Цікаве спостереження - після трьох років "постпомаранчевого періоду" говорити про демократичні здобутки стало таким собі "mauvais ton". Останнім часом навіть президент Ющенко перестав щодня говорити про досягнення у сфері свободи слова, а констатував таки, що в інформаційному просторі країни нині чимало проблем. Правда, перерахував ті з них, які ближчі особисто йому, а не ті, які зачіпають абсолютно всіх тих, хто дивиться телебачення, слухає радіо чи ж читає газети.

Здається, що після 18-го березня перевибори Київського голови та міськради стали реальністю. Якщо оминути юридичні питання, які роблять їх дещо сумнівними у правовому сенсі, то постає найголовніше питання: хто ж виграє ці вибори? Очевидно, що для відповіді на ці питання, необхідно, насамперед, звернутися до недавнього минулого, коли у 2006 році переміг Черновецький. Тоді він зміг стати мером, набравши усього близько 450 тисяч голосів киян. Як ці голоси були здобуті – це вже інша річ, однак, постає питання: чи змінилося щось радикально за відведений період часу?

Тиждень, що минає подарував Україні чергове загострення боротьби за столицю. Те, про що так довго мріяли "демократичні сили", нарешті сталося. Було прийнято постанову про дострокові вибори мера Києва. І лише подальший розвиток подій підкаже чи не стане ця постанова фальстартом президентської кампанії. Наразі невідомо чи відбудуться позачергові вибори київського мера. Сюрпризи можливі, бо є надто багато можливостей для ревізії рішення Верховної Ради. Однак, сторони вже готові до бою і це опосередковано свідчить про можливість переобрання Черновецького.

Спостереження напередодні виборів до Верховної Ради України

Разом з Наталею, спостерігачем із Австралії та Ірою, молодою журналісткою з Харкова, повертаємося з малого містечка, до якого година їзди від Харкова. Ми - міжнародні спостерігачі парламентських виборів в Україні. Наше завдання - у день виборів, спостерігати за роботою дільничних виборчих комісій (ДВК) і запевнити, що в Україні відбулися вільні, чесні та прозорі вибори. Це треба робити справедливо, без огляду на партії України.

Як після ночі наступає день, так і нарешті після дострокової виборчої кампанії, наступає момент вибору, коли мільйони громадян хоч на мить можуть відчути повноту влади, делегуючи її в цей самий момент певній партії. Попри всі песимістичні прогнози стосовно низької явки громадян, сьогодні з впевненістю можна сказати одне - вибори відбулися! Згідно даних ЦВК на дострокових парламентських виборах проголосувало 62,93% українців. Зважаючи на те, що остаточні підсумки підбивати ще рано, оскільки в ЦВК не опрацьовано ще всі протоколи, але вималювати загальні тенденції звичайно можна.

Після виборчої кампанії регіони України зблизились, а загроза розколу країни зменшилася. Можливо, винесена у заголовок статті фраза на сьогодні є більше авансом, однак вона точно відображає головну тенденцію, якa cформувалася в ході цьогорічної кампанії. Схід та Захід України зробили крок назустріч один одному. Борючись за місця в парламенті, пропонуючи альтернативні механізми розвитку країни та критикуючи опонентів, політики мимоволі зблизили між собою виборців різних регіонів.

Коли популісти й демагоги різних мастей починають апелювати до абстрактного розуму народу, то варто пригадати обличчя компартійних вождів СССР, обличчя сучасного керівництва України, Білорусі, Росії... Обличчя людини - це ж бо віддзеркалення (як правило безпомильне) душі її. Достатньо лише поглянути на обличчя більшості народних обранців у залі засідань Верховної Ради та проаналізувати їхні дії, або ж дії тих, котрі жорстко і жорстоко змагаються у передвиборчих перегонах за омріяне, вистраждане фізично й фінансово місце під владним сонцем, щоб зайвий раз переконатися у справедливості згаданої житейської аксіоми.

Дорогі співвітчизники!

В Україні практично завершено попередній підрахунок голосів на дострокових виборах до Верховної Ради України. Безумовно, повну оцінку виборам можна дати лише після остаточного підрахунку голосів. Але сьогодні ми маємо можливість говорити про проміжні результати. Відповідно до попередніх висновків, зокрема, міжнародних спостерігачів, вибори 30 вересня в Україні були проведені здебільшого у відповідності до зобов'язань перед ОБСЄ та Радою Європи, а також інших стандартів демократичних виборів.

Колишній "КУНівець", якого виключили з партії за входження до "помаранчевого" мегаблоку, - про те, чому так вийшло і чого чекають люди від політиків

Напередодні виборів у колишнього заступника голови Конгресу українських націоналістів, а нині - кандидата в депутати від блоку "Наша Україна - Народна самооборона" Євгена Гірника немає жодної вільної хвилини. Як і більшість інших членів виборчого списку "НУНС", пан Євген безперервно спілкується з виборцями "на місцях". І запевняє, що хоч люди й зневірилися в багатьох політиках, але розчарувалися не остаточно.Цікаво, як виглядає агітаційна робота "в полі"?

Дата і час проведення виборів?

Позачергові вибори народних депутатів України відбудуться в останню неділю вересня 2007 року, тобто 30 вересня поточного року. Голосування проводиться без перерви з 7:00 години ранку до 10:00 години вечора 30 вересня 2007 року. На закордонних виборчих дільницях голосування також проводиться з 07:00 години ранку до 10:00 години вечора, проте за місцевим часом тієї країни, де утворені ці дільниці.

Однією з сучасних визначальних рис як українського народу в цілому, так і значною мірою галичан та львів'ян є спочатку неусвідомлювана, а потім й чітко артикульована відраза до всього, що пов'язане з політикою. Причиною цього є як завищені очікування, спричинені помаранчевою революцією, так і жорстке розчарування в її лідерах, які просто не спромоглися бути на висоті становища. Опинившись як сміття на гребені її подій, вони чомусь уявили, що є творцями цього політичного зриву. Однак після того, як хвиля спала, раптом всім став очевидним їх справжній масштаб.

Анатолій Романюк: Політики влаштували змагання - хто більше наобіцяє

"Програми усіх без винятку політичних сил зорієнтовані на соціальну складову з популістським ухилом. Насправді деклароване у програмах може бути реалізованим лише у незначних частинах, бо жодна політична сила не враховує, як буде відбуватися економічний розвиток України, і чекає, що виборець буде купуватися на гарну обгортку. Виглядає, що політики просто влаштували змагання - хто більше наобіцяє".