зіграна команда. За цю збірну грає достатньо зрілих гравців. Один тільки Ібрагімовіч лякає усю Європу. Бачив його зблизька, як він грав проти наших футболістів. Думаю, захисникам буде непросто нейтралізувати цього форварда. Взагалі, збірна Швеції зараз показує дуже хороший футбол.

На жаль, небагато ігор бачив за участю збірної Франції. Ця команда зараз омолоджується, в неї триває перехідний період. Вочевидь, французи зараз не такі сильні, як у ті часи, коли я грав. Але, як і в Англії, у Франції - сильний чемпіонат, є вибір футболістів. У них достатньо виконавців як молодих, так і досвідчених. Французи завжди ставлять перед собою максимальні завдання.

Легка атлетикаДмитро Дем'янюк: «У мить відштовхування
на одне коліно припадає 500-600 кілограмів»

На Кубку України з легкої атлетики «золото» у секторі стрибків у висоту здобув Дмитро Дем'янюк. Він переміг із результатом 2 метри 26 сантиметрів. Однак, щоб претендувати на призові місця на Олімпіаді, слід стрибати, як мінімум, на 10 сантиметрів вище. Чи зможе спортсмен у Лондоні підкорити таку висоту? Про це - розмова зі спортсменом.

Загалом, Кубком України я не дуже задоволений. Хоча на ньому робив усе за планом. Це були перші мої змагання у році й головне завдання - виконати норматив на чемпіонат Європи, який становить 2,26 та зробити все залежне, щоб не турбувала травма. Це все я виконав. Результатом не дуже задоволений, хоча, як для початку, нормально. Приміром, торік починав із результату 2,13.

План на нинішній сезон у нас такий - Кубок України, чемпіонат України, який є відбором на Олімпійські ігри, і участь у першості Європи, що стане генеральною репетицією перед Лондоном.

За результатами чемпіонату України повинні сформувати олімпійську збірну. Олімпійський норматив, який становить 2,31, у мене є, європейський теж. Тепер лишається працювати і сподіватись, що нога не турбуватиме.

Команда формується за рішенням тренерської ради. Призери чемпіонату України, які мають олімпійський норматив, повинні потрапляти в команду.

Гадаю, так, але я потрохи буду розстрибуватись і входити у форму. Зараз за планом і не може бути дуже високих стрибків. Бо пік форми ми плануємо на Олімпійські ігри.

Нині більш-менш стабільно стрибають три спортсмени - я, Андрій Проценко і Богдан Бондаренко. Олімпійський норматив є лише у мене й Проценка. Бондаренкові забракло тільки сантиметра до нормативу (у Богдана - 2,30), але він ще матиме нагоду поліпшити результат.

Та у стрибунів немає великої конкуренції за місце в олімпійській команді. Приміром, у Пекіні від України змагались три стрибуни у висоту, стільки ж може бути і цього року. Все залежить від загальної кількості ліцензій легкоатлетів і кількості спортсменів, які мають олімпійський норматив.

Зазвичай 2,35 - 2,36 має вистачити, аби потрапити в призери або навіть виграти Олімпіаду.

Від перенавантажень у мене сталось запалення гомілкового суглоба. Довелось його чистити, а після хірургічного втручання досить тривалим є відновлення. Розумієте, стрибки за 2,30 - це вже дуже велике навантаження на організм. При відштовхуванні навантаження на коліно у 6-8 разів переважає власну вагу тіла. Тобто, якщо я важу 80 кілограмів, то в мить відштовхування на одне (!) коліно припадає 500-600 кілограмів. Уявляєте, якими міцними повинні бути зв'язки, щоб витримати таку вагу!