Mабуть немає в Україні людини, яка б не знала імені Володимира Івасюка. Воно вже давно стало символом української пісні, не зважаючи на те, що радянська влада зробила все, щоб його знищити, викорінити з пам'яті українців. Ось уже 30 років пісні Івасюка живуть і зігрівають душі його земляків, несуть любов до рідного краю далеко за межі України. Цього разу вони завітали до Чикаго на вечір пам'яті, присвячений ювілею славетного композитора. В неділю в залі Катедри святих Володимира і Ольги зібрались шанувальники творчості Володимира Івасюка.

Відомому українському співаку, шоумену, заслуженому артистові України, дитячому і дорослому сміхованцю Левкові Дуркові (справжнє ім'я Леонтій Бебешко) 17 червня виповнилося 60 років.

Hародився Леонтій Бебешко у Стрию Львівської області. Зараз мешкає у Львові. Потяг до музики і "дуркування" був ще змалку. Здібності передалися від батька-професійного музиканта. У 1940-х-50-х рр. він був керівником хору відомої організації "Дашавагаз". Колектив налічував 100 чоловік. Вдома безперервно були репетиції, чулися звуки акордеона (розучував нові партії), а малий Левко під ті звуки засинав.

Патріарх оперети Олександр Сегаль виступав на всіх фронтах і знімався у Довженка

 

Надзвичайний і приголомшливий факт: щойно відсвяткувавши своє 90-річчя, живий класик нашої оперети балетмейстер Олександр Наумович Сегаль знову з головою поринув у роботу. І вже в середині червня випускає свою чергову прем'єру в Київському театрі оперети- "Сорочинський ярмарок". Він повний сил, енергії. Його не зламали життєві драми. У розмові для "ДТ" він згадав... Про племінницю Чайковського, під крилом котрої колись навчався. Про Павла Вірського, який для нього більше ніж учитель. Про фронтові дороги, що стали для нього у воєнні роки "танцювальним" майданчиком. І про рідний театр, де він працював над півсотнею спектаклів.

 

 

4 червня виповнюється 100 років від дня народження українського письменника Олександра Ільченка (1909-1994). Доля цього, нині призабутого, літератора так само драматична, як і колізії багатьох його творів. А він же- один із тих, хто послідовно повертав у нашу літературу тему українського козацтва. Його головний роман "Козацькому роду нема переводу..." у 50-60-х роках став бестселером. На думку доньки письменника, крилату фразу "Козацькому роду..." в українському радянському суспільстві відродив саме О.Ільченко.

27 травня не лише Львів, а й ціла Україна відзначила 80ті уродини патріарха української історичної романістики, професора
Львівського національного університету ім. Івана Франка,
лауреата Шевченківської премії, а віднедавна й Героя України Романа Іваничука.

Презенти ювіляр почав отримувати ще напередодні. Перший - від літературної агенції "Піраміда", яка видала до 80-річчя пана Іваничука книгу його спогадів "Люлька з червоного дерева".

Тарас Шевченко!... Це ім'я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Руставелі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства. Президент США Ліндон Джонсон колись сказав: «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець - він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет - він був хоробрим войовником за права і волю людей».

Віце-ректор УКУ відзначає свій 60-й день народження

ЛЬВІВ. Подібно до назви одного з його улюблених американських фільмів, було дивовижне життя Мирослава Мариновича. Як і герой кінофільму, він також боровся, пройшов крізь період темноти, щоб вступити у велике світло.

Іноді надія здавалася дуже слабкою. Протягом десяти років він працював у ГУЛАГу за те, що посмів розкрити порушення людських прав у радянській Україні. Однак, у в'язниці він знайшов свободу в Христі.

До 100-річчя з дня народження

12 жовтня 1957 року на сходах будинку на вулиці Карла, 8, у Мюнхені було знайдено мертвим доктора Лева Ребета, редактора "Українського Самостійника", одного з керівників "Організації Українських націоналістів за кордоном" (ОУН(з)) "двійкарів", давнього політичного опонента Бандери і ОУН (революційної). Медична експертиза, проведена через 48 годин після смерті, встановила, що смерть наступила внаслідок зупинки серця.

Пане Степане, які саме заходи заплановано на 1 січня?

Урочистості розпочнуться або об 11-й ранку, або о 14:15-й. Ми хочемо поєднати дві важливі події - відкриття пам'ятника Степанові Бандері в Івано-Франківську й відзначення ювілейної дати тут у селі.

Приїдуть представники діаспори, колишні члени Організації українських націоналістів з теренів Європи: Німеччини, Бельгії, Англії, Польщі, Чехії, Словаччини.

До столітнього ювілею Юрія Шевельова

Сто років тому народився видатний український учений-славіст, мовознавець, літературознавець, критик Юрій Володимирович Шевельов (1908-2002). Людина-епоха, достоту знакова постать. Його довгий шлях позначений великими здобутками і великими випробуваннями; він сам докладно оповів про це у спогадах, якими підсумував свою життєву епопею. Під час війни він, молодий доцент університету, емігрував на Захід, тому на батьківщині аж до розвалу Радянського Союзу був проскрибований.

П'ятнадцять років несе інтелектуально-патріотичну варту журнал "Універсум" у двох просторах повсякчасно і одночасно. У масмедійному - не втрачає високості національної гідності і потужності національної енергії. І у громадському - як приклад позабюджетного, не-олігархічно-приватного видання, але переповнене державницькою українською ідеєю. Журнал "Універсум" - унікальне явище в українському медіапросторі. Майже ровесник доби новітньої незалежності. На його сторінках переживаються, виборюються, осмислюються, оцінюються, передбачаються найпекучіші, а іноді найпекельніші сподівання і втрати, ризики і шанси, квіти і терни йдешньої історії, що на наших очах і долях борсається за якимось незбагненно кандибоберним сценарієм.

16 листопада 2008 року Сестрицтво святої княгині Ольги Катедрального собору святого князя Володимира Української Православної Церкви у Сполучених Штатах Америки святкувало ювілей - 90-ліття своєї діяльності. Час дуже стрімко летить і сьогодні наввть важко повірити, що ця прицерковна організація вже майже століття функціонує при парафії та впродовж цього часу її трудівниці активно працюють на користь Української Православної Церкви, своєї парафії та людей.