Від редакції:
Після окупації Криму Росією тамтешнім студентам і вузам довелося несолодко. Однак деякі вузи таки вмудрилися втекти з окупованої території.

Подерта історична будівля в центрі Києва. Не раз перефарбовані в сумний зелений колір стіни фасаду прикриті патріотичним плакатом із тризубом. Над вхідними дверима гостей зустрічає напис «Державне підприємство «Кримський дім». Саме цей відкритий у лютому 2016 року культурний центр кримськотатарської спільноти на два місяці став місцем паломництва абітурієнтів. Тут працює приймальна комісія Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Університету у вигнанні. Щоправда, ректор ТНУ Володимир Казарін іншої думки. Він вважає, що це університет «вигнав із себе Крим сьогоднішній». Професор призначив зустріч просто в холі приймальної комісії. Власного кабінету керівник вишу поки що не має. Тож усі організаційні питання, як-от прийом на роботу викладачів, консультації щодо оформлення документів, вирішує між роями майбутніх студентів. Щоправда, це лише маленька частина того, що вже вдалося зробити, ділиться спогадами Володимир Казарін. Згадує, як за рік йому та команді однодумців вдалося вийти з «академічної відпустки».
13 вересня 2014-го, через півроку після анексії Криму Росією, окупаційна влада зробила «подарунок» викладачам і студентам найбільшого вищого навчального закладу Автономної Республіки Крим. Ліквідувала факультет української філології. Викладачі повідомили тоді інтернет-виданню «15 хвилин», що три кафедри (культури української мови, українського мовознавства, теорії та історії української літератури) об’єднали й включили до складу факультету слов’янської філології та журналістики на чолі з лояльною до окупантів викладачкою журналістики Галиною Богданович. Більшість викладачів факультету скоротили, помітно зменшилася й кількість студентів, чимало з яких перевелося у навчальні заклади в материковій частині України (за офіційними даними Міністерства освіти і науки України, 15 тис. студентів перевелися з ВНЗ на території Криму до закладів, розміщених у материковій частині країни). Закрили й кафедру кримськотатарської літератури на факультеті кримськотатарської та східної філології.
Тривожним повідомленням викладачів у пресі передувало рішення уряду Росії. У серпні 2014-го окупанти створили Кримський федеральний університет на базі Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського. До складу нової установи на анексованому півострові крім Таврійського університету увійшли ще й Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, Кримський агротехнологічний університет, Кримський гуманітарний університет, Кримський економічний інститут, Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій. Злиття давало змогу окупантам та їхнім пособникам контролювати викладачів і знищити до того самостійні заклади, згадує Володимир Казарін. Його звільнили з посади завідувача кафедри російської мови після гострого висловлювання на міжнародній конференції «Форум 2000» у Празі 15 вересня. Ось цитата науковця з виступу перед колегами: «Входження Криму до складу Росії повністю спустошило освітнє поле Криму. Прийшов новий час, у нас сьогодні з 93 вишів залишилося 3. Два кримських, що фінансуються з кримського бюджету, — це два колишні училища: культури і те, що потім стало Кримськотатарським університетом. І один уже наш, тепер він називається Кримським федеральним університетом, куди злили Таврійський, сільськогосподарський, медичний, будівельний, Керченський морський, Ялтинський педагогічний, такий монстр, між чиїми факультетами 110 км відстані. Про яку оптимізацію чи ефективність дії можна говорити. Але завдання досягнуто, бачите, як усе просто? Тепер освіта в Криму схожа на казарму!». Повернувшись до Криму, Казарін дізнався про своє звільнення, але не засмутився і почав відроджувати університет далеко від Тавриди. Рішенням Міністерства освіти від 19 листопада 2015 року Володимира Казаріна призначили ректором ТНУ імені В. І. Вернадського.
Сім місяців, доки Таврійський університет перереєстровували, викладачі, які переїхали до Києва, не отримували зарплати (за даними ректора ТНУ, 30% викладацького складу, близько 600 людей, виїхали з Криму). Цього року університет уперше з моменту переїзду до Києва набирає студентів. Початок вступної кампанії оголосили одночасно з іншими закладами України 11 липня. І вже в перший день до Києва приїхали абітурієнти з Криму. Шлях до знань у них видався нелегким. Майже дві доби діставалися «кримського дому». Найважче було перетнути адміністративний кордон із окупованим півостровом, діляться хлопці та дівчата. Вони списувалися в соціальних мережах, телефонували одне одному, домовлялися, щоб підходити до «співробітників прикордонної служби» окупанта не одночасно. Аби не привертати зайвої уваги.

	11.07.2016, Київ. Рамазан Бакшиш — абітурієнт подає документи до ТНУ ім. В. І. Вернадського

Рамазан Бакшиш до Києва приїхав вступати на журналістику. Молодий кримчанин вважає, що саме ця професія зараз потрібна суспільству. «Треба давати людям інформацію. Особливо правдиву», — каже юнак. Він просить не розпитувати його про політику, оскільки побоюється за життя рідних, які лишилися в Криму. Каже тільки, що на батьківщині предків не може вільно дихати. «Моїх рідних за радянських часів перейменовували. З кримськотатарського прізвища зробили покалічене слов’янське Бакшишов. Не хочу, щоб зі мною вчиняли так само», — опускаючи сумні очі, пояснює Рамазан. До університету він вступає не одразу після закінчення школи. Рік чекав на можливість навчатися в кримському начальному закладі на території вільної України. Каже, мотивація покинути Крим проста: жоден вищий навчальний заклад півострова не може дати гідну освіту. Півострів не визнаний світом. Дипломи університетів визнає лише Росія. Про міжнародну співпрацю не йдеться. Тож кримчани і їдуть у пошуках законної освіти до Таврійського національного університету. Закладу, який виховав двох сучасних політв’язнів режиму Путіна (Олександр Кольченко географ за освітою, а Геннадій Афанасьєв – юрист), особливої реклами не треба.
«Мені хотілося підтримати саме кримський університет», — розповідає свою історію 26-річний переселенець із Криму Артем. Він попросив змінити ім’я. Адже вже не раз спостерігав зайву цікавість працівників ФСБ Росії на адміністративному кордоні з Кримом. Спеціаліст у галузі ІТ Артем здобуватиме вже другу освіту в Таврійському університеті. Сам себе називає юристом-альтруїстом. «Моя мотивація як українця може бути лише в тому, що я прагну жити у своїй країні й навчатися у своїх вищих навчальних закладах! Коли вступав на юридичний факультет, думав про те, що зможу після відновлення Конституції України на території Криму сприяти поверненню кримчан у правову площину».  
Та не всі абітурієнти ТНУ – кримчани. Пані Ольга чекає на свою чергу до приймальної комісії. Хоче оформити договір на навчання дочки. Родина родом із Донецької області. «Ми живемо на українській території», — каже жінка, не уточнюючи де саме. Дочка вступила до Таврійського університету завдяки спрощеній системі зарахування студентів. (Міністерство освіти дозволило вищим навчальним закладам, які переїхали з півострова та окупованих територій Донбасу, приймати студентів із Криму та Донбасу з документами про закінчення школи російського зразка та терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР»; абітурієнтам не треба складати ЗНО. Єдина обов’язкова умова для вступу — іспит на знання української мови та історії України.) Вочевидь, дочка Ольги не мала змоги складати ЗНО. Це могло бути з кількох причин: перебування на непідконтрольній Україні території або ж проживання в населеному пункті, що міститься на лінії фронту в зоні АТО.
Станом на 29 серпня до ТНУ вже зарахували близько 300 людей. У приймальній комісії сподіваються зустріти навчальний рік (рішенням Міністерства освіти і науки України вступна кампанія ТНУ продовжена до 20 вересня, а початок навчання запланований на 26 вересня) із загальною кількістю 700 студентів. Сюди щодня переводиться три-чотири особи із закладів на окупованій території. Щоправда, останні два тижні потік охочих навчатися в Києві зменшився. Після так званих перевірок підозрюваних у тероризмі з боку окупантів. Володимир Казарін розповідає, що абітурієнти не можуть перетнути адміністративний кордон із Кримом. «Почався жорсткий догляд. Чіпляються до хлопців призовного віку. Розвертають. Кажуть: назад! Ти хочеш втекти від призиву?! Сиди в Криму, чекай, доки тебе покличуть в армію. Починають із будь-якого приводу не пропускати сюди. Тож зараз у молодих людей є бажання вирватися, бо переживають, що кордон можуть узагалі закрити. Скажуть: усе, ми відгороджуємося від України. Нічого вам туди їздити! Ви громадяни Росії і будете тут тепер «щасливо» жити. Спробуйте тільки жити нещасливо, повбиваємо всіх!». Щоправда, навіть у таких умовах кримські абітурієнти не здаються. Роблять кілька спроб проїхати з періодичністю кілька днів через інший пункт пропуску. У приймальній комісії Таврійського університету кажуть, що тим, хто хоче перевестися з кримських університетів, іноді навіть не видають оригіналів документів, лише ксерокопії, всіляко перешкоджаючи студентам продовжувати навчання за межами анексованого півострова.
Ті, хто не здався й далі бореться, і стануть основою Таврійського національного університету в Києві. Активна частина, яка, за визначенням ректора, «протестує ногами», надалі матиме надзавдання. За інформацією Володимира Казаріна, ТНУ включили до офіційної стратегії з деокупації Криму, розробленої Радою національної безпеки і оборони. Нібито ВНЗ має підготувати кадри для перезавантаження Криму, коли він повернеться під український суверенітет. Офіційно документ ще не опублікований. Немає на сайті РНБО й згадки про те, що розробка стратегії завершена.
Навчати кадри для нового Криму у складі України викладачам Таврійського університету доведеться в непростих умовах. Для 14 факультетів, які діють у виші, приміщення вдалося отримати в різних частинах Києва. Одне приміщення ТНУ орендує на базі Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (лівий берег столиці). Ще одне — на вулиці Мельникова, 42 у НТКУ (неподалік ст. м. «Дорогожичі»). Там навчатимуться журналісти й філологи. Питання з гуртожитком і ще однією навчальною базою поки що вирішується. Кабмін має передати будівлі ТНУ. Не зможуть наразі розпочати роботу чотири факультети: біології, хімії, фізики та математики, бо вся лабораторна база для вивчення цих наук залишилася в Криму.

Фото зі сторінки незаконно створеного окупаційною владою півострова Кримського федерального університету у Facebook. 8.05. 2015, АР Крим, Сімферополь. Викладачі та студенти, які залишилися навчатися на окупованому півострові, святкують День перемоги за російськими пропагандистськими традиціями

Особливістю Таврійського університету в Києві стане вивчення кримськотатарської мови та створення Інституту сходознавства. Його директором має стати Нариман Сейтяг’яєв. Відомий у Криму науковець, член Кримської академії наук. Історик та кримськотатарський філолог за освітою звільнився з Кримського інженерно-педагогічного університету в серпні 2014 року. Відтоді в Києві намагається відродити вивчення кримськотатарської культури.
«Я не хотів працювати в Росії. За російськими законами, під російським керівництвом. Вважаю, що більше можливостей для роботи за моїм напрямом (кримськотатарська філологія) дає Україна. На мою думку, після всього, що сталося, нам, кримським татарам, потрібна альтернатива. Я розглядаю створення в Києві Інституту сходознавства з вивченням кримськотатарської мови як можливість зберегти нашу автентичність, поки ми перебуваємо далеко від нашої землі».
Зі студентами та викладачами Таврійського університету спілкуємось якраз у дні абсурдного судилища над Ільмі Умеровим. Земляки не приховують обурення та хвилювання за долю заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу. «Це ж треба, якщо спокійно подивитися, суддя у зв’язку із заявою Ільмі Умерова, що Крим є частиною України, каже, що таке може стверджувати лише божевільний. А значить його треба відправити до психіатричної лікарні для проведення експертизи. Бо не може людина при своєму розумі говорити, що Крим — частина України. Дідусь Сталін навіть у чомусь відпочиває!» — каже Володимир Казарін. Йому до Криму вже дорога закрита. Хоча офіційно Казаріна й немає у списках нев’їзних, але друзі, що залишилися в окупації, передають тривожні звістки. «Телефонував колега, каже, цікавилася мною молода жінка Анна Сергіївна. Відповідаю: немає в моєму оточенні жінок із таким іменем. Виявилося, що це слідча з особливо важливих справ ФСБ. Попросив, аби їй переказали, що через три роки ми повернемося в Крим і я з нею поспілкуюся. А якщо серйозно, то я уявляю, чим може закінчитися спроба поїхати на півострів. І що ж я тоді колектив свій покину?! Іще один «божевільний» буде, який теж каже, що Крим — це Україна».