У
всіх країнах поняття «захисник Вітчизни» є надзвичайно шанованим. У
мирний час воно трохи тьмяніє від невикористання, у часи небезпеки та
війни починає сяяти відблисками боїв та подвигів.
Останнім часом в Україні, як гриби після дощу, почали з’являтися лжеволонтерські благодійні центри, які збирають пожертви, нібито, для наших бійців у зоні АТО. Виявити їх досить важко, але можливо. Це довів голова «Ради громадської безпеки», кошовий отаман козацького товариства «Чорноморське гайдамацьке з'єднання» Марк Гордієнко.
4
жовтня у Чикаго відбулась грандіозна подія – FACES OF COMPASSION – яка
мала на меті зібрати допомогу для дітей Героїв АТО. Організатори події
Ukrainian Women in Business запросили Мирославу Гонгадзе для виступу
перед аудиторією. Мені вдалось поспілкуватися з цією неймовірною жінкою,
і наша розмова виявилась досить щирою і відвертою.
Родіон Григорян: «Ми возили спорядження та ліки в ДАП та в оточення під Дебальцевим. Тепер проблема з ліками чи ПНБ частково вирішена, гострішою є проблема психологічної освіти в армії»
Волонтер
Родіон Григорян – птах обстріляний. Він їхав під кулі на
найнебезпечніші точки на передовій – віз тепловізори, ПНБ, ліки. Зараз
бої трохи стихли – і на поверхню виходить інша проблема: психологічний
стан військових та мобілізованих. Зрештою, «аватари» (простіше кажучи –
пияки) на передовій та гранати в тилу чи просто нерозважлива (назвемо це
так) поведінка мобілізованих – це теж проблема психологічного стану
українського війська. Цю проблему необхідно вирішувати вже зараз – поки
вона не розрослася до величезних масштабів. Про це – у нашій розмові з
волонтером.
Ще під час представлення президентом України Петром Порошенком нового
губернатора Одещини Міхеіла Саакашвілі, той заявив, що, закотивши
рукави, береться до роботи, а найголовнішим своїм завданням вважає
подолання корупції.
