Це чудове свято запам’яталося ще з дитинства, коли ворота і всі двері прикрашалися березовими або яворовими гілками. До цього свята гарно і ретельно прибирали подвір’я та всю господарку. Скрізь пахло м’ятою і любистком. Завжди було шкода молодих берізок, яких зрубували для цього свята.

Дуже приємно поділитися з усіма добрими новинами про те, що після поїздки в Глен Ков на ІІІ-ій з’їзд Матерів в Молитві наші молитовні групи значно збільшились.

Прочани переконалися у великій силі спільних молитов, відчули душевне і фізичне зцілення і щиро діляться великою радістю з іншими. Дуже приємно бачити на таких прощах нашу українську молодь.

Світлини Юліана Гайди

І знову Господь дав нам ласку дочекатися і відсвяткувати величне свято Воскресіння Христового.

У Великодню суботу, 23 квітня, у всіх українських церквах Чикаго відбулося традиційне посвячення святкових кошиків з пасочками, писанками і всіма іншими святковими яствами. Це свято завжди приходить до нас несподівано урочисто. Біля святих храмів було стільки парафіян, що кошики доводилося ставити у декілька рядів.

У дорозі до Страсного тижня ми вітали Квітну неділю, яка знаменує тріумфальний в’їзд Ісуса з Оливної гори до Єрусалиму.

Ісус, як переможець, в’їжджає верхи на осляті до Єрусалиму, поволі розкриває таємницю свого життя і своїх страстей. Всі кидають йому під ноги пальмове віття з окликами “Осанна”. Різні люди були серед юрби: прихильники Ісуса Христа, ті, яких він воскресив із мертвих, а також книжники і фарисеї.

Коли за стіл святковий сяде
 Уся людська наша сім’я,
 Світ темряви навік пропаде
 Буде ЄДИНА ЦЕРКВА вся…

Завершуючи свій візит до Чикаго, Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет не обминув увагою і церкву Святої Покрови, яку Його Святість дуже любить.

Роки… Роки… Вони минають немилосердно швидко. І нам завжди бракує часу на те, щоб збагнути, що вони вже ніколи не повернуться. Так проходять години, дні, роки… Одне покоління змінюється іншим. Добре, коли ми іноді знаходимо час для того, щоб вернутися думками назад, щоб проаналізувати наше життя. Що ми зробили доброго? Чого не встигли, чи не змогли? Як приємно згадувати, що намагалися творити добро для інших, або здійснили багато добрих справ, за що заслужили вдячність багатьох людей.

Не випадково матері світу піднялися на материнську молитву. Єднаються в молитві матері майже всіх національностей і континентів, незалежно від конфесій тому, що цей рух є надконфенсійним.

Матері моляться за здоров’я своїх дітей, за те, щоб Господь дав їм терпеливість і силу волі до науки, до духовного зростання, щоб Матінка Небесна захистила їх від усякої спокуси. Особливо в цей час, коли різних спокус так багато в світі і з кожним днем їх стає все більше: алкоголізм, наркоманія, розпуста, компютерна залежність…

Оберегом нашої української нації є її культура і духовні цінності, що передаються з покоління в покоління. Найбільше це стосується традиційних свят, які започатковані нашими предками.

Свято Покрови Божої Матері всі християни відзначають 14 жовтня. Це свято має цікаву історію, починаючи з Візантійських часів. Коли Царгород, столицю Візантії, взяли в облогу, людям, що молилися в храмі, явився образ Божої Матері.

У суботу, 4-го вересня, коли сонечко заховалось за горизонт, щоб трошки спочити, і вечірньою прохолодою повіяв легенький вітерець, біля храму св. Володимира і Ольги зібрались учасники груп “Матері в Молитві”, щоб вирушити на Прощу в монастир св. Мокрини, сестри Василія Великого, що є в Пенсильванії.

Цю гарну ідею запропонували наші друзі з Нью-Йорку, які вже не перший раз вирушають на молитву до святих місць.

В неділю, 18-го липня, шанувальники хорового співу мали нагоду послухати українську музику у виконанні хору «Сурма».

Тепер, в час літніх відпусток і відпочинку, багато учасників хору не змогли взяти участь у концерті. Попри це, хор дуже добре справився з завданням і доніс слухачам характер музичних творів, а також гармонічну фактуру. Видно, що керівник хору Зеонід Модрицький багато працює над творами.