Справді, на все є Ласка Божа. Минулими вихідними (27 – 28-го квітня) в Чикаго люди ходили з парасольками, падав рясний весняний дощ, а в чудовому відпустовому куточку Нью-Йорка, на території монастиря св. Йосафата отців ЧСВВ, світило ясне сонечко.

Чиста голубінь неба вдалині поєднувалась з кольором океанських вод, а тут, біля монастиря, такого самого кольору, наче волошки в житі, зустрічала і вітала всіх мозаїчна ікона Матері Всесвіту – Богородиці з маленьким Ісусом на руках.
Вже четвертий рік у цій славній місцині проводиться з’їзд молитовних груп «Матері в Молитві». Цього разу це було щось надзвичайне, бо в єдиній молитві з’єдналися серця прочан з багатьох штатів, міст і парафій, понад трьохсот прочан, а саме:
Церкви св. Йосафата, Детройт;
Церкви Святого Духа, Нью-Йорк, Бруклін;
Церкви Архістратига Михаїла, Йонкерс;
Церкви Успіня Богородиці, Байон;
Церкви Пресвятої Трійці, Стайтен Айленд;
Церкви Івана Хрестителя, Ньюарк;
Церкви Святої Родини, Лінденхьорст;
Церкви Миколи Чарнецького, Бруклін;
Церкви св. Йосафата, Трентон;
Церкви св. Архістратига Михаїла, Філадельфія;
Церкви св. Володимира, Стемфорд;
Церкви Богоявлення, Рочестер;
Монастир сестер служебниць Непорочної Діви Марії, Словсбург (Сестра Текля, сестра Андріана);
Церкви св. Володимира, Гемстед;
Церкви св. Івана Хрестителя, Сіракузи;
Церкви св. Володимира і Ольги, Чикаго;
Церкви Різдва Пречистої Діви Марії,Чикаго, (Пейлос Парк);
Церкви св. о. Миколая, Чикаго;
Церкви Святої Покрови Київського Патріархату, Чикаго;
Церкви св. Йосифа Обручника, Чикаго.
Передали вітання (не мали можливості приїхати):
Від Церкви Святого Богоявлення, Торонто, Канада;
Від Церкви св. Димитрія, Торонто, Канада;
Від Церкви Івана Хрестителя, Детройт;
Від Церкви Непорочного Зачаття, Детройт;
Від Церкви св. Софії Київського Патріархату,Чикаго;
Передали вітання особисто: отець Михайло Планчак із сином, (Канада).
Ці молитви вже неможливо називати материнськими, бо на молитву стають матері, батьки і діти… Молитва – родинна!

Якби ви бачили, скільки дітей було на Прощі, які молились за своїх батьків! Отець Кирило Ангелов привіз багато дітей від Церкви св. Архістратига Михаїла, що в Йонкерсі, а до них ще приєднались і наші діти з Чикаго і інших міст. Їхні ангельські чисті серця єдналися в молитвах до Пречистої Матінки Небесної і просили здоров’я для всіх матусь, для рідних. Хіба це не є бальзамом для наших сердець? У той час, коли цей жорстокий світ котиться в прірву, багато людей погрузли в болоті гріхів, оті маленькі діточки в надії простягають рученята до Господа, до Матінки Всесвіту, до правди, до сонця, просять Любові… Миру… Надіємось, що ці діти назавжди запам’ятають цю поїздку, де вони молились за своїх батьків, а молитву їхню почує Матінка Небесна і донесе до Свого Сина – Отця і Бога нашого.
У Чикаго ми вже називаємо наші молитовні групи – «Молитовні групи св. Родини». Зі загальної кількості – сорока одного учасника чиказької групи – було п’ятеро татусів і восьмеро дітей. Сім’я Людмили і Ігоря Худиків, Анни і Романа Сидоруків були в повному складі, а також – Оля Пшеничняк і Тамара Носа з донечками… Скажіть, хіба це не Ласка Божа? Чотирнадцять годин у дорозі в один бік! І як гарно поводили себе діти на Прощі! Немов ангелятка, вони брали участь у Святій Літургії, приймали Святе Причастя! Таким батькам можна поклонитися за те, що змалку привчають дітей до молитви, ведуть правильною дорогою життя, навчають жити з Господом у серці.
Звичайно, нелегко людям після робочого тижня долати сотні миль, не спавши, але серця їхні, сповнені присутністю Святого Духа, палали від бажання поїхати на Прощу, з’єднатися в спільній молитві з такими ж людьми, які присвячують себе служінню Богові, а в їхньому житті це є найголовнішим порівняно з іншими справами. Кожний у душі своїй офірував на цю Прощу певні наміри, мав свої просьби до Всевишнього: за оздоровлення рідних і близьких, за те, щоб Господь відпустив гріхи душам рідних померлих і за душі в Чистилищі.

З Чикаго ми виїхали 27-го квітня від Храму св. Володимира і Ольги, настоятель Храму – отець крилошанин Олег Кривокульський – поблагословив усіх на щасливу дорогу. Наша чиказька група вже третій раз у Глен Кові, і кожного разу нас з великою радістю чекають і зустрічають Ігумен монастиря св. Йосафата – о. Лев Голдаде,ЧСВВ, Протоігумен – о. Филип Сандрик, ЧСВВ, провідник наших груп материнської молитви – о. Теодозій Ільницький,ЧСВВ, а цього разу ми мали честь і Божу Ласку зустрітися з о. Маріо Дацишиним, ЧСВВ (Детройт), який і започаткував в Америці ці групи материнських молитов.
Як з найріднішими людьми, ми зустрічаємося з нью-йоркською групою і її координаторами – Лесею Прадивус і Наталею Гришко (Богуслава). Ці невтомні всюдисущі « бджілки» зі своїми друзями за одну ніч можуть приготувати трапезу для тисяч людей! Та найголовніше – духовну їжу для наших душ і сердець. Свіжі молитви, духовну літературу, нові пісні для прослави Господа. А скільки нових пісень проспівала нам Наталя Богуслава! Ці пісні в неї народжуються кожний день, натхненні Святим Духом, і співає їх Наталя на славу Божу. Кількість людей, бажаючих поїхати на Прощу, постійно зростає, люди все більше переконуються в силі молитов.

Новим і дуже значним є те, що на 4-му з’їзді «Матері в Молитві» діти мали свою програму, ними опікувалися сестри-служебниці, діточки молилися за своїх батьків! Як це приємно, що наші молитви підтримують і чоловіки, і наші діти! На прохання багатьох прочан отець Теодозій Ільницький, ЧСВВ, відправив Службу Божу за зцілення родинного дерева. Це надзвичайно цінна молитва. Після поїздки на Прощу завжди цікаво послухати враження самих прочан.
– Стефанія Яворська:
У Глен Кові на Прощі була вдруге, але враження від побаченого ще яскравіші, ніж першого разу. 4-й з’їзд «Матерів у Молитві» зібрав і об’єднав багато матерів, батьків і дітей у вірі і молитві. Тепло і турбота, яку я відчула від отців Василіанів, вражає і залишається на все життя.
– Іванка Чвиль:
Я вдячна Богові за велику ласку, що я змогла поїхати на цю Прощу. Я відчула безмежну радість від спілкування з прочанами з інших міст, знайшла нових приятелів. Просто приємно вражена тим, з якою радістю зустрічали нашу групу, які чудові жінки з молитовних груп, а п. Лесю і Наталю з нью-йоркської групи я вже не зможу забути. Мрію поїхати на Прощу ще в вересні. Нехай така Божа любов, яка панувала на Прощі в ГленКові, запанує між усіма людьми.
– Марта Мицак, Оля Пшеничняк, Тамара Носа:
Ми, учасники материнської молитви при Храмі св. Володимира і Ольги, вдячні організаторам поїздки на Прощу. 4-й з’їзд молитовних груп «Матері в молитві» є визначною подією в нашому житті. Ми завжди будемо пам’ятати проповіді отців Теодозія Ільницького і Маріо Дацишина, які просто неможливо забути. Розмовляючи з нами, ці отці були настільки простими і відвертими, що хотілось розповісти їм усе, що нас хвилювало, а після розмови з ними ми відчули надзвичайне полегшення і віру в те, що з Божою допомогою людина може все змінити в своєму житті. Потрібно тільки дуже захотіти, вірити і прикласти максимум зусиль, щоб мрія здійснилася. Дуже сподобалась екскурсія в монастир. Хочеться ще приїхати в цей райський куточок. А ще ми дуже тішимося, що наші діти молились разом з нами. Їм дуже сподобалась ця поїздка.
– Марія Проць:

У Глен Ков на Прощу я їздила вже другий раз, і ця поїздка залишиться в моєму серці назавжди. Я дякую Богові за те, що дав мені ці прекрасні відчуття. Прекрасні не тільки для мене, а для багатьох людей, для всіх, хто молився поруч зі мною. Що може бути ціннішим у житті, ніж молитися разом до Всевишнього, прославляти Господа і Матінку Небесну в піснях, коли з очей мимоволі течуть потоки сліз вдячності Богові за всі Його Небесні Дари для нас? У спільній щирій молитві приходить відчуття того, що Господь є з нами, що Він любить нас, чекає терпеливо на нас щохвилини. Це сам Господь сказав: «Хто стукає – тому відчинять»; «Де двоє моляться в Ім’я Моє, там і Я – серед вас». На Прощу нас приїхало дуже багато. То яка це велика сила молитви!!!
Ми молилися не тільки за своїх дітей і рідних. Ми молилися за Україну, за наш народ, за мир і злагоду в цілому світі.
Хочеться ще сказати про отців Василіанів. Яка велика в них повага до всіх людей. Як вони догоджали прочанам, обслуговували нас, збирали зі столів тарілки, не чекали, поки їх обслужать, а спочатку старалися послужитися всім нам, хоч як ми не намагалися посадити їх за стіл. Вони старалися прислужити всім, як Сам Ісус прислуговував апостолам у Страсний четвер. Прості, милі і добрі отці, від усіх нас – низький Вам уклін!
Після таких слів вже нічого більше не доводиться доказувати, наскільки ця Проща є значною для нас.
Хочеться тільки нагадати людям, що такі молитви ми маємо і в наших церквах кожної неділі, потрібно тільки так само щиро і сердечно сприймати все, про що йдеться у Святих Літургіях, слухати проповіді наших священиків. Адже ми щоразу в церкві зустрічаємося з Живим Ісусом під видом Хліба і Вина, приймаємо Святі Дари, а значить – приймаємо Ісуса. Ісус завжди терпеливо чекає на нас, хоче допомогти кожному з нас, ніколи цього не забуваймо.
Щира подяка всім, хто їздив на цю Прощу, нашим водіям, всім дітям, які заслужили великої похвали.
Сердечна подяка всім отцям-Василіанам монастиря св. Йосафата і всім організаторам Прощі.
Сердечна подяка Кредитівці «Самопоміч», бо і цього разу ми мали гарний плакат з написом про 4-й з’їзд «Матері в Молитві». На кожній Прощі ми відчуваємо їхню підтримку.
Наступний виїзд на Прощу в Юніон Таун планується на вересень, якщо буде на це Воля Божа.