| IV з’їзд Національної спілки майстрів народного мистецтва України |
11/12/2009
номер #2009-45 |
|
"Маємо відродити в наших сучасних українцях і українках генетичну пам'ять, почуття гордості, маємо і до збайдужілих іхніх душ торкнутися запашним євшан-зіллям рідного слова"
/Олесь Гончар/
Кожен народ вирізняється
з поміж інших мовою і традиціями. Мова і традиції - це ті найміцніші елементи, які формують окрему групу людей в націю. Ми, українці, маємо чудову мелодійну мову і стійкі традиції, народжені в сиву давнину і освячені віками.
|
Продовження
(початок в № 17, 20, 24, 29, 31)
Oрнітоморфний орнамент (від грецького "орніс" - птах) являє собою зображення стилізованих птахів (потят) - символу людської душі, символу сім'ї, кохання, вірності. Наші предки з давніх-давен поділяли птахів, як і ангелів, на чистих - божих, добрих, райських (голуб, ластівка, журавель, лебідь, жайворонок, вівсянка, волове око, лелека, півень, соловейко), та нечистих - диявольських, злих (ворона, ворон, галка, грак, сорока, яструб, сова, сич, пугач). В зимову пору райські птахи, разом із душами праведників, живуть на верхівці світового Дерева життя, що росте у вирію (раю).
|
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З'єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір -
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть.
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь -
Внесіте прапор вільної Держави!
(Вадим Крищенко)
|
СИМВОЛІКА РОСЛИННОГО ОРНАМЕНТУ
Настасія Марусик-Жмендак, Чикаго
майстер традиційного народного мистецтва
Продовження (початок в №17, 20, 24, 29.)
Найпрекрасніша з богинь - богиня світової гармонії Лада-Жива, за легендами, прийшла до людей по веселці з немовлям на голові та з оберемком квітів у руках. З тих предвічних часів творення світу і виник у людей культ Великої Богині.
|
Продовження (початок в №.17, 20, 24.)
Не рубай, братику, білої березоньки,
Не коси, братику, шовкової трави,
Не зривай, братику, чорного терену.
Біла березонька - то я молоденька,
Шовкова трава - то моя руса коса,
Чорний терен - то мої карі очі...
(із народного фольклору).
Б е р е з а - символ дівочої ніжності, чистоти, родючості. Як з дубом пов'язують чоловічу частину людства, так із березою - жіночу. Волхви забороняли зрубувати у Священних гаях березу, адже за стародавніми уявленнями, на її гілці живе Божество. Березовий сік повертає здоров'я людині. Березовим гіллям з трійчатими листочками заклечували хату на славу Святої трійці: Отця, Сина і Святого Духа.
|
Продовження (початок в №.17; 20.)
Значну роль у декоруванні традиційного народного одягу та предметів домашнього вжитку виконував рослинний або фітоморфний орнамент (від латинського "фіто" - рослина та грецького "морфе" - вид, форма), що являє собою своєрідне перенесення на полотно краси довкілля, з яким стикається людина кожен день. Саме дерева, рослини і квіти є найціннішим даром людині від Матері-Землі. В мотиви рослинного орнаменту мисткині закладали глибокий філософський зміст, відображаючи стародавні уявлення народу про ту красу. В рослинному, як і в геометричному орнаменті, кожний вишитий елемент несе свою символіку.
|
"...Не край нас, Боже, безпам'ятністю,
і не дай забутися святій мові українській,
звичаям і традиціям нашим, а дай сили
і честі з щирою любов'ю і повагою
примножувати споконвічне і благородне,
що створили до нас предки наші..."
(з "Молитви за Україну")
Hевпинно летить час, змінюються покоління. А життя дарує нам безцінне багатство, накопичене віками - духовну спадщину звичаїв і традицій нашого народу, пронизану великою любов'ю, повагою та шаною до людини.
Традиційні обряди, щедро пересипані народними піснями, а також традиційний народний одяг - золота перлина в історії становлення та розвитку української нації, а надто українців Буковини.
|
Продовження (початок в #17).
Одним із найдавніших сакральних знаків - знак сонця і вогню - символ вічного життя і оберіг від темних сил, являється хрест.
Хрест - це дві перехрещені осі, які символізують поєднання небесного і земного, а також захищений вищими силами Центр світу, початок відліку для чотирьох напрямків простору: Півночі, Півдня, Сходу і Заходу. Врешті число 4 - це і є хрест, написаний без відривання олівця від паперу.
|
| Бісерні прикраси в комплексі українського народного вбрання |
05/14/2009
номер #2009-20 |
|
|
На підставі спроб етнографів дослідити народний орнамент в писанках, вишивках та килимах, можна зробити висновок, що наш орнамент був складений не випадково. В ньому криється глибока давнина нашого народу, що потребує докладного історичного дослідження. Для нас, сучасників, ця давнина є дивною казкою, наповненою глибокого таємного змісту.
|
|