Новий 2012-й рік почався із сенсаційної новини – соратниця лідера БЮТ-«Батьківщини» – нардеп Наталя Королевська – звернулася з офіційним листом до Президента США Б. Обами з проханням підтримати висунення кандидатури Юлії Тимошенко на Нобелівську премію миру за 2012 рік.
Це стало тим більш несподіваним, що останнім часом стосовно Н. Королевської виникло чимало натяків і прямих докорів щодо її ймовірного бажання замінити собою ув’язнену шефиню у статусі лідера тимошенківської політичної сили.

На вулицях Донецька, як в старі давні часи на початку минулого століття, почали з’являтися листівки. Це тільки здається, що на політичну агітацію потрібно витратити купу грошей. Насправді достатньо лише копірувального пристрою і зображення відомої скульптури «Каменюка – зброя пролетаріату». Ну і творчої фантазії…
Фантазери з Донецька попрацювали від душі.

У першому числі прийдешнього року нашого часопису, серед інших підсумків життя України за минулий рік, йшлося також про рейтинг українських політиків.

Це опитування проводилося фондом «Демократичні ініціативи» і брали участь в ньому експерти – представники різноманітних сфер професійної діяльності. Нагадую, що, згідно з висновками «ДІ», найбільш успішними політиками 2011 року стали: Віталій Кличко (26 голосів), Арсеній Яценюк (26), Юлія Тимошенко (10), Віктор Янукович (10), ніхто (9).

Надмірна відкритість економіки та одноманітність її промислової структури піднесуть Україні
2012-го низку неприємних сюрпризів

адмірна відкритість економіки та одноманітність її промислової структури піднесуть Україні 2012-го низку неприємних сюрпризів. Процеси відбуватимуться на тлі глобальної рецесії, але з певним національним колоритом.

Від редакції:
Ось і настав новий 2012 рік. Згідно з китайським календарем – рік Дракона.
Дракон, нібито, створіння сильне, мудре і справедливе, здатне принести нам все найкраще навіть у високосний рік. Всі ми у недавно минулу новорічну ніч намагалися його задобрити: одягалися та прикрашали себе тим, що він полюбляє, готували святкові страви з орієнтацією на його смаки. А раптом всі наші намагання він оцінить і подарує нам бажане!

На засідання Державної ради Російської Федерації Прем’єр-міністр В. Путін вдався, як сам висловився, до ліричних відступів. І головною «лірикою» кандидата в Президенти Росії В. Путіна було те, що він згадав практику спілкування з нацією Президента США Ф.-Д. Рузвельта у важкі 30-ті роки минулого століття. Нагадавши присутнім, що американський Президент раз на тиждень виступав на радіо з різноманітними соціальними та політичними темами, Путін підкреслив: «Але головна мета була в абсолютно іншому – він займався загальнонаціональною психотерапією, щоб навіяти громадянам країни впевненість у завтрашньому дні».

 Офіційна заява Харківського обласного об’єднання
Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

29 грудня було вчинено збройний напад на офіс Харківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА». Група приблизно з 15 осіб, озброєна спецзасобами, пістолетами Флобера, димовими шашками, зламавши ґрати на вікні, увірвалася у кімнату, де зберігалася документація.

Наприкінці грудня підсумки року підводили усі – політики, громадські організації, пересічні українці. Особливо скрупульозно прагнуло зробити це експертне співтовариство. Ціла серія спеціальних опитувань і досліджень завершилася серією прес-конференцій, на яких оприлюднювалися результати.

Можливо, найбільш ґрунтовне дослідження зробив славнозвісний Фонд «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва (ФДІ) на чолі з Іриною Бекешкіною.

Відомо, що журнал Time щороку обирає якусь найпомітнішу у світі особистість і присвоює їй неформальний, але дуже престижний титул «Людина року». Таку особистість за результатами онлайн-голосування нинішнього року також було обрано. Попереду в опитуванні був прем’єр Туреччини, і мав усі шанси отримати почесний титул. Проте редакція Time остаточне рішення залишила за собою, і її вердикт був оригінальним: людиною 2011 року обрано не персону, а типаж.

В одній з наших діаспорних газет нещодавно була надрукована невеличка стаття одного з її читачів – Я. Жмуркевича – про чинну українську владу, опозицію та їхні дії («Влада, опозиція, народ»). Вона і спонукала мене до певних роздумів.

Зрозуміло, що в статті викладені висновки не політичного аналітика, а власна думка одного з нас.

Довгоочікуваний саміт «Україна – ЄС» таки відбувся 19 грудня, як і планувалося. Проте шлях до цього форуму був нелегким, а його підсумки є, м’яко кажучи, дискусійними. Ось про це і поговоримо сьогодні з читачами.

Фасад події

На чільній світлині статті Президент В. Янукович, сяючи посмішкою, звів руки своїх високих гостей у єдиному символічному рукостисканні, та ще й припечатав це другою долонею згори – щоб бодай не вирвалися норовисті європейці.

Умирають майстри,
 залишаючи спогад,
як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить…
…При майстрах якось легше. Вони –
як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
Ліна Костенко