"Час іде, але ми, українці, мусимо ніколи не забувати, що Чорне море - Українське море, що без нього не може бути Української Самостійної Великої Держави, і тому мусимо глибоко вірити, що з повстанням Української Держави на Чорному морі знову замайорять українські воєнні і торговельні прапори", - ці слова належать українському флотоводцю Святославу Шрамченку.

Шановна українська націє!

(Віктор Ющенко, 9 травня 2006 року, Виступ Президента Україниз нагоди Дня Перемоги)

У пресі чи в дискусіях політиків часто вживаються фрази "валовий національний продукт", "національні інтереси" чи навіть "національний колорит".

Що ж таке воно, ця "нація", у якої є колорит, продукт та інтереси?

Свято Різдва Пречистої Богородиці - одне із великих свят, що ним починається церковний рік. Це свято радісне й важливе. Радісне воно тому, бо це день народження Божої Матері та Владичиці неба i землі. Воно важливе тим, що ставить нам перед очі велику правду святої віри про Богоматеринство Пречистої Діви Mapiї, з якої «засіяло сонце Правди, Христос Бог наш: «Пречиста Діва Mapiя - це рання зоря, що сповіщає прихід Сонця Золотого Спасителя світу Icyca Христа». На велике значення цього свята вказує сама назва його в богослужбових книгах, а саме: «Різдво Владичиці нашої Богородиці i Приснодіви Mapiї».

Як виглядає Державний Прапор України і звучить її Державний Гімн, хочеться вірити, відомо всім громадянам нашої держави. Однак насправді далеко не кожне полотнище, зшите із синьої та жовтої смуг, можна вважати державним символом, і навіть знайомі слова Чубинського "Ще не вмерла України і слава, і воля...", виконані на не менш знайому мелодію Вербицького, але в іншій тональності чи обробці, можуть перетворитися на звичайну пісню...

Після кількох століть дискримінації української мови ідея Партії регіонів про державний статус російської цілком виглядає не як захист російської мови, а як атака на українську. Примітно, що ця атака підтримується не надто інтелектуальною, але достатньо масованою пропагандою.

Деякі ідеологи намагаються вивести українців і їхню мову з якогось іноземного впливу на "общерусскость", чи то тюркського, чи то польського.

Одним із яскравих проявів культури народу є його традиційний одяг, який являється необхідною умовою існування людини.

Народний костюм відображає при­на­лежність до тієї, чи іншої нації, соціальний стан людини, господарсько-культурну дія­ль­ність. Особливістю тради­ційного народ­ного одягу української нації є його оздоб­лення вишивкою.