Від редакції:
Ставтеся до себе так, як ви хотіли б, щоб до вас ставилися інші. Особливо – у важкі часи. Співчуття, розуміння і підтримка – особливо тоді, коли щось не вдається. Детальніше про це розповідають психонейрологи.
Як повідомляє Science Daily, згідно з дослідженням учених з університетів Дюка і Уейка Фореста (США), співчуття самому собі дозволяє легше переживати життєві негаразди. Це перше велике дослідження даного явища, результати якого були опубліковані у журналі «Journal of Personality and Social Psychology». Співчуттям до себе називають вміння ставитися до самого себе добре тоді, коли справи – кепські. «Життя буває достатньо жорстоким. Співчуття до себе допомагає позбутися злості, депресії і болю, які ми відчуваємо, коли на нас навалюються проблеми», – вважає Марк Лірі, професор психології і нейрології, провідний автор дослідження, котре було засноване на п’яти експериментальних роботах.
«Замість того, щоб змінювати самооцінку людей, як це роблять багато підходів у психотерапії, співчуття до себе змінює стосунки людей зі своєю самооцінкою», – каже Лірі. «Співчуття до себе допомагає людям не додавати до усіх неприємностей ще й самоїдство. Якщо люди вчаться просто краще до себе ставитися, але продовжують лаяти себе щоразу, коли зазнають невдачі або роблять помилку, то вони будуть нездатні впоратися з труднощами».
Співчуття до себе складається з трьох компонентів. По-перше, це доброта до себе – здатність проявляти до себе доброту і розуміння замість самокритики. По-друге, це людяність – розуміння, що особистий негативний досвід є нормальною частиною людського життя. По-третє, це усвідомлене прийняття – врівноважений погляд на речі замість підвищеної уваги до хворобливих думок і почуттів.
Дослідники провели п’ять експериментів, у яких спробували визначити когнітивні й емоційні процеси, за допомогою яких люди, які проявляють до себе співчуття, дають собі раду з життєвими проблемами. В експериментах вивчали реакції учасників на спогади про негативні події, прогнозування негативних сценаріїв та отримання негативної оцінки від інших. При цьому оцінювали якість виконання завдання, а також емоційні реакції учасників.
Вчені виявили, що співчуття до себе не пов’язано зі самооцінкою, яка може бути абсолютно різною. Проте дані досліджень показують, що співчуття до себе насамперед вигідне людям із низькою самооцінкою. Дослідники виявили наступне:
– Люди з високим рівнем співчуття до себе переживали менше негативних емоцій, коли згадували реальні події або уявляли погані події.
– Співчуття до самого себе дозволяє людям брати відповідальність за негативний досвід, але при цьому долати погані почуття.
– Співчуття до себе захищає людей іноді набагато краще, ніж самооцінка. Крім того, людей із співчуттям до себе характеризують більш позитивні емоції. Однак для них не характерні нарцисизм та ілюзії щодо себе, які часто властиві людям з високою самооцінкою.
– Співчуття до себе особливо важливе для людей із низькою самооцінкою. Люди з низькою самооцінкою, які ставляться до себе по-доброму, незважаючи на невтішні відгуки інших, дадуть собі раду із ситуацією не гірше, якщо не краще, ніж люди з високою самооцінкою.
– Ставлення до себе у людей, схильних до самоспівчуття, менше залежить від зовнішніх подій. Причина, ймовірно, у тому, що вони ставляться до себе по-доброму, незалежно від того, добре йдуть справи чи погано.
У дослідженні наголошують, що багато цих рис, зазвичай, приписують високій самооцінці, але насправді їх причина – співчуття до себе. «Так виглядає, що співчуття до себе є важливішим, ніж самооцінка, і саме воно відповідальне за багато позитивних ефектів самооцінки», – каже Лірі.
«Американське суспільство витрачає багато часу і зусиль, намагаючись підвищити самооцінку людей», – каже Лірі. «У той же час співчуття до себе виявляється більш важливим інгредієнтом благополуччя».
Автор: психолог-консультант Юлія Каткова
Джерело: http://july-murrr.livejournal.com