Наступного дня після підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в Одесі пролунав гімн ЄС. Ця велична «Ода до радості», в основу якої покладено тему фіналу Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена, вже три десятиріччя є символом спільності цінностей європейських держав, їхньої єдності у різноманітті. Тепер до цієї дружньої сім’ї народів приєдналася й Україна.

Війна, яку кремлівський фюрер Путін нав’язав Україні, розділила у самій Росії на два табори все суспільство. Через нього пересварилися поміж себе й митці та діячі культури. Лише окремі з них дотримуються нейтральної позиції, вважаючи, що не варто через онучу чи такого одіозного політика, як Путлер, збивати бучу.

«Славних прадідів великих правнуки погані» – ці гіркі слова Тараса Шевченка спадають на думку кожному, хто нині читає повідомлення, що найагресивнішими ненависниками незалежної соборної України стали кубанські козаки. Ці нащадки колишніх чорноморських і запорізьких лицарів, яких Катерина П після зруйнування Січі переселила на Кубань, стали невпізнаними перевертнями.

У вихідні 15-16 лютого Одеса почувалася столицею Євромайданів України, адже саме тут відбувся їхній II Всеукраїнський форум. Як зазначив його організатор, лідер Одеської обласної організації партії «УДАР» Андрій Юсов, незважаючи на перепони місцевої влади, було знайдено зручне й пристойне приміщення для проведення форуму. А оскільки готелям було заборонено приймати учасників форуму, то ночували вони у квартирах одеських майданівців.

Повідомлення з Одеси нагадували фронтові зведення: 9 лютого, о 9 годині 45 хвилин, з повітря, моря і зі суші розпочався штурм приміщення Одеської міськради. Були задіяні танки, бронетранспортери, катери й гелікоптери.

Під час цієї атаки, яка була влаштована за чверть години до початку сесії міськради, ніхто не постраждав. А всі присутні, включаючи і міліціонерів, із притаманним одеситам почуттям гумору, лиш усміхалися й аплодували організаторам штурму.

Отак, користуючись колоритним одеським словечком «таки-да», що рівноцінне подвійному підкресленню сказаного, відповіли 9 лютого мешканці міста очільникам Одеси, яким уже з переляку всюди ввижаються западенці.

До них губернатор Микола Скорик зарахував і одеських майданівців, обізвавши їх екстремістами.

Останнім часом українська мова збагатилася словечком «тітушки». Так називають у народі найманців влади, які під час акцій протесту нападають на майданівців, опозиційних активістів, представників мас-медіа. Користуючись послугами цих молодиків спортивної статури, регіонали зневажливо називають їх «товстолобиками». А українські спортсмени, зокрема, ультрас футбольних фан-кубів, охрестили цих запроданців «простітушками».

Новинний ресурс vv.com.ua (Вся влада) 23 січня розповсюдив повідомлення, що вранці цього дня на перехресті вулиці Панфілівців і проспекту Леніна запоріжани побачили повішене на дереві опудало людини. На грудях і спині у нього були таблички з написами: «Убивці! Захарченко, Клюєв, «Беркут» та «Убивці! Янукович, Пеклушенко, Сін». Уже о пів на восьму правоохоронці зняли з дерева «повішеного» і склали відповідний протокол.

Коли подивитися на карту тотального наступу Євромайдану на нинішню злочинну владу, то станом на 26-е січня там позначені десять областей, де громадськість заволоділа приміщеннями держадміністрацій і визнала Народну Раду. Сумську й Черкаську ОДА мітингарям удавалося зайняти на нетривалий час. Блокування й спроби захоплення ОДА відбулися у Дніпропетровській, Запорізькій, Чернігівській і Херсонській областях.

Схоже, що після повстань в регіонах і масового захоплення ОДА Янукович впав у неконтрольований істеричний переляк. Не без його відома в ніч на 28 січня урядовий квартал навіть обгородили бетонними блоками. На перетині Інститутської й Шовковичної вулиць у центрі столиці виросла барикада з бетонних блоків. Звідки взялася така споруда, ні правоохоронці ні даїшники не казали.