Верховна Рада України демонструє дива відкритості. Програма стажування у парламенті відчиняє двері для українських студентів усіх форм навчання і профілів. Інше питання – чому саме може навчитися студент в цьому «навчальному закладі». Адже наразі єдине, що добре виходить в українських парламентаріїв – це ламати стільці та гамселити колег.

У свій 21 рік тернопільський студент магістратури Юрій Лубкович може похвалитися значними професійними і академічними здобутками. Крім навчання за кордоном, стажування у Палаті Громад Канади, роботи в одній зі столичних інвестиційних компаній, резюме молодого економіста-міжнародника віднедавна поповнилося ще одним досягненням: стажуванням в українському парламенті. Юрій працює помічником голови комітету європейської інтеграції, періодично відвідуючи навчальні семінари і тренінги.
«Ми бачимо недоліки і ми до них пристосовуємося, і ми розуміємо, що безпосередньо треба змінити. Ми не є безпосередніми учасниками цього процесу, в нас немає мандатів. А коли сто чоловік, які завтра стануть на шлях професійної роботи, це вже буде сила і разом ми можемо змінити деякі процеси», – впевнений Юрій.

“Важливо не асимілюватися, а змінювати систему на краще”
Стажування для студентів у Верховній Раді ініціювала Асоціація колишніх членів Конгресу Сполучених Штатів і Верховної Ради у 1995 році. З 2000-го його адміністрування перейшло до Програми сприяння Парламенту України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Донедавна саме ця структура фінансувала стипендії стажерам та їхнє проживання. Нині пошуком цих коштів опікується «Ліга інтернів», громадська організація випускників програми. Одна з її членів, Марина Руденко, яка є і менеджером з розвитку програми стажувань, говорить, що важливо не асимілювати студентів в українській демократії – такій, яка вона є: «Ми намагаємося, щоб під час стажування вони розширили межі сприйняття тих проблем, що існують в Україні, щоб вони навчилися стратегічно мислити, думати, як рішення, що будуть прийматися, впливатимуть на розвиток держави за 5-10 років. Тому це не тільки канцелярська робота, ми намагаємося, щоб вони виконували серйозні завдання і піднімали свій професійний рівень, і надалі після стажування були готовими для роботи в державних органах».
Крім практики студентам пропонують навчальні заходи, як-от: семінари з мови і техніки законотворення, ґендерної політики, регламенту Кабміну та Верховної Ради, кількамісячні курси аналізу політики викладачами столичних університетів.

Гарні кар’єрні перспективи
Два роки тому під час двомісячного стажування у Палаті Громад як інтерн Канадсько-Української Парламентської програми Юрій Лубкович теж відвідував заходи подібного формату. Нині, згадуючи цей досвід, студент каже, що стажерів навантажують навчанням і офісною роботою однаково: що тут, що там – відмінність у тому, що майже річна робота у Києві може якісно посприяти кар’єрі у центральних органах державної влади.
«Робота інтернів зовсім не обмежується. У той момент, як ти входиш до приміщення Верховної Ради, ти, дійсно, стаєш начебто працівником апарату і в тебе такі ж самі можливості: ти можеш брати участь у слуханнях, виступати, робити ініціативи. Якщо вони гарно представлені, в тебе може бути гарне майбутнє», – зауважує практикант.
За час існування програми майже тисяча студенів пройшли стажування. Третина з них в подальшому стали працівниками апарату Верховної Ради та органів державної влади. Кошти на їхню професійну підготовку (залежно від року) взяли на себе USAID чи інші міжнародні фонди. Парламент протягом років надавав допомогу лише у вигляді «людського ресурсу» та приміщень для заходів.