Від редакції:
Хоч одне українське міністерство може похвалитися позитивним результатом своєї роботи. Міністр освіти і науки Сергій Квіт презентував новий закон, котрий має поліпшити якість української вищої освіти.
“Закон “Про вищу освіту” має стати лише інструментом підвищення якості української освіти”, – на цьому наголосив міністр освіти і науки Сергій Квіт під час наради з питань імплементації закону “Про вищу освіту”, в який взяли участь прем’єр-міністр Арсеній Яценюк та керівники вищих навчальних закладів.
За словами міністра, впровадження Закону “Про вищу освіту” – досить складний процес.
“У законі є багато норм, нових структур, яких в Україні до цього часу не було”, – пояснив Квіт.
Також в ході наради був презентований сайт, присвячений імплементації нового закону. “Ми дбаємо про те, щоб були стандарти в розумінні нового Закону “Про вищу освіту” і про співпрацю навчальних закладів з імплементації цього закону”, – підкреслив міністр.
Сергій Квіт повідомив, що сайт буде сприяти спільній роботі вищих навчальних закладів над імплементацією закону. “На сайті зможуть зареєструватися всі університети, там будуть проходити обговорення, туди можна підключати нові документи, які будуть продукуватися вищими навчальними закладами, адже цим законом запроваджується автономія університетів, – повідомив міністр освіти.
У свою чергу голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілія Гриневич зазначила, що з прийняттям демократичного, проєвропейського та системного закону розпочинається новий етап розвитку української вищої освіти.
Як зазначила Гриневич, у законі багато прогресивних норм, які враховують інтереси всіх сторін навчального процесу.
“Ми спробували в публічному діалозі врахувати всі інтереси заради однієї основної мети – реального підвищення якості вищої освіти в країні та формування нашої освітньої системи як конкурентоспроможної для входження до Європейського Союзу”, – зазначила голова профільного парламентського комітету.
Вона звернула увагу ректорів на три етапи впровадження реформи. Перший – це доопрацювання законодавчої бази, без якої неможливо прийти до нових стандартів. Вже з вересня 2015 року розпочне роботу Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, а вищі навчальні заклади України перейдуть на максимальне навантаження викладачів у 600 годин (замість 900). Це означає, що навчальні програми будуть змінені у відповідності до нових освітніх стандартів. Також, за новим законом, студентам надається право обирати зміст освіти – до 25%, що посилить конкуренцію між викладачами.
Ще один етап – третій, з якого розпочнеться додаткове можливе фінансування деяких положень Закону, – з 1 січня 2016 року.
“Впровадження Закону відбуватиметься в три етапи, але вже на першому з них ми можемо багато чого зробити”, – сказала Гриневич під час наради з ректорами українських вишів.
Гриневич зазначила, що у Верховній Раді з 2006 року побувало 9 законопроектів, якими намагалися запровадити зміни в українській вищій освіті.
“Але ці зміни стали можливим тільки після Революції гідності, тільки тоді ми змогли зібрати необхідну кількість голосів і в демократичний, проєвропейський спосіб прийняти цей закон про вищу освіту”, – наголосила голова профільного парламентського комітету.
Вона подякувала всім учасникам процесу підготовки закону про вищу освіту, відзначивши, що робота була дуже непростою.
“Я хочу щиро подякувати робочій групі під керівництвом Михайла Згуровського і всім тим, хто багато часу присвятив роботі над цим законом. Зрештою, всі тут присутні теж долучалися до покращення цього закону”, – зазначила народний депутат.
За її словами, між першим та другим читанням до законопроекту було внесено багато нових прогресивних норм, про які стало можливо говорити тільки сьогодні, після того часу, який виборений людськими життями.
“Ми вимушені були узгоджувати інколи досить суперечливі інтереси. Адже, не секрет, що інтереси ректорів деколи не співпадають з інтересами викладачів, інтереси університетів – з інтересами роботодавців, інтереси студентів – з інтересами батьків. Ми спробували в публічному діалозі врахувати інтереси усіх заради однієї мети – реального підвищення якості вищої освіти в Україні і формування нашої системи, як конкурентоздатної для входження до Європейського Союзу”, – зазначила Лілія Гриневич.
Вона розповіла, що новий закон “Про вищу освіту” впроваджуватиметься у три етапи. Перший етап – це етап напрацювання підзаконних актів: наказів, постанов, розпоряджень. Як зазначила народний депутат, це етап вироблення тих документів, без яких не можна рухатися далі, починаючи вже від освітніх стандартів. Але, на її думку, “навіть вже на першому етапі університети можуть зробити досить багато. І дуже важливо, щоб з цього приводу сьогодні відбулася конкретна розмова, що ми покроково маємо зробити, як ми маємо привести у відповідність до закону університетські статути, на які виклики чекають виші. Адже весь цей період ми готуємося до наступного етапу – наступного навчального року”.
“З першого вересня 2015 року запрацює Національне агентство з якості вищої освіти. Також, з цього часу відбудеться перехід на максимальне навантаження на викладачів – з 900 до 600 годин у рік. А кількість годин в кредиті має бути не 36, а 30. Це означає, що мають бути зміни в розподілі часу на навчальні курси відповідно до нових освітніх стандартів. Крім того, ми даємо студентам можливість вибору – до 25% курсів. Це також важливо, адже посилює конкуренцію між викладачами”, – сказала Гриневич.
Окрім того, вона підкреслила, що третій етап почнеться з 1 січня 2016 року. “З цього часу мають вступити в дію статті, які потребують додаткового фінансування. Але ми розуміємо, в якій ситуації агресії з боку Російської Федерації і в яких фінансово-економічних труднощах перебуває сьогодні наша країна”, – підкреслила голова профільного парламентського комітету Лілія Гриневич.