Релігієзнавець Андрій Юраш про українізацію УПЦ МП, "політичне православ'я" і мовчання Москви

Цьогорічне звернення Священного синоду УПЦ МП до своїх вірних, в якому український Голодомор було вперше названо "геноцидом", спровокувало нас замислитися над глибшими причинами його появи. Особливо тоді, коли через кілька днів після звернення прес-служба синоду заявила про "помилку" формулювання. Для розуміння ситуації і нових тенденцій у середовищі українського православ'я ми запросили до розмови Андрія Юраша, відомого релігієзнавця, доцента Львівського національного університету імені Івана Франка.

В УГКЦ діє розкольницька агентура Москви

Із часу розпаду імперії зла і відновлення української державності перманентне протистояння - економічне, інформаційне, політичне - Росії з Україною як колишньою колоніальною територією і не припинялося ні на мить. А з приходом до влади Путіна його доктрина повернула Росію до збирання втрачених земель і утвердження світового гегемонізму.

Розмова з релігієзнавцем, доцентом Львівського національного університету ім. І. Франка, викладачем Українського Католицького Університету та Львівської духовної академії Андрієм Юрашем

Помпезне святкування річниці Хрещення Русі-України, напевно, не минуло повз увагу нікого в державі. До цього варто додати ще й приїзд святійшого Вселенського Патріарха Варфоломія І, який своєю присутністю не просто засвідчив заслуги українців перед православ'ям, а й привернув увагу до події всього 300-мільйонного православного світу. Але які наслідки цього свята? Чи справді наріжну ідею святкувань - спробу об'єднати українські Церкви - можна втілити в життя?

Окрім політичних і соціальних суперечностей, Україна має також непросту релігійну ситуацію. Про те, що перешкоджає об'єднанню українських церков та яким стане наш майбутній діалог зі старою Європою, в розмові з відомим релігієзнавцем, політологом, доцентом Львівського національного університету ім. Івана Франка Андрієм Юрашем.

Цієї осені багато львів'ян та мешканців інших населених пунктів України отримали публікацію "Кінець фальшивої релігії вже близько!", яка була підготовлена Релігійною Організацію "Свідків Єгови" для розповсюдження по цілому світу. Згуртовано, як під час бойових дій, перед тим, як завдати супротивнику нищівного удару, "Свідки Єгови" чекали команди щодо дня та миті наступу - розповсюдження цієї брошури. І ось ця мить настала. Знову, як завжди, в наші двері стукають вже знайомі нам люди, з питаннями: "А, чи ви знаєте, чи ви будете жити в Раю на Землі?" Проте, відсьогодні вони розпочали масово прорікати про кінець якоїсь "фальшивої релігії": "Чи вам відомо про кінець фальшивої релігії?"

Ледь загасили Брюссель, як знову запалала Франція. Палає Будапешт. Горять авто і будинки, а з ними й віра у світле майбутнє об'єднаної Европи. Горять речі, а з ними і потреба у тих, хто ними володів. Але коли ж загоряться самі буржуї? Нам не терпиться знати! Европейців звільняють від зайвих калорій, а вони ображаються. Їх рятують від раку, а вони пручаються. Найметкіший впіймається на підозрі: а чи не в змові вони? І чи не приховує сфінкс лібералізму всюдисущий садо-мазохістський тандем?

Засилля релігійних рухів в Україні стрімко зростає і це не може не турбувати. Держава, яка проголосила своє не втручання у справи релігії (ст. 35 Конституції), по суті віддала українців на поталу сектам у часи трансформації суспільства, коли люди позбавлені чітких орієнтирів. Православні ж церкви притримуються самозакоханої позиції, мовляв, не треба нічого робити - проблема сама зникне.