Ми продовжуємо досліджувати, як впливають магнітні бурі на Сонці на людство загалом і кожну людину зокрема. Цього разу спробуємо придивитися пильніше до «розмов» Сонця зі своїми колегами…

Для початку – коротенький зміст «попередніх серій».
На сонячний вітер дуже чутливо реагують електромагнітні коливання наднизьких частот природного електромагнітного поля Землі. На коливання низьких частот чутливо реагують живі організми. Тобто, коливання електромагнітного поля Землі є посередником між Сонцем і нашими людськими організмами.
Зокрема, в людей внаслідок таких коливань змінюється в’язкість крові, сповільнюється капілярний кровотік і настає кисневе голодування тканин. А вже кисневе голодування має серйозний вплив як на психіку, так і на діяльність всього організму. Нагору виповзають старі психологічні проблеми, людська психіка стає більш пластичною, здатною до змін як під власним «керівництвом», так і під чужим впливом.
А от в який бік будуть ці зміни – в кращий чи в гірший – то вже інша справа…

Поки ми тут більш-менш спокійно читаємо пресу, надмасивна чорна дірка під назвою Стрілець А, яка перебуває десь в центрі нашої галактики, Чумацького Шляху, збирається пообідати газовою хмарою… Залишається тільки здогадуватися, як наше Сонце (і ми разом з ним) на цю подію реагуватиме…

Так само й загалом зі станом здоров’я – він може погіршитися, а може й покращитися, залежно від того, чи підготувалася людина до сонячного шторму, а також від того, що вона в цей час думає.

До слова, зовсім нещодавно вчені із Бостонського університету у Масачусетсі дослідили, що зміна способу думання (а саме – когнітивно-поведінкова терапія, тобто розмови психотерапевта із пацієнтом, після яких пацієнт вчиться думати в критичних ситуаціях по-інакшому) може впливати на стан мозку так само ефективно, як і хімічні препарати (а іноді – навіть краще, бо ефект від хімічних препаратів у лікуванні, зокрема, депресії, є нетривалим, а от ефект від зміни способу мислення залишається фактично на все життя).
Таким чином, твердження древніх філософів про те, що здоров’я тіла залежить від здоров’я духу, завойовує дедалі міцніші позиції в сучасній науці.
Щоправда спосіб, в який думки впливають на здоров’я тіла, і далі залишається для науковців не зовсім зрозумілим.

Хоча, з’ясовуються цікаві подробиці – наприклад, мікробіологи із Каліфорнійського технологічного інституту у Пасадені дослідили, що на мозок мишей можуть впливати мікроби із кишківника, таким чином спричиняючи або виліковуючи мишей від депресії чи аутизму. А на життєдіяльність бактерій Сонце впливає дуже помітно – це ще Олександр Чижевський дослідив достеменно.
Щоправда, знову ж таки, в який саме спосіб бактерії впливають на мозок – теж детально наразі не зрозуміло. Однак точно перевірено в процесі досліджень, що такий вплив є.
З іншого боку, навіть такі не зовсім перевірені в деталях дані дають нам певну свободу для припущень – гріх нею не скористатися.

Однак, повернімося до дослідження Сонця та його сусідів.
Попереднього разу ми додивилися, що наше світило не є «самостійним гравцем», і процеси, що на ньому відбуваються, є результатом впливу планет.
Зокрема, в періодах сонячної активності позначаються періоди планетних рухів. І не має значення, наскільки слабкими є впливи тих планетних рухів – з допомогою механізму резонансу навіть найслабший вплив може мати серйозні наслідки.
Майже сто років тому про це писав відомий вчений, засновник космічної біології Олександр Чижевський.
Вже в наш час дослідження астрофізиків показали, що, зокрема, на пульсації Сонця впливає амплітуда коливань Юпітера. Ну і разом з Юпітером – ще кількох світил, котрі десь собі рухаються поза межами нашої галактики.

Зокрема, у 2007 році вчені з Кримської астрофізичної обсерваторії розглянули вимірювання швидких, протягом ночі, варіацій блиску ядра сейфертовських галактик NGC 4151, виконані в 1968 - 2005 рр. різними спостерігачами. І показали, що протягом усіх 38 років блиск цього позагалактичного об’єкта змінювався з періодом 9600.64 (4) с, відомим також як період «таємничих» глобальних вібрацій Сонця.
(Сейфертовська галактика - спіральна або неправильна галактика з активним ядром, спектр випромінювання якого містить безліч яскравих широких смуг, що вказує на потужні викиди газу зі швидкостями до декількох тисяч кілометрів на секунду. Є підозри, що в центрі таких галактик розмістилася чорна дірка, або ж – наднова, до спільної думки вчені ще не дійшли).

Уявіть собі масштаби ланцюжка. З-поза меж нашої галактики «азбукою Морзе» щось собі передають якісь позаземні зірки (або ж дірки – тут ще питання не зовсім зрозуміле), до тих повідомлень дописують правки наші «місцеві» планети з Сонячної системи. Сонце то все реєструє, видає нагору свої протуберанці, котрі летять до Землі, десь там викликають зливи, десь гнуть дерева, комусь активізують болячки, комусь псують настрій, а десь і цілу революцію піднімають… І то коли в суспільстві, а коли – і на морському дні.

Так, для прикладу, фахівці з геології з Гарвардського університету ще в 2013 році озвучили доповідь, згідно з якою коливання і нахили Землі на її осі обертання, а також її ритмічне подовження форми орбіти, впливають на форму морського дна на Землі. Ну а орбітальні коливання, як було відомо і раніше, провокуються гравітаційною взаємодією між Сонцем і планетами Сонячної системи. І саме ці коливання можуть часто досягати таких масштабів, що це приводить до виникнення так званих льодовикових періодів.
Вчені з Гарварду також встановили, що зміни морського дна відбуваються не тільки під час льодовикового періоду і після нього, але і між ними. Коливання планети безпосередньо впливають на стан океанічної кори, яка може змінюватися в товщині до 1 км. Також фахівці виявили, що зміна кори спричиняє за собою зсув океанічних хребтів і довколишніх територій.

Галактика Циркуль, сейфертовська галактика другого типу. Цілком можливо, що одна з таких галактик «доклала рученят» до соціальних збурень або землетрусів на Землі

Таким чином ми знову – вже з іншого боку – підійшли до думки про те, що всі ми – частинки одного великого цілого. Наші постійні читачі без особливих зусиль можуть пригадати, що минулого року в серії «Анатомія магії» ми розглядали, зокрема, уявлення древніх буддистів про «Колесо Сансари», у якому, на думку тих таки буддистів, закладені знання про структуру Всесвіту. Так от, як бачимо, роздуми тих таки буддистів дивним чином збігаються не тільки з сучасними психологічними теоріями, а й з дослідженнями астрофізиків та астробіологів.

До речі, це помічав і сам Олександр Чижевський.
У вже згаданій нами книзі «Земля і Космос. Земне відлуння космічних буревіїв» він писав:
«Мабуть, ідея про зв’язок між людиною і силами зовнішньої природи виникла на зорі людського існування. На фундаменті цієї ідеї народилася і пишно розцвіла найдавніша з наук - астрологія, яка (якщо відкинути всі її містичні омани) досліджувала зв’язок всіх речей і всіх явищ. Одна з гілок астрологічного знання - астрологічна медицина - стверджувала, що хворобливі процеси, що протікають в живому організмі, перебувають під безпосереднім впливом космічних сил завдяки їхньому могутньому і таємничому «впливу». Це «вплив» - influentia, як говорили римляни, - зумовлює стан організму як під час здоров’я, так і при хворобі. І в сучасному медичному терміні «інфлуенца» чується ще відгомін магічного зв’язки між явищами природи і людським організмом».

Втім, як ми вже казали, на боці як і древніх буддистів, так і «найдавнішої з наук», астрології, є безперечний аргумент: століття, і навіть тисячоліття нехай і не таких точних, як у сучасній науці, але дуже прискіпливих і уважних спостережень за людиною і світом. Тож загалом нема нічого дивного в тому, що ці спостереження знаходять нарешті певне розуміння в сучасних науковців…
І от що цікаво. Ті ж таки сучасні науковці останні кілька років ніяк не можуть дійти до остаточного висновку, що ж таки коїться з Сонцем. Саме в ці кілька років сонячний цикл, який раніше працював майже як годинник, почав давати збої…