Якби у мене була дупа, як у Макса Борна, я би зробив набагато більше...

Альберт Ейнштейн

Стосунки громадян з авторським правом в Україні завжди були складні. З одного боку - спільна для більшості територій колишнього СРСР звичка те право частенько ігнорувати. З іншого боку - чимала кількість українських геніїв, котрі так і не змогли захистити своє право на відкриття з тих чи інших причин. Зрештою, в цієї теми є ще багато аспектів, і один з них важливий для кожного: а кому належать ідеї? І що робити з цим правом власності?

Від редакції:

Освіта за кордоном дає можливість поглянути на Батьківщину іншими очима - і побачити шанси там, де, здавалося би, не могло бути.

Від редакції:

Як вибрати в Україні ВНЗ, котрий найкраще допоможе опанувати омріяну спеціальність? Розповідаємо про туманні місця українських рейтингів університетів та інститутів.

Припустімо, вам потрібно скласти іспит. У письмовій частині від вас вимагається написати лаконічне есе за обмежений проміжок часу, в усній - викласти свою відповідь в чіткий логічний ланцюжок.

В українській мові описати процес споживання їжі можна багатьма словами з різними відтінками значень: тут вам і «наминати», і «глитати», і навіть «трощити». Дивовижно, але англійська мова не відстає в цьому сенсі. Забудьте про звичайне to eat - сьогодні ми приготували для вас дещо апетитніше.

Від редакції:

Українські діти не тільки бавляться в комп'ютерні ігри - а й розробляють їх. Більше того - отримують за це нагороди світового рівня! Нещодавно у  Києві нагородили наймолодших розробників комп'ютерних ігор - учасників міжнародного конкурсу.

Від редакції:

Продовжуємо знайомити вас з методикою опанування програмування - котра, втім, підійде для вивчення найрізноманітніших сфер науки.

Від редакції:

Шафи повні, а вдягнути нема чого? Поглянь, що понавигадували українські дизайнери, можливо, їхні ідеї надихнуть на те, щоб... купити ще одну шафу! : )

Від редакції:

Ще 5 років тому ми й подумати не могли, що в Україні є так багато Героїв... Родина одного з них - студента-психолога Романа Гурика, ділиться спогадами, горем - і сподіваннями...

Від редакції:

За почерком людину можна читати, як книгу. Не вірите?