Від редакції:

Хочеш поїхати працювати волонтером в інші країни? Волонтерка програми European Voluntary Service Ольга Мішевська ділиться досвідом.

Вже 4 місяці я волонтерка програми European Voluntary Service у польському місті Щецин. Мій проект - довготерміновий (10 місяців). Він об'єднав 20 молодих людей з восьми країн. Я почала зголошуватися на різні проекти у грудні 2016 року, але затвердили мене лише у червні. За цей час я надіслала кілька десятків анкет, мотиваційних листів та запитів. Натомість, деяким моїм знайомим пощастило з першого разу, когось навіть запросили на кілька проектів. Тепер я ділюся підказками, які не тільки полегшать пошук проекту, але й збільшать шанси одразу бути вибраним.

Плануй

Якщо ти вирішив, що EVS - це твоя мрія, то не варто марнувати час. Від початку пошуку проекту до реального старту може минути від одного місяця до року. Краще визначитися одразу, чи готовий ти терміново їхати на проект, якщо буде така можливість, чи тобі підходить певна дата - наприклад, літо після завершення університету, або початок навчального року. Ці пункти - наче фільтр. Вони позбавлять тебе зайвих емоцій та розчарувань.

Також визначся з типом проекту: короткотерміновий (від кількох тижнів до двох місяців) чи довготерміновий проект (2-12 місяців), бажано вказати дату початку, країну або регіон, місце роботи.

Склади список того, що ти точно не хочеш робити. Наприклад, працювати на кухні для безхатьків, вчити німецьку, жити у кімнаті з трьома іншими дівчатами, мерзнути у холодному кліматі тощо. І відштовхуйся від цього. Щоб зробити пошук продуктивним, ти точно маєш знати не тільки те, чого ти хочеш, але й те, з чим ти не бажаєш мати справу.

Не забувай про дедлайни, надсилати анкету в останню хвилину не раджу, адже у такому випадку ймовірність, що кандидата вже знайдено, є вищою.

Як шукати проект?

Вибери найбільш зручний спосіб пошуку - за допомогою соціальних мереж чи офіційних сайтів з актуальними вакансіями, через українську громадську організацію, яка відряджає волонтерів, або звернутись напряму до НГО, яка їх приймає.

Я вибрала перший варіант і декілька разів на тиждень продивлялася групи у «Фейсбуці». Таким чином, я одразу знала, що ці проекти - відкриті для українців, могла прочитати коментарі. Крім того, наприкінці таких постів організації часто зазначають, чи працювали вони з приймаючою стороною раніше і чи можуть надати відгуки волонтерів попередніх років.

Продумай все заздалегідь

Під час пошуку проекту паралельно працюй над своїм резюме: бери участь у різноманітних громадських ініціативах, стань волонтером, вдосконалюй англійську. Також дізнайся про всі нюанси оформлення візи. Це допоможе вирізнити тебе серед інших кандидатів та зекономить час після затвердження.

На пошуки проектів, підписання контракту та оформлення візи може піти доволі багато часу. Тож, краще готуй основу завчасно.

Вибирай проект, а не країну

EVS - це не тижневий відпочинок, не подорож, не тимчасовий прихисток. Це - повноцінне життя і робота у новому місці, у новій країні. Доведеться спілкуватися з новими людьми, будувати робочі стосунки, повсякденне життя та побут.

Яким би привабливим не здавався рік у Парижі, Осло чи Малазі - пам'ятай, важливішу роль відіграє приймаюча організація та місце роботи, адже саме від цього буде залежати твій комфорт, настрій та здоров'я.

Найбільш розповсюджені вакансії: робота у дитячому садочку, школі, будинку для людей похилого віку чи людей із інвалідністю. Якщо ти морально не готовий 12 місяців працювати з дітьми - навіть не подавай заявку на подібний проект, бережи власний час та сили. Існує безліч інших можливостей: робота в офісі громадської організації, молодіжному центрі, театрі, музеї, на еко-фермі чи фестивалі.

Ідеальний варіант, коли це - великий волонтерський проект (5-20 представників декількох країн) в одній організації. Найімовірніше, тоді ти матимеш колектив однодумців, з якими можна проводити вільний час, жити та інтегруватися у суспільство.

Контролюй усе

В оголошенні на позицію волонтера, зазвичай, не подають фінансові деталі або умови проживання, тож краще запитати про це у листі, коли будеш надсилати заповнену анкету, або під час співбесіди.

Не соромся запитувати, як будуть видаватися кишенькові кошти, чи мають намір організатори покривати страхування, коли чекати на відшкодування за візу та переїзд, в яких умовах будуть жити волонтери, як буде відбуватися процес вивчення мови, що саме буде входити у твої обов'язки на місці роботи і т. д.

Будь наполегливим та не відкладай «на потім»

Може статися так, що ти пройдеш відбір на проект після першого запиту, а може й через рік. Головне правило - не відступати після першої відмови. Надсилай нові мотиваційні листи, шукай нові вакансії, готуйся до Skype-співбесід, вчися на власних помилках та аналізуй свої слабкі сторони.

За півроку пошуків проекту моєї мрії я надіслала близько 20 запитів. На початку чекала, що мене одразу покличуть на співбесіду, адже у мене є досвід і шалене бажання. Проте, єдина позитивна відповідь була з проекту, в якому я зараз і беру участь.

В Україні ситуація з EVS у якомусь сенсі парадоксальна - не так багато людей знають про програму, проте, ті, котрі знають, подаються на всі можливі проекти. Тому конкуренція - доволі висока.

Окрім того, останнім часом з`явилися чутки про те, що EVS після 20 успішних років роботи реформують у нову програму - Solidarity Corps. Офіційної інформації щодо умов фінансування та правил участі молоді з країн-партнерів наразі немає. Можливо, через рік чи два EVS функціонуватиме в Україні за новим принципом.

Тож, зважуйся на зміни сьогодні - кращого часу не буде!

 

Автор: Ольга Мішевська

Джерело: «STUDWAY»