Ще донедавна Західна Європа в суспільній уяві виглядала як земля обітована. Поїхати туди для українців було заповітною мрією. Проте дехто з тих, кому "поталанило", вже ніколи не повернеться додому.І з приходом до влади в Італії лівоцентристського уряду країна почала уважніше придивлятися до проблем, які раніше ігнорували. Перед очима громадськості постала реальність, якій, здавалося б, не місце в демократичній західноєвропейській державі. Цю проблему називають новітнім рабством. Італія здригається від газетних публікацій, телепередач, в яких розповідають про умови праці та проживання іноземців із країн, що не входять до Євросоюзу або увійшли до нього нещодавно: африканців, румун, болгар, поляків, українців, які працюють на сезонних сільськогосподарських роботах, збираючи урожай на півдні Італії. Повідомленнями про фізичні та моральні приниження й навіть смерть задля того, щоб заробити мізерну зарплату. Всі вони - новітні раби.